Постанова

від 22.02.2023 по справі 922/3655/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 922/3655/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лтава Град"</a> на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2022 (колегія суддів: Пуль О. А., Тарасова І. В., Фоміна В. О.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лтава Град"</a>, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Приватного акціонерного товариства "Мульті Весте Україна 2", про розірвання договору та припинення права,

за участю представників:

позивача - Кутько Г. С.,

відповідача - Халабурдіна С. В.,

третьої особи - Панасенко О. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" (далі - ТОВ "ФК "Фактор Плюс") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лтава Град"</a> (далі - ТОВ "Лтава Град") про розірвання договору купівлі-продажу земельних ділянок від 14.03.2019; припинення речового права (права власності) у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

2. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань зі сплати вартості земельних ділянок, отриманих за договором.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. 14.03.2019 ТОВ "ФК "Фактор Плюс" уклало з ТОВ "Лтава град" договір купівлі-продажу земельних ділянок.

4. Відповідно до пункту 1 цього договору ТОВ "ФК "Фактор Плюс" як іпотекодержатель за договором відступлення права вимоги за іпотечним договором передало у власність, а ТОВ "Лтава град" прийняло у власність предмет іпотеки (земельні ділянки, розташовані за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Плеханівська, 128).

5. Згідно з пунктом 4 договору продаж земельних ділянок вчинено за 10 955 000 гривень 00 копійок, які покупець зобов`язаний сплатити продавцю не пізніше 31.12.2019.

6. В подальшому сторони уклали додаткову угоду від 01.06.2019 № 1 до договору купівлі-продажу земельних ділянок від 14.03.2019, згідно з якою сторони змінили умови пункту 4 договору, вказавши, що продаж земельних ділянок вчинено за 10 954 767,12 грн без ПДВ, які покупець зобов`язаний сплатити продавцю не пізніше 31.05.2021.

7. Право власності на земельні ділянки, кадастровий номер 6310136900:03:001:0004 та кадастровий номер 6310136900:03:002:0010 зареєстровано за ТОВ "Лтава град" на підставі договору купівлі-продажу.

8. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що в порушення умов договору купівлі-продажу ТОВ "Лтава град" не сплатило ТОВ "ФК "Фактор Плюс" вартості набутих земельних ділянок у розмірі та строки, визначені у договорі.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

9. Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.01.2022 у позові відмовлено повністю.

10. Приймаючи рішення, господарський суд першої інстанції з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 916/667/18, зазначив, що в спірних правовідносинах підлягає застосуванню частина третя статті 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до якої у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Наведена норма не передбачає можливості продавця за своїм вибором вдатися до іншого способу захисту, зокрема, не передбачає можливості розірвання договору в судовому порядку.

11. У задоволенні позовних вимог в частині припинення права власності відповідача на земельні ділянки відмовлено, оскільки вони є похідними від вимоги про розірвання договору.

12. Водночас суд наголосив, що позивач не навів жодного доказу, який би підтверджував факт продажу земельних ділянок у кредит, а розбіжність між моментом оплати товару та моментом його отримання не означає, що така умова за своєю правовою природою автоматично є комерційним кредитом (продажем товару в кредит).

13. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2022 рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено в повному обсязі.

14. Апеляційний господарський суд зазначив, що відповідно до статті 19 ЦК України особа має право на самозахист свого цивільного права від порушень і протиправних посягань. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням. Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства. Водночас частина друга статті 13 ЦК України встановлює загальне правило, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Отже чином, частина друга статті 651 ЦК України дозволяє розірвання договору лише тоді, коли порушення має істотний характер, оскільки має дотримуватися принцип пропорційності порушення і відповідальності.

15. Отже, невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу земельних ділянок, а саме: несплата грошових коштів за придбання земельних ділянок, є істотним порушенням умов договору, що спричинило значну шкоду позивачу.

Короткий зміст касаційної скарги

16. ТОВ "Лтава Град" у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін.

17. Скарга з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивована неправильним застосуванням та порушенням судом апеляційної інстанції норм чинного законодавства, зокрема, положень статей 651, 692 ЦК України, а також ухваленням судового рішення без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

18. ТОВ "ФК "Фактор Плюс" у відзивах просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, постанову апеляційної інстанції залишити без змін. Заявник зазначає про неподібність правовідносин у справах, про які зазначає скаржник у касаційній скарзі, правовідносинам у справі, яка розглядається.

19. ПАТ "Мульті Весте Україна 2" у відзивах просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, постанову апеляційної інстанції залишити без змін, наголошуючи на її законності та обґрунтованості.

Позиція Верховного Суду

20. Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

21. Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

22. Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

23. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).

24. Згідно з частиною першою статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

25. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2020 у справі № 916/667/18 наголосила, що «розірвання договору належить до загальних способів захисту прав сторін договору.

7.41. Водночас глава 54 ЦК України містить спеціальне регулювання відносин щодо купівлі-продажу, зокрема і щодо способів захисту прав продавця, порушених покупцем.

7.42. Відповідно до частини четвертої статті 692 ЦК України, якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Таким чином, лише у випадку, коли покупець відмовився і прийняти, і оплатити товар, продавець може за своїм вибором або вимагати виконання договору з боку покупця, або відмовитися від договору. Друга можливість надана продавцю, виходячи з того, що якщо покупець не виконав жодного свого обов`язку, не сплатив ціни товару та відмовився його прийняти (наприклад, надіслав продавцю заяву про відмову прийняти товар, безпідставно не прийняв запропоноване продавцем виконання зобов`язання з його боку, безпідставно повернув надісланий товар тощо), то така поведінка свідчить про втрату інтересу покупця до виконання договору. Продавець своєю чергою також може втратити інтерес до договору, при цьому він володіє товаром і має можливість розпорядитися ним, зокрема продати його іншій особі, аби отримати покупну ціну. Тобто продавець теж вправі відмовитися від договору купівлі-продажу, тобто розірвати його шляхом вчинення одностороннього правочину чи вимагати виконання договору з боку покупця за умови, якщо покупець втратив інтерес до договору, не прийнявши та не оплативши товар. У таких випадках позовна вимога продавця про розірвання договору в судовому порядку задоволенню не підлягає, оскільки розірвання договору пов`язується законом із вчиненням одностороннього правочину, а не із судовим рішенням.

7.43. Натомість у цій справі покупці отримали товар (частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю), але, як стверджує позивачка, не здійснили оплати. За таких умов підлягає застосуванню частина третьої статті 692 ЦК України, відповідно до якої у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Наведений припис не передбачає можливості продавця за своїм вибором вдатися до іншого способу захисту, зокрема не передбачає можливості розірвання договору в судовому порядку. Якщо порушення права продавця полягає в тому, що він не отримав грошових коштів від продавця, то способу захисту, який належним чином захистить саме це право, відповідає позовна вимога про стягнення неотриманих коштів.

7.44. Натомість такий спосіб захисту, як розірвання договору, що вже частково виконаний з боку продавця, який передав товар, і покупця, який прийняв товар, не відповідає суті порушення договору, що полягає в несплаті грошових коштів. Така несплата (повна або часткова) може бути наслідком не навмисного порушення договору з боку покупця (який бажає збагатитися за рахунок затримки оплати), а добросовісної помилки покупця, наприклад, через існування розбіжностей між сторонами щодо суми, належної до сплати, щодо взаємних розрахунків між сторонами (зокрема, як у цій справі).

7.45. Крім того, такий спосіб захисту, як розірвання договору, може бути використаний продавцем не з метою відновлення його права на одержання грошових коштів, а з метою невиправданого збагачення, якщо, наприклад, ринкова ціна на продане майно збільшилася, в тому числі завдяки його поліпшенню покупцем. Такі несправедливі наслідки можуть настати через невідповідність зазначеного способу захисту суті порушення права.»

26. У справі № 308/1927/17, на постанову Верховного Суду від 16.11.2022 у якій міститься посилання у касаційній скарзі, розглядався позов про розірвання договору купівлі-продажу та повернення нерухомого майна. Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки, заявивши вимогу про розірвання договору купівлі-продажу, позивач обрав неналежний спосіб захисту, у зв`язку з чим суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову саме з цих підстав.

27. Аналогічного висновку про те, що такий спосіб захисту, як розірвання договору купівлі-продажу, що вже частково виконаний з боку продавця, який передав товар, і покупця, який прийняв товар не є ефективним, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовляти саме з цих підстав, дійшов Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 у справі № 194/342/15-ц (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі), у якій розглядався позов про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності.

28. Висновки щодо неефективності такого способу захисту продавця, як розірвання договорів купівлі-продажу, які вже частково виконані, Верховний Суд зробив , зокрема, у постановах від 01.06.2021 у справі № 911/796/20, від 02.06.2021 у справі № 636/5261/18, на які міститься посилання у касаційній скарзі.

29. Отже, суд апеляційної інстанції у справі, яка розглядається, не врахував висновків Верховного Суду, викладених у наведених вище постановах щодо застосування статті 692 ЦК України, та безпідставно задовольнив позовні вимоги. Водночас, рішення суду першої інстанції про відмову в позові відповідає нормам чинного законодавства та ухвалене з урахуванням висновків, наведених у постановах Верховного Суду, щодо застосування зазначеної норми у подібних правовідносинах.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

30. Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

31. За правилами статті 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Судові витрати

32. Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати у цій справі покладаються на позивача

Керуючись статтями 240, 300, 301, 306, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лтава Град"</a> задовольнити.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2022 у справі № 922/3655/21 скасувати, рішення Господарського суду Харківської області від 10.01.2022 у цій справі залишити в силі.

3. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" (код ЄДРПОУ 37881514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лтава Град"</a> (код ЄДРПОУ 42825781) 13 620 (тринадцять тисяч шістсот двадцять) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач