Постанова

від 28.02.2023 по справі 826/13003/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/13003/17 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Горяйнова А.М.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Шепель О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач, ПАТ «НАК Нафтогаз України») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач, Держаудитслужба) про визнання протиправною та скасування вимоги Держаудитслужба від 12 вересня 2017 року № 05-14/683.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами проведеної планової ревізії фінансово-господарської діяльності ПАТ «НАК Нафтогаз України» за період з 01 квітня 2015 року по 31 березня 2017 року, Держаудитслужбою складено акт № 05-21/4 від 09 серпня 2016 року.

Вказано, що на підставі матеріалів перевірки суб`єктом владних повноважень сформовано вимогу щодо усунення виявлених в діяльності ПАТ «НАК Нафтогаз України» порушень чинного законодавства, з якою позивач не згоден, оскільки Держаудитслужбою не було враховано надані позивачем документи в обґрунтування своєї позиції.

Вважаючи, що оскаржувана вимога від 12 вересня 2017 року № 05-14/683 не відповідає фактичним обставинам та суперечить чинному законодавству, позивач звернувся до суду з метою її скасування.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2019 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Держаудитслужби "Про усунення порушень законодавства" від 12 вересня 2017 року № 05-14/683.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, проаналізувавши кожен пункт вимоги органу фінансового контролю на відповідність вимогам законодавства, виходив з того, що висновки, які містяться спірній вимозі, є необґрунтованими При цьому зміст спірної вимоги зводиться до спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених законодавчих актів, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, що, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2019 року та ухвалено нове рішення, яким в позові відмовлено.

Приймаючи таку постанову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольного об`єкта та приведення її у відповідність до вимог законодавства і у цій частині вона є обов`язковою до виконання. Щодо відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку підконтрольною установою або шляхом звернення контролюючого органу до суду з відповідним позовом.

Постановою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року скасовано, а справу № 826/13003/17 направлено на новий судовий розгляд до цього ж суду.

При цьому, проаналізувавши зміст спірної вимоги, Верховний Суд вказав, що вона не містить вимоги про стягнення збитків хоч і вказує на забезпечення їх відшкодування. Вимога ж в частині зобов`язання позивача розглянути результати проведеної ревізії та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників, винних у допущених порушеннях, взагалі не вказує на збитки.

Водночас ця вимога сформульована на виконання владних управлінських функцій відповідача. Так, пунктом 15 частини 1 статті 10 Закону № 2939-XII передбачено, що органи державного фінансового контролю наділені повноваженнями порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях. Також згідно пункту 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю.

Отже, наведене в сукупності не виключає права підконтрольної установи на перевірку оскаржуваної вимоги в судовому порядку.

Резюмуючи вказане, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції не надано оцінку ключовим доводам учасників справи по суті оскаржуваної вимоги, не досліджено наявні у матеріалах справи докази та не надано оцінку обставинам.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2023 року прийнято справу до провадження та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Скаргу Державної аудиторської служби України обґрунтовано тим, що суд першої інстанції безпідставно вдався до дослідження завданих НАК «Нафтогаз України» збитків, оскільки такі порушення встановлюються під час звернення Державної аудиторської служби України з позовом про їх стягнення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, переглянувши судове рішення суду першої інстанції у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання пункту 2.15 Плану проведення заходів державного фінансового контролю за ІІ квартал 2017 року та відповідно до направлення від 28 квітня 2017 року № 488 проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ПАТ «НАК Нафтогаз України» за період з 01 квітня 2015 року по 31 березня 2017 року, про що складено акт від 09 серпня 2017 року № 05-21/4.

12 вересня 2017 року на підставі висновків акту ревізії контролюючим органом сформована вимога № 05-14/683, у відповідності до якої контролюючим органом встановлено:

в порушення пунктів 4.6 і 4.8 Положення про порядок ведення претензійної та позовної роботи, затвердженого наказом ПАТ «НАК Нафтогаз України» від 23 липня 2012 року № 211, несвоєчасно ініційовано позовну роботу, внаслідок чого пропущено термін позовної давності, встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України, та в порушення частини другої статті 625 Цивільного кодексу України не забезпечено стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за порушення умов договору поставки природного газу від 31 жовтня 2009 року № 10/09-П з ПАТ "Рівнеазот", нарахованих за період з 08 травня 2014 року по 02 червня 2015 року, через що компанією не стягнуто 200726839,60 грн.;

в порушення статті 193 Господарського кодексу України та пункту 3.14 договору про закупівлю послуг від 13 лютого 2014 року № 13/09 зайво сплачено ДП "Нафтогазобслуговування" коштів на суму 251297,44 грн. через безпідставне включення до калькуляцій, що додаються до актів приймання-передачі наданих автотранспортних послуг, здійснених виплат перших п`яти днів непрацездатності, одноразових заохочувальних премій, відрахувань до Пенсійного фонду України, операційних витрат та рентабельності, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму;

в порушення статті 193 Господарського кодексу України та пункту 2.2 договору від 14 грудня 2016 року № 37 ТОВ "САМСОН" внесено до акту здачі-приймання послуг з контрольного обстеження, технічної інвентаризації, формування необхідного пакета документів та державної реєстрації адміністративних будівель Компанії витрат, які фактично не здійснено, чим завищено їх вартість на суму 226843,03 грн., та призвело до зайвої оплати ПАТ «НАК Нафтогаз України» та матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму;

в порушення статті 193 Господарського кодексу України, статті 629 Цивільного кодексу України та розділів V та VII договору від 09 квітня 2015 року № RS/2015 ПАТ «НАК Нафтогаз України» не нараховано пеню за порушення компанією Ryder Scott Co. LP термінів надання послуг, внаслідок чого пропущено термін позовної давності, установлений статтею 257 Цивільного кодексу України, через що Компанією не стягнуто 8 025 долл. США (за курсом НБУ станом на 07.08.2016 - 199093,03 гривні).

Позивач подав заперечення до акта ревізії, які було розглянуто Держаудитслужбою; за результатами розгляду заперечень 07 серпня 2017 року затверджено та направлено на адресу позивача висновок на заперечення (зауваження) до акта планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 09 серпня 2017 року № 05-21/4, де було враховано та прийнято низку зауважень позивача.

Згідно з вимогою від 12 вересня 2017 року № 05-14/683 "Про усунення порушень законодавства" на підставі пункту 1 частини першої статті 8, пункту 7 частини першої статті 10, частини другої статті 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", підпункту 9 пункту 4, підпункту 16 пункту 6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, пунктів 46, 49 - 50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, Держаудитслужба вимагає:

опрацювати матеріали ревізії та усунення виявлених порушень законодавства у встановленому законодавством порядку;

розглянути питання про притягнення працівників підприємства, винних у зазначених порушеннях, до встановленої законом відповідальності.

Не погоджуючись з вказаною вимоги, вважаючи її протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Враховуючи, що Верховним Судом у своїй постанові надано оцінку доводам Державної аудиторської служби України щодо того, що суд першої інстанції безпідставно вдався до дослідження завданих НАК «Нафтогаз України» збитків, оскільки такі порушення встановлюються під час звернення Державної аудиторської служби України з позовом про їх стягнення, колегія суддів апеляційного суду притримується позиції касаційного суду та надає оцінку суті оскаржуваної вимоги та доводам суду першої інстанції щодо її незаконності.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939).

Відповідно до статті 2 Закону №2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, оскільки позивач є суб`єктом господарювання державного сектору економіки, то, незважаючи на те, що він не є розпорядником бюджетних коштів будь-якого рівня, він є підконтрольною установою для органів державного фінансового контролю.

Згідно Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03 лютого 2016 року (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба, відповідно до п.п.3 п.4 Положення, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до п.п. 9 п. 4 Положення відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Підпунктом 16 пункту 6 Положення передбачено, що Держаудитслужба має право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Відповідно до пункту 7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Згідно ч.1 статті 4 Закону №2939 інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.

За приписами пунктів 7 та 10 статті 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

У частині 2 статті 15 Закону № 2939-XII закріплено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Отже, з наведеного вбачається, що орган державного фінансового контролю наділений правом заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених під час перевірки підконтрольних установ, яка є обов`язковою до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені при перевірці збитки. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Так, за результатом перевірки позивача відповідачем встановлено таке.

1. На порушення пунктів 4.6 і 4.8 Положення про порядок ведення претензійної та позовної роботи, затвердженого наказом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" від 23 липня 2012 року №211 несвоєчасно ініційовано позовну роботу, внаслідок чого пропущено термін позовної давності, встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України, та на порушення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України не забезпечено стягнення 3% річних та інфляційних втрат за порушення умов договору поставки природного газу від 31 жовтня 2009 року №10/09-П з ПАТ "Рівнеазот", нарахованих за період з 08 травня 2014 року по 02 червня 2015 року, через що компанією не стягнуто 200 726 839,60 гривні.

Підставою для висновку про наявність вказаного порушення стали наступні обставини.

31 жовтня 2009 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та Відкритим акціонерним товариством "Рівнеазот" (покупець) укладено договір поставки природного газу №10/09-П, згідно з умовами якого продавець зобов`язався у лютому-червні 2009 року передати у власність покупцю, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити природний газ в обсязі вказаному в розділі договору №10/09-П (дод.11) в обсязі 132 169 114 куб.м.; загальна сума договору складає 315 865 678, 8 грн.

ПАК "Нафтогаз України" виконав свої зобов`язання за договором №10/09-П, поставивши ВАТ "Рівнеазот" протягом лютого-червня 2009 року природний газ об`ємом 132 169 114 м3 на загальну суму 315 865 678,78 грн., про що між сторонами підписані акти приймання-передачі газу.

Пунктом 5.1 договору №10/09-П встановлено строки оплати поставленого природного газу, які не були дотримані покупцем, у зв`язку з чим позивач як продавець у січні 2011 року звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення заборгованості та передбачених законом і договором нарахувань.

За результатами розгляду справи Господарський суд Рівненської області 08 червня 2011 року у справі №5019/117/11 прийняв рішення, яким позов задовольнив частково, стягнувши з ВАТ "Рівнеазот" 315 865 678,78 грн. боргу, 31 810 952,80 грн. пені, 16 672 418,26 грн. інфляційних втрат та 6 033 626,15 грн. річних.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07 травня 2014 року рішення місцевого господарського суду змінено в частині стягнення пені, 3% річних, інфляційних, стягнувши з ПАТ "Рівнеазот" 27 026 494,52 грн. - пені, 5 747 035,60 грн. - 3% річних, 14 324 388,38 грн. - інфляційних.

Постановою Вищого господарського суду України від 25 червня 2014 року вищезазначена постанова залишена без змін.

Ревізією встановлено, що згідно з банківською випискою від 29 грудня 2014 року по рахунку № НОМЕР_1 в АКБ "Укргазбанк" погашення заборгованості за вказаним договором проведено на суму 19 192 722, 9 грн.

Таким чином, станом на 01 квітня 2015 року сума боргу ВАТ "Рівнеазот" за вказаним договором становила 296 672 955, 88 грн.

У зв`язку з тим, що ПАТ "Рівнеазот" тривалий час не виконувало свої грошові зобов`язання і після набрання законної сили рішеннями у справі №5019/117/11, позивач звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з ПАТ "Рівнеазот" 225 316 434,99 грн., з яких 213 953 715,66 грн. інфляційні втрати та 11362719,33 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 15 вересня 2015 року у справі 918/788/15 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08 грудня 2015 року та постановою Вищого господарського суду України від 10 лютого 2016 року вказане рішення залишено в силі.

Постановою Верховного суду України від 15 червня 2016 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10 лютого 2016 року.

В ході розгляду справи суди дійшли висновку, що внаслідок непогашення ПАТ "Рівнеазот" основної суми боргу за договором правомірно обрахованими сумами боргу з урахуванням індексу інфляції та відсотків річних, що підлягають стягненню, є, відповідно, 191 192 664, 88 грн. та 9 534 174, 72 грн.

Також суди дійшли висновку про те, що строк позовної давності слід обраховувати з січня 2011 року, і він сплив у січні 2014 року, тоді як позивач звернувся до суду лише 11 липня 2015 року, що і стало підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

З посиланням на Положення про порядок підготовки, узгодження, підписання, реєстрації, обліку та контролю за виконанням договорів, контрактів, угод в НАК "Нафтогаз України", затверджене наказом від 06 квітня 2007 року №151, Положення про порядок ведення претензійної та позовної роботи, затверджене наказом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" від 23 липня 2012 року №211, в акті ревізії зроблено висновок про те, що відповідальним керівником та відповідальним виконавцем за договором допущено несвоєчасне ініціювання ведення позовної роботи з контрагентом ПАТ "Рівнеазот", оскільки Департаментом реалізації газу подано службову записку №26/2-2350сз-15 до Юридичного департаменту з пропозицією розпочати позовну роботу по стягненню вказаних коштів лише 02 червня 2015 року.

Обґрунтовуючи свою позицію щодо протиправності вказаного пункту оскаржуваної вимоги, позивач зазначив, що згідно акту ревізії, направлень на ревізію, листа ДАСУ від 18 квітня 2017 року №05-14/285, програми ревізії предметом ревізії була фінансово-господарська діяльність позивача за період з 01 квітня 2015 року по 31 березня 2017 року, тоді як з судових рішень у справі №918/788/15 вбачається, що позовна давність по основній та по додаткових вимогах, в тому числі, і по вимозі щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих за період з 08 травня 2014 року по 02 червня 2015 року, спливла у січні 2014 року.

В даному випадку збитки Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" виникли внаслідок порушення ПАТ "Рівнеазот" його грошових зобов`язань і саме в цьому полягає протиправна поведінка боржника.

Збитки у вигляді доходів Нафтогазу, які він міг би одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущена вигода), завдані їй не посадовими особами, які несвоєчасно ініціювали позовну роботу, а контрагентом, який порушив своє грошове зобов`язання і не сплатив Компанії кошти, право на отримання яких вона має.

2. На порушення статті 193 Господарського кодексу України та пункту 3.14 договору про закупівлю послуг від 13 лютого 2014 року №13/09 зайво сплачено ДП "Нафтогазобслуговування" коштів на суму 251 297,44 грн. через безпідставне включення до калькуляцій, що додаються до актів приймання-передачі наданих автотранспортних послуг, здійснених виплат перших п`яти днів непрацездатності, одноразових заохочувальних премій, відрахувань до Пенсійного фонду України, операційних витрат та рентабельності, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму.

Підставою для висновку про наявність вказаного порушення стали наступні обставини.

13 лютого 2014 року позивач уклав з ДП "Нафтогазобслуговування" договір про закупівлю послуг № 13/09, предметом якого було надання автотранспортних послуг у лютому-грудні 2014 року.

В подальшому строк дії договору продовжувався шляхом укладення додаткових угод. Востаннє строк дії договору було продовжено до 31 грудня 2015 року (додаткова угода №5 від 24 вересня 2015 року).

Відповідно до п.3.1 договору №13/09 гранична ціна договору включає в себе всі можливі витрати виконавця, які він може понести в процесі виконання договору.

Згідно п. 3.3 договору №13/09 вартість послуг за місяць визначається виходячи із граничної вартості послуг за місяць, пропорційно зменшеної відповідно до фактичної кількості одиниць автотранспортних засобів, які використовувалися для надання послуг за договором протягом звітного місяця, а також сум витрат; щодо автотранспортних засобів, які не використовуються для надання послуг за договором, та які були попередньо узгоджені із замовником відповідно до вимог пункту 3.6 цього договору.

Пунктом 3.4 договору №13/09 передбачено, що надання послуг виконавцем та їх приймання замовником здійснюється щомісячно та оформляється актами приймання-передачі наданих послуг. Разом з актом приймання-передачі наданих послуг виконавець надає замовнику калькуляцію з повною розшифровкою понесених витрат, сума яких має відповідати вартості наданих послуг, а також підтверджуючі документи щодо фактичних витрат, понесених виконавцем під час виконання ним зобов`язань за договором.

Відповідно до п. 4.1 та 4.2 договору № 13/09 розрахунки проводяться шляхом оплати виставлених виконавцем рахунків за період, в якому були надані послуги, не пізніше 15 (п`ятнадцяти) банківських днів з дати підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі наданих послуг.

До рахунків додаються: акти приймання-передачі наданих послуг, калькуляція із повною розшифровкою понесених витрат (п. 3.4-3.6 договору) та податкові накладні (п.4.2 договору № 13/09).

Додатковою угодою №1 від 31 грудня 2014 року викладено в новій редакції п.1.1, п.3.1, п.3.2 та п.10.1 договору №13/09.

Додатковими угодами №№2-5 вносилися зміни до додатку №1 (перелік автотранспортних засобів) та п.10.1 (строк дії) договору №13/09.

У період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року за договором №13/09 надавалися послуги та проводилися розрахунки, сторонами було складено акти приймання-передачі наданих послуг, в яких було зазначено ціну наданих послуг.

За наслідками проведення зустрічної звірки ДП "Нафтогазобслуговування" встановлено, що до калькуляцій, які додані до актів приймання-передачі наданих автотранспортних послуг, за зазначеним договором, у складі прямих витрат автотранспортних послуг (стаття витрат - оплата праці) включено виплати, перших п`яти днів непрацездатності та виплати одноразових заохочувальних премій на суму 110 635,97 грн., які за даними бухгалтерського обліку віднесені на рахунок 94 "Інші витрати операційної діяльності".

З посиланням на п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, п. 13 П(С)БО 16, якими визначено склад витрат (прямих витрат) в акті ревізії зроблено висновок про те, що ДП "Нафтогазобслуговування" зайво проведено нарахувань єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду на суму 41 665,51 грн., операційних витрат (25%) на суму - 38 075,37 грн., рентабельність (10%) - 19 037,68 грн., ПДВ (20 %) - 41 882,91 грн.

З огляду на зазначене, ч. 1 ст. 193 ГК України та п. 3.14 договору позивачем зайво сплачено коштів на загальну суму 251 297, 44 грн. через зайве включення у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року до калькуляцій, що додаються до актів приймання-передачі наданих автотранспортних послуг за договором, здійснених ДП "Нафтогазобслуговування" виплат перших п`яти днів непрацездатності, одноразових заохочувальних премій, відрахувань до Пенсійного фонду, операційних витрат та рентабельності, що призвело до нанесення матеріальної шкоди (збитків) на суму 251 297,44 грн. (стор. 206-215 акту).

В обґрунтування своєї позиції позивач зазначив, що посадовими особами відповідача ні в акті ревізії, ні в оскаржуваній вимозі не зазначено, які конкретно норми закону або договору порушено позивачем внаслідок оплати послуг, наданих ДП "Нафтогазобслуговування" відповідно до договору №13/09.

Відповідно до п.3.1 договору №13/09 гранична ціна договору включає в себе всі можливі витрати виконавця, які він може понести в процесі виконання договору. Гранична вартість послуг за місяць визначається, виходячи з граничної ціни всього договору, а фактична вартість послуг - виходячи з граничної вартості послуг за місяць.

Таким чином, вартість послуг (п.3.3) також включає в себе всі можливі витрати виконавця, які він може понести в процесі виконання договору, і включення до вартості послуг, наданих за договором №13/09, витрат з оплати праці, в тому числі витрат з оплати лікарняних та одноразових заохочувальних премій, у повній мірі відповідає закону.

Відповідно до умов договору №13/09 та норм чинного законодавства до загальної вартості наданих послуг за договором включено всі фактичні витрати, які відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, власник виплачує працівникові за виконану ним роботу, зокрема: згідно пп. 1.3 п. 1 Інструкції до фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат; згідно п. 3 Інструкції - виплати працівникам, що не відносяться до фонду оплати праці, але відносяться до витрат на оплату праці.

Таким чином, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" приймала витрати, а саме виплати працівникам, які перебували на лікарняному, виплати премій до свят, єдиний соціальний внесок до Пенсійного фонду на суму 41 665,51 грн., операційні витрати (25 %) на суму - 38 075,37 грн., рентабельність (10 %) - 19 037,68 грн. ПДВ (20 %) - 41 882,91 грн. від ДП "Нафтогазобслуговування" згідно з калькуляцією до договору від 13.02.14 № 13/09 відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

3. На порушення статті 193 Господарського кодексу України та пункту 2.2 договору від 14 грудня 2016 року №37 ТОВ "САМСОН" внесено до акта здачі-приймання послуг з контрольного обстеження, технічної інвентаризації, формування необхідного пакета документів та державної реєстрації адміністративних будівель Компанії витрат, які фактично не здійснено, чим завищено їх вартість на суму 226 843,03 грн., та призвело до зайвої оплати НАК "Нафтогаз України" та матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму.

Підставою для висновку про наявність вказаного порушення стали наступні обставини.

14 грудня 2016 року позивач уклав з ТОВ "Самсон" договір №37, предметом якого відповідно до п.1.1 є надання послуг з контрольного обстеження, технічної інвентаризації, формування необхідного пакету документів та державної реєстрації адміністративних будівель Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" по вул. Б. Хмельницького, 6 та вул. Шептицького (колишня вул. Луначарського), 2 у м. Києві за плату.

Відповідно до п.1.2 договору №37 перелік послуг, їх кількість, складові частини та вартість визначена в Кошторисі на здійснення контрольного обстеження, технічної інвентаризації, формування необхідного пакету документів та державної реєстрації адміністративних будівель Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" по вул. Б. Хмельницького, 6 та вул. Шептицького, 2 у м. Києві (додаток № 1 до договору, який є його невід`ємною частиною).

Пунктом 1.4 договору №37 передбачено, що результатом наданих послуг є звіти за результатами контрольного обстеження, технічний паспорт, витяг з державного реєстру про державну реєстрацію об`єктів, передані замовником згідно з Актом здачі-приймання наданих послуг. Власником результату наданих послуг є замовник.

Згідно п.2.1 договору №37 ціна договору становить 454 860,73 грн. (чотириста п`ятдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят гривень 73 копійки).

Відповідно до п.2.2 договору №37 загальна вартість послуг за договором включає в себе всі витрати виконавця, які він понесе або може понести у зв`язку з виконанням цього договору, в тому числі всі податки та збори, що підлягають сплаті відповідно до чинного законодавства України.

Пунктом 5.2.2 договору №37 передбачено, що виконавець має право залучати фізичних та юридичних осіб до надання послуг за попередньою згодою замовника.

За п.5.3.2 та п.5.3.3 договору №37 передбачено зобов`язання замовника своєчасно оплачувати належним чином надані послуги та приймати належним чином надані послуги згідно з актами приймання-передачі наданих послуг.

Договором №37 було передбачено надання послуг до 31 грудня 2016 року. (п.9.1).

Кошторисом до договору №37 було передбачено надання послуг п`яти видів: 1) Ознайомлення з об`єктом, аналіз завдання і вихідних даних формування необхідного пакету документів та державної реєстрації адміністративних будівель, 2) Візуальне обстеження адміністративної будівлі за адресою вул. Б. Хмельницького, 6 для визначення технічного стану конструкцій, 3) Візуальне обстеження адміністративної будівлі за адресою вул. Шептицького, 2 для визначення технічного стану конструкцій, 4) Обміри для проведення технічної інвентаризації будівлі за адресою вул. Шептицького, 2, 5) Складання текстової частини документа (висновок, звіт, пояснювальна записка).

Станом на 31 липня 2017 року жодна заборгованість за договором в бухгалтерському обліку позивача не обліковується.

Здійснюючи ревізію витрат по договору №37, посадові особи відповідача провели зустрічну звірку між позивачем та ТОВ "САМСОН", в ході якої направили запит щодо надання ряду документів, в тому числі щодо надання документів у випадку виконання робіт субпідрядними організаціями.

Як зазначено в акті ревізії, роботи по пунктам №2, №3 та №4 кошторису та відповідно Акта здачі - приймання наданих послуг від 27 грудня 2016 року №37 по договору №37 власними силами ТОВ "САМСОН" не виконувалися в зв`язку з відсутністю штатних спеціалістів відповідної кваліфікації.

Право ТОВ "САМСОН" залучати до надання послуг фізичних та юридичних осіб передбачене п.5.2.2 договору №37.

На виконання робіт, передбачених договором №37, ТОВ "САМСОН" було залучено:

1) ТОВ "Науково-технічний центр експертизи нерухомості" на підставі договору на створення науково-технічної продукції від 19 грудня 2016 року №52.

Згідно акту від 20 грудня 2016 року №52 роботи виконані в повному обсязі на суму 20 000 грн.

Звіркою встановлено, що роботи по темі "Оцінка технічного стану конструкцій адміністративного будинку за адресою: вул. Б.Хмельницького, 6 у Шевченківському районі м. Києва" відповідають виду послуги №2 "Візуальне обстеження адміністративної будівлі за адресою: вул. Б.Хмельницького, 6 для визначення технічного стану конструкцій", передбаченої кошторисом та актом здачі-приймання наданих послуг від 27 грудня 2016 року №37, вартість робіт послуги №2 складає 124 235, 4 грн.

Отже, встановлено розбіжність на суму 104 235, 4 грн.

Також між ТОВ "САМСОН" та ТОВ "Науково-технічний центр експертизи нерухомості" було укладено договір на створення науково-технічної продукції від 21 грудня 2016 року №54.

Згідно акту від 26 січня 2017 року №54 роботи виконані в повному обсязі на суму 10 000 грн.

Звіркою встановлено, що роботи по темі "Оцінка технічного стану об`єкту незавершеного будівництва - адміністративного будинку , що розташований за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Андрія Шептицького (Луначарського),2" відповідають виду послуги №3 "Візуальне обстеження адміністративної будівлі за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Андрія Шептицького (Луначарського), 2 для визначення технічного стану конструкцій", передбаченої кошторисом та актом здачі-приймання наданих послуг від 27 грудня 2016 року №37, вартість робіт послуги №3 складає 168 767, 4 грн.

Отже, встановлено розбіжність на суму 158 767, 4 грн.

2) ТОВ "Б-Т-І" на підставі договору про надання послуг від 09 грудня 2016 року.

Згідно актом від 16 січня 2017 року роботи виконані в повному обсязі на суму 32 000 грн.

Звіркою встановлено, що послуги щодо виготовлення технічного паспорту на об`єкти нерухомості, що знаходяться по вул. Митрополита Шептицького, 2 в м. Києві, відповідають виду послуги №4 "Обміри для проведення технічної інвентаризації будівлі за адресою вул. Шептицького, 2", передбаченої кошторисом та актом здачі-приймання наданих послуг від 27 грудня 2016 року №37, вартість робіт послуги №4 складає 144 703 грн.

Отже, встановлено розбіжність на суму 112 703 грн.

Також до зустрічної звірки надано рахунок від 26 грудня 2016 року №8060 та акт прийому-здачі виконаних робіт, обидва на суму 40 000 грн., відповідно до яких Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Падалку Роману Олеговичу було сплачено вказані кошти за здійснення державної реєстрації. В акті та рахунку не зазначено об`єкти державної реєстрації, що унеможливлює звірку витрат на реєстрацію об`єктів Компанії, передбачених кошторисом та актом здачі-приймання наданих послуг від 27 грудня 2016 року №37 з фактичними витратами, понесеними ТОВ "САМСОН" на державну реєстрацію.

За результатами зустрічної звірки зроблено висновок про наявність розбіжності між коштами, що були сплачені позивачем відповідно до договору №37, та фактичними витратами ТОВ "САМСОН" на суму 376 843,03 грн.

Довідка зустрічної звірки від 06 червня 2017 року №05-21/37-з була підписана керівником ТОВ "САМСОН" Сіверським Т.В. із зауваженнями, оскільки перевіряючі не врахували цивільно-правові договори, укладені з фізичними особами відповідно до п.5.2.2 договору №37.

Як зазначено в акті ревізії, ознайомившись із зауваженнями, відповідач направив на адресу ТОВ "САМСОН" лист від 12 червня 2017 року №05-14/434 "Про надання документів", у якому просив в триденний термін надати належним чином завірені копії договорів цивільно-правового характеру з особами, залученими Товариством для надання послуг по договору від 14 грудня 2016 року №37, з документальним підтвердженням їх кваліфікації (диплом, свідоцтво, сертифікат тощо), необхідної для надання послуг, та актів виконаних робіт (наданих послуг), або інших документів, що підтверджують вартість та обсяг виконаних робіт (наданих послуг), звітну документацію, виписки банку або касові документи, що підтверджують їх оплату; регістри бухгалтерського обліку (оборотно-сальдові відомості, картки рахунків тощо) по договорам цивільно-правового характеру.

ТОВ "САМСОН" відмовило у наданні запитуваних документів у зв`язку з тим, що зустрічна звірка на час направлення листа вже проведена і завершена.

В зв`язку з відмовою ТОВ "САМСОН" в додатковому наданні документів, Державною аудиторською службою України на адресу Державної фіскальної служби України було направлено лист від 22 червня 2017 року № 05-14/464 "Про надання інформації", яким з метою підтвердження або спростування понесених, витрат ТОВ "САМСОН", Держаудитслужба просить надіслати копії податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум отриманого з них податку ТОВ "САМСОН" (код ЄДРПОУ 23526845) за IV квартал 2016року та І квартал 2017р.

Станом на 09 серпня 2017 року відповідь ДФС України на адресу Держаудитслужби не надходила.

За таких обставин посадові особи Держаудитслужби дійшли висновку про те, що такі особи не залучалися, і витрати ТОВ "САМСОН" фактично не понесено, чим завищено вартість послуг на суму 376 843,03 грн. та призвело до їх зайвої оплати позивачем (стор. 172-180 акту).

Щодо взаємовідносин НАК «Нафтогаз України» з ТОВ "САМСОН", позивач самостійно звернувся до ТОВ "САМСОН" з проханням надати документи, які підтверджують залучення фізичних осіб до надання послуг.

У відповідь ТОВ "САМСОН" направило лист від 15 серпня 2017 року №03-51/17, до якого було додано матеріали, про які йдеться в тексті. В подальшому ці матеріали було надано разом з запереченнями до акту ревізії, проте їх було враховано лише частково.

Держаудитслужбою необґрунтовано не враховано вартість послуг відповідно до підтверджуючих документів ТОВ "САМСОН" на суму 168 939,91 грн., яка складається з 121 000,00 грн. - вартість наданих послуг ОСОБА_1 , 35 023,06 грн. вартість нотаріальних послуг, 12 916,85 грн. вартість послуг техніка КП Київської міської ради "КМБТІ".

Крім того, необґрунтовано не враховано Держаудитслужбою: 22 743,04 грн. суму обов`язкового платежу (єдиного податку), який повинно сплатити товариство, 35 160,08 грн. суму прибутку, на отримання якого ТОВ "САМСОН" має право відповідно до Закону України "Про господарські товариства".

Разом необґрунтовано не враховано Держаудитслужбою: 121 000,00+35 023,06+12 916,85+22 743,04+35 160,08 = 226 843,03 (грн.)

4. На порушення статті 193 Господарського кодексу України, статті 629 Цивільного кодексу України та розділів V та VII договору від 09 квітня 2015 року №RS/2015 НАК "Нафтогаз України" не нараховано пеню за порушення компанією Ryder Scott Co. LP термінів надання послуг, унаслідок чого пропущено термін позовної давності, установлений статтею 257 Цивільного кодексу України, через що Компанією не стягнуто 8 025 долл. США (за курсом НБУ станом на 07.08.2016 - 199 093,03 гривні).

Підставою для висновку про наявність вказаного порушення стали наступні обставини.

За результатами торгів позивач уклав договір про закупівлю послуг від 09 квітня 2015 року № RS/2015 з переможцем торгів - RYDER SCOTT COMPANY, L.P. на суму 1 500 000,00 доларів США без ПДВ (за офіційним курсом НБУ станом на 09.04.15 ціна договору складає 35 265 502,50 гривень.

Відповідно умов договору RS/2015 Ryder Scott зобов`язується надати замовнику послуги геологічні, геофізичні та пов`язані з ними вишукувальні та консультаційні послуги (Незалежна оцінка резервів (запасів/ресурсів) вуглеводнів нафтогазових родовищ та перспективних площ Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз", ПАТ "Укргазвидобування" та Філії Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в Арабській Республіці Єгипет) відповідно до Технічного завдання та Календарного плану, а замовник - прийняти і оплатити ці послуги (п. 1.1,1.2 договору RS/2015).

Відповідно п.3.1 договору RS/2015 загальна ціна цього договору становить 1 500 000 (один мільйон п`ятсот тисяч) доларів США. Валютою платежу є долар США. Ціна конкретного етапу надання послуг визначена в Календарному плані.

Пунктом 5.1 договору RS/2015 передбачено, що строк надання послуг - 120 календарних днів з дати укладення (набрання чинності) договору. Конкретні строки надання послуг зазначені у Календарному плані (Додаток № 1 до договору).

Пунктом 5.3 р. договору RS/2015 також визначено, що послуги надаються за етапами, що визначені в Технічному завданні та Календарному плані. Після завершення кожного етапу надання послуг виконавець надає замовнику звітну документацію, визначену Технічним завданням та Календарним планом, акт здавання-приймання наданих послуг та рахунок-фактуру. Протягом 10 календарних днів після отримання зазначених вище документів замовник надає виконавцю підписаний акт здавання-приймання наданих послуг або мотивовану відмову від прийняття послуг. У випадку надання мотивованої відмови виконавець зобов`язаний Усунути, виявлені недоліки та зауваження в строки, взаємно узгоджені сторонами, але в будь-якому випадку такі строки не повинні призвести до порушення загальних строків надання ї послуг (п. 5.1 цього договору). Усунення недоліків здійснюється виконавцем своїми силами та за свій рахунок. Незгода між сторонами щодо обсягів, класифікації, прогнозу або вартості резервів- не вважаються підґрунтям для відмови.

За абз.2 п. 5.4 договору RS/2015 послуги вважаються наданими після отримання замовником Звітної документації, передбаченої Технічним завданням та Календарним планом, та підписання акту здавання-приймання наданих послуг.

Календарний, план складається з 5 етапів надання послуг (етап 2 складається з 5 підпунктів, всього 5 етапів із 9 пунктів) на загальну суму 1 500 000 (один мільйон п`ятсот тисяч) доларів США, із загальним терміном виконання послуг до 120 календарних днів включно з дати укладання договору. При цьому Календарним планом передбачено, що етапи за п.1, п.2.1-2.5 та п.3 завершуються Інформаційними звітами, а етапи за п.4 та п.5 - звітами про надані послуги.

Крім того, Календарним планом було встановлено строки виконання кожного етапу, а саме:

·Етап 1 - 17 днів з дати укладення договору;

·Етап 2.1 - 65 днів з дати укладення договору;

·Етап 2.2 - 35 днів з дати укладення договору;

·Етап 2.3 - 77 днів з дати укладення договору;

·Етап 2.4 - 90 днів з дати укладення договору;

·Етап 2.5 - не більше 90 днів з дати укладення договору;

·Етап 3 - 10 днів з дати закінчення етапів 2.1 - 2.5;

·Етап 4 - 8 днів з дати закінчення третього етапу;

Етап 5 - 12 днів з дати закінчення четвертого етапу.

По кожному з передбачених календарним планом та фактично виконаних етапів посадовим особам відповідача було надано документи, які свідчать про їх виконання.

До ревізії надані 9 актів здавання-приймання наданих послуг за договором RS/2015, а саме: акт № 1 від 26 травня 2015 року про виконання етапу 1; акт № 2 № 3 від 30 червнґ 2015 року про виконання етапів 2.2, 2.1; акт № 4 від 15 липня 2015 року про виконання етапу 2.3; акт № 5 та № 6 від 27 липня 2015 року про виконання етапів 2.4, 2.5; акт № 7 від 15 вересня 2015 року про виконання етапу 3; акт № 8 від 28 вересня 2015 року про виконання етапу 4; акт № 9 від 18 травня 2016 року про виконання етапу 5.

Загальний термін надання послуг передбачений ДКТ, пропозицією переможця та п.п 5.1, 5.3 договору № RS/2015 та складає 120 календарних днів (з 10.04.2015 по 07.08.2015 включно), тому надання послуг, підтверджених актами здавання-приймання наданих послуг №7 від 15 вересня 2015 року, №8 від 28 вересня 2015 року та №9 від 18 травня 2016 року, здійснено із запізненням/недотриманням умов р.V договору № RS/2015 на 39, 52 та 285 календарних днів відповідно.

Відповідно до п.7.2 та п.7.3 договору № RS/2015 у випадку ненадання, неналежного надання або надання не в повному обсязі виконавцем послуг, останній відшкодовує замовнику збитки, спричинені такими порушеннями; за порушення строків надання послуг, встановлених Календарним планом, усунення недоліків встановлених у відповідній мотивованій відмові, виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,05% від суми заборгованості за кожен день затримки, але в будь-якому випадку загальна сума нарахованої пені не повинна перевищувати 5% від суми заборгованості.

Позивач не пред`являв до Ryder Scott жодних вимог про стягнення пені, до суду з позовом не звертався.

На підставі викладеного вище посадові особи відповідача дійшли висновку про те, що внаслідок порушення умов договору, ненарахування пені Компанією недоотримано грошових коштів за порушення термінів надання послуг у загальному розмірі 8 025 доларів США, чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму.

Щодо п. 4 вимоги, то позивач в обґрунтування своєї позиції зазначив, що Ryder Scott при виконанні етапів 3, 4, 5 договору RS/2015 дотримувалися строків, передбачених Календарним планом. Пунктом 7.3 договору RS/2015 передбачено відповідальність за порушення строків, встановлених Календарним планом.

Звіти за 3 та 4 етапи були надані Ryder Scott 18 та 26 липня 2015 року.

Проте через те, що звіти містили результати аналізу, обробки та інтерпретації значного обсягу геологічної, геофізичної, промислової та технічної інформації з відповідними оцінками та висновками, які опрацьовувалась фахівцями Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з залученням фахівців ПАТ "Укргазвидобування", Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" і ДП "Науканафтогаз", та потребували додаткових уточнень, обміну додатковою інформацією для збільшення оцінки ресурсів та капіталізації Компанії, акти здавання-приймання наданих послуг за вказані етапи були підписані 15 та 28 вересня 2015 року відповідно. Враховуючи значну віддаленість сторін, різницю в часі (7 годин Хьюстон та 8 годин Калгарі) та обсяг матеріалів, листування здійснювалося через захищений канал для обміну інформацією та службової переписки "Accelion".

Звіт за 5 етап Ryder Scott надала Компанії 07 серпня 2015 року.

Після розгляду кінцевого звіту за 5 етап, який було надано Компанії електронною поштою через захищений канал для обміну інформацією та службової переписки "Accelion", Компанія погодилася з пропозицією Ryder Scott щодо проведення додаткових досліджень без зміни вартості договору за умови надання додаткових даних, що підтверджено листом Ryder Scott від 07 серпня 2015 року, копію якого було надано до ревізії.

ПАТ "Укргазвидобування" спільно з позивачем підготувало додатковий відповідний пакет інформації в обсягах та форматах, заявлених Rider Scott Company L.P. (9 файлів на 50 стор.). Після його попереднього узгодження в "Accelion" Компанія 30 грудня 2015 року надіслала цей пакет інформації Ryder Scott.

Ryder Scott доповнила звіт за 5 етап за результатами додаткового опрацювання наданого їй пакету інформації, який 16 травня 2016 року розглянуто та прийнято без зауважень на засіданні секції НТР Компанії з питань підготовки ресурсів вуглеводнів та їх видобування (протокол №16,) за участю (в режимі відеоконференції) представників Ryder Scott.

Таким чином, жодних затримок з вини Ryder Scott допущено не було. Значні проміжки часу між моментами фактичного надання послуг та підписанням акту приймання-передачі послуг спричинені виключно діями та бездіяльністю позивача.

Щодо порушення пунктів 4.6 і 4.8 Положення про порядок ведення претензійної та позовної роботи, затвердженого наказом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" від 23 липня 2012 року №211, а саме несвоєчасного ініціювання позовної роботи, внаслідок чого пропущено термін позовної давності, встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України, та порушення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо незабезпеченням стягнення 3% річних та інфляційних втрат за порушення умов договору поставки природного газу від 31 жовтня 2009 року №10/09-П з ПАТ "Рівнеазот", нарахованих за період з 08 травня 2014 року по 02 червня 2015 року, через що компанією не стягнуто 200 726 839,60 гривні, слід зазначити таке.

Згідно статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно змісту рішення Господарського суду Рівненської області 08 червня 2011 року у справі №5019/117/11, яким позов задовольнив частково, на користь позивача присуджено до стягнення з ВАТ "Рівнеазот" не лише 315 865 678,78 грн. боргу, а й 31 810 952,80 грн. пені, 16 672 418,26 грн. інфляційних втрат та 6 033 626,15 грн. річних.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07 травня 2014 року рішення місцевого господарського суду змінено в частині стягнення пені, 3% річних, інфляційних, стягнувши з ПАТ "Рівнеазот" 27 026 494,52 грн. - пені, 5 747 035,60 грн. - 3% річних, 14 324 388,38 грн. - інфляційних.

Тобто, при первісному зверненні позивача до суду щодо неналежного виконання ВАТ "Рівнеазот" договору поставки природного газу №10/09-П від 31 жовтня 2009 року, позивач скористався передбаченим статтею 625 ЦК України правом на стягнення з контрагента індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

В той же час, згідно змісту судових рішень по справі №918/788/15 господарських судів, якими у задоволенні позову відмовлено, суди дійшли висновку про те, що строк позовної давності слід обраховувати з січня 2011 року, і він сплив у січні 2014 року, тоді як позивач звернувся до суду лише 11 липня 2015 року, що і стало підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Зокрема, суди не погодилися з позицією позивача про те, що інфляційні та 3% річних слід обраховувати, виходячи не з суми грошового зобов`язання, яке виникло за договором №10/09-П від 31 жовтня 2009 року, а з суми, яка була стягнута за рішенням суду, до якої входить, крім основного боргу, ще й пеня, інфляційні витрати та 3% річних.

Тобто, при зверненні до суду 07 листопада 2015 року в межах справи №918/788/15 питання початку відрахунку строку позовної давності позивачем вивчалося, і була вироблена правова позиція, яка була предметом розгляду і оцінки в суді.

Відповідно, відмова в позові мала місце не у зв`язку з несвоєчасним ініціюванням позовної роботи, а у зв`язку з тим, що суд не погодився з позицією позивача щодо визначення дати, з якої починається відрахунок позовної давності.

З вказаного приводу суд зазначає, що прийняття судового рішення не на користь підконтрольної установи саме по собі не може бути підставою для висновку про наявність порушень у організації позовної роботи і вжиття заходів щодо їх усунення.

На переконання суду, про можливе спричинення негативних наслідків зверненням (незверненням, зверненням з порушенням строків) до суду можна говорити виключно у випадках, коли є доведеною наявність умислу у діях чи бездіяльності конкретної посадової особи.

В даному випадку такі обставини під час проведення ревізії не встановлені, тоді як ознайомлення зі змістом судових рішень по справах №5019/117/11 та №918/788/15 свідчить про вжиття позивачем заходів для судового захисту свого порушеного права.

З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який вважав необґрунтованими викладені у п. 1 оскаржуваної вимоги виявлені порушення законодавства.

Щодо порушення статті 193 Господарського кодексу України, статті 629 Цивільного кодексу України та розділів V та VII договору від 09 квітня 2015 року №RS/2015 НАК "Нафтогаз України" ненарахуванням пені за порушення компанією Ryder Scott Co. LP термінів надання послуг, внаслідок чого пропущено термін позовної давності, встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України, через що Компанією не стягнуто 8 025 долл. США (за курсом НБУ станом на 07.08.2016 - 199 093,03 гривні), то слід зазначити таке.

Згідно статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Оскільки надання послуг, підтверджених актами здавання-приймання наданих послуг №7 від 15 вересня 2015 року, №8 від 28 вересня 2015 року та №9 від 18 травня 2016 року до договору № RS/2015 від 09 квітня 2015 року, укладеного позивачем з RYDER SCOTT COMPANY, L.P. на надання послуг геологічних геофізичних та пов`язаних з ними вишукувальних та консультаційних послуг (Незалежна оцінка резервів (запасів/ресурсів) вуглеводнів нафтогазових родовищ та перспективних площ Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз", ПАТ "Укргазвидобування" та Філії Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в Арабській Республіці Єгипет) здійснено із запізненням/недотриманням умов р.V договору № RS/2015 на 39, 52 та 285 календарних днів відповідно, відповідач дійшов висновку про протиправне невикористання позивачем передбаченого до п.7.2 та п.7.3 договору № RS/2015 права нарахувати пеню, що призвело до недоотримання грошових коштів за порушення термінів надання послуг у загальному розмірі 8 025 доларів США, чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму.

Так, передбачене ГК України та ЦК України нарахування пені у випадку невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань є правом, а не обов`язком сторони договору, тому навіть у випадку наявності підстав для стягнення пені сторона договору може не використати наявне у неї право і не заявляти відповідних вимог ні в судовому, ні в позасудовому порядку, а потенційно неотриманий розмір пені не може розцінюватися як недоотриманий дохід.

Крім того, за поясненнями позивача RYDER SCOTT COMPANY, L.P. не було допущено жодних затримок виконання взятих на себе зобов`язань, тоді як збільшений у порівнянні з договором термін подачі звіту та підписанням актів прийняття-передачі пояснюється опрацюванням позивачем отриманої інформації, і позивачем як порушення договірних зобов`язань з боку RYDER SCOTT COMPANY, L.P. не розцінюється, а витрати, пов`язані з можливим зверненням до суду, перевищують розмір пені.

Відповідачем не надано пояснень щодо доцільності вжиття будь-яких заходів щодо стягнення пені, тоді як очевидно, що розмір пені має перевищувати витрати на отримання цієї суми, навіть якщо розцінювати розмір пені як прибуток.

Підсумовуючи вищевикладене, на переконання суду, відповідачем за межами власних повноважень надається оцінка господарським відносинам позивача з його контрагентом, що є фактично втручанням в господарську діяльність, а не здійснення фінансового контролю.

Таким чином, суд вважає необґрунтованим викладений у п. 4 оскаржуваної вимоги висновок про наявність порушення законодавства.

Щодо порушення статті 193 Господарського кодексу України та пункту 3.14 договору про закупівлю послуг від 13 лютого 2014 року №13/09 зайвою сплатою ДП "Нафтогазобслуговування" коштів на суму 251 297,44 грн. через безпідставне включення до калькуляцій, що додаються до актів приймання-передачі наданих автотранспортних послуг, здійснених виплат перших п`яти днів непрацездатності, одноразових заохочувальних премій, відрахувань до Пенсійного фонду України, операційних витрат та рентабельності, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму, суд зазначає таке.

В даному випадку матеріальною шкодою (збитками) відповідач вважає оплату позивачем включених до калькуляцій, які додані до актів приймання-передачі наданих автотранспортних послуг за договором від 13 лютого 2014 року, укладеним позивачем з ДП "Нафтогазобслуговування" про закупівлю послуг № 13/09, у складі прямих витрат автотранспортних послуг виплат перших п`яти днів непрацездатності та виплати одноразових заохочувальних премій на суму 110 635,97 грн., які за даними бухгалтерського обліку віднесені на рахунок 94 "Інші витрати операційної діяльності".

Згідно п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрат", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, прямі витрати - витрати, що можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об`єкта витрат економічно доцільним шляхом; об`єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов`язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Згідно п. 13 вказаного Положення до складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

Згідно п. 1.3, 2, 2.2, 3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Фонд основної заробітної плати включає нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов`язків).

Фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, відносяться виплати працівникам, що не відносяться до фонду оплати праці, але відносяться до витрат на оплату праці.

Відповідно, вказані витрати - виплати перших п`яти днів непрацездатності, одноразові заохочувальні премії - також відносяться до складу прямих витрат на оплату праці, як до них відноситься і відповідні відрахування до Пенсійного фонду України з вказаних складових заробітної плати.

Вказане узгоджується з умовами укладеного між сторонами договору від 13 лютого 2014 року. № 13/09, згідно з умовами якого гранична ціна договору включає в себе всі можливі витрати виконавця, які він може понести в процесі виконання договору; надання послуг виконавцем та їх приймання замовником здійснюється щомісячно та оформляється актами приймання-передачі наданих послуг. Разом з актом приймання-передачі наданих послуг виконавець надає замовнику калькуляцію з повною розшифровкою понесених витрат, сума яких має відповідати вартості наданих послуг, а також підтверджуючі документи щодо фактичних витрат, понесених виконавцем під час виконання ним зобов`язань за договором.

У наданих замовником позивачу калькуляціях до розшифровки включено вказані платежі, тобто, позивач знав про їх включення до розрахунку і не вважав вказані дії контрагента порушенням умов договору.

В той же час, під час здійснення фінансового контролю у відповідача відсутні повноваження робити висновки про доцільність понесення підзвітним суб`єктом тих чи інших витрат під час провадження господарської діяльності, якщо це не є прямим порушенням вимог законодавства, що в даному випадку місця не мало.

З врахуванням викладеного суд вважає необґрунтованим викладений у п. 2 оскаржуваної вимоги висновок про виявлені порушення законодавства.

Щодо порушення статті 193 Господарського кодексу України та пункту 2.2 договору від 14 грудня 2016 року №37 ТОВ "САМСОН" внесенням до акта здачі-приймання послуг з контрольного обстеження, технічної інвентаризації, формування необхідного пакета документів та державної реєстрації адміністративних будівель Компанії витрат, які фактично не здійснено, чим завищено їх вартість на суму 226 843,03 грн., що призвело до зайвої оплати НАК "Нафтогаз України" та матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму, слід зазначити таке

Висновок про завдання матеріальної (шкоди) збитків на вказану суму зроблено відповідачем з огляду на відсутність у Держаудитслужби інформації щодо залучення ТОВ "САМСОН" під час виконання укладеного з позивачем договору від 14 грудня 2016 року №37 на надання послуг з контрольного обстеження, технічної інвентаризації, формування необхідного пакету документів та державної реєстрації адміністративних будівель Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" по вул. Б. Хмельницького, 6 та вул. Шептицького (колишня вул. Луначарського), 2 у м. Києві за плату, третіх осіб, і витрати фактично не понесено.

Згідно акту ревізії та пояснень представників сторін всі документи на підтвердження виконання робіт залученими ТОВ "САМСОН" до виконання договору особами було надано відповідачу під час розгляду заперечень на акт ревізії, проте, вони були враховані лише частково.

Зокрема, зазначена в якості збитків сума 226 843,03 грн. складається з 121 000,00 грн. - вартість наданих послуг ОСОБА_1 , 35 023,06 грн. вартість нотаріальних послуг, 12 916,85 грн. вартість послуг техніка КП Київської міської ради "КМБТІ", 22 743,04 грн. сума обов`язкового платежу (єдиного податку), який повинно сплатити товариство, 35 160,08 грн. сума прибутку, на отримання якого ТОВ "САМСОН" має право відповідно до Закону України "Про господарські товариства".

Так, до матеріалів справи залучено копію договору про надання послуг від 22 жовтня 2015 року, укладеного між ТОВ "САМСОН" та ФОП ОСОБА_1 , предметом якого є надання послуг з питань комерційної діяльності та керування, додаткової угоди до нього від 31 грудня 2015 року №1, актів надання послуг на загальну суму 121 000 грн. з зазначенням конкретного найменування послуг, а також посиланням на виконання договору з позивачем, платіжних доручень ТОВ "Самсон" щодо оплати вказаних у актах сум.

Також до матеріалів справи залучено копію акту приймання-здачі виконаних робіт №8060 від 26 грудня 2016 року, яким приватний нотаріус Падалка Р.О. підтвердив виконання ним робіт з державної реєстрації на суму 40 000 грн., тоді як саме виконання роботи може бути перевірене шляхом ознайомлення з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, де вказано прізвище державного реєстратора, який вчинив відповідну реєстраційну дію.

У листі від 15 серпня 2017 року №03-51/17 на адресу позивача ТОВ "САМСОН" повідомлено про сплату ним 16 грудня 2016 року на адресу Комунального підприємства Київської міської ради "КМБТІ" суму в розмірі 12 916,85 грн. за вихід техніка на об`єкти, які належать НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" згідно Замовлення №3776 від 12 грудня 2016 року.

Слід зазначити, що відповідач міг перевірити виконання вказаних робіт і фактичну оплату послуг.

Щодо суми обов`язкового платежу (єдиного податку), який повинно сплатити товариство у розмірі 22 743,04 грн. суму, суми прибутку, на отримання якого ТОВ "САМСОН" має право відповідно до Закону України "Про господарські товариства" у розмірі 35 160,08 грн., то очевидно, що ТОВ "САМСОН", як господарське товариство, уклало договір з позивачем з метою отримання прибутку, тому за наслідками його виконання воно мало його отримати, що порушенням законодавства бути не може.

Відповідно, і оплата позивачем всіх виконаних за договором від 14 грудня 2016 року №37 робіт, включаючи і отриманий ТОВ "САМСОН" прибуток, ознак протиправності не має і свідчити про завдання збитків позивачу не може.

Згідно висновку від 09 серпня 2017 року на заперечення (зауваження) до акта планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 07 серпня 2017 року № 05-21/4, у якому саме по господарських відносинах з ТОВ "САМСОН" враховано низку зауважень позивача, по вказаних сумах позиція відповідача не висвітлена, з чого зрозуміло, що вони відповідачем не враховані.

Таким чином, враховуючи всі наведені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги Державної аудиторської служби України "Про усунення порушень законодавства" від 12 вересня 2017 року № 05-14/683 є обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповністю з`ясовано обставини, що мають значення для справи або неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 28 лютого 2023 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: А.М. Горяйнов

Є.І. Мєзєнцев