Постанова

від 26.07.2023 по справі 520/10086/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2023 р. Справа № 520/10086/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2023, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/10086/22

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправним і скасувати Наказ Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 21 жовтня 2022 року № 288 «Про застосування дисциплінарних стягнень стосовно окремих працівників УСР в Харківській області» в частині накладення дисциплінарного стягнення, на підполковника поліції ОСОБА_1 (0095721), начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним і скасувати Наказ Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України № 464 о/с від 26.10.2022 року «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 (0095721), начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України;

- поновити підполковника поліції ОСОБА_1 на службу в органах поліції на посаду начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України;

- стягнути з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період вимушеного прогулу та грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 28.10.2022 по день фактичного поновлення на службі в Департаменті стратегічних розслідувань Національної поліції України;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на службі в органах Національної поліції на посаді начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до наказу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України «Про застосування дисциплінарних стягнень окремих працівників УСР в Харківській області» № 288 від 21.10.2022 до підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України № 464 о/с від 26.10.2022 року «По особовому складу» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Наказ Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 21 жовтня 2022 року № 288 «Про застосування дисциплінарних стягнень стосовно окремих працівників УСР в Харківській області» в частині накладення дисциплінарного стягнення, на підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнано протиправним та скасовано Наказ Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України № 464 о/с від 26.10.2022 року «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Поновлено підполковника поліції ОСОБА_1 на службу в поліції на посаду начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Зобов`язано Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період вимушеного прогулу з 28.10.2022 по 02.03.2023 у розмірі 85692 (вісімдесят п`ять тисяч шістсот дев`яносто дві) грн 60 коп, з відрахуванням обов`язкових податків, платежів та зборів.

Рішення суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 допущено до негайного виконання.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2022 та ухвалити постанову, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що при звільненні позивача зі служби в поліції відповідачем враховано тяжкість вчиненого проступку, обставини за яких його вчинено, шкоду, заподіяну авторитету поліції, а також встановлено несумісність подальшого проходження позивачем служби в поліції.

Зазначає, що законодавець чітко розмежовує випадки притягнення поліцейського до дисциплінарної та кримінальної відповідальності в якості двох самостійних підстав для звільнення зі служби. Пославшись на те, що наявність судового рішення про визнання особи винною у вчиненні кримінального правопорушення не є визначальною для притягнення такої особи до дисциплінарної відповідальності, адже питання про дисциплінарну відповідальність вирішується за результатами проведення службового розслідування.

Звертає увагу, що Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України при прийнятті рішення про звільнення позивача діяв виключно у межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом. Посилається на наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Крім того, просить долучити докази, які не були подані до суду першої інстанції, а саме - копію військового квитка позивача та копію довідки військової частини.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції України на посаді начальника 5-го відділу (боротьби з Організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної Поліції України.

05.10.2022 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від Управління стратегічних розслідувань в Харківській області надійшла інформаційна довідка про подію від 04.10.2022 № 2049/55/119/01-2022, щодо факту затримання 04.10.2022 начільника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) цього управління підполковника поліції ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (а.с.57-61) .

Наказом начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 05.10.2022 № 203 призначено службове розслідування, з метою повної, усебічної та об`єктивної перевірки відомостей, викладених в інформаційній довідці управління стратегічних розслідувань в Харківській області від 04 жовтня 2022 року № 2049/55/119/01-2022, щодо неналежного виконання своїх службових обов`язків окремими працівниками цього управління, що могло стати причинами та умовами надзвичайної події, яка мала місце 04 жовтня 2022 року за участю підполковника поліції ОСОБА_1 (а.с.62-66).

За результатами вказаного службового розслідування, начальником Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України затверджений висновок від 19.10.2022, яким, зокрема, встановлено неналежне виконання своїх службових обов`язків підполковником поліції ОСОБА_1 , начальником 5-го відділу (боротьби з Організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної Поліції України, яке виразилось в порушенні останнім: вимог підпунктів 1, 2, 3 статті 18 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію», підпунктів 1,2,3,13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, пункту 1 розділу II, пункту 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, пунктів 6 та 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС від 08.02.2019 № 100, який зареєстровано в Мін`юсті 05 березня 2019 року за № 223/33194, пункту 2 статті 1 наказу Національної поліції України від 19 липня 2022 року № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», Присяги поліцейського та посадових інструкцій, що виразилось у особистій недисциплінованості, невиконанні, незнанні норм діючого законодавства України, в умисному невиконанні основних обов`язків і повноважень поліцейських, вимаганні від цивільної особи грошових коштів, що призвело до оголошення підозри про вчинення кримінального правопорушення, негативно вплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до поліції, та не інформуванні про допущені порушення безпосереднього керівника. За вказане неналежне виконання службових обов`язків прийнято рішення застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с. 62-67).

Наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України «Про застосування дисциплінарних стягнень стосовно окремих працівників УСР в Харківській області» № 288 від 21.10.2022 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

26.10.2022 ОСОБА_1 подано рапорт про скасування застосовного дисциплінарного стягнення. В даному рапорті зазначено, що застосування дисциплінарного стягнення є необґрунтованим і незаконним, з огляду на те, що ним не було вчинено ні інкримінованого йому злочину, ні діянь, які містили б ознаки того чи іншого дисциплінарного проступку. Єдиною підставою застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення став факт оголошення йому повідомлення про підозру в рамках кримінального провадження № 42022100000000473 від 13.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України № 464 о/с від 26.10.2022 «По особовому складу», за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції (т. 1,а.с. 22).

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з необхідності визнання протиправними та скасування наказів Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України №288 від 21.10.2022 та №464 о/с від 26 .10.2022 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції та поновлення позивача на посаді начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, із стягненням на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" № 580-VІІІ від 02.07.2015 (далі - Закон № 580-VІІІ), Дисциплінарним статутом Національній поліції України, затвердженим Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі Дисциплінарний статут).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 580-VІII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п. п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VІІІ передбачено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Частинами 1-2 ст. 19 Закону № 580-VІІІ передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 22 Закону № 580-VIII керівник поліції приймає на службу та звільняє зі служби, призначає та звільняє з посад поліцейських відповідно до положень цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 47 Закону № 580-VІІІ призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону № 580-VІІІ призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.

Частинами 1, 3, 4, 5 ст. 59 Закону № 580-VІІІ встановлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону № 580-VІІІ проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 6 та п.10 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VІІІ поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, а також рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбаченихстаттею 290Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження регулюється Дисциплінарним статутом Національній поліції України.

Частинами 1, 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі

Згідно зі ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади;7) звільнення із служби в поліції.

Згідно з ч.1 - 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Пунктом 7 статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Відповідно до ч. 7 - 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 №893 ( далі Порядок №893).

Відповідно до пунктів 1 і 2 розділу ІІ Порядку №893 Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про:

- внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення;

- повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку;

- надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України "Про запобігання корупції";

-ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень;

- недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу;

- недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування;

- втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження;

- розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом;

- порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів;

- перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку.

Пунктом 4 цього розділу передбачено, що у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, побатькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).

Відповідно до розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків ( пункт 1). Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Колегія суддів зазначає, що підставою для призначення службового розслідування, що не заперечується сторонами, стали обставини затримання 04.10.2022 начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) цього управління підполковника поліції ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

Згідно з висновком службового розслідування та наказом про застосування дисциплінарного стягнення зазначено, що під час проведення службового розслідування встановлено, що 05.10.2022 працівниками Київської міської прокуратури в ході розслідування у кримінальному провадженні №42022100000000473 від 13.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, повідомлено про підозру підполковнику поліції ОСОБА_1 , який вимагав та отримав неправомірну вигоду у сумі 1300 доларів США.

04 жовтня 2022 року о 17:33 ОСОБА_1 , перебуваючи в службовому кабінеті адміністративної будівлі на АДРЕСА_1 , під час одержання неправомірної вигоди за укриття факту самовільного зайняття земельної ділянки був затриманий співробітниками Служби безпеки України.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2022 року ОСОБА_1 визначено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 22:00 до 06-00.

Таким чином, факт отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди є наслідком ігнорування та недотримання ним вимог Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а також установлених Правил етичної поведінки поліцейських, наказу Національної поліції України «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» № 507 від 19.07.2022, про що зазначено в інформаційній довідці №2049/55/119/01-2022 від 04.10.2022.

Суд зазначає, що зміст висновку службового розслідування фактично тотожний змісту повідомлення про підозру позивачу по кримінальному провадженню № 42022100000000473 від 13.09.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, вирок по якому на час розгляду справи не ухвалено.

Отже, аналізуючи зазначене вище, суд першої інстанції дійшов правомірних висновків, що фактично підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, в тому числі стало пред`явлення позивачу підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Як вже зазначено, позивача звільнено відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII за результатами проведеного службового розслідування, яким установлено порушення ним службової дисципліни, що виявилося в недотриманні вимог пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", підпунктів 1,2,3,13 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, Правил етичної поведінки поліцейських, Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, пункту 2 статті 1 наказу Національної поліції України № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції».

У силу приписів статей 1, 2 Дисциплінарного статуту підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, а також Присяги.

За таких обставин, необхідно звертати увагу на підставу звільнення і надавати оцінку саме наявності або відсутності дисциплінарного проступку в рамках проведеного службового розслідування, а також доказам на їх підтвердження.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 816/1218/16.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Згідно ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому КПК України, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Статтею 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік підстав для звільнення поліцейського, зокрема, пунктом 6 частини першої вказаної статті передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Іншою підставою звільнення є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення (пункт 10 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII).

Отже, притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, є окремими підставами для звільнення зі служби в поліції та припинення служби в поліції, не пов`язаними (не зумовленими) із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності.

Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи, отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

Повідомлення про підозру є тільки формальним/офіційним припущенням органу/посадової особи, який/яка проводить досудове розслідування, про те, що конкретна особа причетна до злочину. Таке припущення ґрунтується на неостаточних (неповних) результатах досудового розслідування і кримінально-правова кваліфікація поставленого їй за провину діяння може бути змінена. З часу оголошення цієї підозри особа набуває статусу підозрюваного, однак її вину у вчиненні злочину ще потрібно довести, принаймні на цій стадії кримінального провадження твердити про її винуватість як доказаний факт не можна.

Тобто, притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності виключно через повідомлення йому про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України не є вчиненням ним дисциплінарного проступку, а є лише процесуальним рішенням слідчого, який здійснює досудове розслідування і яке в майбутньому може бути скасовано, змінено, а кримінальне провадження закрито, чи ОСОБА_1 буде визнано не винним у скоєнні даного злочину.

Стосовно посилання апелянта на наявність підозри у вчиненні позивачем кримінального правопорушення, колегія суддів зазначає, що повідомлення про підозру та обрання запобіжного заходу в кримінальному провадженні № 42022100000000473 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України не вказують на факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

З урахуванням правових позицій Верховного Суду, висловлених у справі №802/925/17-а, №826/17433/16 колегія суддів звертає увагу на те, що один і той самий проступок може бути підставою для різних видів юридичної відповідальності, однією з яких є дисциплінарна. Відтак, правове регулювання вчинення адміністративного правопорушення може бути підставою для службового розслідування, при цьому застосування заходів дисциплінарного впливу не ставиться у залежність від того, чи притягнена особа, зокрема, до адміністративної (кримінальної) відповідальності.

Водночас, для притягнення до дисциплінарної відповідальності необхідно з`ясувати обставини скоєного, його причини та наслідки, а також вину особи. Усі ці питання з`ясовуються в ході проведення службового розслідування.

За фактом вчинення дисциплінарного проступку, обставини якого встановлено та доведено в рамках службового розслідування, може бути реалізовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни, яке є окремою підставою для звільнення, і така підстава не пов`язана із порушенням кримінальної справи та набранням чинності вироком суду.

Наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службових обов`язків, що узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постанові від 29 жовтня 2018 року у справі №826/17433/16.

Отже, з урахуванням приписів частини першоїстатті 62 Конституції Українисуд, приходить до висновку, що у разі набрання законної сили обвинувальним вироком відносно позивача будуть наявні правові підстави для звільнення позивача з посади, проте наразі відсутні підстави для звільнення позивача із служби в поліції лише за порушення, які інкримінуються позивачу у кримінальному провадженні та яким буде надана оцінка судом під час розгляду кримінального провадження.

Доводи відповідача про те, що в ході проведення службового розслідування встановлено неналежне виконання своїх службових обов`язків підполковником поліції ОСОБА_1 , яке виразилось у особистій недисциплінованості, невиконанні, незнанні норм діючого законодавства України, в умисному невиконанні основних обов`язків і повноважень поліцейських, вимаганні від цивільної особи грошових коштів, що призвело до оголошення підозри про вчинення кримінального правопорушення, негативно вплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до поліції, та не інформуванні про допущені порушення безпосереднього керівника, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Отже, для дотримання правила юридичної визначеності як невід`ємної складової запровадженого ст.8 Конституції України принципу верховенства права, а також з метою додержання критеріїв законності рішень згідно з ч.2 ст.2 КАС України відповідач повинен був у тексті спірного рішення обґрунтувати обраний до застосування вид дисциплінарного стягнення, ступінь тяжкості скоєного дисциплінарного проступку, попередню поведінку працівника, ставлення працівника до виконання службових обов`язків, встановити обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, тощо.

Однак, при застосуванні до позивача найсуворішого із дисциплінарних стягнень, вказані обставини не враховані відповідачем, у зв`язку з чим рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, набуло нездоланних дефектів змісту, що на думку суду є ознакою його необґрунтованості. Що в свою чергу є підставою для скасування спірних рішень та поновлення позивача на посаді.

Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд прийшов до висновку, що відповідач не довів відповідності рівня тяжкості скоєного проступку рівню обраної міри дисциплінарного покарання при цьому застосував до позивача найсуворіше дисциплінарне стягнення.

Отже, проведеним судовим розглядом виявлено, що відповідач не довів забезпечення дотримання вимог ч.2 ст.19 Конституції України при реалізації управлінської функції з вирішення кадрового питання.

У зв`язку з цим, факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у публічно-правових відносинах у справі проходження публічної служби слід визнати доведеними, з огляду на що, для повного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати наказ Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 21 жовтня 2022 року № 288 «Про застосування дисциплінарних стягнень стосовно окремих працівників УСР в Харківській області» в частині накладення дисциплінарного стягнення, на підполковника поліції ОСОБА_1 , у вигляді звільнення зі служби в поліції, наказ № 464 о/с від 26.10.2022 року «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 та поновити підполковника поліції ОСОБА_1 на службу в поліції на посаду начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Також, судовим розглядом встановлено, що зміст Висновку службового розслідування фактично тотожний змісту повідомлення про підозру підполковнику поліції Павленка по кримінальному провадженню, внесеному 13.09.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022100000000473 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, вирок по якому на час розгляду справи не ухвалено.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що факт порушення ОСОБА_1 саме службової дисципліни відповідачем в ході службового розслідування не встановлений, належними та допустимими доказами не доведений.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність та скасування наказу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 21 жовтня 2022 року № 288 «Про застосування дисциплінарних стягнень стосовно окремих працівників УСР в Харківській області» в частині накладення дисциплінарного стягнення, на підполковника поліції ОСОБА_1 , у вигляді звільнення зі служби в поліції та наказу № 464 о/с від 26.10.2022 року «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 та поновлення підполковника поліції ОСОБА_1 на службу в поліції на посаду начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Щодо задоволених позовних вимоги про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Поняття «грошове забезпечення» і «заробітна плата», які використано у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому спір щодо виплати грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу охоплюється застосованим у ч. 2 ст. 233 КЗпП України визначенням «законодавство про оплату праці».

Таким чином, зі змісту пункту 6 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений наказом МВС України №260 від 06.04.2016 року випливає, що поновлений на службі поліцейський має право на грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу, починаючи з дня звільнення до його поновлення на службі уповноваженим керівником органу поліції.

За змістом оскаржених наказів позивача із займаної посади звільнено з 28 жовтня 2022 року, отже період вимушеного прогулу є з 28.10.2022 по 02.03.2023 (день ухвалення рішення судом про поновлення позивача на посаді).

Як убачається з довідки Департамента стратегічних розслідувань Національної поліції України від 01.12.2022 № 330, середньоденне грошове забезпечення позивача становить 680,10 грн.

Загальна тривалість вимушеного прогулу позивача за період з 28.10.2022 по 02.03.2023 - 126 календарних дня, а тому сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу складає 85692,60 грн.

Колегія суддів зазначає, що звертаючись з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2023, відповідачем надано копію військового квитка позивача та копію довідки Військової частини НОМЕР_1 , як доказ невідповідності рішення першої інстанції законодавству в частині стягнення з відповідача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч.ч. 3, 4, 8 ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. 4 ст. 296 КАС України, якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані.

Відповідно до ч. 4 ст. 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Оскільки відповідач не надав суду апеляційної інстанції доказів неможливості подання до суду першої інстанції документів, долучених до апеляційної скарги, тому суд апеляційної інстанції їх не досліджує та не приймає вказані докази.

Більш того, колегія суддів зауважує, що наведені відповідачем висновки Верховного Суду є висновком за результатом оцінки наданих учасниками справи доказів та установлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи та не стосується порядку застосування певних норм права, що мали би враховуватись судами попередніх інстанцій при розгляді аналогічних спорів.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноваженьтау спосіб, що визначеніКонституцієютазаконами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свободтаінтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 по справі № 520/10086/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Курило Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц