Рішення

від 02.03.2023 по справі 396/516/21

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/516/21

Провадження № 2-др/396/2/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02.03.2023 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Русіна А.А.

за участю секретаря судового засідання Андріяш І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача - адвоката Петренко К.О. про стягнення витрат на правничу допомогу по справі № 396/516/21 за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства Агрофірма "Зірка", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Кіровоградська регіональна філія Центру Державного земельного кадастру про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області перебувала справа за позовом позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства Агрофірма "Зірка", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Кіровоградська регіональна філія Центру Державного земельного кадастру про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Новоукраїнського районного суду від 14.02.2023 року позовні вимоги позивача задоволено.

Представник позивача адвокат Петренко К.О. до закінчення судових дебатів по справі, заявила клопотання про надання доказів понесених позивачем витрат на правничу допомогу в порядку та строк встановлений положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПУ України протягом 5 днів після ухвалення рішення.

20.02.2023 року через канцелярію суду подала заяву про ухвалення додаткового рішення, про стягнення витрат на правничу допомогу понесених позивачем в розмірі 7500,00 грн, до заяви додала відповідні докази.

21.02.2023 року ухвалою судді Новоукраїнського районного суду заяву предстиавника позивача про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.03.2023 року.

Представник позивача адвокат Петренко К.О. про розгляд справи повідомлена належним чином, 02.03.2023 року на електрону адресу суду надіслала клопотання про розгляд її заяви про розподіл судових витрат та винесення додаткового рішення у справі 396/516/21, без участі позивача та її представника. Подану заяву підтримують в повному обсязі, просять її задовольнити.

Представник відповідача адвокат Дмитрух Д.М. про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 23.02.2023 року. Причину своєї неявки не повідомив, відзив не подав.

Відповідно до ч. 4ст. 270 ЦПК Україниу разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 3ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У відповідності до вимог частини другоїстатті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання, суд вважає, що заява представника позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якої надано Конституційним Судом України у рішеннях № 13-рп/2000 від 16.11.2000 р., № 23-рп/2009 від 30.09.2009 р., зокрема, у рішенні № 23-рп/2009 від 30.09.2009 р. зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу, а саме на підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат.

Законодавством України не встановлено спеціальних вимог щодо порядку підтвердження оплати правничої допомоги для цілей розподілу судових витрат, як не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.

Суд звертає увагу на те, що в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Так, представництво позивача ОСОБА_1 здійснювалося адвокатом Петренко К.О. відповідно до договору № 2403/01 про надання правничої допомоги від 24.03.2021 р. На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу адвоката позивачем до матеріалів справи долучено опис виконаних робіт (наданих послуг) ОСОБА_1 за договором надання правничої допомоги № 2403/01 від 24.03.2021 року під час розгляду справи № 396/516/21, копію квитанції до прибуткового касового ордера № 01 від 24.03.2021 року на суму 3500,00 грн, копію квитанції до прибуткового касового ордера № 3 від 17.02.2023 року на суму 4000,00 грн, у договорі про надання правничої допомоги сторони визначили фіксований розмір вартості послуг (гонорару) за правничу допомогу у сумі 7 500,00 грн.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №910/12876/19 зауважено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Водночас чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. З урахуванням наведеного суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Проте, зважаючи на те, що за умовами договору про надання правничої допомоги від 24.03.2021 року розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним, враховуючи також те, що представником позивача адвокатом Петренко К.О. складені та підписані від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 процесуальні документи та завірені копії документів, представник здійснював правовий супровід розгляду даної справи у суді тощо, а позивач фактично сплатив гонорар у сумі 7 500,00 грн, що підтверджується копіями касових ордерів, то її витрати на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі у зв`язку з розглядом даної справи є розумними, реальними і підтвердженими матеріалами справи.

Правильність такого висновку підтверджується й правовою позицією, викладеноюВерховним Судом у постанові від 28.12.2020 року по справі №640/18402/19 про те, що розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача.

Також, Верховний Суд у постанові від 09 грудня 2021 року у справі №922/3812/19 висловив позицію про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамистатті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 15 жовтня 2020 року у справі № 873/26/20, від 12 квітня 2022 року у справі №536/432/20, додатковій постанові від 19 травня 2022 року у справі №824/152/21.

Відповідно до позиції висловленої у постанові КАС ВС від 15 квітня 2021 року у справі № 160/6899/20, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Суд не наділений повноваженням, а відповідно - не вправі, зменшити розмір витрат на правничу допомогу з власної ініціативи, виключно за клопотанням іншої сторони (постанова Верховного Суду від 08.04.2019 року у справі №922/619/18).

Враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи, що повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові по справі № 523/3904/19 від 09.02.2022 року.

Заперечень стосовно стягнення судових витрат від відповідача не надходило.

З урахуванням викладеного, при вирішенні питання про розмір судових витрат, суд вважає, що всі дії, вчинені адвокатом Петренко К.О. в межах розгляду цивільної справи № 396/516/21, є правничою допомогою в розумінні вимог закону, в межах саме даної цивільної справи, отже, витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 7 500,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133,137,141, 246,265,270 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача - адвоката Петренко Ксенії Олександрівни про стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити.

Стягнути зПриватного підприємства «Агрофірма «Зірка» (Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Сотницька Балка, 27125, код ЄДРПОУ 24709772) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати на правничу допомогу в сумі 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень 00 коп.

Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А. А. Русіна