Ухвала

від 01.03.2023 по справі 826/9035/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 березня 2023 року

м. Київ

справа №826/9035/17

адміністративне провадження №К/9901/17296/19

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Чиркіна С.М., провівши підготовчі дії до касаційного розгляду справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брітіко» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В :

19 липня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Брітіко» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі також позивач або ТОВ «Брітіко») з позовом до Департаменту з питань державної архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач), у якому просило:

визнати протиправним та скасувати припис від 12 липня 2017 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, виданий Головним державним інспектором інспекційного відділу № 2 управління контролю за будівництвом Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Куртяком В.В.

Разом з тим, 03 листопада 2017 року через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про уточнення позовних вимог, у якому просить:

визнати протиправним та скасувати припис б/н від 12 липня 2017 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання на виконання будівельних робіт, виданий Головним державним інспектором інспекційного відділу № 2 управління контролю за будівництвом Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Куртяком В.В.

Клопотання вмотивовано тим, що у зв`язку з технічною помилкою у прохальній частині позову допущено описку. Зокрема, як зазначає позивач, в описовій частині позову мова йдеться про припис б/н від 12 липня 2017 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, що був виданий на підставі акту перевірки від 12 липня 2017 року, а в прохальній частині помилково було вказано інший припис б/н від 12 липня 2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2017 року прийнято заяву представника ТОВ «Брітіко» про уточнення позовних вимог.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2019 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року, в задоволені позову відмовлено.

20 червня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Брітіко» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

18 липня 2019 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

06 серпня 2019 року від третьої особи ОСОБА_4 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому вона просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

За змістом пунктів 2, 3, 5 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи, вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції, вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.

Згідно з імперативними вимогами стаття 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Касаційний суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції.

Так, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі "Varela Assalino contre le Portugal" (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Верховним Судом створено учасникам процесу у цій справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в касаційній скарзі або у відзиву на касаційну скаргу не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Відповідно до підпункту 1 частини першої статті 345 КАС України, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги відсутність клопотань від усіх учасників, справа може бути розглянута в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Керуючись статтями 340, 345 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Підготовчі дії по справі закінчити.

Призначити розгляд цієї справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 02 березня 2023 року в приміщенні Касаційного адміністративного суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С. М. Чиркін