Ухвала

від 11.04.2023 по справі 953/8218/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

11 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 953/8218/20

провадження № 61-4912ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на рішення Київського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «АЙ ЕЛ ЕФ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , треті особи: Приватне акціонерне товариство «ІНЮРПОЛІС» (ПРАТ «ІНЮРПОЛІС»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Аксіома», ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , про припинення дій, які порушують права позивача,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «АЙ ЕЛ ЕФ» (далі - АО «ЮФ «АЙ ЕЛ ЕФ»), ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, у якому просила припинити надання правової допомоги та заборонити надавати правову допомогу юридичній особі - ТОВ «Аксіома», ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

Позовна заява мотивована тим, що АО «Юридична фірма «ILF» не могло укладати договір про надання правової допомоги ТОВ «Аксіома» та її окремим учасникам в рамках конфлікту з позивачкою, це прямо заборонено нормами діючого законодавства. Вказувала, що відповідачі допустили порушення принципу уникнення конфлікту інтересів при наданні правової допомоги ОСОБА_1 , учасникам ТОВ «Аксіома» та самій юридичній особі - ТОВ «Аксіома», чим порушили права та законні інтереси позивачки. Конфіденційна інформація отримана відповідачами у зв`язку з наданням ними послуг за договором від 18 січня 2019 року може бути використана проти позивача в кримінальному провадженні за заявою потерпілої ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення учасниками ТОВ «Аксіома» та у інших спорах між позивачем та ТОВ «Аксіома», її учасниками. Також така інформація може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатами (відповідачами) їх професійних обов`язків, а також на вчинення чи невчинення ними дій під час здійснення адвокатської діяльності по наданню правової допомоги ТОВ «Аксіома», її учасникам.

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 02 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 27 лютого 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

06 квітня 2023 року через підсистему «Електроний суд» ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка подана представником ОСОБА_2 , на рішення Київського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 лютого 2023 року. ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про припинення надання правової допомоги.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Справа № 953/8218/20 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції.

Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на рішення Київського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «АЙ ЕЛ ЕФ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , треті особи: Приватне акціонерне товариство «ІНЮРПОЛІС» (ПРАТ «ІНЮРПОЛІС»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Аксіома», ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , про припинення дій, які порушують права позивача.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук