Постанова

від 03.03.2023 по справі 509/2965/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1484/23

Справа № 509/2965/21

Головуючий у першій інстанції Жижка О.В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Комлевої О.С.,

Цюри Т.В.,

за участю секретаря Хухрова С.В.,

розглянувши в порядкуспрощеного позовногопровадження,у відсутністьучасників справи,апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Нан Дмитра Миколайовича, на ухвалу Овідіопольського районного суду від 22 червня 2021 року, постановлену під головуванням судді Жижки О.В., про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , про визнання договору купівлі-продажу недійсним, в частині визнання права власності, припинення права власності, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

встановив:

16.06.2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , в якому просив:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123782000:02:003:0484, який посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Вініцьким Б.В. за реєстровим номером 277 від 19.03.2018 року, в частині покупця;

- визнати, що покупцем за договором купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123782000:02:003:0484, який посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Вініцьким Б.В., за реєстровим номером 277 від 19.03.2018 року, є ОСОБА_2 ;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123782000:02:003:0484;

- припинити за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123782000:02:003:0484;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №40185003 від 19.03.2018 року;

- скасувати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ОД141193030523 від 30.10.2019 року;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на будинок садового типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123782000:02:003:0484;

- припинити за ОСОБА_1 право власності на будинок садового типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123782000:02:003:0484;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію права власності на будинок садового типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 ;

- визнати недійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5123782000:02:003:0496, який посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Вініцьким Б.В., за реєстровим номером 276 від 19.03.2018 року, в частині покупця;

- визнати, що покупцем за договором купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5123782000:02:003:0496, який посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Вініцьким Б.В., за реєстровим номером 276 від 19.03.2018 року, є ОСОБА_2 ;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5123782000:02:003:0496;

- припинити за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5123782000:02:003:0496;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №40184135 від 19.03.2018 року;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 5123782000:02:003:0495, який посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Вініцьким Б.В., за реєстровим номером 275 від 19.03.2018 року, в частині покупця;

- визнати, що покупцем за договором купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 5123782000:02:003:0495, який посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Вініцьким Б.В., за реєстровим номером 275 від 19.03.2018 року, є ОСОБА_2 ;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 5123782000:02:003:0495;

- припинити за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 5123782000:02:003:0495;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №40182068 від 19.03.2018 року;

- скасувати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації ОД141200420840 від 11.02.2020 року;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 5123782000:02:003:0495;

- припинити за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 5123782000:02:003:0495;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №51296125 від 24.02.2020 року;

- визнати недійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер 5123782000:02:003:0488, який посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Русіновою А.Є., за реєстровим номером 453 від 20.11.2019 року, в частині покупця;

- визнати, що покупцем за договором купівлі - продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер 5123782000:02:003:0488, який посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Русіновою А.Є., за реєстровим номером 453 від 20.11.2019 року, є ОСОБА_2 ;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер 5123782000:02:003:0488;

- припинити за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер 5123782000:02:003:0488;

- скасувати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації ОД141193120508 від 08.11.2019 року;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 ;

- припинити за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №49857558 від 26.11.2019 року.

16.06.2021 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову (а.с.35-39), в якій просив суд заборонити органам та суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на наступне нерухоме майно:

земельну ділянку 18/10, кадастровий номер 5123782000:02:003:0484;

будинок садового типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5123782000:02:003:0496;

земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 5123782000:02:003:0495;

житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 5123782000:02:003:0495;

земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер 5123782000:02:003:0488,

житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 ;

Також заявник просив накласти арешт на все вищеперераховане майно (а.с.35-39).

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 18.06.2021 року вищевказану заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову було задоволено у повному обсязі (а.с.43-44).

Крім того, 18.06.2021 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив суд заборонити органам та суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав та накласти арешт на будинок садового типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.56-59).

Зазначена заява була задоволена ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 червня 2021 року (а.с.71-72).

Проте, вжиті ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 червня 2021 року заходи забезпечення позову, були скасовані ухвалою того ж суду від 22 червня 2021 року через те, що в позовній заяві ОСОБА_2 відсутня вимога щодо будинку садового типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.80-81).

У зв`язку з цим, 22.06.2021 року позивач ОСОБА_2 надав суду уточнений позов, в якому окрім іншого, просив також визнати за ним право власності на будинок садового типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.85-93).

Після надання до суду уточненого позову, 22.06.2021 року ОСОБА_2 знову звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив суд заборонити органам та суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав та накласти арешт на будинок садового типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.99-102).

Заява також була обґрунтована тим, що, оскільки відповідач ОСОБА_1 має об`єктивну можливість відчужити спірне майно в майбутньому, то зазначені обставини можуть утруднити виконання можливого судового рішення у майбутньому.

Посилаючись на зазначені обставини, заявник просив його заяву про забезпечення позову задовольнити.

Оскаржуваною ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 22.06.2021 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову було задоволено (а.с.107-108).

Заборонено органам та суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав набудинок садового типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Накладено арешт на будинок садового типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Нан Д.М., окрім іншого, ставить питання про скасування ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 22.06.2021 року та ухвалення нового судового рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (а.с.113-120).

Вирішуючи питання про слухання справи в прядку спрощеного позовного провадження, у відсутність учасників справи, колегія суддів виходить із того, що всі сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засіання через своїх представників (а.с. 188-190).

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, розгляд даної справи здійснений 22.02.2023 року в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, у відсутність учасників справи, оскільки учасники справи повідомлені про час і місце судового засідання належним чином, про що вказано вище. Повний текст судового рішення складений 03.03.2023 року.

Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що дана справа перебуває на розгляді суду апеляційної інстанції фактично півтора року (а.с. 135-136), від учасників справи не надходило заяв або клопотань про відкладення слухання справи, колегія суддів вирішила дану справу розглядати судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами, у відсутність учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Вирішуючи питання про забезпечення уточненого позову, суд виходив із того, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

За змістом п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Колегія суддів зазначає, що з матеріалів уточненого позову вбачається, що між сторонами дійсно виник спір про право відносно будинку садового типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що неприйняття заходів забезпечення позову, може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку відчуження вказаного майна, на яке позивач просив накласти арешт та заборонитивчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових правна користь третіх осіб, а також той факт, що набуття права власності іншими особами на спірне майно під час розгляду справи поставить позивача в суттєво менш сприятливе становище.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, ухвала прийнята у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу - залишити без змін.

Що стосується доводів заявника апеляційної скарги про те, що матеріали справи не мають доказів того, що відповідач ОСОБА_1 має намір відчужити все вищеперераховане майно, то колегія суддів зазначає, що будинок садового типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , є предметом розгляду даної цивільної справи, оскільки звертаючись до суду із зустрічним позовом, позивач ОСОБА_2 просив визнати за ним право власності саме на вищевказане нерухоме майно.

Тобто, оскільки останнє є предметом судового розгляду, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність вжиття заходів забезпечення позову відносно будинку садового типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому колегія суддів зазначає, що питання щодо обгрунтованості чи необгрунтованості позовних вимог має бути з`ясована в ході розгляду справи по суті позовних вимог, а не на стадії вирішення питання про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Нана Дмитра Миколайовича, залишити без задоволення.

Ухвалу Овідіопольського районного суду від 22 червня 2021 року про забезпечення позову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03.03.2023 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

О.С. Комлева

Т.В. Цюра