Ухвала

від 01.03.2023 по справі 420/23160/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 березня 2023 р. м.Одеса Справа № 420/23160/21Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Овідіопольської районної ради, за участю третьої особи - Одеської районної ради Одеської області про визнання протиправним та нечинним рішення, -

В С Т А Н О В И В :

23.11.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Овідіопольської районної ради, третя особа Одеська районна рада Одеської області про визнання протиправним та нечинним рішення, в якій просив визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Овідіопольської районної ради від 11 липня 2014 року №631-VІ Про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на доводи, викладені в апеляційній скарзі апелянт просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 року та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

При цьому, в обґрунтування наявності підстав для оскарження Головним управлінням ДПС в Одеській області, як особою, яка не брала участь у справі, рішення суду першої інстанції апелянт посилався на те, що згідно п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПК України. При цьому, відповідно до ст. 271 ПК України, базою оподаткування земельного податку є саме нормативно-грошова оцінка земельних ділянок. Апелянт посилався на те, що підтвердження законності рішення Овідіопольської районної ради від 11.07.2014 року «Про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів) має важливе значення для здійснення функцій контролюючого органу. Оскільки становить підставу розрахування податкових повідомлень-рішень зі сплати земельного податку.

Також апелянт вказував на наявність судової справи № 420/2807/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, якими позивачу визначені податкові зобов`язання з плати за землю, в якій постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2022 року позов ОСОБА_1 був задоволений саме з підстав набрання законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 року у справі № 420/23160/21, яким визнано протиправним та нечинним рішення Овідіопольської районної ради від 11 липня 2014 року №631-VІ Про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів).

02.01.2022 року представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилався, в тому числі, на відсутність порушення прав, інтересів, свобод ГУ ДПС в Одеській області рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 року.

Представник позивача вказував на те, що апелянтом не зазначено, які саме права, інтереси та свободи ГУ ДПС порушені, а лише є посилання на нарахування земельного податку земельних ділянок нормативно-грошову оцінку яких проведено, не враховуючи при цьому, що Податковий кодекс України передбачає в статті 227 ПКУ ставки земельного податку і нарахування земельного податку в разі відсутності нормативно-грошової оцінки. На думку представника позивача, наявність або відсутність нормативно-грошової оцінки земельних ділянок не впливає на права та обов`язки, а тим більш на свободи ГУ ДПС в Одеській області. При цьому, вказує на те, що законність чи незаконність нормативно-правового акту органу місцевого самоврядування не є сферою відповідальності податкових органів.

З огляду на викладене представник позивача вважає, що апелянтом не надано належного обґрунтування того, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 року прийнятого по справі № 420/23160/21 порушені права, обов`язки та свободи ГУ ДПС в Одеській області.

У поданій 23.01.2023 року відповіді на відзив на апеляційну скаргу ДПС в Одеській області, апелянт в обґрунтування наявності порушених прав Головного управління знов посилався на судову справу № 420/2807/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень зі сплати земельного податку, за результатом апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в якій постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2022 року позов ОСОБА_1 був задоволений саме з підстав визнання судом у даній справі № 420/23160/21 протиправним та нечинним рішення Овідіопольської районної ради від 11 липня 2014 року №631-VІ Про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів).

Апелянт вказував на те, що у зв`язку із скасуванням рішення Овідіопольської районної ради від 11 липня 2014 року №631-VІ виникають значні проблеми у розрахунку/оплаті/внесенні земельного податку, а також скасування податкових повідомлень-рішень, суми в яких вже були розраховані із застосування рішення Овідіопольської районної ради від 11 липня 2014 року №631-VІ.

Також апелянтом наведено законодавче обґрунтування зацікавленості ГУ ДПС в Одеській області у встановленні законності прийнятого Овідіопольською районною радою рішення від 11 липня 2014 року №631-VІ, а саме, вказано на ст. 206 Земельного кодексу України, ст. 191 , п. 14.1 ст. 14, п. 286.5 ст. 286, ст. 271, п. 286.1 ст. 286, ст. 271, 277 ПК України, ст. 20 Закону України «Про оцінку земель».

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до п.п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне:

Згідно ст. 293 КАС України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Як зазначалось вище, в обґрунтування впливу судового рішення на свої права, інтереси та/або обов`язки Головне управління ДПС в Одеській області посилалось на те, що скасування в судовому порядку рішення Овідіопольської районної ради від 11 липня 2014 року №631-VІ впливає на розрахунок земельного податку, функції зі справляння якого покладено на Головне управління ДПС в Одеській області, оскільки такий податок розраховується, в тому числі, виходячи із нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, при виборі і застосуванні норми права, у тому числі під час оцінки аргументів особи, яка не брала участі у справі, щодо впливу судового рішення на її права, інтереси та/або обов`язки й ухвалення відповідного судового рішення з цього питання, повинен враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові від 30.06.2021 року у справі №465/79/18 Верховний Суд вже відзначав, що у судовій практиці сформовано загальні принципи та підходи щодо прийнятності та обґрунтованості апеляційних та касаційних скарг осіб, які вважають, що рішення суду прийнято про їх права, обов`язки чи інтереси.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.11.2020 року у справі №826/3508/17, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Зазначена правова позиція була застосована Верховним Судом, зокрема, у постанові від 11.07.2018 року у справі №911/2635/17, а також й при розгляді касаційних скарг на судові рішення, ухвалені в порядку адміністративного судочинства, у тому числі, в постановах від 26.01.2022 року у справі №640/8328/19, від 20.09.2021 року у справі №160/11823/20, від 14.08.2020 року у справі №1.380.2019.005487 та інших. Таке правозастосування є сталим й відступу від нього Верховним Судом не здійснювалось.

Колегія суддів звертає увагу й на висновки Верховного Суду щодо застування норм права, які містяться у постанові від 19.02.2021 року у справі №823/1970/16, згідно з якими особа, набуваючи статусу апелянта у справі, до участі у якій не була залучена, повинна мати не просто певний обсяг прав, свобод та інтересів, що зачіпаються тим чи іншим способом при прийнятті судового рішення, а питання про захист чи відмову у захисті прав, свобод чи інтересів саме цієї особи має бути вирішено судом безпосередньо.

У постанові від 30.06.2021 року справі №465/79/18 Верховним Судом зауважено, що для вирішення питання про порушення прав чи інтересів особи, яка не брала участі у справі, суд має з`ясувати, чи виникли у зв`язку з прийняттям судового рішення у цієї особи нові права чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

При цьому, Верховний Суд у вищевказаній постанові підкреслив, що перевірка права особи на звернення до суду з апеляційною скаргою передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується (розгляду по суті). Встановлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для апеляційного оскарження, а отже і права на звернення до суду з апеляційною скаргою, є перешкодою для розгляду скарги по суті. Законність судового рішення може бути перевірено за скаргою належної особи.

Такий підхід повністю узгоджується з принципом верховенства права і такою його складовою як правова визначеність. Безпідставний перегляд призводить до порушення принципу правової визначеності (res judicata).

Застосування принципу юридичної визначеності докладно розроблено у практиці Європейського суду з прав людини. Міркування ЄСПЛ щодо принципу юридичної визначеності сформульовані у багатьох справах, але ґрунтуються на однакових підходах, зокрема, у справі "Христов проти України" (Khristov v. Ukraine, заява №24465/04, рішення від 19.02.2009).

Так, ЄСПЛ допускає відхід від принципу юридичної визначеності як виняток, якщо для цього є певні обставини. Переліку цих обставин у практиці ЄСПЛ не сформовано - це питання національного законодавства. Кожна держава самостійно визначає які саме обставини можуть бути підставою для перегляду судового рішення. Проте ЄСПЛ дає їх якісну характеристику.

У справі "Христов проти України", рішення в якій перекладено на українську мову офіційно Міністерством юстиції України, ці обставини зазначені як "вагомі й непереборні". Обставини, за яких допускається перегляд судового рішення, у практиці ЄСПЛ не мають чітко окреслених меж, однак повинні бути істотними та переконливими.

Надаючи оцінку доводам Головного управління ДПС в Одеській області щодо порушення оскаржуваним рішенням суду першої інстанції прав, свобод та інтересів Головного управління, колегія суддів звертає увагу на наступне:

Згідно Положення про Головне управління ДПС в Одеській області, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 року № 643 (із змінами внесеними наказом ДПС від 04.03.2021 № 264), Головне управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС) є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі ДПС). ГУ ДПС забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Одеської області.

Основними завданнями ГУ ДПС (крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій (далі ДПІ)) є забезпечення реалізації державної податкової політики, здійснення у межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок), державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

ГУ ДПС відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює контроль за дотриманням вимог податкового законодавства, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС; здійснює реєстрацію та веде облік платників податків, платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням, проводить диференціацію платників податків; забезпечує достовірність та повноту ведення обліку платників податків (платників єдиного внеску), об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; здійснює адміністрування податків і зборів, платежів, єдиного внеску, у тому числі проводить відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (платників єдиного внеску); контролює своєчасність подання платниками податків (платниками єдиного внеску) передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску; застосовує до платників податків (платників єдиного внеску) передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення вимог податкового законодавства чи законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Функції контролюючих органів закріплені у статті 191 Податкового кодексу України.

Так відповідно до цієї статті контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; надають адміністративні послуги платникам податків, зборів, платежів та ін.

Одним із видів податків, функції зі справляння якого покладено на податкові органи є податок на майно, який включає зокрема, плату за землю. Базою оподаткування платою за землю, згідно ст. 271 ПК України, є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом та площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.

Таким чином, з огляду на зазначені вище положення чинного законодавства колегія суддів зазначає, що Головне управління ДПС в Одеській області є саме контролюючим органом, до повноважень якого належить, в тому числі, обрахування сум податкових зобов`язань з податку на майно, у склад якого включається і плата за землю. При цьому таке обрахування здійснюється з урахуванням нормативної грошової оцінки земельних ділянок, у разі її наявності, так і без такого урахування, коли нормативна грошова оцінка земельних ділянок не проводилась.

При цьому, сама по собі наявність чи відсутність нормативної грошової оцінки земельної ділянки не впливає на наявний у контролюючого органу (Головного управління ДПС в Одеській області) обсяг прав та обов`язків, закріплений у Податковому кодексі України.

В даному випадку у зв`язку із прийняттям Одеським окружним адміністративним судом від 14.07.2022 року у справі № 420/23160/21 у апелянта не виникли будь-які нові права, на апелянта не покладено нові обов`язки, не змінено його наявних прав та/або обов`язків, так само і не позбавлено його певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Оскаржуване рішення не містить висновків суду про права та обов`язки Головного управління ДПС в Одеській області; у резолютивній частині рішення суд не вказував про права апелянта, не покладав на нього певні зобов`язання.

З огляду на зазначене колегія суддів доходить до висновку, що зазначені Головним управлінням ДПС в Одеській області доводи щодо впливу оскаржуваного рішення на права, свободи та інтереси апелянта, є безпідставними та не свідчать про те, що Одеський окружний адміністративний суд при прийняття рішення від 14.07.2022 року у справі № 420/23160/21 вирішив питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки Головного управління ДПС в Одеській області, що б надавало право Головному управлінню, як особі, яка не брала участі у справі, оскаржити в апеляційному порядку таке судове рішення.

Пунктом 3 частини 1 статті 305 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

З огляду на те, що оскаржуване в даному випадку рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року жодним чином не порушує прав, свобод та інтересів Головного управління ДПС в Одеській області, оскільки судом першої інстанції при прийнятті вказаного рішення не вирішувалось питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки апелянта, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження по справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Овідіопольської районної ради, за участю третьої особи - Одеської районної ради Одеської області про визнання протиправним та нечинним рішення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 305 КАС України.

Керуючись ст.ст. 293, 305, 308, 311, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Закрити апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Овідіопольської районної ради, за участю третьої особи - Одеської районної ради Одеської області про визнання протиправним та нечинним рішення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 305 КАС України.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя:О.А. Шевчук