Постанова

від 27.02.2023 по справі 953/8218/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/8218/20 Номер провадження 22-ц/814/343/23Головуючий у 1-й інстанції Колесник С.А. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Прядкіної О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

секретаря: Ракович Д.Г.,

за участі: адвокатів Аксаітової М.Ю., ОСОБА_7, ОСОБА_14,

розглянувши в м.Полтаві цивільну справу за позовом адвоката Аксаітової Марії Юріївни в інтересах ОСОБА_1 до адвокатського об`єднання «Юридична фірма «ILF» ( далі АО «Юридична фірма «ILF» ), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про припинення дій, які порушують права позивача

треті особи: приватне акціонерне товариство «ІНЮРПОЛІС», товариство з обмеженою відповідальністю «Аксіома», ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12

за апеляційною скаргою адвоката Аксаітової Марії Юріївни в інтересах ОСОБА_1

на рішення Київського районного суду м.Харкова від 02 квітня 2021 року, прийнятого під головуванням судді Колесник С.А. в м.Харкові, зі складанням повного тексту 02.04.2021 року,-

в с т а н о в и в :

У травні 2020 року звернулася до районного суду з даним позовом. Просила зобов`язати АО «Юридична фірма «ILF», адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 припинити надання правової допомоги та заборонити надавати правову допомогу юридичній особі - ТОВ «Аксіома», ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Посилалася на те, що АО «Юридична фірма «ILF» не могло укладати договір про надання правової допомоги ТОВ «Аксіома» та її окремим учасникам в рамках конфлікту з позивачкою, це прямо заборонено нормами діючого законодавства.

Вказувала, що відповідачі допустили порушення принципу уникнення конфлікту інтересів при наданні правової допомоги ОСОБА_1 , учасникам ТОВ «Аксіома» та самій юридичній особі - ТОВ «Аксіома», чим порушили права та законні інтереси позивачки. Конфіденційна інформація отримана відповідачами у зв`язку з наданням ними послуг за договором від 18.01.2019 року може бути використана проти позивача в кримінальному провадженні за заявою потерпілої ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення учасниками ТОВ «Аксіома» та у інших спорах між позивачем та ТОВ «Аксіома» , її учасниками. Також така інформація може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатами (відповідачами) їх професійних обов`язків, а також на вчинення чи невчинення ними дій під час здійснення адвокатської діяльності по наданню правової допомоги ТОВ «Аксіома», її учасникам.

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 02 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні позову представника ОСОБА_1 - адвоката Аксаітової Марії Юріївни до адвокатського об`єднання «Юридична фірма «ILF», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про припинення дій, які порушують права позивача.

Рішення суду мотивовано недоведеністю позовних вимог.

Рішення оскаржила адвокат Аксаїтова М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.

У відзиві представник відповідачів адвокат ОСОБА_7, посилаючись на правильність вирішення справи судом першої інстанції, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Київського районного суду м.Харкова від 02 квітня 2021 року залишити без змін.

Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 року №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність Харківського апеляційного суду.

Справу передано на розгляд до Полтавського апеляційного суду.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 є учасником ТОВ «Аксіома», іншими учасниками ТОВ «Аксіома» є ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Керівником ТОВ «Аксіома» є ОСОБА_9

18 січня 2019 року між учасниками ТОВ «Аксіома», а саме ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 з однієї сторони та приватним акціонерним товариством «ІНЮРПОЛІС» з іншої сторони, був укладений Договір про надання послуг №19.01.11року, предметом якого, відповідно до пунктів 1.1.-1.3. договору сторони визначили: послуги зі сприяння досягнення замовниками згоди з питань, які можуть виникнути: під час погодження умов, при підписанні та протягом строку виконання корпоративних договорів між замовниками як учасниками товариства; під час здійснення інших дій та/або прийняття рішень, передбачених Алгоритмом дій, що погоджується та підписується Сторонами ті є додатком до Договору; сторони підтверджують, що договір укладений з метою позасудового вирішення можливих конфліктів (спорів) їх сторонами на засадах добровільності, самовизначення і рівності сторін, поваги до їх законних інтересів. Відповідно до пунктів 2.3.4., 2.3.5. договору виконавець зобов`язаний, зокрема: повідомити замовників про виникнення конфлікту інтересів; використовувати усі законні засоби та заходи з метою вирішення конфліктів та досягнення згоди при вирішенні питань, передбачених п. 1.1. договору.

Додатком №1 до договору про надання послуг учасникам ТОВ «Аксіома» № 19.01.11 від 18.01.2019 року було погоджено Попередній алгоритм дій, пов`язаних з виділом з товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома» нових юридичних осіб та поділом ТРЦ «Французький бульвар». Також додатком №1 до зазначеного договору були погоджені ставки спеціалістів виконавця .

Додатковою угодою №1 від 12.02.2019 року до договору про надання послуг учасникам ТОВ «Аксіома» № 19.01.11 від 18.01.2019 року сторонами був затверджений Порядок проведення погоджувальної процедури, який є додатком №1 до додаткової угоди.

26.02.2020 року між ТОВ «Аксіома» та АО «Юридична фірма «ILF» укладено Договір №20.02.12 про надання юридичних послуг (правової допомоги), який угодою від 20.03.2020 року припинено (т.3,а.с.45).

Додаткова угода набрала чинності в момент її підписання, а тому правовідносини між ТОВ «Аксіома» та АО «Юридична фірма «ILF» щодо надання правової допомоги від зазначеного адвокатського об`єднання припинилося.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, адвокат Аксаітова М.Ю. зазначала, що відповідачами АО «Юридична фірма «ILF» в особі адвокатів надавалася правова допомога учасникам ТОВ «Аксіома» (в тому числі позивачці) при вирішенні корпоративного конфлікту між ОСОБА_1 та іншими учасниками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Після припинення надання правової допомоги з вказаного питання, АО «Юридична фірма «ILF» уклало договори про надання правової допомоги ТОВ «Аксіома» та всім його учасникам, крім ОСОБА_1 .

Адвокати цього адвокатського об`єднання представляли інтереси зазначених осіб у кримінальному провадженні, порушеному за заявою ОСОБА_1 та у господарській справі за позовом ОСОБА_1 на стороні опонентів ОСОБА_1 - ТОВ «Аксіома», ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Позивачка вважала, що надання правової допомоги відповідачами третім особам є порушенням принципу уникнення інтересу, у зв`язку з чим просила задовольнити позовні вимоги.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на відсутність належних та допустимих доказів укладення між позивачем та відповідачем договору про надання правової допомоги відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», надання позивачем відповідачам конфіденційної інформації, порушення відповідачами принципу уникнення конфлікту інтересів, у зв`язку з чим позовні вимоги вважав необґрунтованими та такими, які направлені на обмеження права відповідачів на здійснення професійної діяльності.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність.

Відповідно до ч.1 ст. 26 цього ж закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути;

1)договір про надання правової допомоги;

2)довіреність;

3)ордер;

4)доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Позивач не надала до суду жодного з перелічених документів, які б підтверджували здійснення відповідачами в її інтересах адвокатської діяльності.

Суд першої інстанції дослідив зазначену обставину та надав їй оцінку, зазначивши, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі, достовірні та достатні докази, які підтверджують укладення ОСОБА_1 безпосередньо з відповідачами АО «Юридична фірма «ILF», адвокатами ОСОБА_2, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 договору або договорів на надання правової допомоги на підставі Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», надання позивачем зазначеним відповідачам конфіденційної інформації, яка могла бути використана або була використана ними всупереч інтересам позивача під час надання правової допомоги ТОВ «Аксіома», а також ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , в тому числі у кримінальному провадженні №12020000000000153.

Відповідно до ст. 20 «Правил адвокатської етики», затверджених Звітно-виборним З`їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року (зі змінами затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 15 лютого 2019 року) (надалі - Правила адвокатської етики) адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об`єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат пов`язаний договором про надання правової допомоги.

Адвокат не має права прийняти доручення також, якщо конфлікт інтересів пов`язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту.

У відповідності до ст. 12,13 ЦПК України сторони несуть тягар по доведенню обставин, якими обґрунтовують позовні вимоги та заперечення.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Так, позивач, яка не була та не є клієнтом відповідачів, не довела в ході судового розгляду, в тому числі і під час допиту свідка ОСОБА_13 , яка саме інформація, на думку позивача, є конфіденційною і була отримана відповідачами та мала перспективу бути використаною ними проти ОСОБА_1 при наданні правової допомоги ТОВ «Аксіома» або її учасниками під час проведення обшуку в рамках кримінального провадження за заявою ОСОБА_1 , про що вірно зазначено в рішення суду першої інстанції.

Суду не надано належних доказів про те, що відповідачі здійснювали адвокатську діяльність в інтересах ОСОБА_1 , а тому доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі щодо порушення відповідачами принципу уникнення конфлікту інтересів є безпідставними.

Проведення переговорів у формі медіації, яка є добровільною для врегулювання спору (конфлікту), в якій медіатор (посередник) допомагає сторонам у розумінні їхніх інтересів та пошуку ефективних шляхів досягнення взаємоприйнятного рішення не є тотожним поняттю договору про надання правової допомоги в розумінні ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Крім того, відсутні докази на підтвердження фактів надання відповідачами правової допомоги юридичній особі - ТОВ «Аксіома», а також третім особам по справі після 20.03.2020 року, коли відбулось припинення договору №20.02.12 про надання юридичних послуг.

Доводи апеляційної скарги про те, що АО «Юридична фірма «ILF» та ПрАТ «ІНЮРПОЛІС» є пов`язаними особами та фактично компаніями, які мають спільних керівників, співробітників та адвокатів жодним чином не впливає на правовідносини сторін та не суперечить положенням ст. 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Колегія суддів, даючи оцінку обраному позивачем способу захисту виходить з того, що слід враховувати, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Проте, ОСОБА_1 просить припинити відповідачами надання правової допомоги та заборонити надавати правову допомогу ТОВ «Аксіома» та третім особам по справі, що не узгоджується з положеннями ст.16 ЦК України та нормами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Аксаітової Марії Юріївни в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м.Харкова від 02 квітня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02.03.2023 року.

Головуючий суддя О.В. Прядкіна

Судді: С.Б. Бутенко

О.І. Обідіна