Постанова

від 23.02.2023 по справі 544/607/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 544/607/22 Номер провадження 22-ц/814/2300/23Головуючий у 1-й інстанції Ощинська Ю.О. Доповідач ап. інст. Гальонкін С. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Гальонкіна С.А.,

суддів Карпушина Г.Л., Кузнєцової О.Ю.,

при секретарі Гречці Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника Генерального прокурора

на ухвалу Пирятинського районного суду Полтавської області від 19 жовтня 2022 року

у справі за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Полтавської обласної державної адміністрації (Полтавської обласної військової адміністрації), Національного природного парку «Пирятинський» до Харківецької сільської ради Лубенського району Полтавської області, Пирятинської міської ради Полтавської області, ОСОБА_1 , приватного підприємства «Удача», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору державний реєстратор Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області Соловей Людмила Василівна, про повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2022 року заступник Генерального прокурора звернувся до суду з позовом до Харківецької сільської ради Лубенського району Полтавської області, Пирятинської міської ради Полтавської області, ОСОБА_1 , приватного підприємства «Удача», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору державний реєстратор Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області Соловей Людмила Василівна, про повернення земельної ділянки.

12 липня 2022 до суду надійшло клопотання представника відповідача ПП «Удача» адвоката Ступніка С.В. про призначення судової земельно-технічної експертизи, в обґрунтування якого останній зазначив, що підставою для задоволення позовних вимог визначено перебування спірної земельної ділянки в статусі земель природно-заповідного фонду станом на час ухвалення відповідних рішень Харківецької сільської ради Пирятинського району Полтавської області. При цьому, позивачем на підтвердження вказаного факту надано докази, які викликають сумнів у їх об`єктивності та не дають можливості визначити наявність порушених прав позивача в силу необхідності отримання висновків фахівців, що мають спеціальні знання.

Просив призначити у справі судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання: чи мало місце накладення меж земельної ділянки з кадастровим номером 5323886201:01:005:0042, яка належить ОСОБА_1 , на землі природно-оповідного фонду, передані до складу Національного природного парку «Пирятинський» станом на 12.10.2017?

Проведення експертизи просив доручити фахівцям Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 19 жовтня 2022 року клопотання представника відповідача ПП «Удача» адвоката Ступніка С.В. про призначення судової земельно-технічної експертизи задоволено.

Призначено по справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити фахівцям Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (адреса: 36004, м. Полтава, вул. Чураївни, 1/1).

На вирішення експерта поставити наступне питання:

-чи мало місце накладення меж земельної ділянки з кадастровим номером 5323886201:01:005:0042, яка належить ОСОБА_1 , на землі природно-заповідного фонду, передані до складу Національного природного парку «Пирятинський», станом на 12.10.2017 року?

Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за статтею 384 Кримінального кодексу України, за завідомо неправдивий висновок та за статтею 385 цього Кодексу за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Для дослідження експертам направлено матеріали цивільної справи № 544/607/22, пров. № 2/544/207/2022.

Витрати на проведення експертизи покладено на відповідача ПП «Удача».

Провадження по справі зупинено до отримання висновку експерта.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг

Не погодившись з зазначеним рішенням його в апеляційному порядку оскаржив заступник Генерального прокурора. Просив ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що судом не мотивована необхідність призначення у справі експертизи і не вказано, які саме фактичні дані з урахуванням наявних доказів не можуть бути встановлені судом без її призначення. враховуючи, що Офісом Генерального прокурора подано достатньо доказів для підтвердження місця розташування земель на території Харківецької сільської ради, які увійшли до складу НПП «Пирятинський» з вилученням. Тоді як призначення експертизи призводить до збільшення фактичного часу її перебування у провадженні суду.

Узагальнені доводи відзивів на апеляційну скаргу

Представником Кабінету Міністрів України до суду подано відзив, в якому останній просить апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу Пирятинська міська рада Полтавської області посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Встановлені обставини справи

24 червні 2022 року заступник Генерального прокурора звернувся до суду з позовом до Харківецької сільської ради Лубенського району Полтавської області, Пирятинської міської ради Полтавської області, ОСОБА_1 , приватного підприємства «Удача», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору державний реєстратор Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області Соловей Людмила Василівна, про повернення земельної ділянки.

Посилаючись на те, що спірна земельна ділянка знаходиться на території земель природно-заповідного фонду просив визнати недійсним рішення 17 сесії 6 скликання Харківської сільської ради від 12 листопада 2012 року «Про внесення змін в рішення сесії від 10 серпня 2011 року» у частині внесення ОСОБА_1 до списку громадян, які отримали дозвіл на виготовлення проектів землеустрою за рішенням сесії Харківецької сільської ради від 10 серпня 2011 року.

Визнати недійсним рішення 22 сесії 7 скликання Харківської сільської ради від 12 жовтня 2017 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної діляьнки ОСОБА_1 ».

Скасувати рішення державного реєстратора Пирятинської районної державної адміністрації Соловей Л.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22 травня 2019 року № 46986595 та здійснену на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1 га з кадастровим номером 5323886201:01:005:0042 та припинити право власності ОСОБА_1 на неї.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 1 га з кадастровим номером 5323886201:01:005:0042 від 20 червня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП «Удача».

Скасувати рішення державного реєстратора Пирятинської районної державної адміністрації Соловей Л.В. від 19 липня 2019 року № 47858665 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та здійснену на його підставі реєстрацію права оренди земельної ділянки за ПП «Удача» та припинити право оренди ПП «Удача» на земельну ділянку площею 1 га з кадастровим номером 5323886201:01:005:0042.

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації (Полтавської обласної військової адміністрації) та у постійне користування національного природного парку «Пирятинський» земельну ділянку площею 1 га з кадастровим номером 5323886201:01:005:0042.

Зобов`язати ПП «Удача» повернути з незаконного користування у власність держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації (Полтавської обласної військової адміністрації) та у постійне користування національного природного парку «Пирятинський» земельну ділянку площею 1 га з кадастровим номером 5323886201:01:005:0042.

Не погоджуючись з зазначеним позовом представник відповідача ПП «Удача» заявив клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи на вирішення якої поставити питання чи мало місце накладення меж земельної ділянки з кадастровим номером 5323886201:01:005:0042, яка належить ОСОБА_1 , на землі природно-заповідного фонду, передані до складу Національного природного парку «Пирятинський», станом на 12 жовтня 2017 року?

Позиція суду апеляційної інстанції

Частина 2 статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1-3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року).

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Жук проти України (Заява № 45783/05) від 21 жовтня 2010 року (пункт 25) Суд зазначає, що принцип процесуальної рівності сторін, один із елементів більш широкої концепції справедливого судового розгляду, вимагає, щоб кожній стороні надавалась розумна можливість представляти свою позицію за таких обставин, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище по відношенню до протилежної сторони. Це, в принципі, означає надання сторонам судового процесу можливості ознайомитись з усіма пред`явленими доказами і зауваженнями та прокоментувати їх, навіть якщо вони надані незалежним представником державної юридичної служби з метою здійснення впливу на рішення суду.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів (Dombo Beheer B. V.v. the Netherlands) від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, пункт 33).

Європейський Суд з прав людини визнав порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у випадках ухвалення національними суди рішень, в яких було відмовлено у можливості представити певні докази (справа Мантованеллі проти Франції 1997 рік), зокрема, висновки експертів (справа Бьоніш проти Австрії (пункт 32 рішення від 06 травня 1985 року).

Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Згідно статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно частини 1 статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Аналізуючи обставини справи колегія суддів звертає увагу, що предметом доказування в даному спорі в тому числі є накладення меж земельної ділянки з кадастровим номером 5323886201:01:005:0042, яка належить ОСОБА_1 , на землі природно-заповідного фонду, передані до складу Національного природного парку «Пирятинський», а тому питання поставлене на розгляд експерта має безпосереднє та вагоме значення для правильного вирішення спору.

У свою чергу, відповідно до частини 1 статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За вказаних обставин твердження позивача про надання суду достатніх доказів на підтвердження позовних вимог порушує принцип змагальності сторін, а тому не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Згідно аналізу статей 252, 253 ЦПК України суд може за заявою учасника справи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи строком на час проведення такої експертизи.

Відповідно до статті 125 ЦПК України, зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків, тобто, такий період не зараховується до встановленого процесуальним законодавством строку на вирішення спору, перебіг процесуальних строків продовжується з дня відновлення провадження.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлені обставини, за якими провадження у справі на час проведення судової експертизи підлягає зупиненню, оскільки для проведення судової земельно-технічної експертизи потрібний значний проміжок часу та направлення експертам матеріалів справи.

При цьому, доводи наведені в апеляційної скарги про те, що в наслідок призначення експертизи, розгляд справи може затягнутися на тривалий час, не дають підстави для задоволення апеляційної скарги, оскільки, виходячи із балансу інтересів, відмова у проведенні експертизи буде порушенням рівності сторін щодо можливості представляти докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.

Також колегія суддів не приймає до уваги як підставу для задоволення апеляційної скарги посилання щодо наявності висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МУЮ від 30 листопада 2022 року №8381/22-41/21105/22-41/30941:30585/22-41, враховуючи, що вказана експертиза проведена після винесення оскаржуваної ухвали тоді як законність і обґрунтованість ухвали сулу першої інстанції суд апеляційної інстанції перевіряє на час її постановлення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи. Рішення суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Зважаючи на наведене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Щодо судових витрат

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги заступника Генерального прокурора - залишити без задоволення.

Ухвалу Пирятинського районного суду Полтавської області від 19 жовтня 2022 року - залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 23 лютого 2023 року

Головуючий С.А. Гальонкін

Судді Г.Л. Карпушин

О.Ю. Кузнєцова