Рішення

від 06.06.2022 по справі 753/16887/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/16887/21

провадження № 2/753/2152/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Кирик К. С., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-32», ОСОБА_2 про припинення дії, яка порушує право, зобов`язання відновити становище, яке існувало до порушення,

В С Т А Н О В И В:

І. Вимоги позову та стислий виклад позицій учасників справи.

У серпні 2021 р. ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивачка) звернулась до суду з позовом до житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-32» (далі також - ЖБК «Арсеналець-32», кооператив, відповідач 1) та ОСОБА_2 (далі також - ОСОБА_2 , відповідач 2) про припинення дії, яка порушує право, шляхом заборони здійснювати нормативне нарахування обсягів води та відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом зобов`язання відповідачів провести перевірку показань лічильників води з оформленням акту за підписами сторін та відтиском печатки.

Вимоги позову мотивовані посиланням на незаконність рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ЖБК «Арсеналець-32», предметом розгляду якої, серед іншого, була вимога про скасування нарахувань плати за послуги з постачання холодної та гарячої води за нормами споживання, без урахування показань лічильників.

Позивачка зазначила, що судами у вищевказаній справі було встановлено факт наявності у її квартирі повірених лічильників води, а це означає, що вони справні і придатні для обліку. За міркуванням позивачки закон не передбачає укладення договору про надання послуг між колективним і кінцевим споживачем комунальних послуг та немає жодних законодавчих норм, які б зобов`язували її звертатись до відповідачів з проханням зареєструвати та опломбувати лічильники, у зв`язку з чим вважає, що відповідачі не мають права відмовлятись від врахувань показань встановлених в її квартирі лічильників при нарахуванні плати за спожиту воду.

У відзиві на позовну заяву ЖБК «Арсеналець-32» виклав свої заперечення проти вимог позивачки, які обґрунтував тим, що позовні вимоги в частині заборони здійснення нормативного нарахування обсягів води вже були предметом розгляду у цивільній справі № 753/15888/19, у якій було прийняте рішення про відмову у задоволенні позову, а тому справа в цій частині підлягає закриттю. Також в ході розгляду справи № 753/15888/19 було встановлено, що позивачка самостійно встановила лічильники води, які не були зареєстрованими, опломбованими та не взяті на облік і не допускала представників ЖБК «Арсеналець-32» до своєї квартири. В іншій частині вимог ОСОБА_1 пропущений строк позовної давності.

Заперечення позивачки проти аргументів відповідача обґрунтовані тим, що предметом розгляду у справі № 753/15888/19 були вимоги про скасування нарахування за не спожиті обсяги холодної і гарячої води за період 2015-2019 років, в той час як у цій справі нею ставиться питання про припинення дії, яка порушує право, на майбутнє, у зв`язку з чим підстави для закриття провадження у справі відсутні. Вказувала, що цим позовом в котре запрошує відповідачів прийти до неї, виконати судове рішення та провести перевірку показань її справних і повірених лічильників води.

У запереченнях відповідач наполягав на закритті провадженні у справі в частині позовних вимог щодо припинення дії, яка порушує право, вказуючи, що цим позовом позивачка зловживає процесуальними правами та намагається переглянути чинне судове рішення. Послалась на те, що договір від 01.04.2003 № 26 на проведення розрахунків за водопостачання та водовідведення за показниками квартирних приладів обліку споживання холодної води від імені ЖБК «Арсеналець-32» позивачка підписала, не будучи головою кооперативу. Щодо іншої позовної вимоги вважала, що вона підлягає залишенню без розгляду, оскільки позивачка звернулась до суду за межами строку позовної давності.

Відповідач ОСОБА_2 як фізична особа правом на подання відзиву не скористалась.

ІІ. Рух справи, заяви (клопотання) учасників справи та процесуальні дії суду.

Ухвалою від 10.09.2021 суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання (а.с. 34-35).

10.11.2021 від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву (а. с. 58-60).

26.11.2021 від позивачки надійшли заперечення на відзив, які суд розцінив як відповідь на відзив (а с. 92-107).

В підготовчому засіданні 03.12.2021 суд прийняв до розгляду надані сторонами заяви по суті справи, встановив відповідачам строк для подання заперечень на відповідь на відзив, відмовив у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі, закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні 03.02.2022 (а.с. 111-112).

06.12.2022 від відповідача 1 надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с. 115-116).

В судовому засіданні 03.02.2022 суд заслухав вступну промову позивачки, дослідив письмові докази, зобов`язав представника відповідача 1 явкою до суду для надання особистих пояснень та оголосив перерву в судовому засіданні до 17.03.2022 (а.с. 147).

15.02.2022 від позивачки надійшли заява-скарга на дії відповідачів та заява про уточнення позовних вимог, яка по суті є клопотанням про приєднання до матеріалів справи нових доказів (а.с. 154-156, 157-171).

Суд відмовив у прийнятті до розгляду заяв та доданих до них доказів, оскільки подання таких заяв не передбачено цивільним процесуальним законом, а докази подані без додержання вимог статті 83 ЦПК України - без обґрунтування неможливості їх подання у визначений процесуальним законом строк.

17.03.2022 у зв`язку із неявкою сторін та введенням в Україні воєнного стану розгляд справи відкладено на 06.06.2022 (а. с. 175).

В судове засідання 06.06.2022 учасники справи не з`явилися, від позивачки надійшла заява про відкладення розгляду справи з підстав перебування її за кордоном.

Зважаючи на те, що справа перебуває в провадженні суду тривалий час, надання сторонами заяв по суті справи на обґрунтування своїх позицій у спірних правовідносинах та з огляду на вимоги статті 223 ЦПК України суд не встановив підстав для чергового відкладення розгляду справи та дійшов висновку про можливість завершення її розгляду за відсутності сторін та їх представників, за наявними матеріалами.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Позивачка ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та являється споживачем житлово-комунальних послуг.

Вказаний будинок перебуває на балансі та обслуговуванні ЖБК «Арсеналець-32».

У серпні 2019 р. позивачка звернулася до суду з позовом до ЖБК «Арсеналець-32», у якому, зокрема, оскаржувала дії кооперативу щодо нарахування плати за послуги з постачання холодної та гарячої води за нормами споживання, без врахування показань встановлених в її квартирі лічильників, просила скасувати борг за оплату житлово-комунальних послуг, зобов`язати відповідача припинити нарахування плати за послуги з постачання холодної та гарячої води за нормами споживанняі в подальшому проводити ці нарахування за показниками встановлених в її квартирі лічильників (цивільна справа № 753/15888/19).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11.06.2020, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 02.12.2020, у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Вказаним рішенням установлено, що 20.10.2014 позивачка придбала лічильники гарячої та холодної води ЛК-15 з м/компл, а 26.02.2019 між нею та ФОП ОСОБА_3 було підписано договір повірки № 136/2019/04/05, предметом якого були роботи зі зняття параметрів роботи засобів вимірювальної техніки згідно з ДСТУ 2708-99 на установці повірочній переносній за адресою замовника АДРЕСА_1 , та передання отриманих даних в ДП «Укрметртестстандарт» для винесення рішення про придатність/непридатність ЗВТ.

27.02.2019 були видані свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки: лічильника води крильчастого ЛК DN 15 № 4527341 та лічильника води крильчастого ЛК DN 15 № 4514767.

Відповідно до наданих ЖБК «Арсеналець-32» розрахунків за квартирою АДРЕСА_2 існує заборгованість по сплаті комунальних послуг у розмірі 84 294,18 грн, яка складається із заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку - 55 288,21 грн, централізоване постачання холодної води та водовідведення - 6021,31 грн, за централізоване постачання гарячої води - 20787,73 грн, централізоване водовідведення гарячої води - 2016,21 грн, електроенергія - 180,72 грн.

Ухвалюючи вищевказане рішення суд виходив із того, що ОСОБА_1 не надано доказів того, що в період нарахування спірної заборгованості встановлені в її квартирі лічильники води пройшли повірку та згідно з вимогами закону могли бути застосовані для визначення суми заборгованості за спожиті комунальні послуги, що встановлені нею самостійно лічильники були зареєстровані і опломбовані відповідачем та взяті на абонентський облік, та що у спірний період вона передавала відповідачу показання квартирних засобів обліку споживання холодної та гарячої води.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що дії відповідача по нарахуванню позивачці за спірний період вартості комунальних послуг згідно з установленими нормативами (нормами) споживання є правомірними.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивачка оскаржила їх в касаційному порядку, проте ухвалою Верховного Суду від 24.12.2020 у відкритті касаційного провадження було відмовлено з підстав малозначності справи.

У липні 2020 р. позивачка звернулась до ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» із заявою про надання інформації щодо обліку послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які надаються ЖБК «Арсеналець-32».

У відповідь на це звернення ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» повідомило, що облік спожитих ЖБК «Арсеналець-32» послуг проводиться згідно показань повірених та зареєстрованих загальнобудинкових засобів обліку води, нарахування оплати за спожиті послуги проводиться кооперативу як колективному споживачу відповідно до укладеного договору (а.с. 10).

IV. Мотивувальна частина.

Статті 15, 16 ЦК України та стаття 4 ЦПК України закріплюють право кожної особи на захист свого цивільного (особистого немайнового або майнового) права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 2 ЦПК України).

Стаття 5 ЦПК України визначає, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За приписами частини 2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, припинення дії, яка порушує право, що застосовується у разі вчинення іншою особою (відповідачем) незаконних дій, спрямованих на порушення належного особі права, та відновлення становища, яке існувало до порушення, що передбачає застосування певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб`єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення.

Згідно з положеннями статей 12, 76-82 ЦПК України, які визначають загальні правила доказування у цивільному процесі, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення і щодо яких у учасників справи виникає спір.

За змістом статей 77, 78, 79, 80, 89 цього Кодексу докази повинні відповідати критеріям належності, допустимості і об`єктивності, а в своїй сукупності - також достатності, для підтвердження наявності або відсутності обставин справи, які відносяться до предмета доказування.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом(частина 6 статті 82 ЦПК України).

Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, є Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

На момент виникнення спірних правовідносин діяв Закон України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону від 24.06.2004 р. № 1875-IV, який визначав учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг власника, споживача, виконавця та виробника.

За змістом положень цього Закону особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

З 01.05.2019 набула чинності нова редакція Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції Закону № 2189-VIII від 09.11.2017, далі - Закон про житлово-комунальні послуги).

За нормою статті 2 Закону про житлово-комунальні послуги предметом його регулювання є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг (стаття 6 Закону про житлово-комунальні послуги).

За визначенням, наданим у статті 2 Закону про житлово-комунальні послуги, індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; колективний договір про надання комунальних послуг - договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками; норми споживання комунальних послуг - кількісні показники споживання комунальних послуг, які використовуються для розрахунків за спожиті комунальні послуги у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 7 цього Закону колективний споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати розподіл між споживачами, об`єднаними таким колективним споживачем, обсягу спожитих комунальних послуг відповідно до законодавства.

Цією ж нормою на індивідуального споживача покладено обов`язки надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором, та допускати у своє житло управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, в тому числі для проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку.

Відповідно до статті 12 цього Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно з нормою частини 4 статті 14 Закону про житлово-комунальні послуги колективний договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем такої послуги особою, уповноваженою на це співвласниками, від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку.

Такою уповноваженою особою може бути , зокрема, правління житлово-будівельного кооперативу.

Вартість комунальних послуг, що надаються виконавцем за колективним договором про надання комунальних послуг, складається із плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.

Згідно з нормою частини 1 статті 17 Закону про житлово-комунальні послуги розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства.

За положеннями чинних в період спірних правовідносин Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 № 630 (постанова втратила чинність на підставі постанови КМУ від 02.02.2022 № 85) роботи з установлення квартирних засобів обліку води і теплової енергії у квартирі (будинку садибного типу) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником, такі засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік та підлягають періодичній повірці.(пункти 9, 15).

Пунктом 11 цих Правил передбачено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку…

Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири …

Предметом цього позову є вимоги індивідуального споживача комунальних послуг з постачання холодної та гарячої води до колективного споживача таких послуг, який здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, про припинення (заборону) здійснювати нарахування плати за спожиті послуги за нормативами (нормами) споживання та зобов`язання провести перевірку показань квартирних засобів обліку (лічильників) води з оформленням відповідного акту, що фактично означає прийняття їх на абонентський облік, наслідком чого буде відновлення права позивачки на оплату послуг за показниками лічильників.

На обґрунтування вимог позову позивачка надала докази на підтвердження придбання нею у 2014 р. лічильників холодної та гарячої води, нарахування в період з листопада 2014 р. по березень 2015 р. плати за спожиту воду за показниками цих лічильників, проходження лічильниками у 2019 р. повірки відповідно до вимог статті 11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та її неодноразових звернень до ЖБК «Арсеналець-32» у період 2015-2017 років з приводу неправомірного, на її думку, переведення її як споживача на розрахунки за діючими нормативами споживання (а.с. 6-9, 11, 12-17, 28).

Дослідженням змісту рішення суду у цивільній справі № 753/15888/19 установлено, що усі ці докази вже були предметом судового розгляду та за результатами їх оцінки суд дійшов висновку про правомірність дій ЖБК «Арсеналець-32» по нарахуванню позивачці за спірний період вартості комунальних послуг згідно з установленими нормативами (нормами) споживання.

За таких обставин вказані докази не можуть бути прийняті судом до уваги при вирішенні вимог цього позову, оскільки повторна судова оцінка вже оцінених судом доказів у раніше розглянутій справі між тими ж сторонами суперечить принципу правової визначеності як елементу засади верховенства права.

Перевірка законності рішень судів здійснюється в апеляційному та касаційному порядку, а відтак доводи позову про те, що при розгляді справи № 753/15888/19 були порушені норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, не заслуговують на увагу як явно необґрунтовані.

Отже з огляду на преюдиційність обставин, встановлених рішенням суду у вже розглянутій цивільній справі між тими ж сторонами, у цій справі доказуванню підлягають ті обставини порушення права позивачки на оплату послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води за показниками встановлених в її квартирі засобів обліку, які виникли після серпня 2019 р.

Жодних доказів, які б свідчили про те, що у вказаний період позивачка зверталась до ЖБК «Арсеналець-32» із заявою (заявами) про опломбування та взяття на абонентський облік встановлених у її квартирі лічильників води та подавала їх показники для використання при нарахуванні плати за спожиту воду, суду не надано.

Всупереч доводам позивачки рішення про зобов`язання відповідачів провести перевірку показань лічильників води судом не ухвалювалось.

Зважаючи на викладене, суд відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1 до ЖБК «Арсеналець-32» з підстав недоведеності вимог.

З огляду на зміст права, на захист якого подано цей позов, відповідач ОСОБА_2 як фізична особа права позивачки не порушила, а відтак вимоги до неї заявлені безпідставно.

Та обставина, що ОСОБА_2 є головою правління ЖБК «Арсеналець-32», на вирішення справи не впливає, оскільки за змістом положень цивільного закону керівник юридичної особи є органом її управління, до компетенції якого відносяться питання діяльності юридичної особи, а тому він не може виступати в суді ні позивачем, ні відповідачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-32», ОСОБА_2 про припинення дії, яка порушує право, зобов`язання відновити становище, яке існувало до порушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя:

Повне рішення складене 02.03.2023.