Постанова

від 20.02.2023 по справі 545/1873/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/1873/20 Номер провадження 22-ц/814/2138/23Головуючий у 1-й інстанції Стрюк Л.І. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Дорош А. І., Пікуля В. П.

за участю секретаря: Ракович Д. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Пушко Ігора Олександровича

на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 21 вересня 2022 року у складі судді Стрюк Л. І.

за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню

у цивільній справі за позовом Заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання незаконним та скасування наказу, припинення права приватної власності, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Заява мотивована тим, що рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 13.01.2022 визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області від 13.09.2017 № 9333-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», якою надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,12 га для індивідуального садівництва; припинено право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5324081900:00:001:0092 площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту, відомості про державну реєстрацію якої внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 14.11.2017 за №23353647; витребувано із незаконного володіння ОСОБА_1 та повернуто земельну ділянку з кадастровим номером 5324081900:00:001:0092 площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту, у власність Держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області; стягнуто судові витрати.

З додатку «Дія» їй стало відомо про відкриття виконавчого провадження про виконання виконавчого листа Полтавського районного суду Полтавської області № 545/1873/20 від 03.05.2022 про витребування із незаконного володіння ОСОБА_1 та повернення земельну ділянку з кадастровим номером 5324081900:00:001:0092 площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту, у власність Держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області.

Після отримання в суді 01.08.2022 примірника судового рішення, вона добровільно виконала рішення суду шляхом вчинення реєстраційних дій у Державному реєстрі за зверненням заявника до державного реєстратора (скасовано реєстрацію прав щодо заявника та проведено реєстрацію права власності земельної ділянки за Головним управлінням Держгеокадастру в Полтавській області).

Тому вважає, що наявні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки рішення виконано боржником в добровільному порядку.

Посилаючись на викладене, просила суд зупинити примусове виконання виконавчого листа Полтавського районного суду Полтавської області № 545/1873/20 від 03.05.2022 про витребування із незаконного володіння ОСОБА_1 та повернення земельної ділянки з кадастровим номером 5324081900:00:001:0092 площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту, у власність Держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області; визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист Полтавського районного суду Полтавської області № 545/1873/20 від 03.05.2022 про витребування із незаконного володіння ОСОБА_1 та повернення земельної ділянки з кадастровим номером 5324081900:00:001:0092 площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту, у власність Держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області.

Ухвалою Полтавського районногосуду Полтавськоїобласті від21вересня 2022року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвала суду мотивована відсутністю підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Не погодившись з даною ухвалою, представник ОСОБА_1 адвокат Пушко І. О. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на помилковість ухвали, порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що матеріальною підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є факт відсутності у боржника матеріально-правового обов`язку виконувати зобов`язання внаслідок його добровільного виконання.

Вказує, що боржник виконав рішення самостійно та добровільно, без застосування заходів ВДВС, а предметом розгляду даного питання є визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а не оскарження дій/бездіяльності державного виконавця, який і досі не завершив виконавче провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу перший заступник керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право залишити рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

По справівстановлено,що рішеннямПолтавського районногосуду Полтавськоїобласті від13.01.2022у справі№ 545/1873/20позов Першогозаступника керівникаПолтавської місцевоїпрокуратури Полтавськоїобласті вінтересах державизадоволено,визнано незаконнимта скасованонаказ Головногоуправління Держгеокадаструв Полтавськійобласті від13.09.2017№ 9333-СГ«Про затвердженнядокументації ізземлеустрою танадання земельноїділянки увласність»,якою наданоу власність ОСОБА_1 земельну ділянкуплощею 0,12га дляіндивідуального садівництва;припинено правоприватної власності ОСОБА_1 на земельнуділянку зкадастровим номером5324081900:00:001:0092площею 0,12га дляведення індивідуальногосадівництва,що розташованана територіїКовалівської сільськоїради Полтавськогорайону замежами населеногопункту,відомості продержавну реєстраціюякої внесенодо Державногореєстру речовихправ нанерухоме майно14.11.2017за №23353647;витребувано ізнезаконного володіння ОСОБА_1 та повернутоземельну ділянкуз кадастровимномером 5324081900:00:001:0092площею 0,12га дляведення індивідуальногосадівництва,що розташованана територіїКовалівської сільськоїради Полтавськогорайону замежами населеногопункту,у власністьДержави вособі Головногоуправління Держгеокадаструв Полтавськійобласті.Вирішено питаннярозподілу судовихвитрат.Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь прокуратури Полтавської області понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 6 306 грн по 2102,66 грн з кожного.

03 травня 2022 року на виконання вказаного судового рішення Полтавським районним судом Полтавської області видано виконавчий лист № 545/1873/20 стосовно боржника ОСОБА_1 , на підставі якого постановою Головного державного виконавця Полтавського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Олійниченко М. Ю. від 11.05.2022 відкрито виконавче провадження ВП № 68984492 (а. с. 5, т. 2).

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 04.08.2022, вбачається, що право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 5324081900:00:001:0092, площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району, припинене на підставі рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 13.01.2022 у справі № 545/1873/20 за заявою ОСОБА_1 від 01.08.2022; право власності на вищезазначену земельну ділянку зареєстроване за Головним управлінням Держгекокадастру у Полтавській області та підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а. с. 272-273, т. 1, 6 зворот - 8 , т. 2).

Відмовляючи у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що фактичне виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом та в межах виконавчого провадження є самостійною підставою для закінчення виконавчого провадження, передбаченою пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», яке повинне вирішуватися державним виконавцем у встановленому законом порядку.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування цього судового рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, третьої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Тобто, виконавчий лист, є похідним від судового рішення, яке набрало законної сили.

Згідно пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, пункту 7 частини третьої статті 2, статті 14 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є обов`язковість судового рішення.

Виконання рішення суду, яке набрало законної сили, необхідно розглядати як важливу частину судового провадження відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а отже принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження.

Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусового виконання судових рішень, складається з сукупності дій, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) передбачені обставини, за яких виконавче провадження підлягає закінченню.

Закон передбачає випадки закінчення виконавчого провадження на підставі рішення яке приймає самостійно виконавець, так і на підставі судового рішення.

Однією з підстав закінчення виконавчого провадження є фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (пункт 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»).

Іншою підставою закінчення виконавчого провадження є визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (пункт 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»).

Повноваження суду на вирішення цього питання, як такого, що виникає в процесі примусового виконання судового рішення, передбачені статтею 432 ЦПК.

Згідно з частиною другою статті 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником або іншою особою або з інших причин.

Наведені вище підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої Цивільного кодексу України.

Згідно частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, поєднанням боржника і кредитора в одній особі, неможливістю виконання (статті 599-601, 603-606 ЦК України).

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання. Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 24.06.2021 року у справі № 750/9956/17.

Отже, підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин: помилковість видачі виконавчого листа; боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився; обов`язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов`язання, передбачені главою 50 ЦК України).

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з припиненням обов`язку боржника полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення.

Сукупний аналіз статті 39 Закону та статті 432 ЦПК свідчить про те, що добровільне виконання боржником зобов`язань за судовим рішенням поза межами процедури примусового виконання рішення органами виконавчої служби є підставою для застосування механізму статті 432 ЦПК, а фактичне виконання рішення на стадії примусового виконання (за відкритим виконавчим провадження), що позбавляє таке виконання ознак добровільності, є підставою для закінчення провадження за статтею 39 Закону.

Обґрунтовуючи наявність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заявник ОСОБА_1 посилалася на те, що рішення суду було виконано нею в добровільному порядку в повному обсязі.

Проте згідно з вимогами Закону України «Про виконавче провадження» сплата боржником боргу чи припинення обов`язку з інших підстав, які відбулись вже у відкритому виконавчому провадженні, не може бути підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Доказів помилкової видачі виконавчого листа у справі матеріали справи також не містять.

З огляду на встановлені фактичні обставини та норми процесуального закону, якими вони врегульовані, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що обставини з якими боржник пов`язує підстави застосування статті 432 ЦПК України не ґрунтується на законі та є його довільним тлумаченням.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін як таку, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Пушко Ігора Олександровича - залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 21 вересня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді А. І. Дорош

В. П. Пікуль