Постанова

від 21.02.2023 по справі 336/1148/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 21.02.2023 Справа № 336/1148/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУН 336/1148/22 Головуючий у І інстанції: Боєв Є.С.

Провадження №22-ц/807/520/23 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого: Полякова О.З.,

суддів: Кухаря С.В.,

Крилової О.В.

секретар: Ільїна Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«СТЕФАНОВА 44» на рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 18 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «СТЕФАНОВА 44», фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувмя до суду з позовом до ОСББ «СТЕФАНОВА 44»,ФОП ОСОБА_2 , третя особа ФОП ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначав, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . Квартира знаходиться в третьому під`їзді на дев`ятому поверсі дев`ятиповерхового будинку. Власниками квартир цього будинку створено ОСББ «СТЕФАНОВА 44». 30 червня 2021 року між ОСББ «СТЕФАНОВА 44» в особі голови правління Кутузова О.Г. (Замовник) та ФОП ОСОБА_2 (Підрядник) був укладений договір підряду № 1, згідно з яким Підрядник прийняв на себе обов`язок власними або залученими силами виконати капітальний ремонт покрівлі житлового будинку третього під`їзду по АДРЕСА_2 .

Позивач зазначав, що у зв`язку з тим, що 03 серпня 2021 року підрядник ФОП ОСОБА_2 не вжив заходів щодо тимчасового укриття даху під час дощу та недопущення затоплення квартири в ході проведення робіт з капітального ремонту покрівлі будинку, позивач зазнав майнової шкоди внаслідок затоплення його квартири, пошкодження майна.

На думку позивача, обидві сторони Договору підряду: ОСББ «СТЕФАНОВА 44» та ФОП ОСОБА_2 винуваті у спричиненні йому шкоди, а отже, вони повинні нести солідарну відповідальність за її відшкодування.

Розмір матеріальної шкоди, спричиненої з вини відповідачів, позивач обґрунтував висновком експертного будівельно-технічного дослідження № 60-2022 від 04 лютого 2022 року про необхідність проведення ремонтно-відновлювальних робіт вартістю 127616,30 грн.

Посилаючись на означені обставини, позивач просив суд стягнути солідарно з ФОП ОСОБА_2 та ОСББ «СТЕФАНОВА 44» на його користь завдану матеріальну шкоду в сумі 127616,30 грн, моральну шкоду в сумі 10000 грн, витрати зі сплати судового збору в сумі 1529,17 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн, витрати на експертне будівельно-технічне дослідження у розмірі 10300 грн, а всього просив стягнути 152916,30 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 18 листопада 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 доФОП ОСОБА_2 відмовлено, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСББ «СТЕФАНОВА 44» задоволено частково.

Стягнуто з ОСББ «СТЕФАНОВА 44» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 127616,30 грн, на відшкодування моральної шкоди - 10000 грн, судові витрати в загальному розмірі 19829,17 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСББ «СТЕФАНОВА44» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 18 листопада 2022 року скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, витрати зі сплати судового збору покласти на ФОП ОСОБА_2 .

В обґрунтування апеляційної скарги ОСББ «СТЕФАНОВА44» зазначає, що є неналежним відповідачем у цій справі, адже виконавцем послуг з технічного та аварійно-ремонтного обслуговування житлового будинку був ФОП ОСОБА_2 , а отже він був зобов`язаний забезпечувати здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньо будинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».

Крім того скаржник зазначає, що відповідальною особою за технічний нагляд ремонтних робіт був ФОП ОСОБА_3 , своєї провини у завданні позивачеві збитків скаржник не вбачає.

У відзиві на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 підтримує апеляційну скаргу ОСББ «СТЕФАНОВА 44», просить її задовольнити у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечує проти доводів скарги, просить залишити її без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 18 листопада 2022 року залишити без змін. Просить стягнути з ОСББ «СТЕФАНОВА 44» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу, понесені ним в суді апеляційної інстанції в розмірі 3000 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 в особі представника адвоката Черкашина І.І. заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 18 листопада 2022 року залишити без змін.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник адвокат Мухіна Л.С. заперечували проти задоволення апеляційної скарги, рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 18 листопада 2022 року просили залишити без змін. Просили стягнути з ОСББ «СТЕФАНОВА 44» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу, понесені ним в суді апеляційної інстанції в розмірі 3000 грн.

Представники ОСББ «СТЕФАНОВА 44» адвокат Здорик О.І., ОСОБА_4 та ОСОБА_5 наполягали на задоволенні апеляційної скарги, рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 18 листопада 2022 року просили скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Представник ФОП ОСОБА_2 адвокат Черкашина І.І. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 18 листопада 2022 року просив залишити без змін.

ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу ОСББ «СТЕФАНОВА 44», просив її задовольнити.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, позивача та його представника, представників відповідачів та третю особу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістомстатті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судове рішення, згідно зі ст. 263 ЦПК України, повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду відповідає.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 до ОСББ «СТЕФАНОВА 44» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки визнано доведеним той факт, що залиття квартири позивача відбулося з вини відповідача - ОСББ «СТЕФАНОВА 44», оскільки саме ОСББ «СТЕФАНОВА 44» є відповідальною особою за належне утримання багатоквартирного будинку і воно ж виступало замовником виконання робіт з капітального ремонту покрівлі житлового будинку 3-го під`їзду по АДРЕСА_2 , тому між залиттям квартири позивача, спричиненням йому матеріальної шкоди та діями відповідача ОСББ «СТЕФАНОВА 44» існує причинно-наслідковий зв`язок, а тому завдана майнова шкода підлягає повному відшкодуванню за рахунок відповідача ОСББ «СТЕФАНОВА 44» в порядку ст. 1166 ЦК України.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

Так, суд першої інстанції встановив та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Квартира знаходиться в третьому під`їзді на 9-му поверсі дев`ятиповерхового будинку. Власниками квартир цього будинку створено АДРЕСА_3 », яке повинно надавати житлові послуги співвласникам будинку.

Пунктом 3 Розділу ІІ Статуту ОСББ «СТЕФАНОВА 44» саме на ОСББ покладено виконання функцій замовника робіт та розпорядника бюджетних коштів по утриманню та ремонту спільного майна у багатоквартирному будинку (яким є покрівля будинку, внаслідок ремонту якої було спричинено шкоду позивачеві). За Статутом надано відповідне право правлінню ОСББ укладати договори про виконання робіт, в тому числі, щодо ремонту спільного майна та здійснення контролю за їх виконанням, а також визначення підрядника (п. 14 Розділу IV Статуту). Позивач зазнпачав, що неналежне виконання правлінням ОСББ обов`язку щодо контролю за виконанням робіт з ремонту покрівлі, вибір недобросовісного підрядника і призвели до наслідків у вигляді залиття квартири (а. с. 131-133).

30.06.2021 між ОСББ «СТЕФАНОВА 44» в особі голови правління Кутузова О.Г. (Замовник) та фізичною особою підприємцем (ФОП) ОСОБА_2 (Підрядник) укладено договір підряду № 1, згідно з яким Підрядник прийняв на себе обов`язок власними або залученими силами виконати капітальний ремонт покрівлі житлового будинку третього під`їзду по АДРЕСА_2 (а. с. 30-38).

Пунктом 1.1 цього Договору передбачено, що Замовник доручає, а Підрядник на свій страх і ризик в межах договірної ціни приймає на себе обов`язки, власними або залученими силами виконувати роботи на об`єкті «Капітальний ремонт покрівлі житлового будинку 3 під`їзду по АДРЕСА_2 в обумовлений цим Договором термін та з належною якістю в межах затвердженої проектно-кошторисної документації, договірної ціни, вимог національних стандартів, будівельних норм і правил, вимог безпеки і охорони праці (а. с. 30).

За змістом пункту 6.2 Замовник зобов`язаний забезпечити технічний контроль на протязі всього періоду виконання робіт (а. с. 32).

Згідно з пунктом 6.4 Підрядник зобов`язаний, зокрема, своєчасно усувати недоліки робіт, допущені з його вини (а. с. 32).

У відповідності до пунктів 7.1; 7.4 Забезпечення матеріалами та ресурсами необхідними для виконання робіт здійснюється Підрядником. Підрядник несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання робіт з причини відсутності або нестачі матеріальних ресурсів (а. с. 32-33).

Відповідно до п. 18.8 договору підряду №1, збитки нанесені третій стороні внаслідок виконання цього договору однією із сторін, третя сторона має право на відшкодування у встановленому порядку» (а. с. 38).

Предметом регулювання Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до п. п. 12,14 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг (п. п. 1 ч. 4 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно зі ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальнихпослугналежать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

Забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Частиною 4 статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

За змістом статті 10 цього Закону органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема:

визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників;

прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд.

На законодавчому рівні врегульовано права співвласників багатоквартирного будинку щодо захисту своїх прав. Статтею 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що співвласник має право:

брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати табутиобранимдо складустатутнихорганівоб`єднання; знайомитися зпротоколами загальнихзборів,робити зних виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації. Об`єднання на вимогу співвласника зобов`язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти. Порядок здійснення прав співвласників визначається законом. Здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників. Спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.

Положеннями статті 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання:

утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність; приймати рішення про надходження та витрати коштів об`єднання; визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об`єднання; укладати договори; виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати для виконання статутних завдань господарче забезпечення діяльності об`єднання в порядку, визначеному законом; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів; захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності; використовувати допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку для потреб органів управління об`єднання; встановлювати сервітути, здавати в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно багатоквартирного будинку.

Загальні збори об`єднання мають право делегувати асоціації, до якої входить об`єднання, частину повноважень своїх органів управління. Об`єднання може стати засновником (членом) асоціації.

Таким чином, законодавством передбачено право об`єднання співвласників багатоквартирного будинку укладати договори; виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою.

Частиною 1 статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом статті 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Згідно з частиною 2 статті 1172 ЦК України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

За умовами ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги (в редакції від 25 липня 2015 року) споживач має право: одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг; на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг.

Розділом 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року, передбачено, що технічне обслуговування жилих будинків - це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Згідно з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року за реєстр. № 76 управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції від 25 липня 2015 року), балансоутримувач зобов`язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил.

На думку апеляційного суду, наявними у справі доказами підтверджено те, що саме на відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «СТЕФАНОВА 44» , як виконавця послуг з утримання будинку та прибудинкової території житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 покладено обов"язок по утриманню в належному технічному стані зазначеного будинку, здійснення технічного обслуговування і ремонту внутрішньобудинкових мереж, вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій в межах зазначених чинним законодавством меж відгалуження (зон відповідальності). Тобто, ОСББ «СТЕФАНОВА 44» є відповідальною особою за належне утримання багатоквартирного будинку.

Пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року передбачено, зокрема, що у разі залиття квартири складається відповідний акт.

В матеріалах справи в якості письмових доказів позивачем надані акт № 2 від 03.08.2021 року «Обследования аварійного состояния квартирі АДРЕСА_4 » та акт № 6 від 09.08.2021 року «Обследования аварийного состояния квартиры АДРЕСА_5 , расположенной на 9-м этаже дома АДРЕСА_2 (а. с. 39; 40- 42).

Зі змісту цих актів вбачається, що вони складені комісією в складі: голови правління ОСББ ОСОБА_6 , членів комісії ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Згідно з актами залиття квартири відбулося із-за протікання покрівлі, що відбулося під час проведення робіт з капітального ремонту покрівлі, що виконувалися ФОП ОСОБА_2 за Договором № 3 від 24.06.2021 року.

Тобто, на час даної події ремонтні роботи підрядником ще проводилися, акт приймання робіт ще не був підписаний сторонами Договору підряду, відтак не можна вважати, що залиття квартири відбулося з причини неякісного виконання ремонтних робіт або наявності певних недоліків у виконаному обсязі робіт.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно дослідивши вищевикладені докази в їх сукупності, дійшов правильного висновку про те, що залиття квартири позивача відбулося з вини відповідача - ОСББ «СТЕФАНОВА 44», оскільки саме ОСББ «СТЕФАНОВА 44» є відповідальною особою за належне утримання багатоквартирного будинку і воно ж виступало замовником виконання робіт з капітального ремонту покрівлі житлового будинку 3-го під`їзду по АДРЕСА_2 , тому між залиттям квартири позивача, спричиненням йому матеріальної шкоди та діями відповідача ОСББ «СТЕФАНОВА 44» існує причинно-наслідковий зв`язок, а тому завдана майнова шкода підлягає повному відшкодуванню за рахунок відповідача ОСББ «СТЕФАНОВА 44» в порядку ст. 1166 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що залиття у квартирі сталося з вини підрядника ФОП ОСОБА_2 , не знайшли свого підтвердження в в ході апеляційного перегляду справи та не підтверджені належними доказами.

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

На підтвердження вартості відновлювально-будівельних робіт, проведення яких необхідно для усунення пошкоджень внаслідок залиття (затоплення) квартири позивач надав письмовий доказ у вигляді висновку експертного будівельно-технічного дослідження. Згідно висновку експерта № 60-2022, складеного 04.02.2022 року вартість відновлювально-будівельних робіт, проведення яких необхідно для усунення пошкоджень внаслідок залиття (затоплення), яке відбулося у серпні 2021 року в квартирі АДРЕСА_1 , складає (з урахуванням ПДВ) 127616, 30 грн. (а. а. 47-98).

Відповідно до вимог статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені в статті 1167 ЦК України.

Відшкодування моральної (немайнової) шкоди служить виключно меті захисту особистих немайнових прав, які є абсолютними, право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою. З врахуванням доведеності вини відповідача ОСББ «СТЕФАНОВА 44» у заподіянні позивачу майнової шкоди, суд дійшов висновку, що внаслідок винних дій ОСББ «СТЕФАНОВА 44» також завдано позивачеві і моральної шкоди, яка виразилася в тому, що внаслідок події затоплення необхідно провести великий обсяг ремонтних робіт, в квартирі наявні сліди сирості та грибка, ушкоджена підлога і це викликало душевні страждання через пошкодження майна та вимушеної зміни звичного укладу життя, порушило комфортне проживання у квартирі. Також душевні страждання спричинені небажанням відповідача у добровільному порядку відшкодувати збитки, а необхідність позивачеві звертатися до суду за захистом своїх порушених прав додаткових зусиль, витрат часу та емоційних затрат, що негативно впливає на здоров`я.

З огляду на обставини справи та з врахуванням принципу справедливості суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення вимог в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 грн., оскільки це є справедливою сатисфакцією позивачу спричинених відповідачем моральних страждань.

Доводи апеляційної скарги, що ОСББ «СТЕФАНОВА44» є неналежним відповідачем у цій справі, адже виконавцем послуг з технічного та аварійно-ремонтного обслуговування житлового будинку був ФОП ОСОБА_2 , не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, оскільки договір підряду № 1 від 30.06.2021, укладено між ОСББ «СТЕФАНОВА 44» в особі голови правління Кутузова О.Г. (Замовник) та фізичною особою підприємцем (ФОП) ОСОБА_2 (Підрядник).

Крім того, колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що він не позбавлений права звернутись до суду у порядку господарського судочинства з позовом про відшкодування завданих йому збитків за неналежне виконання цього договору ФОП ОСОБА_2 .

В іншому скаржник просить апеляційний суд переоцінити докази, яким вже була надана оцінка судом першої інстанції.

Докази та обставини, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Інші приведені в апеляційній скарзі доводи є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Апеляційний суд перевірив доводи апелянта та дійшов висновку, що вони є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 3 ст.12та ч. 1 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа "Проніна проти України", № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить. Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів.

Аналізуючи питанняобсягу дослідженнядоводів скаржниката їхвідображення воскаржуваному судовомурішенні,питання обґрунтованостівисновків судупершої інстанції,колегія суддіввиходить зтого,що усправі,яка переглядається,було надановичерпну відповідьна всіістотні питання,що виникаютьпри кваліфікаціїспірних відносин,як уматеріально-правовому,так іу процесуальномусенсах,а доводи,викладені вапеляційній скарзі,не спростовуютьвисновків судупершої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістомстатті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстави для його скасування відсутні, а отже апеляційну скаргу ОСББ «СТЕФАНОВА 44» слід залишити без задоволення.

Статтею133 ЦПК України, до судових витрат віднесені і витрати на професійну правничу допомогу.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі№ 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат. У рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9,00 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 7072) (пункт 5.43 постанови).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату гонорару адвокату, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача, у разі часткового задоволення на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від17 січня 2022 року у справі № 756/8241/20 (провадження № 61-9789св21).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, а також з урахуваннямскладності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціну позову та (або) значенням справи для сторони.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2022 року у справі № 706/199/22 (провадження № 61-9325ск22).

В обґрунтування витрат на правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 надав копію договору про надання правової допомоги від 07 травня 2022 року, укладеного між ним та адвокатом Мухіною Л.С., угоду про оплату послуг адвоката як додаткову угоду до Договору від 07 травня 2022 року, в якій сторони визначили таку вартість наданих послуг: складання відзиву на апеляційну скаргу 1500 грн, участь у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції 1500 грн. Також надано квитанцію прибуткового касового ордера від 02 лютого 2023 року, відповідно до якої від ОСОБА_1 за Договором від 07 травня 2022 року прийнято 3000 грн. Також у матеріалах справи міститься ордер, виданий на підставі вказаного договору.

Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу в цій справі апеляційний суд доходить висновку про необхідність зменшення цієї суми до 2000 грн. Колегія суддів вважає, що стягнення витрат на правову допомогу у такому в розмірі забезпечуватиме баланс рівноваги між інтересами сторін у справі, відповідатиме принципу розумності та співмірності, визначеного як одним з основних критеріїв стягнення таких витрат.

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд усправі № 922/3812/19висловив позицію про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Враховуючи заперечення скаржника проти розміру витрат на правову допомогу, сплачених позивачем, колегія суддів доходить висновку про те, що відшкодування таких витрат в сумі 2000 грн буде співмірним з категорією та складністю справи.

Керуючись ст.ст. 141, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«СТЕФАНОВА 44» залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 18 листопада 2022 року залишити без змін.

Стягнути з Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«СТЕФАНОВА 44» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу, понесені під час розгляду справи в апеляційні інстанції в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 02 березня 2023 року.

Головуючий:

Судді: