Рішення

від 27.02.2023 по справі 952/508/22

ЗАЧЕПИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 952/508/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.02.2023 Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Яценка Є.І.,

секретаря судового засідання Оданець С.В.,

за участюсторін:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Зачепилівка Харківської області в порядкузагального позовногопровадження цивільнусправу запозовом ОСОБА_3 до СВК «ЕРДЕН РЕГІОН», заінтересована особа: Зачепилівська державна нотаріальна контора Харківської області, про визнання права спільної сумісної власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до СВК «ЕРДЕН РЕГІОН», заінтересована особа: Зачепилівська державна нотаріальна контора Харківської області, про визнання права спільної сумісної власності на земельну ділянку.

Позов мотивувала тим, що вона спільно проживала з ОСОБА_4 , в шлюбі в період з 16 травня 1981 року по 14 квітня 2020 року день смерті ОСОБА_4 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 16.09.2020 року.

Факт перебування в шлюбі підтверджується копією Свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 від 16.05.1981 року виданого Бюро записів актів громадянського стану м. Байкальськ, Іркутської області РФ та довідкою № А- 00318 від 20.04.2022 року про те, що на день смерті ОСОБА_4 даний шлюб не розривався.

Під час проживання в шлюбі 10 листопада 2004 року ОСОБА_4 було приватизовано земельну ділянку, кадастровий номер 6322284500:09:000:0066 в розмірі 4,1085 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території колишньої Чернещинської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серія ХР № 064097 виданого Зачепилівським районним відділом земельних ресурсів 10.11.2004 року та Відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 285715208 від 19.11.2021 року, тому ОСОБА_3 вважає, що дана земельна ділянка є їхньою спільною сумісною власністю, та вона має право на отримання в порядку спадкування 1/2 частини .

Позивачка вказала, що після смерті чоловіка ОСОБА_4 вона відмовилась від своєї частки в спадщині на користь доньки ОСОБА_1 . Однак, в грудні 2021 року було отримано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.12.2021 року № 557/02-31, у зв`язку з тим що на все майно, а саме житловий будинок, житловою площею 44 кв.м., сарай розміром 6х8 м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , земельну ділянку кадастровий 6322284500:09:000:0066 в розмірі 4,1085 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території колишньої Чернещинської сільської ради Зачепилівського району Харківської області накладено арешт.

З постанови Зачепилівської державної нотаріальної контори вбачається, що на земельну ділянку площею 4,1085 га., кадастровий 6322284500:09:000:0066 в розмірі 4,1085 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в 2017 році її померлим чоловіком ОСОБА_4 було складено заповіт посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шевцовим С.О., зареєстрованого в реєстрі № 2360 від 26.10.2017 року по якому спадкоємцем за вищевказаним заповітом є юридична особа СВК « ЕРДЕН РЕГІОН», код ЄДРПОУ 37431356, яка є користувачем земельної ділянки площею 4,1085 га., кадастровий 6322284500:09:000:0066 в розмірі 4,1085 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Оскільки про наявність заповіту її померлого чоловіка ОСОБА_4 на користь СВК « ЕРДЕН- РЕГІОН» ОСОБА_3 не знала, ніякої згоди на передачу земельної ділянки у спадок СВК « ЕРДЕН РЕГІОН» не надавала, вона вважає, що на її думку порушене її особисте право власності на вказану вище земельну ділянку, тому позивач просить суд визнати за нею право власності на частину земельної ділянки кадастровий 6322284500:09:000:0066 в розмірі 4,1085 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території колишньої Чернещинської сільської ради, Зачепилівського району Харківської області, та виключити вказане майно із спадкового майна ОСОБА_4 .

Представник позивачки ОСОБА_3 ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представниквідповідача ОСОБА_2 , в судовомузасіданні заперечував проти позовних вимог ОСОБА_3 в частині не надання нею згоди на передачу земельної ділянки її чоловіком ОСОБА_4 у спадок СВК «ЕРДЕН РЕГІОН», так як згідно ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Крім того, на час приватизації у 2004 році земельної ділянки її чоловіком ОСОБА_4 така земельна ділянка належала до особистої приватної власності і не була об"єктом спільної сумісної власності подружжя, тому просив суд в позові відмовити у повному обсязі, так як зміни в СК України щодо визнання земельної ділянки які визнавались спільною сумісною власністю подружжя набувались у період з 08.02.2011 року по 12.06.2012 року.

Відзавідувача Зачепилівськоїдержавної нотаріальноїконтори Харківськоїобласті ТерещенкоЛ.О. до суду надійшла заява про розгляд справи без участі їхнього представника.

У відповідіна відзивпредставник позивачки за довіреністю ОСОБА_1 вказала, що заперечує проти аргументів, вказаних відповідачем у відзиві на позов. Зокрема зазначила, що твердження відповідача про те що земельна ділянка кадастровий номер 6322284500:09:000:0066 в розмірі 4,1085 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка була приватизована ОСОБА_4 під час спільного проживання з ОСОБА_3 в шлюбі, не може бути їхньою спільною сумісною власністю відповідно до положень ст. 57 СК України та ст. 81 ЗК України згідно якого земельна ділянка, набута одним із подружжя за час шлюбу внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержання із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України, є його приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя. Оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану безоплатно частку із земельного фонду.

Доводи відповідача не ґрунтується на нормах матеріального права, так як вказана земельна ділянка була приватизована ОСОБА_4 при реформуванні КСП « За мир» із земель колективної власності колишнього КСП « За мир» , і немає ніякого відношення до земель державної чи комунальної власності, тому посилання відповідача на норми передбачені ст. 57 СК України та ст. 81 ЗК України є безпідставними.

Твердження відповідача про те, що позовна заява складена з порушенням вимог передбачених підпунктами 3.9 частини 3 ст. 175 ЦПК України не відповідає дійсності, так як у зв`язку з агресією Російської Федерації Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру ( Держгеокадастр) 9 червня 2022 року призупинила роботу Державного земельного кадастру на виконання положень Закону № 2247- ІХ « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану».

Крім того, на підставі постанови КМУ від 07.05.2022 № 564 « Деякі питання ведення та функціонування Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану « на території Харківської області припинений доступ державних кадастрових реєстраторів до Державного земельного кадастру, тому ОСОБА_3 не змогла замовити та провести нормативно - грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 6322284500:09:000:0066 в розмірі 4,1085 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала її померлому чоловікові ОСОБА_4 .

Враховуючи вищевикладене представник позивачки ОСОБА_1 просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а судові витрати покласти на сторони в порядку ст. 141 ЦПК України.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши надані документи і матеріали справи: копію паспорта та ідентифікаційного номера ОСОБА_3 , копію паспорта та ідентифікаційного номера ОСОБА_1 , копію Свідоцтва про смерть ОСОБА_4 НОМЕР_1 від 16.09.2020 року; копію Свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 від 16.05.1981 року; копію Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав та нерухоме майно від 19.11.2021 року № 285715208; копію постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій Зачепилівської ДНК від 01.12.2021 року № 557/02-31; копію Довідки № А 00318 від 20.04.2022 року про перебування в шлюбі на день смерті ОСОБА_4 ; копію довіреності № 48АА 1820367 від 25.01.2022 року, копію розпорядження Зачепилівської РДА № 88 від 31.03.2004 року; копію списку громадян Чернещинської сільської ради на складання державних актів на право на землю; спадкову справу № 185/2020 до майна померлого ОСОБА_4 , всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи прийшов до висновку, що в позові ОСОБА_3 необхідно відмовити в повному обсязі,виходячи з наступних підстав.

Під час проживання в шлюбі позивачки ОСОБА_3 з ОСОБА_4 10 листопада 2004 року останнім було приватизовано земельну ділянку, кадастровий номер 6322284500:09:000:0066 в розмірі 4,1085 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території колишньої Чернещинської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серія ХР № 064097 виданого Зачепилівським районним відділом земельних ресурсів 10.11.2004 року.

В судовому засіданні було вставлено, що ОСОБА_4 належну йому вищевказану земельну ділянку заповів СВК « ЕРДЕН- РЕГІОН», код ЄДРПОУ 37431356, що підтверджується заповітом від 26.10.2017 року який був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шевцовим С.О., та зареєстрований в реєстрі за № 2360 від 26.10.2017 року.

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин ( зокрема юридичну особу). Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом.

Ч.2 ст. 1236 ЦК України передбачено, що заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Згідно ч.3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 57 СК України та ст. 81 ЗК України земельна ділянка, набута одним із подружжя за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у ( її,його) користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України, є його приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану безоплатно частку із земельного фонду.

Відповідно до ч.5 ст. 61 СК України земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації, стала об`єктом права спільної сумісної власності подружжя лише з 08 лютого 2011 року, після внесення до ст. 61 СК України змін Законом України від 11 січня 2011 року N 2913-VI « Про вчення змін до статті 61 СК України щодо об`єктів права спільної сумісної власності подружжя».

Вказана норма набула чинності з 08 лютого 2011 року, однак була виключена на підставі Закону « Про внесення змін до СК України щодо майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка « від 17 травня 2012 року, який набрав чинності 13 червня 2012 року. Натомість статтю 57 СК України доповнено пунктом 5 частини першої, згідно з яким особистою приватною власністю дружини, чоловіка є : земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації.

З урахуванням вказаних змін до СК України правовий режим приватизованої земельної ділянки змінювався. При цьому тільки в період часу з 08 лютого 2011 року по 12 червня 2012 року включно земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одним з подружжя із земель державної або комунальної власності, в тому числі приватизації, визнавалась спільної сумісною власністю подружжя; до 08лютого 2011року тапісля 12червня 2012року таказемельна належала доособистої приватноївласності чоловіка або дружини, яка використала своє право на безоплатне отримання частини земельного фонду.

Вказані висновки викладені у Постанові КЦС ВС від 24.04.2020 року № 622/999/16-ц ( 61-1260св19); постанові Верхового Суду від 10 травня 2018 року у справі № 158/1016-ц ( провадження № 61-4238св18).

Суд з"ясувавши всі обставини на яких грунтувалися позовні вимоги позивачки, об"єктивно та повно оцінив в сувокупності докази надані сторонами прийшов до висновку що позов ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, так як під час приватизації земельної ділянки в 2004 році померлим чоловіком позивачки, така земельна ділянка належала до особистої приватної власності і не була об"єктом спільної сумісної власності подружжя.

Керуючись ч.6 ст.259,ст.ст. 265,268,273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до СВК «ЕРДЕН РЕГІОН», заінтересована особа: Зачепилівська державна нотаріальна контора Харківської області, про визнання права спільної сумісної власності на земельну ділянку відмовити.

Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасовано.

Повний текстрішення складено27.02.2023року.

Головуючий, суддя Є.І. Яценко