Рішення

від 03.03.2023 по справі 492/266/21

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 492/266/21

провадження № 2/492/20/23

РІШЕННЯ

Іменем України

03 березня 2023 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Гусєвої Н.Д.,

при секретарі судового засідання Рябчук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Главанського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Ромашка» Арцизької міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: директорки Главанського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Ромашка» Арцизької міської ради Саракової Людмили Миколаївни про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу по день поновлення на роботі, -

встановив:

Представник позивачки звернувся до суду з позовом до Главанського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Ромашка» Арцизької міської ради, вимоги якогов подальшомууточнив,просив поновити позивачку на роботі, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу по день поновлення на роботі, посилаючись на те, що 16 лютого 2021 року позивачку ОСОБА_1 було звільнено з посади вихователя Главанського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Ромашка» Арцизької міської ради у зв`язку з реорганізацією, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Своє звільнення позивачка вважає незаконним, оскільки під час її звільнення власником підприємства не було дотримано обов`язку працевлаштувати працівника, будь-яких пропозицій працевлаштування не було надано. Процес скорочення працівників розпочався після 26 січня 2021 року у зв`язку із зміною в структурі та штатній чисельності працівників. Після цієї дати жодному працівнику не повідомлялось про наступне вивільнення, не пропонувалась інша робота, не було здійснено оцінювання працівників на наявність переважного права на залишення на посаді, що є порушенням ст. ст. 42, 49-2 КЗпП України, у зв`язку з чим позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав.

До суду від представниці відповідача Главанського закладудошкільної освітиясла-садок«Ромашка» Арцизькоїміської радинадійшов відзив на позов, згідно якого представниця відповідача позовні вимоги позивачки не визнала, просила залишити позов без задоволення, посилаючись на те, що скорочення штату проводилося у зв`язку з реорганізацією органів місцевого самоврядування та створення Арцизької громади. Всі працівники були попереджені про наступне звільнення. На підставі рішення сесії від 24 грудня 2020 року було затверджено штатний розпис в розмірі 19,5 одиниць, 26 січня 2021 року були внесені зміни до зазначеного рішення і був затверджений новий штатний розклад з 17 лютого 2021 року в розмірі 13,25 одиниць. Оскільки переважне право на залишенні на посаді надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, на посаді вихователя залишилися ОСОБА_2 , яка має вищу освіту та І категорію та ОСОБА_3 , яка має вищу освіту за фахом (магістр дошкільної освіти). Кандидатами на скорочення були ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , які мають середню-спеціальну освіту, у ОСОБА_1 11 тарифний розряд, а у Тутової 10 тарифний розряд. Переважне право на залишенні на посаді було надано ОСОБА_4 , яка має на утриманні 2 неповнолітніх дітей. Профспілковий комітет надав згоду на звільнення ОСОБА_1 . Запропонувати позивачці іншу вакантну посаду не було можливості, оскільки вакантних посад не було.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явилися, але від позивачки та її представника до суду надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представниця Главанського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Ромашка» Арцизької міської ради в судове засідання не з`явилася, але надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, у зв`язку із зайнятістю на роботі, у відзиві просила суд залишити позов без задоволення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору директор Главанського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Ромашка» Арцизької міської ради ОСОБА_5 адвокат Пеліван Є.К. про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, однак в судове засідання не з`явився, але надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечував проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши надані сторонами письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги, що позивачка та її представник позов підтримали, просили його задовольнити, представниця відповідача у відзиві просила позов залишити без задоволення, а представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору заперечував проти задоволення позову, суд вважає, що позовні вимоги позивачки не підлягають задоволенню і такий висновок суду ґрунтується на наступному.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають з трудового законодавства, пов`язані з правовідносинами між робітником та роботодавцем, тому при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Кодексом законів про працю України та Цивільним кодексом України.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

На підставінаказу №6по Главанськомудитячому дошкільномузакладу від01лютого 2003року,наказу №6від 15лютого 2003року ОСОБА_1 (т.1а.с.5-6)призначена попереведенню напосаду вихователя(т.1а.с.87,88,90), що також підтверджується записом в трудовій книжці позивачки (т. 1 а.с. 7-10).

Відповідно до статуту Главанського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Ромашка» Арцизької міської ради заклад є комунальною власністю Арцизької міської ради, що забезпечує потреби громадян громади у дошкільній освіті (т. 1 а.с. 36-52).

Як вбачається з штатного розпису на 2020 рік кількість штатних одиниць у Главанському закладі дошкільної освіти ясла-садок «Ромашка» Арцизької міської ради склало 19,5 (т. 1 а.с. 91-92).

Згідно з рішенням Арцизької міської ради № 22-VІІІ від 08 грудня 2020 року розпочато процедуру реорганізації Главанської сільської ради шляхом приєднання до Арцизької міської ради (т. 1 а.с. 58-61), у зв`язку з чим працівників дошкільного навчального закладу «Ромашка» Главанської сільської ради попереджено про наступне вивільнення (т. 1 а.с. 53).

Рішенням Арцизької міської ради № 74-VІІІ від 24 грудня 2020 року (т. 1 а.с. 35) затверджено і введено в дію з 01 січня 2021 року штатний розпис закладів освіти, зокрема, «Надання дошкільної освіти» - 296,5 штатних одиниць.

Згідно штатного розпису на 01 січня 2021 року кількість штатних одиниць у Главанському закладі дошкільної освіти ясла-садок «Ромашка» Арцизької міської ради склало 19,5 (т. 1 а.с. 26).

На підставі рішення Арцизької міської ради № 133-VIII від 26 січня 2021 року внесено зміни та доповнення до зазначеного рішення міської ради, а саме п. 1.1. викладено в такій редакції, зокрема, «Надання дошкільної освіти» - 298 штатних одиниць, з них Главанський заклад дошкільної освіти ясла-садок «Ромашка» Арцизької міської ради 19,5 штатних одиниць (т. 1 а.с. 33-34).

Як вбачається з штатного розпису на 17 лютого 2021 року кількість штатних одиниць у Главанському закладі дошкільної освітиясла-садок«Ромашка» Арцизькоїміської ради у 2021 рік зменшилась до 13,25 одиниць, скорочено 6,25 штатних одиниць, в тому числі, дві ставки вихователя (т. 1 а.с. 25).

Відповідно до листа особистого ознайомлення з розпорядженням № 124-К від 14 грудня 2020 року (т. 1 а.с. 54), персонального попередження (т. 1 а.с. 55) ОСОБА_1 було ознайомлено під особистий підпис про наступне вивільнення у зв`язку із реорганізацією Главанської сільської ради та скороченням штату працівників.

З метою отримання згоди на попередження про наступне звільнення працівників закладів дошкільної освіти начальником відділу освіти, молоді та спорту 09 грудня 2020 року направлено повідомлення до голови Арцизької організації профспілки працівників освіти і науки України (т. 1 а.с. 57). Як вбачається із витягу з протоколу засідання президії Арцизької організації профспілки працівників освіти і науки України № 11 від 13 грудня 2020 року, надано згоду на послідовні дії керівників закладів освіти Арцизької міської ради про наступне звільнення у зв`язку з реорганізацією та скорочення штату працівників закладів дошкільної освіти (т. 1 а.с. 56).

27 січня 2021 року директоркою Главанського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Ромашка» Арцизької міської ради ОСОБА_5 внесено голові профспілкового комітету ЗДО «Ромашка» повідомлення про надання згоди на звільнення, в тому числі, ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку із скороченням чисельності працівників 16 лютого 2021 року (т. 1 а.с. 31-32).

Як вбачається з витягу із протоколу засідання профспілкового комітету Главанського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Ромашка» Арцизької міської ради № 1 від 29 січня 2021 року надано згоду на внесення змін у структуру і штатний розпис закладу, розірвання трудового договору у зв`язку з реорганізацією установи з ОСОБА_1 , про що повідомлено директорку Главанського закладу дошкільної освітиясла-садок«Ромашка» Арцизькоїміської ради ОСОБА_5 (т.1а.с.28,29-30).

На підставі наказу № 3/К від 16 лютого 2021 року розірвано трудовий договір з ОСОБА_1 з 16 лютого 2021 року, у зв`язку з реорганізацією та скороченням власником чисельності та штату працівників на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (т. 1 а.с. 63). ОСОБА_1 не погодилась з зазначеним наказом, відмовилась від його підписання, а також відмовилась розписатися в книзі видачі трудових книжок про отримання трудових книжок, про що складено відповідні акти (т. 1 а.с. 66, 67).

Відповідно до пояснювальної записки директорки Главанського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Ромашка» Арцизької міської ради ОСОБА_5 з 17 лютого 2021 року у Главанському закладі дошкільної освіти ясла-садок «Ромашка» Арцизької міської ради штатна кількість склала 13,25 одиниць, було заплановано скоротити чисельність та штат працівників, переважне право на залишенні на посад було надано працівникам з більш високою продуктивністю праці, які відповідально ставляться до дітей, працівникам у яких є діти дошкільного та шкільного віку, працівникам в сім`ях яких немає інших працівників з самостійним заробітком (т. 1 а.с. 27).

Як вбачається з характеристики на ОСОБА_1 , остання працювала у дошкільному закладі освіти на посаді вихователя 35 років, має середню спеціальну освіту, як педагог не відповідає сучасним вимогам до роботи вихователя (дистанційна робота з дітьми та батьками, відео звіти про роботу групи), не володіє навичками роботи на комп`ютері (т. 1 а.с. 62).

На посаді вихователя залишилися працювати ОСОБА_2 , яка має вищу освіту 1 категорія (т. 2 а.с. 6), ОСОБА_3 , яка має вищу освіту ступеню магістр дошкільної освіти (т. 2 а.с. 11), ОСОБА_4 , яка має середню спеціальну освіту, 10 тарифний розряд (т. 2 а.с. 12) та двох неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 2 а.с. 8, 9).

Як вбачається з довідок № 16 від 05 грудня 2022 року, виданих Главанським закладом дошкільної освіти ясла-садок «Ромашка» Арцизької міської ради станом на 16 лютого 2021 року та 01 грудня 2022 року вакантних посад не було і немає (т. 2 а.с. 4, 15).

Відповідно до копії диплому серії НОМЕР_1 від 25 червня 1991 року ОСОБА_8 закінчила Білгород-Дністровське педагогічне училище та отримала середню спеціальну освіту за спеціальністю дошкільний вихователь (т. 2 а.с. 7, 26).

Згідно посадової інструкції вихователя № 1, затвердженої директором закладу дошкільної освіти ОСОБА_9 посаду вихователя обіймає особа з високими моральними якостями, яка має вищу (освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста, ступінь молодшого бакалавра, ступінь бакалавра, освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, освітньо-кваліфікаційний рівень магістра, ступінь магістра) або фахову передвищу (ступінь фахового молодшого бакалавра) освіту за спеціальністю 012 Дошкільна освіта та/або професійну кваліфікацію вихователя або вищу або фахову перевищу освіту за іншою спеціальністю галузі знань 01 Освіта/Педагогіка за умови присвоєння професійної кваліфікації вихователя; володіє державною мовою (т. 2 а.с. 16-20).

Як вбачається з довідки про доходи № 72 від 05 грудня 2022 року, виданої Відділом освіти, молоді та спорту середньомісячна заробітна плата позивачки за грудень 2020 року та січень 2021 року складала 17151,24 грн. (т. 2 а.с. 14).

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За правилами ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд першої інстанції при вирішенні справи виносить рішення на підставі належних та допустимих доказів, досліджених в судовому засіданні відповідно до глави 5 ЦПК України.

Стаття 81 ЦПК України зобов`язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами згідно зі ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Докази мають відповідати вимогам, зазначеним у статтях 77-80 ЦПК України.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України, ст. 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 232 КЗпП України безпосередньо в районних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

При цьому звільнення на таких підставах допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (ч. 2 ст. 40 КЗпП України).

Відповідно до ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Частиною другою статті 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених, зокрема у пункті 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Частиною другою статті 42 КЗпП України, зокрема, визначено, що при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається сімейним - при наявності двох і більше утриманців.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

За змістом ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Відповідно дороз`яснень,що викладеніу п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді спорів про звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, виходячи з нормативного тлумачення ч. 1 ст. 40, ч. ч. 1, 3 ст. 49-2 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2020 року у справі № 235/3377/19 вказано, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення. При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

Згідно правових позицій, викладених Верховним Судом у постановах від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц (провадження № 61-312св17), від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц (провадження № 61-1214св18), суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить виключно власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення.

Отже, суд при розгляді спору про поновлення працівника на роботі зобов`язаний, зокрема перевірити наявність підстав для звільнення (чи мало місце скорочення або чисельності працівників), але він не наділений повноваженнями обговорювати питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Аналіз зазначених правових норм у їх сукупності з положеннями статті 43 Конституції України дає підстави для висновку про те, що за змістом частини першої статті 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти, як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах із Главанським закладом дошкільної освіти ясла-садок «Ромашка» Арцизької міської ради на посаді вихователя.

Згідно з рішенням Арцизької міської ради № 22-VІІІ від 08 грудня 2020 року розпочато процедуру реорганізації Главанської сільської ради шляхом приєднання до Арцизької міської ради (т. 1 а.с. 58-61).

Як вбачається зі штатного розпису на 2020 рік, який діяв до скорочення, кількість штатних одиниць складала 19,5(т.1а.с.91-92),одну зяких займалапозивачка,внаслідоквнесення зміндо штатногорозпису на2021рік кількістьштатних одиницьу Главанському закладі дошкільної освіти ясла-садок «Ромашка» Арцизької міської ради була скорочена до 13,25 (т. 1 а.с. 25).

Розпорядженням №124-Квід 14грудня 2020року ОСОБА_1 позивачку по справі, було завчасно попереджено про звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (т. 1 а.с. 53, 54, 55).

Вакантних посад у Главанському закладі дошкільної освіти ясла-садок «Ромашка» Арцизької міської ради не було (т. 2 а.с. 4).

Переважне право на залишенні на посаді вихователя мали ОСОБА_2 , яка має вищу освіту 1 категорія (т. 2 а.с. 6), ОСОБА_3 , яка має вищу освіту ступеню магістр дошкільної освіти (т. 2 а.с. 11), ОСОБА_4 , яка має середню спеціальну освіту, 10 тарифний розряд (т. 2 а.с. 12) та двох неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 2 а.с. 8, 9).

В матеріалах справи наявний витяг з протоколу засідання профспілкового комітету Главанського ЗДО «Ромашка» № 1 від 29 січня 2021 року, згідно якого комітетом було одноголосно прийнято рішення про надання згоди на розірвання трудового договору, у тому числі, з позивачкою ОСОБА_1 у зв`язку з реорганізацією установи (т. 1 а.с. 29-30).

Після отримання 01 лютого 2021 року відповідної згоди відповідачем Главанським закладом дошкільної освітиясла-садок«Ромашка» Арцизькоїміської ради було видано наказ № 3/К від 16 лютого 2021 року, яким розірвано трудовий договір з ОСОБА_1 , позивачкою по справі (т. 1 а.с. 63-64).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що дві посади вихователя були скорочені, а тому в даному випадку є зміни в організації виробництва Главанського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Ромашка» Арцизької міської ради, позивачку було завчасно попереджено про звільнення, вакантних посад з часу попередження позивачки про наступне звільнення по день звільнення, які б могли бути запропоновані позивачці відсутні, а тому у відповідача були всі наявні підстави для звільнення позивачки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Посилання позивача на порушення профспілковим органом процедури надання згоди на її звільнення внаслідок розгляду цього питання без її участі суд вважає такими, що не впливають на вирішення спірних правовідносин зважаючи на надання добровільної згоди на звільнення самим позивачем.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 05.02.2018 у справі №815/2163/14.

Щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд зазнає наступне.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Положення статті 235 КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).

Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу приймається судом одночасно з рішенням про поновлення на роботі. Якщо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при поновленні на роботі не відбулось, працівник з урахуванням змісту статті 235 КЗпП України не позбавлений процесуальної можливості заявити таку вимогу за окремим позовом.

Згідно довідки про заробітну плату позивачки (т. 2 а.с. 14), остання становила за 2 місяці, що передували звільненню 17151,24 грн. (грудень 2020 року 10299,40 грн. за 22 робочих днів; січень 2021 року 6851,84 грн. за 10 робочих днів).

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що судом встановлено, що звільнення ОСОБА_1 , позивачки по справі, проведено у відповідності до вимог трудового законодавства, внаслідок чого суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині поновлення на посаді, суд прийшов до висновку, що позовна вимога в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням того, що позивачку звільнено від сплати судового збору за подання до суду позовної вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд вважає, що судовий збір у розмірі 1816,00 грн. слід компенсувати за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд не бере до уваги письмовий доказ, а саме, довідку № 01-01/239 від 26 квітня 2021 року про середньомісячну заробітну плату позивачки ОСОБА_1 за січень-лютий 2021 року (т. 1 а.с. 89), оскільки зазначена довідка не містить відомостей щодо кількості робочих днів згідно графіка роботи, фактичної кількості відпрацьованих робочих днів, середньоденної заробітної плати та середньомісячної заробітної плати, згідно вимог Положення про порядок обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року.

Крім того,суд небере доуваги письмовідокази:свідоцтво прошлюб серії НОМЕР_2 від 20липня 2005року (т.2а.с.10);диплом серії НОМЕР_3 від 26грудня 1979року,оскільки зазначені письмові докази не містять інформації щодо предмета доказування у наявній справі, відповідно до ст. 77 ЦПК України та не стосуються предмету спору

Також, суд звертає увагу на те, що у зв`язку з недостатньою кількістю суддів (з 2017 року кількість суддів в Арцизькому районному суді Одеської області зменшилася з 5 до 1), щодо яких має здійснюватися автоматизований розподіл справ, внаслідок чого навантаження на одного суддю виходить за межі фізичних можливостей.

В пункті 1.6. Європейської хартії про статус суддів (Рада Європи, 1998 р.) з урахуванням положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом» зазначено, що на державу покладається обов`язок забезпечувати суддів - всіма засобами, необхідними для належного виконання їхніх завдань, і зокрема, для розгляду справ в межах розумного періоду часу.

У пункті 33, 35 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам - членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухваленою Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 року, підкреслено, що кожна держава повинна виділяти судам достатньо ресурсів, приміщень та устаткування, щоб вони могли функціонувати відповідно до стандартів, викладених у ст. 6 Конвенції, а також щоб судді могли ефективно працювати.

Отже, у судах має працювати достатня кількість суддів та кваліфікований допоміжний персонал, тому, незабезпечення належного функціонування судової системи через відсутність достатньої кількості суддів у зв`язку з надмірним навантаженням, яке утворилося на суддю, яка одна здійснює правосуддя в Арцизькому районному суді Одеської області, унеможливило розгляд наявної справи у строки, передбачені ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 4, 7, 12, 13, 19, 76-83, 95, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенніпозову ОСОБА_1 до Главанськогозакладу дошкільноїосвіти ясла-садок«Ромашка» Арцизькоїміської ради,за участютретьої особи,яка незаявляє самостійнівимоги щодопредмета спору:директорки Главанськогозакладу дошкільноїосвіти ясла-садок«Ромашка» Арцизькоїміської ради ОСОБА_5 пропоновлення нароботі,стягнення заробітноїплати зачас вимушеногопрогулу подень поновленняна роботі відмовити.

Судові витрати у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 00 копійок компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Представник позивачки: адвокат Бучацький Володимир Володимирович (місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Главанський заклад дошкільної освіти ясла-садок «Ромашка» Арцизької міської ради (місцезнаходження: вул.Центральна, буд. № 101 с.Главані, Болградський район, Одеська область, 68434, код ЄДРПОУ: 36918836).

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: директорка Главанського закладу дошкільної освіти ясла-садок «Ромашка» Арцизької міської ради Саракової Людмили Миколаївни (вул.Центральна, буд. № 101, с.Главані, Болградський район, Одеська область, 68434).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору адвокат Пеліван Євген Костянтинович (місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Суддя

Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.