Ухвала

від 16.02.2023 по справі 932/3640/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/3/23 Справа № 932/3640/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6 ,

представника ОСОБА_7 ( в режимі відеоконференції),

представника

іншої особи ОСОБА_8 ,

представника банку

за дорученням ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 , який діє в інтересах АТ "Банк Кредит Дніпро", на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10 серпня 2022 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12021046030000335 від 30.04.2021 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10 серпня 2022 року було накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 119048312101, шляхом заборони його відчуження та розпорядження.

Ухвала слідчого судді обгрунтована тим, що сам об`єкт нерухомого майна був предметом кримінально-протиправних дій, а також вказане приміщення може містити відомості про обставини скоєння даного кримінального правопорушення, і ці дані можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Слідчий суддя вказав, що невстановлені особи продовжують вчиняти дії, направлені на заволодіння вказаним приміщенням, після поновлення відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тобто вчиняють шахрайські дії, з метою переоформлення вказаного обєкта нерухомого майна на користь третіх осіб.

Слідчий суддя зробив висновок, що з метою забезпечення збереження вказаного речового доказу, є доцільним накласти арешт та встановити заборону відчуження та розпорядження даним об`єктом нерухомого майна.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник ОСОБА_7 , який діє в інтересах АТ "Банк Кредит Дніпро", подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.08.2022 року та постановити нову ухвалу про зняття арешту та скасування заборони вчинення реєстраційних дій з нерухомого майна АТ «Банк Кредит Дніпро», розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 113, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 119048312101.

Апеляційну скаргу, обгрунтовує тим, що АТ «Банк Кредит Дніпро», як законний власник нерухомого майна, не був залучений до судового розгляду Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська під час розгляду клопотання слідчого про накладення арешту та заборону вчинення реєстраційних дій і таким чином був позбавлений права на захист своєї власності.

Вказує, що слідчий у клопотанні до слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська про накладення арешту та заборону вчинення реєстраційних дій надав суду недостовірну інформацію про власника майна пославшись на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01.11.2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12.03.2021 року як підтвердження набуття громадянином російської федерації ОСОБА_10 права власності на нежитлове приміщенням.

Наголошує, що постановою Верховного Суду від 27.07.2022 року було скасовано рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01.11.2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12.03.2021 року, проте слідчим суддею цей факт перевірений не був і під час судового розгляду не досліджувався.

Зазначає, що слідчим суддею не був досліджений той, факт, що договір купівлі продажу зазначеного нерухомого майна укладений між ТОВ «Форвард Дніпро» та громадянином Російської Федерації ОСОБА_10 , на підставі якого право власності на зазначений об`єкт нерухомості було зареєстроване за ОСОБА_10 , та інші договори відчуження зазначеного нерухомого майна, які передували реєстрації права власності за ОСОБА_10 є недійсними, оскільки АТ «Банк Кредит Дніпро», як іпотекодержатель, не надавав жодної згоди на відчуження нежитлового приміщення.

Вказує, що слідчим суддею не було здійснено об`єктивну оцінку доказів на підтвердження скоєння кримінального правопорушення та наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Зазначає, що кримінальне провадження №12021046030000335, за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою директора ТОВ «Форвард Дніпро» ОСОБА_11 , безпідставно та упереджено.

Захисник зазначає, що вказане кримінальне провадження використовуються виключно упереджено для унеможливлення Банку зареєструвати вже набуте у судовому порядку право власності на вищезазначений предмет нерухомості.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового провадження, вивчивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

На підставі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Згідно із ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.ч. 3, 10 ст. 170 КПК України допускається накладення арешту на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, якщо воно визнано речовим доказом і відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України щодо речових доказів. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Так, відповідно до п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України разом з іншим, при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для 3-х осіб.

Вказані вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею не дотримані.

Арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, визначено необхідність арешту майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Разом з тим, згідно зі ст.ст. 7, 16 КПК України, загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді щодо необхідності накладення арешту на майно, оскільки вважає, що слідчим суддею належним чином не перевірено, чи може містити вилучене майно будь-які відомості або сліди злочину, або бути об`єктом кримінально протиправних дій.

Накладаючи арешт на нерухоме майно, зазначене у клопотанні, слідчий суддя послався на те, що накладення арешту обумовлено метою забезпечення речового доказу та запобігання можливості його відчуження та розпорядження. Слідчим суддею фактично не було проаналізовано клопотання слідчого з боку обґрунтованості та співрозмірності, наявності необхідності накладення арешту на майно, а лише описано необхідність арешту даного майна, зазначену в клопотанні слідчого. Враховуючи, що на стадії досудового розслідування слідчим суддею здійснюється функція судового контролю, яка за своїм духом виступає механізмом стримувань та противаг при здійсненні досудового розслідування, колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді про необхідність накладення арешту на майно є передчасними та не відповідають вимогам кримінального процесуального закону.

Колегія суддів враховує доводи апеляційної скарги представника щодо того, що слідчий у клопотанні про накладення арешту та заборону вчинення реєстраційних дій надав слідчому судді недостовірну інформацію про власника майна пославшись на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01.11.2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12.03.2021 року, як підтвердження набуття громадянином російської федерації ОСОБА_10 права власності на нежитлове приміщенням, оскільки постановою Верховного Суду від 27.07.2022 року було скасовано рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01.11.2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12.03.2021 року, що підтверджується матеріалами провадження.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.132 КПК України, слідчим та прокурором не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які слідчий вказує у клопотанні про арешт майна, а слідчий суддя, відповідно до положень ст.94 КПК України, належним чином не оцінив їх з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання слідчого про арешт майна в межах кримінального провадження №12021046030000335, а тому вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу слідчого судді з постановленням нової ухвали.

Керуючись ст.ст. 404,407 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 , який діє в інтересах АТ "Банк Кредит Дніпро", на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10 серпня 2022 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12021046030000335 від 30.04.2021 року- задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10 серпня 2022 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12021046030000335 від 30.04.2021 року- скасувати.

Постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12021046030000335 від 30.04.2021 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4