Рішення

від 02.03.2023 по справі 520/10086/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 березня 2023 року № 520/10086/22

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( зареєстрований: АДРЕСА_1 ) адреса для листування :( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10,м. Київ,01601, код ЄДРПОУ43305056) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати Наказ Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 21 жовтня 2022 року № 288 «Про застосування дисциплінарних стягнень стосовно окремих працівників УСР в Харківській області» в частині накладення дисциплінарного стягнення, на підполковника поліції ОСОБА_1 (0095721), начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним і скасувати Наказ Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України № 464 о/с від 26.10.2022 року «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 (0095721), начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України;

- поновити підполковника поліції ОСОБА_1 на службу в органах поліції на посаду начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України;

- стягнути з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період вимушеного прогулу та грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 28.10.2022 по день фактичного поновлення на службі в Департаменті стратегічних розслідувань Національної поліції України;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на службі в органах Національної поліції на посаді начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до наказу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України «Про застосування дисциплінарних стягнень окремих працівників УСР в Харківській області» № 288 від 21.10.2022 до підполковника поліції ОСОБА_1 (0095721), начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України № 464 о/с від 26.10.2022 року «По особовому складу» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

Вказані накази позивач вважає протиправними, в зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Представником відповідача надано відзив на позов в якому вказано, що оскаржувані накази прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено діючим законодавством, а тому є законними та обґрунтованими, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, відзиву на нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 05.10.2022 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від Управління стратегічних розслідувань в Харківській області надійшла інформаційна довідка про подію від 04.10.2022 № 2049/55/119/01-2022, щодо факту затримання 04.10.2022 начільника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) цього управління підполковника поліції ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

Наказом начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 05.10.2022 № 203 призначено службове розслідування, з метою повної, усебічної та об`єктивної перевірки відомостей, викладених в інформаційній довідці управління стратегічних розслідувань в Харківській області від 04 жовтня 2022 року № 2049/55/119/01-2022, щодо неналежного виконання своїх службових обов`язків окремими працівниками цього управління, що могло стати причинами та умовами надзвичайної події, яка мала місце 04 жовтня 2022 року за участю підполковника поліції ОСОБА_1 .

За результатами вказаного службового розслідування, начальником Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України затверджений висновок від 19.10.22р., яким, крім іншого, встановлено неналежне виконання своїх службових обов`язків підполковником поліції ОСОБА_1 , начальником 5-го відділу (боротьби з Організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної Поліції України, яке виразилось в порушенні останнім: вимог підпунктів 1, 2, 3 статті 18 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію», підпунктів 1,2,3,13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, пункту 1 розділу II, пункту 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, пунктів 6 та 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС від 08.02.2019 № 100, який зареєстровано в Мін`юсті 05 березня 2019 року за № 223/33194, пункту 2 статті 1 наказу Національної поліції України від 19 липня 2022 року № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», Присяги поліцейського та посадових інструкцій, що виразилось у особистій недисциплінованості, невиконанні, незнанні норм діючого законодавства України, в умисному невиконанні основних обов`язків і повноважень поліцейських, вимаганні від цивільної особи грошових коштів, що призвело до оголошення підозри про вчинення кримінального правопорушення, негативно вплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до поліції, та не інформуванні про допущені порушення безпосереднього керівника. За вказане неналежне виконання службових обов`язків прийнято рішення застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України «Про застосування дисциплінарних стягнень стосовно окремих працівників УСР в Харківській області» № 288 від 21.10.2022 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

26.10.2022 ОСОБА_1 подано рапорт про скасування застосовного дисциплінарного стягнення. В даному рапорті зазначено, що застосування дисциплінарного стягнення є необґрунтованим і незаконним, з огляду на те, що ним не було вчинено ні інкримінованого йому злочину, ні діянь, які містили б ознаки того чи іншого дисциплінарного проступку. Єдиною підставою застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення став факт оголошення йому повідомлення про підозру в рамках кримінального провадження № 42022100000000473 від 13.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України № 464 о/с від 26.10.2022 «По особовому складу», ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

Перевіряючи відповідність закону зокрема, та ч.2 ст.2 КАС України юридичних та фактичних мотивів прийняття спірних наказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про Національну поліцію" поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1,2 ч. 1. ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний:1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно із частинами першою та другою статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України від 15.03.2018 р. №2337-VIIІ.

Положеннями ст.1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частиною 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807.

Пунктом 1, 2 розділу 2 вказаного Порядку передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку.

Відповідно до п. 1-3 розділу 5 Порядку № 893 від 07.11.2018, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до п. 1 Розділу VІ Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.(п.2)

У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.(п.8)

Суд зазначає, що підставою для призначення службового розслідування, що не заперечується відповідачем, стали обставини затримання 04.10.2022 начільника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) цього управління підполковника поліції ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

Так, в висновку службового розслідування та наказі про застосування дисциплінарного стягнення зазначено, що під час проведення службового розслідування встановлено, що 05.10.2022 працівниками Київської міської прокуратури в ході розслідування у кримінальному провадженні №42022100000000473 від 13.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, повідомлено про підозру підполковнику поліції ОСОБА_1 , який вимагав та отримав неправомірну вигоду у сумі 1300 доларів США.

04 жовтня 2022 року о 17:33 ОСОБА_1 , перебуваючи в службовому кабінеті адміністративної будівлі на АДРЕСА_3 під час одержання неправомірної вигоди за укриття факту самовільного зайняття земельної ділянки був затриманий співробітниками Служби безпеки України.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2022 року ОСОБА_1 визначено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 22:00 до 06-00.

Отже, факт отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди є наслідком ігнорування та недотримання ним вимог Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а також установлених Правил етичної поведінки поліцейських, наказу Національної поліції України «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» № 507 від 19.07.2022, про що зазначено в інформаційній довідці №2049/55/119/01-2022 від 04.10.2022.

Суд зазначає, що зміст висновку службового розслідування фактично тотожний змісту повідомлення про підозру позивачу по кримінальному провадженню № 42022100000000473 від 13.09.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, вирок по якому на час розгляду справи не ухвалено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що фактично підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, в тому числі, стало повідомлення позивачу про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Згідно ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому КПК України, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Статтею 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік підстав для звільнення поліцейського, зокрема, пунктом 6 частини першої вказаної статті передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Іншою підставою звільнення є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення (пункт 10 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII).

Суд зауважує, що притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, є окремими підставами для звільнення зі служби в поліції та припинення служби в поліції, не пов`язаними (не зумовленими) із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності.

Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи, отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

Тобто, притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності виключно через повідомлення йому про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України не є вчиненням ним дисциплінарного проступку, а є лише процесуальним рішенням слідчого, який здійснює досудове розслідування і яке в майбутньому може бути скасовано, змінено, а кримінальне провадження закрито, чи ОСОБА_1 буде визнано не винним у скоєнні даного злочину.

Отже, з урахуванням приписів частини першої статті 62 Конституції України суд, приходить до висновку, що у разі набрання законної сили обвинувальним вироком відносно позивача будуть наявні правові підстави для звільнення позивача з посади, проте наразі відсутні підстави для звільнення позивача із служби в поліції лише за порушення, які інкримінуються позивачу у кримінальному провадженні та яким буде надана оцінка судом під час розгляду кримінального провадження.

Щодо посилання відповідача, що крім вказаного, в ході проведення службового розслідування встановлено неналежне виконання своїх службових обов`язків підполковником поліції ОСОБА_1 , яке виразилось у особистій недисциплінованості, невиконанні, незнанні норм діючого законодавства України, в умисному невиконанні основних обов`язків і повноважень поліцейських, вимаганні від цивільної особи грошових коштів, що призвело до оголошення підозри про вчинення кримінального правопорушення, негативно вплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до поліції, та не інформуванні про допущені порушення безпосереднього керівника, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений ст.19 Дисциплінарного статуту, де, крім іншого, указано, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. (ч.3 ст.19).

Отже для дотримання правила юридичної визначеності як невід`ємної складової запровадженого ст.8 Конституції України принципу верховенства права, а також з метою додержання критеріїв законності рішень згідно з ч.2 ст.2 КАС України відповідач повинен був у тексті спірного рішення обґрунтувати обраний до застосування вид дисциплінарного стягнення, ступінь тяжкості скоєного дисциплінарного проступку, попередню поведінку працівника, ставлення працівника до виконання службових обов`язків, встановити обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, тощо.

Однак, при застосуванні до позивача найсуворішого із дисциплінарних стягнень, вказані обставини не враховані відповідачем, у зв`язку з чим рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, набуло нездоланних дефектів змісту, що на думку суду є ознакою його необґрунтованості. Що в свою чергу є підставою для скасування спірних рішень та поновлення позивача на посаді.

Таким чином, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд прийшов до висновку, що відповідач не довів відповідності рівня тяжкості скоєного проступку рівню обраної міри дисциплінарного покарання при цьому застосував до позивача найсуворіше дисциплінарне стягнення.

Отже, проведеним судовим розглядом виявлено, що відповідач не довів забезпечення дотримання вимог ч.2 ст.19 Конституції України при реалізації управлінської функції з вирішення кадрового питання.

У зв`язку з цим, факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у публічно-правових відносинах у справі проходження публічної служби слід визнати доведеними, з огляду на що, для повного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати наказ Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 21 жовтня 2022 року № 288 «Про застосування дисциплінарних стягнень стосовно окремих працівників УСР в Харківській області» в частині накладення дисциплінарного стягнення, на підполковника поліції ОСОБА_1 , у вигляді звільнення зі служби в поліції, наказ № 464 о/с від 26.10.2022 року «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 та поновити підполковника поліції ОСОБА_1 на службу в поліції на посаду начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Щодо позовних вимоги про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Поняття «грошове забезпечення» і «заробітна плата», які використано у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому спір щодо виплати грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу охоплюється застосованим у ч. 2 ст. 233 КЗпП України визначенням «законодавство про оплату праці».

Таким чином, зі змісту пункту 6 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений наказом МВС України №260 від 06.04.2016 року випливає, що поновлений на службі поліцейський має право на грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу, починаючи з дня звільнення до його поновлення на службі уповноваженим керівником органу поліції.

За змістом оскаржених наказів позивача з займаної посади звільнено з 28 жовтня 2022 року, отже період вимушеного прогулу є з 28.10.2022 р. по 02.03.2023 р. (день винесення рішення судом про поновлення позивача на посаді).

Як вбачається з довідки Департамента стратегічних розслідувань Національної поліції України від 01.12.2022 № 330 середньоденне грошове забезпечення позивача становить 680,10 грн.

Загальна тривалість вимушеного прогулу позивача за період з 28.10.2022 р. по 02.03.2023 р. - 126 календарних дня, а тому сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу складає 85692,60 грн.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про: поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді слід звернути до негайного виконання.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( зареєстрований: АДРЕСА_1 ) адреса для листування: ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10,м. Київ,01601, код ЄДРПОУ43305056) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 21 жовтня 2022 року № 288 «Про застосування дисциплінарних стягнень стосовно окремих працівників УСР в Харківській області» в частині накладення дисциплінарного стягнення, на підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України № 464 о/с від 26.10.2022 року «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Поновити підполковника поліції ОСОБА_1 на службу в поліції на посаду начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Зобов`язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період вимушеного прогулу з 28.10.2022 року по 02.03.2023 року у розмірі 85692(вісімдесят п`ять тисяч шістсот дев`яносто дві) грн.60 коп., з відрахуванням обов`язкових податків, платежів та зборів.

Рішення суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.