Постанова

від 28.02.2023 по справі 320/4841/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/4841/22 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мельничука В.П.,

При секретарі: Борисовській Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Козинської селищної ради Обухівського району Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів» до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати Рішення п`ятдесят першої сесії Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області сьомого скликання від 13 листопада 2018 року № 1.51.VII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Підгірці».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне рішення прийнято із порушенням процедури та порядку прийнятття і оприлюднення проекту оскаржуваного рішення як регуляторного нормативно-правового акта, з порушенням процедури публікації самого рішення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та нечинним Рішення п`ятдесят першої сесії Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області сьомого скликання від 13 листопада 2018 року № 1.51.VII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Підгірці».

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що спірне рішення не є нормативно-правовим актом, відповідно не носить статусу регуляторного акту, так як дане рішення не встановлює органом місцевого самоврядування вартості земельної ділянки в грошовому еквіваленті.

Крім того, апелянт вказує, що веб-ресурс «підгірці.укр» не створювався Козинською селищною радою, та до цього ресурсу рада не має ніякого відношення, оскільки офіційним веб-сайтом є адреса www.kosin.org.ua.

Також, скаржник акцентує увагу на тому, що судом не було надано оцінки та не встановлено, яке саме право позивача порушено, у чому полягає неправомірність такого рішення.

На думку апелянта, суд першої інстанції дослідив не у повному обсязі всі обставини справи, не врахував практику Верховного Суду з аналогічних правовідносин, що свідчить про наявність підстав для скасування такого рішення суду.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про те, що суд першої інстанції у повному обсязі дослідив усі обставини справи та дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Як вказує позивач, оскаржуване рішення є нормативно-правовим актом та регуляторним актом, оскільки таким рішенням остаточно вирішено питання про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок на території села Підгірці.

У даному випадку, рішення п`ятдесят першої сесії Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області сьомого скликання від 13 листопада 2018 року № 1.51.VII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Підгірці» порушує законні права та інтереси позивача, з огляду на донарахування грошового зобов`язання з орендної плати юридичних осіб.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.07.2007 між Обухівською районною державною адміністрацією Київської області (орендодавець) та ВАТ «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів» (станом на даний час яке є Приватним акціонерним товариством «ПрАТ «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів», (орендар) було укладено Договір оренди землі від 25.07.2007, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Чеботар С.І. та зареєстрованого в реєстрі за №5714 25.07.2007.

Згідно пункту 1 Договору оренди Орендодавець на підставі розпорядження голови Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 808 від 18 липня 2007 року, надає, а Орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку /об`єкт оренди/, що розміщена на території Підгірцівської сільської ради, Обухівського району Київської області та виділена на місцевості згідно кадастрового плану.

Відповідно до пункту 2 Договору оренди в оренду передається земельна ділянка загальною площею 57,243 га.

Приписами пункту 4 Договору оренди обумовлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно технічної документації нормативної оцінки земельної ділянки, проведеної комунальним підприємством Київської обласної ради «Київська регіональна інвестиційна компанія», та затвердженої дванадцятою сесією п`ятого скликання Обухівської районної ради (рішення № 178.12.V. від 11 травня 2007 року) становить 452 231 грн (чотириста п ятдесят дві тисячі двісті тридцять одна гривня) 15 коп.

Згідно пункту 8.9 вказаного Договору оренди орендна плата вноситься орендарем у розмірі 10 % (десять відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік у безготівковій грошовій формі. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

У свою чергу, актом приймання-передачі від 25.07.2007, який підписаний сторонами - Обухівською районною державною адміністрацією та ВАТ «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів» підтверджено, що орендодавець передав а орендар прийняв в тимчасове користування на умовах оренди, терміном 49 років, земельну ділянку площею 57,243 га, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області. Земельна ділянка надана з цільовим призначенням для розробки корисних копалин місцевого значення (існуючий глиняний кар`єр).

У відповідності до листа Козинської селищної ради Обухівського району Київської області вих. 3121-01 від 29.10.2021, земельна ділянка з кадастровим номером 3223186800:06:016:0002, яка перебуває в оренді позивача, знаходиться в межах населеного пункту с. Підгірці. У межах населеного пункту зазначена земельна ділянка рахується після прийняття рішення Обухівською районною радою Київської області № 546.37.VІ від 25.1.2014 «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) межі адміністративно-територіального утворення села Підгірці на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області».

Відповідно до відомостей листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 29.12.2021 № 29-10-0.3-14482/2-21 за інформацією Відділу № 6 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Київській області відповідно до відомостей НКС ДЗК, внесених до Поземельної книги, земельна ділянка з кадастровим номером 3223186800:06:016:0002, площею 57,2428 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (11.01), для розробки корисних копалин місцевого значення (існуючий глиняний кар`єр), що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, обліковується за ВАТ «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів» та перебуває в оренді Обухівської районної державної адміністрації терміном на 49 років.

Державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:06:016:0002 була здійснена на підставі договору оренди від 29.08.2007 року за № 040733100007 згідно розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 18.07.2008 року № 808.

При цьому, рішенням п`ятдесят першої сесії сьомого скликання Підгірцівської сільської ради Обухівської району Київської області від 13.11.2018 №1.51. VІІ «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Підгірці» затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки села Підгірці Обухівського району Київської області розроблену ТОВ «Граунд Зеро», та затверджено базову вартість одного квадратного метра земель села Підгірці Обухівського району Київської області на рівні 202,57 грн/м.кв. (двісті дві гривні п`ятдесят сім копійок).

Вказаним рішенням, зобов`язано ТОВ «Граунд Зеро» подати дані технічної документації з нормативної грошової оцінки села Підгірці Обухівського району Київської області до Державного земельного кадастру у вигляді електронного документу відповідно до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051. Обухівському управлінню ГУ ДФС у Київській області з 01.01.2019 запропоновано врахувати при нарахуванні земельного податку та інших податків показники технічної документації з нормативної грошової оцінки села Підгірці Обухівського району Київської області.

Крім того, цим рішенням введено в дію нормативну грошову оцінку села Підгірці Обухівського району Київської області з 01.01.2019.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки оскаржуване рішення (проект рішення), підлягало обов`язковому оприлюдненню в друкованих засобах масової інформації, втім відповідачем не було надано доказів здійснення таких дій, вказане свідчить про наявність підстав для визнання протиправним та нечинним рішення п`ятдесят першої сесії Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області сьомого скликання від 13 листопада 2018 року № 1.51.VII.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України «Про оцінку земель» № 1378-IV від 11 грудня 2003 року (далі - Закон № 1378-IV).

Відповідно до визначення наданого у частині першій статті 1 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно із нормами статті 3 Закону № 1378-IV об`єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.

Частинами першою та другою статті 15 Закону № 1378-IV передбачено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 18 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Згідно з частиною першою статті 20 Закону № 1378-IV за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Згідно зі статтею 11 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: 1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; 2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Суд зазначає, що процедура встановлення нормативної грошової оцінки включає ряд стадій, передбачених чинним законодавством України, зокрема, розробка технічної документації з нормативної грошової оцінки спеціалізованою установою, погодження технічної документації органами влади, прийняття відповідною радою рішення про затвердження технічної документації, внесення відомостей про нормативну грошова оцінку земельної ділянки до Державного земельного кадастру.

Відповідно до статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно із пунктами 24, 35 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України, затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Частинами першою, другою, п`ятою, дванадцятою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

З аналізу вказаних вище норм законодавства можна дійти висновку, що органи місцевого самоврядування виступають замовниками робіт з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та на пленарних засіданнях затверджують технічну документацію з нормативної грошової оцінки землі, розроблену у відповідності до вимог чинного законодавства, та такі акти є регуляторними актами.

Так, згідно із статтею 1 Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт - це:

прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;

прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;

регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти;

регуляторна діяльність - діяльність, спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд регуляторних актів, яка здійснюється регуляторними органами, фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, територіальними громадами в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами;

У відповідності до частини першої статті 3 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» дія цього Закону поширюється на відносини у сфері здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності.

Статтею 9 Закону № 1160-IV визначено, що кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань.

Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.

Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п`ятою статті 13 цього Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями зауважень та пропозицій.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.

Згідно із частиною другою статті 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

Статтею 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений. У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що оприлюднення регуляторного акта здійснюється з метою одержання зауважень і пропозицій фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань стосовно такого акта, що відповідає одному із законодавчих принципів державної регуляторної політики - принципу прозорості та врахування громадської думки. Оприлюдненню підлягають як проект регуляторного акта, так і відповідний аналіз регуляторного впливу - документ, який містить обґрунтування необхідності державного регулювання шляхом прийняття регуляторного акта, аналіз впливу, який справлятиме регуляторний акт на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб`єктів господарювання, громадян та держави, а також обґрунтування відповідності проекту регуляторного акта принципам державної регуляторної політики.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 25.09.2018 у справі №428/7176/14-а, від 27.11.2018 у справі №826/2507/18, від 06.03.2019 у справі №803/417/18.

З матеріалів справи вбачається, що рішення п`ятдесят першої сесії Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області сьомого скликання від 13 листопада 2018 року № 1.51.VII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Підгірці» має ознаки нормативно-правового регуляторного акта, так як прийняте уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, поширюється на невизначене коло осіб та спрямоване на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання.

Однак, Козинською селищною радою, яка є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, не було надано доказів опублікування спірного проекту рішення «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Підгірці» Підгірцівською сільською радою Обухівського району Київської області.

До того ж, відповідачем по справі не було надано до суду доказів наявності аналізу регуляторного впливу проекту рішення Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області «Про затвердження технічноїчної документації з нормативної грошової оцінки земель села Підгірці» в порушення статті 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Таким чином, Підігріцівська сільська рада всупереч Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» не оприлюднила на офіційному веб-сайті Підгірцівської сільської ради повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта (тобто проекту Рішення Підгірцівської сільської ради Обхуівського району Київської області «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Підгірці»), а також іншу інформацію, передбачену ст. 9 Закону № 1160-ІV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та не розробила і не оприлюднила аналіз регуляторного впливу щодо проекту вказаного рішення про затвердження технічної документації з нормативної шової оцінки земель села Підгірці».

Крім того, Підгірцівська сільська рада не оприлюднила на офіційному веб-сайті Підгірцівської сільської ради сам проект оскаржуваного рішення разом із відповідним аналізом регуляторного впливу та звіт про відстеження результативності регуляторного акта, що є порушенням процедури прийняття регуляторних актів - проектів рішень про затвердження нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а саме проекту оскаржуваного рішення.

Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 15.06.2021 у справі № 200/12944/19-а.

Тобто, матеріали справи не містять доказів доведення до відома населення у визначені законодавством строки рішення про скликання сесії ради та опублікування до проведення пленарного засідання проекту спірного нормативно - правового акта в засобах масової інформації або в інший можливий спосіб, що позбавило позивача права на участь в процесі прийняття оскаржуваного рішення Козинської селищної ради, надання зауважень і заперечень.

У свою чергу, Козинською селищною радою не спростовані наведені обставини щодо процедури прийняття оскаржуваного рішення.

При цьому, припускаючи можливість, що спірне рішення, на думку апелянта, не належить до регуляторних актів, суд апеляційної інстанції враховує, що на відносини, пов`язані з порядком і способом офіційного оприлюднення нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування, зокрема з питань оподаткування місцевими податками та зборами, можливо поширити дію частини п`ятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», якою встановлено обов`язковість опублікування нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування на офіційному вебсайті (у разі наявності такого інформаційного ресурсу)».

При цьому, від висновків Об`єднаної палати КАС ВС, викладених у постанові від 02 грудня 2020 року у справі № 357/14346/17, про те, що «оприлюднення відповідачем на офіційному вебсайті Міської ради оскаржуваного рішення вважається офіційним оприлюдненням та пов`язується з моментом набрання ним чинності», Об`єднана палата КАС ВС у постанові від 10 грудня 2021 року у справі № 0940/2301/18 - не відступала.

Відповідно до частини п`ятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Наведене зумовлює висновок, що законодавець пов`язує набрання чинності актом нормативно-правового характеру органу місцевого самоврядування з моментом його офіційного оприлюднення.

Так, відповідно до статті 21 Закону України від 23.09.1997 №539/97-ВР «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» діяльність місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування висвітлюється в друкованих засобах масової інформації регіональної та місцевої сфери розповсюдження на умовах, визначених у договорах між цими органами і редакціями зазначених друкованих засобів масової інформації.

Приписам статті 21-1 вказаного Закону обумовлено, що доведення до відома населення законів України та інших нормативно-правових актів здійснюється шляхом їх офіційного опублікування відповідно до закону державними друкованими засобами масової інформації та офіційними друкованими виданнями (офіційними виданнями), висвітлення аудіовізуальними засобами масової інформації, оприлюднення на офіційних веб-сайтах органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також в інший спосіб, визначений законом.

Таким чином, оскаржуване рішення (проект рішення), підлягало обов`язковому оприлюдненню в друкованих засобах масової інформації, однак доказів здійснення чого відповідачем по справі не надано.

У пункті 1 частини другої статті 245 КАС України зазначено, що, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Згідно з частиною дев`ятою статті 264 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

За положеннями статті 265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому ог обуло офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, аналіз норм вказаних норм дає підстави для висновку, що такий спосіб захисту, як вимога про скасування акта, може стосуватися лише випадків оскарження індивідуального акта, тоді як у даній справі оскаржено нормативно-правовий акт, який може бути визнаний нечинним внаслідок визнання його протиправним. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належним способом захисту порушених прав позивача є у даному випадку визнання протиправним та нечинним рішення п`ятдесят першої сесії Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області сьомого скликання від 13 листопада 2018 року № 1.51.VII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Підгірці».

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду, викладену у постанові у справі №540/421/21 від 18 серпня 2022 року колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на те, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

У даному випадку, предметом розгляду вказаної справи Верховним Судом було рішення, яким не було вирішено питання щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, та таке рішення не відносилось до регуляторного акту, з огляду на те, що спірне рішення не змінювало їх і не припиняло дію попередніх актів з цього питання, а відтак не могло порушувати прав позивача й не вимагало застосування спеціальних регуляторних процедур, передбачених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», що не є релеватним до спірних правовідносин.

Доводи апелянта щодо відсутності впливу спірного рішення на права та обов`язки позивача, як наслідок - відсутність підстав звернення до суду з даним позовом колегія суддів оцінює критично, з огляду на наступне.

Згідно з частиною другою статті 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Право на судовий захист закріплено й статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини першої якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». У цьому ж Рішенні зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але й вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки позивача у сфері публічно-правових відносин.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

До таких висновків щодо застосування норм права дійшов Верховний Суд у постанові від 22 серпня 2019 року у справі № 288/1557/16-а.

Як свідчать матеріали справи, рішення п`ятдесят першої сесії Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області сьомого скликання від 13 листопада 2018 року № 1.51.VII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Підгірці» за даних конкретних обставин справи, мало вплив, в тому числі регуляторний, на спірні правовідносини, так як змінювало питання щодо базової вартості одного квадратного метра земель села Підгірці Обухівського району Київської області на рівні 202,57 грн/м.кв (двісті дві гривні п`ятдесят сім копійок), та вказаним рішенням було введено в дію нормативну грошову оцінку села Підгірці Обухівського району Київської області з 01.01.2019.

Враховуючи, що Приватне акціонерне товариство «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів» як орендар земельної ділянки мало сплачувати плату за землю (земельний податок), виходячи з встановленої нормативно грошової оцінки, тому спірне рішення мало вплив на права та обов`язки позивача та вимагало застосування спеціальних регуляторних процедур, передбачених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

У даному випадку, питання стосовно проведення нормативної грошової оцінки, уведення її в дію (впровадження) на території адміністративно-територіальної одиниці - села Підгірці та встановлення показника базової вартості одного квадратного метра землі і було остаточно і вирішено із прийняттям спірним рішення, а не якимсь іншим рішенням місцевого самоврядування.

Тобто, саме із прийняттям оскаржуваного рішення зазнали змін правовідносини, у яких виник спір, і саме такий акт органу місцевого самоврядування встановив для позивача відповідні обов`язки й мав безпосередній вплив на його права.

При цьому, клопотання апелянта про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів у справі колегія суддів оцінює критично, оскільки за правилами частини четвертої статті 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У той же час, апелянтом у свою чергу не було обгрунтовано належним чином причини неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції.

Крім того, зазначені докази не були надіслані позивачу у визначеному частиною дев`ятою статтею 79 КАС України порядку, та не засвідчені згідно вимог статті 94 КАС України.

Щодо клопотання Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Бюро економічної безпеки України, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Так, статтею 49 КАС України визначено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред`явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог Позивача до Відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні Позивача або Відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Частиною п`ятою статті 49 КАС України встановлено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

У той же час, апелянтом жодним чином не обгрунтовано вплив оскаржуваного рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 у даній справі на Бюро економічної безпеки, оскільки спірні правідносини щодо оскарження Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області сьомого скликання від 13 листопада 2018 року № 1.51.VII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Підгірці» виникли саме між позивачем та відповідачем.

У даному випадку, Бюро економічної безпеки не має жодного відношення до нормативної грошової оцінки села Підгірці, та на момент прийняття оскаржуваного рішення вказаний суб`єкт владних повноважнь створено не було.

З огляду на вказане, підстави для залучення Бюро економічної безпеки у якості третьої особи - відсутні.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Козинської селищної ради Обухівського району Київської області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

В.П. Мельничук