Постанова

від 01.03.2023 по справі 761/15224/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/15224/20 Головуючий 1 інстанція - Макаренко І.О.

Провадження № 22-ц/824/2988/2023 Доповідач 2 інстанція - Суханова Є.М.

П О С Т А Н О В А

іменем України

01 березня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді: Суханової Є.М.,

суддів: Сушко Л.П., Олійника В.І.

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 грудня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.М.Т.» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Д.М.Т.» звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва суду з вищевказаним позовом в якому просив суд стягнути з ОСОБА_1 ,на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 82 477,20 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29.03.2020року в м. Києві, по вул. Павлівській, 18, під час заїзду до паркінгу було пошкоджено транспортний засіб марки «BMW» держномер НОМЕР_1 , належний на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Д.М.Т.», в результаті винних дій ОСОБА_1 , які виразились в тому, що відповідач не переконавшись в тому, що транспортний засіб марки «BMW» держномер НОМЕР_1 повністю проїхав отвір воріт, натиснув кнопку закриття воріт (шлагбауму) в результаті чого, транспортний засіб марки «BMW» держномер НОМЕР_1 зазнав значних механічних пошкоджень даху та механізму відкривання люку.

Відповідно до Рахунків №CBL000002505 від 01.04.2020 року та №CBL000002503 від 01.04.2020 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «BMW» держномер НОМЕР_1 складає 82 477 грн. 20 коп.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 грудня 2021 року

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.М.Т.» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди - задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу, посилаючись на те, що воно ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним та всебічним дослідженням усіх обставин справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги позивача, не встановив, яким чином підтверджуються завдання шкоди, її розмір, та які протиправні дії ОСОБА_1 , є причинно-наслідковим зв`язком між подією та її наслідками, чим вони підтверджуються для встановлення відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч.1. ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Частина перша статті 15 Цивільного кодексу України закріплює право кожної особи на захист свого права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Разом з тим, вимогами цивільного процесуального законодавства суд зобов`язаний установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від встановленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 19.09.2019 року ТОВ «Д.М.Т.» є власником транспортного засобу марки «BMW» держномер НОМЕР_1 (а.с. 8-9).

29.03.2020 року в м. Києві, по вул. Павлівській, 18 під час заїзду до паркінгу було пошкоджено транспортний засіб марки «BMW» держномер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , на підставі Договору оренди легкового автомобіля від 18.03.2020 року, укладеного між водієм та ТОВ «Д.М.Т.» (а.с. 10-13).

29.03.2020 року ОСОБА_2 , про вказану подію було повідомлено Шевченківське управління поліції ГУНП у м. Києві. Співробітниками Шевченківського управління поліції ГУНП у м. Києві було зареєстровано повідомлення ОСОБА_2 ,про подію до ЖЄО 22828 від 29.03.2020 року.

Довідкою Шевченківського управління поліції ГУНП у м. Києві від 06.04.2020 року надано відповідь ОСОБА_2 , в якій зазначено, що матеріал під час реєстрації слідчим відділом в ЄРДР внесений не був, обставини викладені в повідомлені містять цивільно- правові відносини (а.с. 28).

Пошкодження майна сталося в наслідок дій ОСОБА_1 , які виразились в тому, що відповідач не переконавшись в тому, що транспортний засіб марки «BMW» держномер НОМЕР_1 повністю проїхав отвір воріт, натиснув кнопку закриття воріт (шлагбауму) в результаті чого, транспортний засіб марки «BMW» держномер НОМЕР_1 зазнав значних механічних пошкоджень даху та механізму відкривання люку.

Відповідно до Листа-відповіді ОСББ «Павлівський» від 27.04.2020 року №45, 29.03.2020 року відповідач перебував на зміні на охоронному посту в нижньому паркінгу житлового будинку АДРЕСА_1 відповідно до умов Договору №1-08-19 від 01.08.2019 року укладеного між ОСББ «Павлівський» та ТОВ «Скоробей». З цього ж листа слідує, що ОСОБА_1 , у трудових відносинах з ОСББ «Павлівський» не перебуває (а.с. 17).

Згідно з Листом ТОВ «Скоробей» від 20.05.2020 року №02, ТОВ «Скробей» не відомо дані особи, яка причетна до пошкодження транспортного засобу марки «BMW» держномер НОМЕР_1 , оскільки ТОВ «Скоробей» було прийнято пропозицію ОСББ «Павлівський», викладену у листі від 28.02.2020 року №44 про розірвання Договору надання охоронних послуг №1-08/19 від 01.08.2019 року з виплатою заробітної плати та працевлаштуванню згідно штатного розкладу (а.с. 19).

Листом від 28.02.2020 року №01 ТОВ «Скоробей» повідомили ОСББ «Павлівський» про прийняття пропозиції та припинення надання охоронних послуг з 01.03.2020 року (а.с. 27).

Відповідно до Рахунків №CBL000002505 від 01.04.2020 року та №CBL000002503 від 01.04.2020 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу BMWр/н НОМЕР_1 складає 82 477 грн. 20 коп (а.с. 29-30).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини

Відповідно до правової позиції, викладеній в Постанові Верховного Суду від 05.09.2018року у справі № 761/6010/15-ц, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Апелянтом ні в суді першої, ні апеляційної інстанції не надано доказів на спростування своєї вини.

Отже, доводи апеляційної скарги ґрунтуються на власному тлумаченні і розумінні стороною відповідача спірних правовідносин та положень ЦПК України, вони не спростовують правильність висновків суду першої інстанцій і не дають підстав вважати, що районним судом порушено норми процесуального права або неправильно застосовано норми матеріального права, які передбачені статтею 376 ЦПК України як підстави для скасування рішення суду.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для його скасування з мотивів, викладених у скарзі, апеляційний суд не знаходить.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.7,367, 369, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повна постанова складена 01.03.2023

Головуючий: Є.М. Суханова

Судді: Л.П. Сушко

В.І. Олійник