Ухвала

від 20.02.2023 по справі 910/4935/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.02.2023Справа № 910/4935/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали справи

за позовом приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Трансенергомаш»

про стягнення 1006560,00 грн,

Представники:

не прибули

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом приватне акціонерне товариство «Львівський локомотиворемонтний завод» до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Трансенергомаш» про стягнення 1006560,00 грн, в тому числі; 838800,00 грн - вартість поставленого товару неналежної якості, 167760,00 грн - 20% штрафу.

Суд своєю ухвалою від 29.06.2022 відкрив провадження у справі № 910/4935/22, постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 05.09.2022.

Позовні вимоги мотивовані порушенням ТОВ «Трансенергомаш» умов договору поставки № ВЗК - 150/17 від 16.06.2017 (далі - Договір) щодо якості товару, який є предметом Договору. Предметом за цим Договором є 100 шт. стержнів 5ТН.174.233 та 100 шт. гайок 8ТН.946.310. За твердженням позивача, не відповідають вимогам щодо якості поставлені 29.06.2017 у кількості 84 шт. та 31.08.2017 у кількості 16 шт. стержні 5ТН.174.233. На підтвердження цих обставин позивач посилається на:

- протокол випробувань № 7.8575, стверджуючи, що ним встановлена невідповідність втулок 8ТН.294.018 у кількості 2 шт., що знаходяться у стержні, вимогам конструкторської документації, оскільки вони виготовленні зі сталі марки 50Л, замість сталі броньованої (110Г13Л);

- проведені в рамках у кримінального провадження № 42020140000000034 експертні дослідження (висновки експерта № 7675 від 20.04.2021 та № 5746 від 17.03.2021), зміст яких доведено позивачу у листі слідчим управлінням ГУНП у Львівської області від 20.07.2021. У листі зазначено, що для проведення експертизи були відібрані 32 стержні люлькового підвішування 5ТН.174.233, кожен з яких з двома втулками 8ТН.946.310 (8ТН.294.018). Відповідно до висновку експертів № 7675 від 20.04.2021 стержні маркування 5ТН.174.233 (5ТН.174.253), кожен з яких із двома втулками маркування 8ТН.946.310 (8ТН.294.018) перебувають у критичному стані у тлумаченні ДСТУ 2860 94 «Надійність техніки. Терміни та визначення». Вказана невідповідність проявилась у тому, що до конструкції стержнів маркування 5ТН.174.233 (5ТН.174.253) кожен з яких із двома втулками маркування 8ТН.946.310 (8ТН.294.018), внесені не передбачені нормативною документацією зміни, а саме застосовані втулки маркування 8ТН.946.310 (8ТН.294.018), що виготовлені зі сталі, яка має гірші характеристики, ніж сталь, що передбачена конструкторською документацією. Згідно з висновком експертів від 17.03.2021 № 5746 стрижень у зборі 5ТН.174.233 не відповідає конструкторській документації і Паспорту на стрижень. Представлена на дослідження втулка 8ТН.294.018, що є деталлю одиниці стрижень у зборі (стержень) 5ТН.174.233, не відповідає кресленню ДТЖИ 713 141.231 (8ТН.294.018) в частині марки сталі, з якої вона виготовлена.

Відповідач позов відхилив повністю з огляду на таке:

- позивач не дотримався процедур приймання товару за якістю, передбачених Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держабрітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 (відсутні акти відібрання зразків, позивач не повідомляв відповідача про виявлення невідповідності товару по якості);

- протокол про визначення хімічного складу металів та сплавів № 7.8/575 від 23.01.2020 не є належним доказом, оскільки об`єктом дослідження була саме труба, а не стержень 5ТН.174.233, а встановити будь-який зв`язок між трубою та товаром неможливо;

- позивач звернувся з претензією щодо якості товару більше ніж через рік від виявлення дефекту товару;

- позивач не надав акт-рекламацію, складений відповідно до вимог Договору;

- у наданих матеріалах експертного висновку № 7675 від 20.04.2021 відсутня інформація, що 32 стержні люлькового підвішування 5ТН.174.233, кожен із яких із двома втулками 8ТН.946.310 (8ТН.294.018) виготовлені товариством з обмеженою відповідальністю «НВФ «Ротормаш», оскільки не містять клеймо заводу-виробника;

- маркування 8ТН.946.310 має гайка, а не втулка, тому не зрозуміло, що було об`єктом дослідження експертів.

За результатами підготовчого засідання, проведеного 03.10.2022, суд закрив підготовче провадження, призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 31.10.2022.

У зв`язку з неявкою позивача у судове засіданні 31.10.2022 розгляд справи відкладено на 28.11.2022.

У судовому засіданні 28.11.2022 представник позивача розпочав виступ. 16.01.2023 в межах вступного слова представника позивача останнім заявлено прохання про надання додаткового часу для відповіді на запитання, поставлені судом. Питання суду стосувались розбіжностей, які існують у матеріалах справи, і з`ясування яких є необхідним для вирішення спору.

Зокрема, відповідно до Договору, предметом постачання є стержень 5ТН.174.233 та гайка 8ТН.946.310. Специфікацією, яка є додатком до Договору, їхню кількість визначено як по 100 штук кожних. Отже, виходячи з викладеного, стержень та гайка є окремими предметами, що не є складовими один одного. Гайка не є частиною такого цілого як стержень, і предмет спору не стосується дефектів поставлених відповідачем гайок 8ТН.946.310. Про це свідчить сам позов, оскільки позовні вимоги про повернення вартості товару та сплати штрафу стосуються виключно тільки 100 штук стержнів 5ТН.174.233. У позові позивачем стверджується, що дефекти стосуються втулок 8ТН.946.310, які є складовими такої деталі як стержень 5ТН.174.233 (кожен стержень містить 2 втулки). Втулки виготовлені зі сталі марки 50Л, що суперечить конструкторській документації на цю продукцію.

Згідно з наданою позивачем довідкою 52 одиниць з отриманих за Договором стержнів 5ТН.174.233 використано при ремонті електровозів, 16 передано в локомотивне депо «Львів-Захід», а 32 одиниці вилучено ГУ НП у Львівській області в рамках кримінального провадження № 42020140000000034.

Водночас, відповідно до ухвали Галицького районного суду м. Львова від 12.10.2020 у справі № 461/3494/20 про надання дозволу слідчим у кримінальному провадженні № 42020140000000034 на відібрання зразків з 32 стержнів люлькового підвішування 5ТН.174.233, ці 32 стержні з маркуванням 5ТН.174.233 були вилучені на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 14.08.2020 як такі, що поставлені в рамках двох договорів: договору № 172/17 від 25.09.2017 та № ВЗК-150/17 від 16.06.2017 (останній є спірний у цій справі). Вказане свідчить про розбіжності між даними позивача про те, що всі вилучені 32 одиниці стержнів 5ТН.174.233 поставлені за Договором, ці розбіжності підлягають усуненню та потребують роз`яснень позивача.

При обґрунтуванні своїх вимог позивач посилається на документи з кримінального провадження № 42020140000000034, наданих ГУ НП у Львівській області (ухвала Галицького районного суду м. Львова від 12.10.2020 у справі № 461/3494/20, висновок експертів № 7675 від 20.04.2021). Відповідно до цих документів втулка, яка є складовою стержня 5ТН.174.233, має подвійне маркування - 8ТН.294.018 та 8ТН.946.310. Попри це у позові позивач вказує, що маркування 8ТН.946.310 належить іншій деталі - гайці. Гайка є окремим предметом постачання за Договором та не є складовим елементом стержня. Крім того, висновок експертів № 7675 стосується відповіді щодо стану конструкції стержнів маркування 5ТН.174.233 (5ТН.174.253) кожен з яких із двома втулками маркування 8ТН.946.310 (8ТН.294.018), з огляду на що з фрази «кожен з яких» можна зробити висновок, що експертами досліджувались стержень 5ТН.174.233 та стержень 5ТН.174.253. Попри це у вступній частині висновку експерти вказали, що на дослідження поступили стержень 5ТН.174.233 та втулка 8ТН.846.310.

Ці суттєві розбіжності щодо дійсності маркування, фактичного предмету експертного дослідження також потребують роз`яснень позивача.

Також залишено позивачем без відповіді запитання суду про наявності претензій щодо якості стосовно використаних при ремонті електровозів 52 одиниць з отриманих за Договором стержнів 5ТН.174.233. Це питання підлягає дослідженню під час розгляду справи, оскільки позовні вимоги стосуються всіх отриманих за Договором стержнів 5ТН.174.233, у тому числі цих 52 одиниць.

Представник позивача у судове засідання 06.02.2023 не прибув, подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд відклав розгляд справи на 20.02.2023.

У судове засідання представник позивача повторно не прибув, подавши клопотання про його відкладення.

За приписами п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України повторна неявка в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні, не є підставою для відкладення розгляду справи. З цих підстав суд відмовив у відкладенні розгляду справим.

Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою (ч. 1 ст. 120 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.

Позивач не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, а причини неявки позивача суд не вважає поважними з підстав, наведених вище.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі «Sukhanov and Others v. Russia» (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов`язком позивача.

Водночас у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами статей 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.

Доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення ЄСПЛ у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

Враховуючи повторну неявку представника позивача у судове засідання, і оскільки відсутність позивача перешкоджає вирішенню спору з обставин, наведених вище, суд вважає за можливе залишити позов без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без розгляду позов приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод» до товариства з обмеженою відповідальністю «Трансенергомаш».

Покласти судові витрати на приватне акціонерне товариство «Львівський локомотиворемонтний завод».

Ухвала набрала законної сили 20.02.2023.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 03.03.2023.

Суддя С. А. Ковтун