Постанова

від 08.08.2023 по справі 952/508/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

08 серпня 2023 року

м. Харків

справа №952/508/22

провадження №22-ц/818/1322/23

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Мальованого Ю.М.

за участю секретаря - Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Сільськогосподарський виробничий кооператив «ЕРДЕН- РЕГІОН»,

заінтересована особа: Зачепилівська державна нотаріальна контора Харківської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «ЕРДЕН- РЕГІОН», заінтересована особа: Зачепилівська державна нотаріальна контора Харківської області, про визнання права спільної сумісної власності на земельну ділянку,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Білокінь Сергія Сергійовича на рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 21 лютого 2023 року, постановлене суддю Яценко Є.І.,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просила визнати за нею право власності на частину земельної ділянки кадастровий 6322284500:09:000:0066 в розмірі 4,1085 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території колишньої Чернещинської сільської ради, Зачепилівського району Харківської області, та виключити вказане майно із спадкового майна ОСОБА_2 .

Рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 21 лютого 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вказує, що суд першої інстанції не дослідив і не надав належну оцінку наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному та неупередженому розгляду справи, а тому рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим. Зазначає, що позивачем до суду були надані докази на підтвердження факту необізнаності про наявність заповіту. Вважає, що передача земельної ділянки юридичній особі порушує її права. також судом невірно застосовані норми права.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірна земельна ділянка не є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки отримана ОСОБА_2 безкоштовно внаслідок розпаювання земель КСП. При цьому тільки в період часу з 08 лютого 2011 року по 12 червня 2012 року включно земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одним з подружжя із земель державної або комунальної власності, в тому числі приватизації, визнавалась спільної сумісною власністю подружжя; до 08 лютого 2011 року та після 12 червня 2012 року така земельна належала до особистої приватної власності чоловіка або дружини, яка використала своє право на безоплатне отримання частини земельного фонду.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебували в шлюбі в період з 16 травня 1981 року, вказане підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 від 16.05.1981 року виданого Бюро записів актів громадянського стану м. Байкальськ, Іркутської області РФ та довідкою № А- 00318 від 20.04.2022 року.

Згідно свідоцтва про смерть № НОМЕР_2 від 16.09.2020 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

10 листопада 2004 року ОСОБА_2 було приватизовано земельну ділянку, кадастровий номер 6322284500:09:000:0066 в розмірі 4,1085 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території колишньої Чернещинської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серія ХР № 064097 виданого Зачепилівським районним відділом земельних ресурсів 10.11.2004 року та Відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 285715208 від 19.11.2021 року.

Згідно заповіту складеного ОСОБА_2 26.10.2017 року, останній заповів належну йому земельну ділянку заповів СВК « ЕРДЕН- РЕГІОН», код ЄДРПОУ 37431356.

Звертаючись до суду, ОСОБА_1 посилалась на те, що оскільки про наявність заповіту її померлого чоловіка ОСОБА_2 на користь СВК « ЕРДЕН- РЕГІОН» вона не знала, ніякої згоди на передачу земельної ділянки у спадок СВК « ЕРДЕН - РЕГІОН» не надавала, вона вважає, що порушене її особисте право власності на вказану вище земельну ділянку.

Згідно ч.3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 57 СК України та ст. 81 ЗК України земельна ділянка, набута одним із подружжя за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у ( її, його) користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України, є його приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану безоплатно частку із земельного фонду.

Згідно розпорядження Зачепилівської районної адміністрації Харківської області від 31 березня 2004 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо організації земельних часток (паїв), та видачу державних актів на право власності на землю реформованого КСП «За мир»» затверджено проект організації території та сформовано список громадян.

До списків громадян Чернещинської сільської ради від 31.01.2004 №88 увішли ОСОБА_2 , загальна площа земельної ділянки 4,1085 та ОСОБА_1 загальна площа земельної ділянки 4,2247 га.

10 листопада 2004 року ОСОБА_2 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку 4,1085га з цільовим призначенням для введення товарного сільськогосподарського виробництва.

26.10.2017 року ОСОБА_2 належну йому земельну ділянку заповів СВК « ЕРДЕН- РЕГІОН», код ЄДРПОУ 37431356, що підтверджується заповітом від 26.10.2017 року який був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шевцовим С.О., та зареєстрований в реєстрі за № 2360 від 26.10.2017 року.

Земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 4,1085 га, набута ОСОБА_2 згідно рішення загальних зборів КСП «За мир» та рішення/розпорядження Зачепилівської районної державної адміністрації від 31.03.2004 року.

Відповідно до положень ст. 57 СК України та ст. 81 ЗК України земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність, у тому числі виділена в натурі земельна частка (пай), є його власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану безоплатно частку із земельного фонду.

Відповідно до частини 5 ст. 61 СК України земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації, стала об`єктом права спільної сумісної власності подружжя лише з 09 лютого 2011 року, після внесення до ст. 61 СК України змін Законом України від 11 січня 2011 року N 2913-VI "Про внесення зміни до статті 61 Сімейного кодексу України щодо об`єктів права спільної сумісної власності подружжя".

Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до статті 61 СК України щодо об`єктів права спільної сумісної власності подружжя» від 11 січня 2011 року статтю 61 СК України доповнено частиною п`ятою такого змісту: об`єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації.

Вказана норма набула чинності з 08 лютого 2011 року, однак була виключена на підставі Закону України «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка» № 4766 від 17 травня 2012 року, який набрав чинності 13 червня 2012 року.

Отже, земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, в тому числі приватизації, лише у період з 8 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року включно, вважається спільною сумісною власністю подружжя.

Спірна земельна ділянка набута не за рахунок спільних коштів або спільної праці подружжя, а внаслідок безоплатної передачі земельної ділянки із земель, що належали КСП, де працював ОСОБА_2 , тому режим спільної сумісної власності подружжя на неї не поширюється. Згоди дружини на складання заповіту не потрібно.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384, ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Білокінь Сергія Сергійовича залишити без задоволення.

Рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 21 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

Ю.М. Мальований

Повне судове рішення складено 09 серпня 2023 року.