Постанова

від 27.09.2006 по справі 15/254-06-6910а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/254-06-6910А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         "27" вересня 2006 р. Справа  № 15/254-06-6910А

   10 год. 38 хв.                                                                                м. Одеса

Господарський суд Одеської області у складі:

судді                                                Петрова В.С.

при секретарі                                  Стойковій М.Д.

За участю представників сторін:

від позивача –                               Рудой В.В.;

від відповідача –                          Лакіза Т.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Науково-дослідного проектно-конструкторського інституту морського флоту України з дослідним виробництвом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання нечинними рішень та податкових вимог,

    ВСТАНОВИВ:  

Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом звернувся до господарського суду Одеської області з адміністративним позовом про визнання недійсними рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 15.12.2005 р. № 0000262200/0, № 0000272200/0, від 09.02.2006 р. № 0000262200/1, № 0000272200/1, від 10.03.2006 р. № 0000262200/2, № 0000272200/2, рішення начальника СДПІ у Приморському районі м. Одеси про результати розгляду первинної скарги від 06.02.2006 р., рішення начальника ДПА в Одеській області про результати розгляду вторинної скарги від 03.03.2006 р., рішення ДПА України від 16.05.2006 р. та першої податкової вимоги   № 1/1517 від 14.06.2006 р.,  посилаючись на невідповідність зазначених рішень вимогам чинного законодавства України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11 липня 2006 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 15/254-06-6910А та призначено попереднє засідання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27 липня 2006 р. у справі № 15/256-06-6912А у зв'язку з реорганізацією відповідача здійснено заміну –СДПІ у Приморському районі м. Одеси на Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси, закінчено підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду в засіданні суду на 11 серпня 2006 р.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить суд визнати нечинними рішення про застосування штрафних фінансових санкцій № 0000262200/0 та № 0000272200/0 від 15.12.2005 р., № 0000262200/1 та № 0000272200/1 від 09.02.2006 р., № 0000262200/2 та № 0000272200/2 від 10.03.2006 р., № 0000262200/3 та № 0000272200/2 від 27.05.2006 р., першу податкову вимогу № 1/1517 від 14.06.2006 р. та другу податкову вимогу 2/2077 від 02.08.2006 р.     

Представник відповідача позовні вимоги не визнає та вважає їх безпідставними, оскільки вважає цілком правомірним застосування штрафних санкцій до позивача, у зв'язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, про що зазначено у письмових запереченнях на адміністративний позов.

У зв'язку з набранням 01 вересня 2005 р. чинності Кодексом адміністративного судочинства України, господарський суд Одеської області зазначає, що згідно з п. 6 розділу VII Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

З 12 по 14 грудня 2005 р. працівниками СДПІ у Приморському районі м. Одеси проводилась позапланова виїзна перевірка Науково-дослідного проектно-конструкторського інституту морського флоту України з питання дотримання вимог валютного законодавства по контракту № ОП-117 від 05.03.2003 р.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 9202/22-00/01126996/23 від 14.12.2005 р. „Про результати позапланової виїзної перевірки дотримання вимог діючого  валютного законодавства України Науково-дослідного проектно-конструкторського інституту морського флоту України (код ЄДРПОУ 01126996) по контракту № ОП-117 від 05.03.2003 р.”, на підставі якого 15.12.2005 р. винесені рішення № 0000262200/0 та № 0000272200/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 13 544,42 грн.

Позивачем зазначені рішення оскаржено до СДПІ у Приморському районі м. Одеси.  За результатами розгляду скарги СДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги від 06.02.2006 р. № 4857/10/25-0012, яким рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000272200/0 від 15.12.2005 р. залишено без змін, а рішення № 0000262200/0 від 15.12.2005 р. скасовано в частині 5055,89 грн. нарахованої пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в іншій частині рішення № 0000262200/0 від 15.12.2005 р. залишено без змін. У зв'язку з цим СДПІ у Приморському районі м. Одеси 09.02.2006 р.  прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000262200/1 на суму 7 808, 53 грн. та № 0000272200/0 на суму 680 грн.

Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом оскаржив прийняті СДПІ у Приморському районі м. Одеси рішення від 15.12.2005 р. та від 09.02.2006 р. до Державної податкової адміністрації в Одеській області. Рішенням ДПА в Одеській області від 03.03.2006 р. № 4007/25-0007 про результати розгляду повторної скарги скаргу позивача залишено без задоволення. За результатами розгляду повторної скарги СДПІ у Приморському районі м. Одеси були прийняті рішення від 10.03.2006 р. № 0000272200/2 та № 0000262200/2.

Позивач оскаржив зазначені вище рішення СДПІ у Приморському районі м. Одеси до Державної податкової адміністрації України. Так, рішенням ДПА України від 16.05.2006 р. № 5476/6/25-0415 про результати розгляду скарги рішення СДПІ у Приморському районі м. Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій та рішення ДПА в Одеській області про розгляд скарги залишені без змін, а скарга позивача –без задоволення. За результатами розгляду скарги та прийняття рішення ДПА України ДПІ у Приморському районі м. Одеси (правонаступник СДПІ) 24.05.2006 р. винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000272200/3 на суму 680 грн. та № 0000262200/3 на суму 7808,53 грн.

Крім того, 14.06.2006 р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси винесено першу податкову вимогу № 1/1517 про сплату податкового боргу в розмірі 8 488,53 грн., у т.ч. 680 грн. штрафних (фінансових) санкцій та 7808,53 грн. пені.

Також в ході розгляду справи відповідачем 02.08.2006 р. винесено другу податкову вимогу № 2/2077 про сплату вищевказаного податкового боргу.

Проте, прийняті відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.12.2005 р., від 09.02.2006 р., від 10.03.2006 р. і від 24.05.2006 р., на думку суду, не відповідають вимогам діючого законодавства України, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 05.03.2003 р. між Дослідним виробництвом Науково-дослідного проектно-конструкторського інституту морського флоту України та Відкритим акціонерним товариством „Бошняківський вугільний розріз” (Росія) був укладений контракт № ОП-117, відповідно до якого Дослідне виробництво (постачальник) зобов'язалось виготовити та поставити грейфери для вугілля за доданою до контракту специфікації у власність ВАТ „Бошняківський вугільний розріз” (покупець), а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його згідно умов контракту.

Відповідно до п.2.3. вказаного контракту ціна товару склала 62820,00 доларів США.   

Згідно п. 3.1 контракту оплата здійснюється по наданим рахункам в російських рублях по курсу ЦБ РФ до долару США на дату платежу шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок Дослідного виробництва наступним чином: протягом 15 днів після підписання контракту обома сторонами покупець здійснює 50%-ий авансовий платіж; остаточний розрахунок здійснюється покупцем протягом 15 днів після отримання від постачальника повідомлення про готовність вантажу до відправки.

Пунктом 4.1 контракту передбачено, що постачальник зобов'язується забезпечити відвантаження товару протягом 2-х місяців з моменту отримання авансу.

Додатковою угодою від 02.09.2004 № 2 до контракту п. 3.1 доповнений абзацом наступного змісту: „Сума  остаточного розрахунку підлягає зменшенню на величину штрафних санкцій, що складає 6 282 доларів США, відповідно до п. 5.1 контракту у зв'язку з прострочкою виконання договору з вини Дослідного виробництва Науково-дослідного проектно-конструкторського інституту морського флоту України в особі директора Крижанівського В.В.”, а також був внесений п. 4.8, згідно якого відправником по контракту визначено Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом.

18.01.2005 р. Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом та Відкрите акціонерне товариство „Бошняківський вугільний розріз” склали акт взаємозаліку зустрічних однорідних вимог між ними у зв'язку з тим, що згідно п. 1 додаткової угоди № 2 від 02.09.2004 р. суму контракту зменшено на величину штрафних санкцій в розмірі 6 282 дол.США та згідно п. 5.2 контракту № ОП-117 за невиконання зобов'язань по здійсненню платежів нараховано штрафні санкції на користь Дослідного виробництва Науково-дослідного проектно-конструкторського інституту морського флоту України в сумі 2 512,80 дол. США. Так, згідно акту від 18.01.2005 р. сторони дійшли згоди у тому, що остаточна сума оплати ВАТ „Бошняківський вугільний розріз” на користь Дослідного виробництва по контракту № ОП-117 від 05.03.2003 р. складає 59 050, 80 доларів США, що підлягає перерахуванню на поточний рахунок Дослідного виробництва  

Як встановлено судом, відповідно до ВМД від 29.04.2005 р. № 500050000/5/014283 та № 500050000/5/014284 Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом був визначений як відправник/експортер та особа, відповідальна за фінансове врегулювання. Згідно з вказаних ВМД на адресу ВАТ „Бошняківський вугільний розріз” були відвантажені  грейфери для вугілля згідно зі специфікацію до контракту на суму 62 820 дол. США.

Як вбачається з акту про результати перевірки від 14.12.2005 р.,  згідно виписок  банку на виконання умов контракту ВАТ „Бошняківсикий вугільний розріз” перерахував кошти на рахунок Дослідного виробництва Науково-дослідного проектно-конструкторського інституту морського флоту України № 26005301537663 на загальну суму 1756507,87 рублів, що за офіційним курсом НБУ на день перерахування становило 59111, 98 дол. США, а саме:

- 14.03.2003 р. в сумі 982571,00 рос. рублів, що за офіційним курсом НБУ на день перерахування становило 31407,64 дол. США (курс гривні відносно долару США станом на 14.03.2003р. складав 5,3340 грн. за 1 дол. США);

- 21.02.2005 р. в сумі 773936,87 рос. рублів, що за офіційним курсом НБУ на день перерахування становило 27704,34 дол. США (курс гривні відносно долару США станом на 21.02.2005р. складав 5,2991 грн. за 1 дол. США).

Так, перевіркою у вищевказаному акті про результати перевірки від 14.12.2005 р. встановлено, що прострочена дебіторська заборгованість по контракту № ОП-117 від 05.03.2003 р. становить 3 708, 02 дол. США, оскільки відповідачем не буї врахований взаємозалік зустрічних однорідних вимог з тих підстав, що здійснені сторонами операції по заліку взаємних вимог суперечать ст. 1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”. Таким чином, відповідач вважає, що припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог за зовнішньоекономічними договорами купівлі-продажу без надходження виручки у іноземній або національній валюті на рахунки в уповноважених банках суперечить вимогам чинного валютного законодавства.

Проте, відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно ст. 602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.  

Статтею 1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994 р. передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.  

При цьому такі умови, за яких не допускається залік зустрічних однорідних вимог між сторонами контракту № ОП-117 від 05.03.2003 р., відсутні як у вказаному контракті, так і в діючому законодавстві, зокрема, в: Законі України „Про зовнішньоекономічну діяльність”, Законі України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.1993 р. № 15/93.       

Таким чином, на дату складання акту перевірки (14.12.2005 р.) дебіторська заборгованість позивача по контракту № ОП-117 від 05.03.2003 р. була відсутня, у зв'язку з чим відповідачем неправомірно були нараховані штрафні санкції в сумі 7808, 53 грн. за порушення позивачем ст. 1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

Крім того, у урахуванням викладеного відповідно не було порушено позивачем і ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.1993 р. № 15/93, відповідно до якої валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України; порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України. Так, позивач не повинен був здійснювати декларування неіснуючої суми заборгованості в сумі 3 708, 02 дол. США в Декларації про валютні доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.07.2005 р. та 01.10.2005 р. .

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.12.2005 р. № 0000262200/0 та № 0000272200/0, від 09.02.2006 р. № 0000262200/1 та № 0000272200/1, від 10.03.2006 р. № 0000262200/2 та № 0000272200/2, від 24.05.2006 р. № 0000262200/3 та № 0000272200/3, перша податкова вимога № 1/1517 від 14.06.2006 р. та друга податкова вимога № 2/2077 від 02.08.2006 р. до Науково-дослідного проектно-конструкторського інституту морського флоту України з дослідним виробництвом прийняті податковою інспекцією в порушення вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають визнанню нечинними.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу Адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною  3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ст. 105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача –суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень, а також заявляти інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.    

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги цілком обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов Науково-дослідного проектно-конструкторського інституту морського флоту України з дослідним виробництвом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання нечинними рішень та податкових вимог задовольнити у повному обсязі.

2.          ВИЗНАТИ нечинними рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.12.2005 р. № 0000262200/0 та № 0000272200/0, від 09.02.2006 р. № 0000262200/1 та № 0000272200/1, від 10.03.2006 р. № 0000262200/2 та № 0000272200/2, рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 24.05.2006 р. № 0000262200/3 та № 0000272200/3.

3.          ВИЗНАТИ нечинними першу податкову вимогу № 1/1517 від 14.06.2006 р. та другу податкову вимогу № 2/2077 від 02.08.2006 р. Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси.

Постанову суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 08 листопада 2006 р.

                   Суддя                                                                                 Петров В.С.