Ухвала

від 10.06.2010 по справі 15/254-06-6910а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"10" червня 2010 р.                               м. Київ                                        К-1866/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Рибченка А.О.,

при секретарі: Шкляр А.В.,

за участю представників:

від позивача –Гур’янової Г.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси на постанову Господарського суду Одеської області від 27.09.2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2006 року по справі № 15/254-06-6910А за позовом Науково-дослідного проектно-конструкторського інституту морського флоту України з дослідним виробництвом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про визнання нечинними рішень та податкових вимог.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Одеської області від 27.09.2006 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2006 року, позовні вимоги Науково-дослідного проектно-конструкторського інституту морського флоту України з дослідним виробництвом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про визнання нечинними рішень та податкових вимог –задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 10.01.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 24.04.2008 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси просить скасувати судові рішення та постановити нове –про відмову в задоволені позову посилаючись на порушення судами норм матеріального права, зокрема, вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Так, відповідач в касаційній скарзі посилається на неврахування судами вимог законодавства у сфері валютного регулювання, якими встановлена обов’язковість надходження виручки (грошова форма розрахунків) за експортовану продукцію в законодавчо встановлений термін та відповідальність у разі її ненадходження. На думку відповідача припинення зобов’язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог за зовнішньоекономічними договорами купівлі-продажу без надходження виручки у іноземній або національній валюті на рахунки в уповноважених банках суперечить вимогам чинного валютного законодавства.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, судові рішення –без змін з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акта № 9202/22-00/01126996/23 від 14.12.2005 року позапланової виїзної перевірки дотримання вимог діючого валютного законодавства України Науково-дослідного проектно-конструкторського інституту морського флоту України по контракту № ОП-117 від 05.03.2003р. СДПІ у Приморському районі м. Одеси 15.12.2005 року винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000262200/0 у сумі 12864,42 грн. і № 0000272200/0 у сумі 680,00грн..  

За наслідками розгляду скарг позивача на зазначені рішення податковим органом залишено без змін рішення № 0000272200/0 від 15.12.2005р., а рішення № 0000262200/0 від 15.12.2005р. скасовано в частині нарахованої пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 5055,89 грн. На підставі рішення СДПІ у Приморському районі м. Одеси № 4857/10/25-0012 від 06.02.2006р. було винесено рішення № 0000262200/1 09.02.2006р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 7808,53 грн. та № 0000272200/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 680,00 грн.

За результатами розгляду скарги позивача ДПА в Одеській області 03.03.2006 року винесла рішення про залишення скарги без задоволення на підставі якого прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000272200/2 та № 0000262200/2.

Рішенням ДПА України від 16.05.2006 р. за № 5476/6/25-0415 рішення СДПІ у приморському районі м. Одеси та рішення ДПА в Одеській області залишені без змін, а скарга позивача –без задоволення. На підставі зазначеного рішення ДПІ у Приморському районі м. Одесі (правонаступником СДПІ у Приморському районі м. Одеси) 24.05.2006р. прийняла рішення № 0000272200/3 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 680,00грн. та № 0000262200/3 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 7808,53 грн.  

ДПІ у Приморському районі м. Одеси винесено першу податкову вимогу № 1/1517 від 14.06.2006р. і другу податкову вимогу № 2/2077 від 02.08.2006р. про сплату податкового боргу в розмірі 8488,53 грн. (з них: штрафні санкції –680,00 грн. та пеня –7808,53 грн.).

Підставою для винесення оскаржуваних рішень і податкових вимог стали закріплені в акті перевірки висновки податкового органу про порушення Науково-дослідного проектно-конструкторського інституту морського флоту України вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а  саме наявність простроченої дебіторської заборгованості  по розрахункам із нерезидентами та приписів Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що 05.03.2003р. між позивачем і ВАТ «Бошняківський вугільний розріз»(Росія) було укладено контракт № ОН-117, за умовами якого позивач (Постачальник) зобов’язався виготовити та поставити грейфери для вугілля за доданою до контракту специфікацією у власність ВАТ «Бошняківськии вугільний розріз»(Покупець), а останній зобов’язався прийняти товар та оплатити його згідно умов контракту за ціною 62820,00 доларів США.

Відповідно до п.3.1 контракту оплата здійснюється за наданими рахунками в російських рублях по курсу ЦБ РФ до долару США на дату платежу шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок Дослідного виробництва наступним чином: протягом 15 днів після підписання контракту обома сторонами Покупець здійснює 50%-ий авансовий платіж; остаточний розрахунок здійснюється Покупцем протягом 15 днів після отримання від постачальника повідомлення про готовність вантажу до відправки.

Згідно пункту 4.1 контракту постачальник зобов’язується забезпечити відвантаження товару протягом 2-х місяців з моменту отримання авансу.

02.09.2004р. між позивачем і ВАТ «Бошняківськии вугільний розріз»було укладено додаткову угоду № 2 до контракту, якою сторонами було встановлено, що сума остаточного розрахунку підлягає зменшенню на величину штрафних санкцій 6282 доларів США у зв’язку з простроченням виконання договору з вини договору з вини Дослідного виробництва Науково-дослідного проектно-конструкторського інституту морського флоту України, а також визначено відправником по контракту Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом.

18.01.2005р. сторонами складено акт взаємозаліку зустрічних однорідних вимог у зв’язку з тим, що згідно п.1 додаткової угоди № 2 від 02.09.2004р. суму контракту зменшено на величину штрафних санкцій в розмірі 6282 доларів США та згідно п.5.2 контракту № ОП-117 за невиконання зобов’язань по здійсненню платежів нараховано штрафні санкції на користь Дослідного виробництва Науково-дослідного проектно-конструкторського інституту морського флоту України в сумі 2512,80 доларів США.

Згідно акту від 18.01.2005р. сторони дійшли згоди у тому, що остаточна сума оплати ВАТ «Бошняківський вугільний розріз»на користь Дослідного виробництва по контракту № ОП-117 від 05.03.2003р. складає 59050,80 доларів США, яка підлягає перерахуванню на поточний рахунок Дослідного виробництва.

Грейфери для вугілля відвантажені позивачем на адресу ВАТ «Бошняківський вугільний розріз»згідно вантажних митних декларацій від 29.04.2005р. за №500050000/5/014283 та за №500050000/5/014284.

На виконання умов контракту ВАТ «Бошняківський вугільний розріз»перерахував кошти на рахунок позивача на загальну суму 1756507,87 рублів, згідно виписок банку, що за офіційним курсом НБУ на день перерахування становило 59111,98 доларів США.

Встановлені судами обставини сторонами не оскаржуються.

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті при проведенні суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності експортно-імпортних операцій встановлено Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»з внесеними змінами та доповненнями.

Статтею 1 зазначеного Закону, зокрема, передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності –з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»встановлені санкції за порушення резидентами термінів зарахування на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку, а саме стягнення пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка від суми не отриманої виручки в іноземній валюті.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої та апеляційної інстанції розрахунки між позивачем та його контрагентом за спірним контрактом були проведені в межах терміну встановленого чинним законодавством в сумах, обумовлених сторонами угоди із застосуванням часткового заліку однорідних вимог.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь –які види зовнішньоекономічних договорів, крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 14 вказаного Закону, всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з –поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

У цивільно –правових відносинах допускається припинення зобов’язань шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги. Так, відповідно до приписів статті 601 Цивільного кодексу України в редакції на момент спірних правовідносин, зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Статтею 602 ЦК України встановлено перелік умов, за яких не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.

Враховуючи, що спеціальне законодавство, що регулює спірні правовідносини, зокрема, Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»та Цивільний кодекс України не забороняє припинення зобов’язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги за зовнішньоекономічними договорами, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо неправомірності висновків податкового органу про наявність у позивача простроченої дебіторської заборгованості  по розрахункам із нерезидентами.

Встановлені судами обставини також спростовують висновок податкового органу про порушення позивачем вимог ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», відповідно до якої валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов’язковому декларуванню у Національному банку України; порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо неправомірності посилань податкового органу в оскаржуваних рішеннях про застосування штрафних санкцій за порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»на положення Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та направлення на підставі цього закону податкових вимог, оскільки дія вказаного закону не розповсюджується на питання валютного регулювання та валютного контролю.

Враховуючи викладене колегія суддів касаційної інстанції визнає висновки судів попередніх інстанцій такими, що зроблені на підставі повно встановлених у справі обставин, а судові рішення –ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення –без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.210, 211, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія –

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Одеської області від 27.09.2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2006 року –без змін.    

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий:

/підпис/

Т.М. Шипуліна

Судді:

/підписи/

Л.І. Бившева

М.І Костенко

Н.Є. Маринчак

А.О. Рибченко