Рішення

від 01.03.2023 по справі 182/3558/22

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/3558/22

Провадження № 2/0182/100/2023

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

01.03.2023 м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька- Шаховал І.О., розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам» Міністерства юстиції України, Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Сетам» Міністерства юстиції України, Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 23 серпня 2022 року третя особа приймала участь як учасник торгів (лот 515442). В інформації про лот було зазначено відомості про продавця, який передав на торги арештоване майно, - Нікопольський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), умови і термін їх проведення та завершення. Згідно повідомлення, торги розпочались о 09:00 год. і завершились о 18:00 год. 23 серпня 2022 року. За їх результатами, переможцем торгів було визнано учасника № 1, який запропонував ціну за майно у розмірі 858 500,00 грн. Про прийняття такого рішення ДП «Сетам» надіслало електронним зв`язком до особистого кабінету протокол електронних торгів № 575414, відповідно до якого його визнано переможцем, визначено термін - до 06 вересня 2022 року сплатити суму вартості майна на рахунки продавця і винагороду торгівельній організації. Однак, 08 вересня 2022 року ДП «Сетам» розмістило повідомлення на електронній адресі про припинення електронних торгів. Причиною припинення торгів зазначено Постанову про зняття арешту з майна Нікопольським відділом державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 30 серпня 2022 року у ВП № 61153568. Хоча, державний виконавець не виносив постанову про зняття арешту з майна від 30 серпня 2022 року. Тому, вважає дії ДП «Сетам» з припинення торгів по лоту № 515442 незаконними з підстав порушення вимог ст.ст.626, 638 ЦК України, Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, оскільки припинення торгів та зняття майна з реалізації за постановою виконавця можливе не пізніше стадії і часу їх завершення, який у часовому вимірі у даному випадку становив 08 вересня 2022 року; з моменту оголошення переможця електронних торгів договір купівлі-продажу майна вважається укладеним, а одностороння відмова від його укладення законодавцем визначена виключно за однієї умови - внаслідок несплати переможцем торгів коштів у визначений Законом (умовами протоколу) термін. Проте, відділом ДВС прийнято постанову від 30 серпня 2022 року про зняття арешту з майна після завершення торгів і визнання особи переможцем; ДП «Сетам» на 15 день після завершення торгів незаконно визнав їх припиненими, що позбавило переможця аукціону можливості провести оплату та оформити право власності за собою, що порушує умови договору та його право на оформлення права власності на придбане нерухоме майно, а його як стягувача у ВП № 61153568 отримання грошових коштів, призначених за рішенням суду. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.61 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотно-здатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій ст.56 Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Положеннями п.4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 передбачено, що електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну. Згідно з п.2 розділу II Порядку, організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Відповідно до п.3 розділу III Порядку, організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною)) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується Системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження тощо). Після внесення лота до Системи, автоматично визначається строк для підготовки до проведення торгів, реєстрації учасників, огляду майна.

Пунктами 1 та 2 розділу IV Порядку встановлено, що веб-сайт функціонує у цілодобовому режимі та забезпечує автоматичну можливість безперервної та безперешкодної реєстрації учасників. Організатор відповідальний за забезпечення такої можливості та підтримання цілодобової функціональності веб-сайту. Для участі в електронних торгах (торгах за фіксованою ціною) учасник проходить процедуру реєстрації на Веб-сайті, подає заявку на участь в електронних торгах за кожним лотом окремо, сплачує гарантійний внесок на рахунок Організатора та виконує інші вимоги, визначені цим Порядком. Гарантійний внесок вважається сплаченим з моменту зарахування його на рахунок Організатора. Система автоматично завершує реєстрацію учасника та надає йому відповідний доступ до участі у торгах негайно після підтвердження. Організатором сплати сум гарантійного внеску, а за лотами, де така сплата не вимагається, одразу після належного заповнення заявки учасника. Згідно з п.8 розділу IV Порядку № 2831/5, прийом заявок на участь в електронних торгах починається з моменту розміщення інформаційного повідомлення і закінчується не раніше ніж за одну годину до початку проведення електронних торгів. Організатор забезпечує реєстрацію та надійшло підтвердження щодо надходження суми гарантійного внеску на рахунок Організатора не пізніше ніж за одну годину до дати початку проведення електронних торгів, зазначеної в інформаційному повідомленні про електронні торги. Відповідно до п.4 розділу V Порядку №2831/5, переможцем електронних торгів визнається учасник, від якого на момент завершення електронних торгів надійшла найвища цінова пропозиція (при звичайному перебігу торгів або через особливу ставку). Якщо один із учасників запропонував придбати майно за стартовою ціною і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за стартовою ціною. Згідно з п.1 розділу VIII Порядку №2831/5, після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на веб-сайті протокол електронних торгів за лотом. Відповідно до п.1 розділу X Порядку № 2831/5, на підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно. Згідно п.5 розділу XI Порядку № 2831/5, у разі надходження від виконавця постанови про зняття арешту з майна, Організатор зобов`язаний негайно припинити електронні торги (торги за фіксованою ціною) та зняти майно з реалізації. У разі припинення електронних торгів, учасникам електронних торгів повертається гарантійний внесок. У відповідності до ст.ст. 626, 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. З моменту оголошення переможця електронних торгів - договір купівлі- продажу майна вважається укладеним. Підтвердженням цьому є правова позиція Верховного Суду України, викладена 22.02.2017 року при розгляді справи № 6-02677цс16. Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином. Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором. Відповідно до абз.2 ч.1 ст.216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. У разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору. Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком, закріпленим наказом Мін`юсту від 29.09.2016 № 2831/5 Порядок реалізації арештованого майна передбачає міру належної поведінки (обов`язок) торгівельної організації, в тому числі припинити торги і зняти майно з реалізації, що може мати місце виключно на стадіях: дії інформаційного повідомлення про торги і визначеного терміну реєстрації учасників; проведення торгів, до часу їх завершення, визначеному в інформаційному повідомленні .При цьому,Порядок непередбачає свободивибору дійторгівельної організаціїпісля завершенняторгів,в томучислі припинититорги післяформування,розміщення інаправлення переможцюпротоколу торгів.Припинення торгівта зняттямайна зреалізації запостановою державноговиконавця можливене пізнішестадії ічасу їхзавершення,тобто до18:00год.23серпня 2022року.З моментуоголошення переможцяелектронних торгівдоговір купівлі-продажумайна вважаєтьсяукладеним,а одностороннявідмова відйого укладеннязаконодавцем визначенавиключно заоднієї умови-внаслідок несплатипереможцем торгівкоштів увизначений Законом(умовамипротоколу)термін.Постанова прозняття майназ реалізації(ане постановапро зняттяарешту змайна)від 30серпня 2022року прийнятадержавним виконавцемпісля завершенняторгів івизнання особипереможцем.При цьому,вказана постанованаправлена ДП«Сетам» лише30.08.2022року,що підтверджуєтьсякопією супровідноголиста, тому уДП «Сетам»були відсутніпідстави дляприпинення торгів,які відбулися.Припинення торгівпозбавило позивачареалізувати своїцивільні правата обов`язкищодо отриманнягрошових коштіву ВП6153568,а третюособу сплатикоштів запридбане майнота оформленняправа власності.У справі№905/3542/15,в якійоскаржувалися діїприватного виконавця(відкриттявиконавчого провадженнята арештмайна скаржника),Верховний Суду постановівід 10.09.2018року зробиввисновок ізпосиланням нарішення Європейськогосуду зправ людинивід 05.07.2012року усправі «Глобапроти України»про те,що основнамета виконавчогопровадження -виконання судовихрішень,які удержавах,що визналиверховенство права,не можутьзалишатися невиконанимина шкодуодній ізсторін,а державаповинна вжитиусіх необхіднихкроків,у межахсвоєї компетенції,для виконанняостаточного рішеннясуду.Згідно п.п.3,4ч.2ст.16ЦК України,способами захистуцивільних правта інтересівможуть бутиприпинення дії,яка порушуєправо;відновлення становища,яке існувалодо порушення.Застосування конкретногоспособу захистуцивільного правазалежить яквід змістусуб`єктивногоправа,за захистомякого звернуласяособа,так івід характеруйого порушення.З цієюметою судповинен з`ясуватихарактер спірнихправовідносин сторін(предметта підставупозову),характер порушеногоправа позивачата можливістьйого захистув обранийним спосіб.Таким чином,враховуючи вищевикладеніобставини,позивач змушенийзвернутися досуду таз урахуваннямуточнених позовнихвимог проситьвизнати незаконнимивчинені 08вересня 2022року діїдержавного підприємства«СЕТАМ» зприпинення торгівпо лоту515442"нежитловеприміщення кафе,загальною площею119,6кв.м.,за адресою: АДРЕСА_1 ".Зобов`язатидержавне підприємство«СЕТАМ» розміститина веб-сайтіз реалізаціїмайна достовірнуінформацію прорезультати проведенняторгів ізприкріпленням протоколупроведення електроннихторгів №575414від 23серпня 2022року,яким визначенопереможця залотом 515442 «нежитлове приміщення кафе, загальною площею 119,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ".

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2022 року дану справу було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Учасникам справи було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі та одночасно надіслано копії позовної заяви та доданих до неї документів (а.с.23-24).

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідачі про розгляд справи були повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про поштове відправлення (а.с.26-28), однак, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися, будь-які заяви чи клопотання на адресу суду не надали. Крім того, відповідачів було повідомлено про розгляд справи судом на офіційному сайті «Судової влади» (а.с.25).

Згідно ч.8ст.178 ЦПК України,у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на ці обставини, суд керуєтьсяст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, яка згідно з частиною першоюстатті 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Строки, встановленіЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В силу ч.1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

На підставі ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силуст.13 ЦПК України,суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до пункту 1 розділу Порядку реалізації арештованого майна, затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, електронні торги - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно достатті 202 ЦК України,правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи передбачені законодавством особливості щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а отже, є правочином.

Викладене узгоджується з нормами статей650,655та частини 4 статті656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів.

Отже, у відповідності з пунктом 1 частини 2статті 11 ЦК України,між сторонами внаслідок укладення правочину купівлі-продажу виникли відповідні цивільні права та обов`язки.

Враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами 1-3 та 6статті 203 ЦК України(частина 1статті 215 цього Кодексу).

Разом з тим, оскільки за змістом частини 1статті 215 ЦК України, підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених чинним на день проведення торгів Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженимНаказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5.

Порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів регулюється Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5.

Крім цього, Верховний Суд України в постановах від 17 грудня 2014 року (справа № 143цс14), від 18 листопада 2015 року (справа № 6-1884цс15) та від 13 квітня 2016 року (справа № 6/2988цс15) вказав, що головною умовою визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав та законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Підставою для визнання електронних торгів недійсними також є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженимнаказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1301/29431, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів, в тому числі опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна.

За змістом ч.1ст.215 Цивільного кодексу України,підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.

Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIIIвстановлено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов`язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.

Згідно з ч.2ст.61 Закону України «Про виконавче провадження»,порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року затверджено Порядок реалізації арештованого майна, яким визначено правила проведення прилюдних електронних торгів.

Аналіз положеньЗакону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як істаття 650 Цивільного кодексу України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.

Відповідно до наведених правових норм, державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Зазначених висновків дійшов Верховний Суд України у постановах від 17.12.2014 року № 143цс14, від 18.11.2015 року № 6-1884цс15, від 13.04.2016 року № 6-2988цс15, та 6-116цс12 від 24.10.2012 року.

Так, судом встановлено, що 23 серпня 2022 року ОСОБА_2 приймав участь як учасник торгів (лот 515442). В інформації про лот було зазначено відомості про продавця, який передав на торги арештоване майно. Згідно повідомлення, торги розпочались о 09:00 год. і завершились о 18:00 год. 23 серпня 2022 року. За їх результатами переможцем торгів було визнано учасника № 1 - ОСОБА_2 , який запропонував ціну за майно у розмірі 858 500,00 грн. (а.с.14). Як вбачається з матеріалів справи, про прийняття такого рішення ДП «Сетам» надіслало електронним зв`язком до особистого кабінету протокол електронних торгів № 575414, відповідно до якого його було визнано переможцем, визначено термін: до 06 вересня 2022 року сплатити суму вартості майна на рахунки продавця і винагороду торгівельній організації (а.с.15). При цьому, позивачем до позовної заяви долучено постанову про зняття майна з реалізації від 30 серпня 2022 року (а.с.13), тобто, той документ, який фактично є незаконним і, на думку позивача, став підставою для звернення до суду.

Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.1ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ч.1ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При цьому, згідно до ч.1ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Аналогічні положення містяться і в ст.74 Закону України «Про виконавче провадження».

Водночас, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2ст.78 ЦПК Українивстановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст.76, ч. 1 ст.77та ст.80 ЦПК України,доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно роз`яснень, які містяться в п.26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

При цьому, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00,§ 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Європейський суд з прав людини вказав, що, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З врахуванням вищенаведеного, а також з урахуванням тих вимог і посилань, як на підставу задоволення позову в позовній заяві, суд дійшов висновку, що позивачем не надано до матеріалів доказів, які підтверджували б порушення порядку проведення електронних торгів або в іншому випадку, слугували б підставою для визнання їх недійсними. Відсутні в матеріалах справи і докази того, що вказані порушення вплинули на результат проведення торгів. Навіть, у разі посилання позивача на наявність порушень виконавця під час вчинення виконавчих дій, не є підставою для визнання електронних торгів недійсними. За таких обставин, позивачем в розумінні ст.12,81 ЦПК України, не надано належних та допустимих доказів того, що відповідачами саме під час реалізації спірного рухомого майна шляхом продажу на електронних торгах було допущено ряд порушень, що вплинули на результат торгів та порушили законні інтереси позивача, що в даному випадку не позбавляє його звернуться до суду з скаргою та оскаржити дії державного виконавця в судовому порядку, а тому, в даному випадку, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Виходячи з наведеного та керуючисьст.41 Конституції України,Закону України «Про виконавче провадження», ст.16,203,204,215,216 ЦК України, ст.10,11,57-60,64,74,76,81-82,88,89,169,179,208,209,212-215,218,223-226,228,232,294,296,353-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам» Міністерства юстиції України, Нікопольський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал