ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2023 року
м. Харків
справа № 638/5506/20
провадження № 22-ц/818/10/23
провадження № 22-ц/818/11/23
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.,
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.
за участю секретаря: Сізонової О.О.
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) - ОСОБА_1
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «А-1»,
третя особа: фізична особа-підприємець - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «А-1», про відшкодування майнової шкоди та за зустрічним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «А-1» до ОСОБА_1 про стягнення збитків, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ,
за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «А-1» на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2022 року та на додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12грудня 2022 року, постановлене суддею Аркатовою К.В.,
в с т а н о в и в:
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 02.04.2021 просив стягнути на його користь матеріальну шкоду, яка складається з вартості ремонту даху; збитки, спричинені залиттям квартири дощовою водою 08.07.2019 та 14.07.2020; витрати на проведення оцінки з метою визначення розміру заподіяних збитків, судові витрати.
28 травня 2020 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «А-1» подало до суду зустрічну позовну заяву, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 збитки, спричинені відновлювальним ремонтом покрівлі у сумі 96359,55 грн.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «А-1» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 250728,31 гривень, з яких 163872,31гривень - вартість ремонту даху, проведених та оплачених ОСОБА_1 за вирахуванням частки, що мав би сплатити ОСОБА_1 як співвласник квартири в багатоквартирному житловому будинку, 83356 гривень - прямі збитки ОСОБА_1 , завдані залиттям його квартири 08.07.2019 та 14.07.2020, а також 3500 гривень - витрати, які ОСОБА_1 зробив для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), як витрати на проведення оцінки з метою визначення розміру заподіяних залиттям його квартири збитків.Стягнуто з Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку «А-1» 2507,28 гривень, як витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви. У задоволенні зустрічного позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «А-1» відмовлено.
Додатковим рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2022 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задоволено, стягнуто з Об' єднання співвласників багатоквартирного будинку «А-1» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.
Не погодившись з рішеннями суду першої інстанції, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «А-1» подало апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити зустрічну позовну заяву у повному обсязі. Також просить скасувати додаткове рішення суду і відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що рішення є незаконним та необґрунтованим, постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апелянт наголошує, що задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції не взяв до уваги, що він не погоджував з ОСББ ремонту покрівлі. Самостійно уклав договір з ФОП ОСОБА_2 для ремонту покрівлі, позивач втрутився в роботу ОСББ. Також у договорі між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 від 21 серпня 2019 року № 22.08.19 про закупівлю послуг чітко не визначено тип ремонту поточний чи капітальний. Однак з кошторисів до договору і за фактом ФОП ОСОБА_2 зобов`язався провести капітальний ремонт покрівлі. Згідно ч.2 ст. 369 ЦК України підрядник повинен узгоджувати кошторисну документацію з ремонту з ОСББ. Крім того, ОСББ «А-1» вважає, що роботи проведені ФОП ОСОБА_2 на даху будинку здійснені з порушенням будівельних норм та правил. Ним було демонтовано чотиришарове покриття м`якої крівлі, а також бітумне покриття товщиною 0,06 м на 110 м. кв. Чим було спричинено шкоду спільному майну. Про це було складено відповідний акт за участі спеціалістів ЖГК м. Харкова. Крім того, судом не були допитані свідки та експерти, які проводили надані ОСОБА_1 дослідження. При цьому суд не надав оцінки проведеному експертному дослідженню виконаному за замовленням ОСББ.
Також суд неправомірно прийняв заяву про зміну предмету позову, оскільки позивач фактично виклав позов у новій редакції. Акт про залиття є неналежним та недопустимим доказом, оскільки складений без представника ОСББ. Також неможна брати до уваги експертний висновок від 12.07.2019 оскільки він був замовлений донькою позивача, яка не є власницею квартири. Крім того, при проведені дослідження не було залучено представника ОСББ тому цей доказ є недопустимим. Звіт від 12.07.2019 про оцінку майна був чинний 6 місяців, на момент подачі позову строк сплинув.
Щодо витрат на правничу допомогу апелянт зауважує, що вони є необґрунтованими та неспівмірними. Зазначає, що адвокат встановив гонорар у 25000,00 грн, не зважаючи навіть на відмову у задоволенні позову, тобто у будь-якому випадку на користь адвоката підлягає сплата значної суми, що на думку апелянта є неправомірним.
Отже, апелянт наголошує, що при розгляді справи суд першої інстанції не звернув увагу на ряд недоліків та суперечностей у позовній заяві ОСОБА_1 , при цьому не надав оцінки зустрічному позову та порушеним правам ОСББ.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду. Зауважує, що всі доводи апеляційної скарги зводяться лише до незгоди із рішенням суду.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає в повній мірі.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що саме на ОСББ «А-1» законодавством покладено обов`язок щодо забезпечення належного утримання всіх конструкцій, мереж та систем багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі і даху будинку. Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується той факт, що ОСББ «А-1» значний час - більше 7 років - ухилялось від проведення ремонтних робіт над дахом квартири ОСОБА_1 , через що останній був змушений звернутись до відповідних суб`єктів господарювання для проведення таких робіт за власний рахунок. Оскільки відповідно до вимог законодавства та статуту ОСББ «А-1» власники квартир в багатоквартирному житловому будинку мають нести витрати на проведення поточного та капітального ремонту будинку пропорційно до загальної площі квартири, що перебуває у його власності, а площа належної ОСОБА_1 квартири становить 80,9 кв.м., частка ОСОБА_1 у проведених робіт з ремонту даху над першим під`їздом будинку становить: 1666,70 гривень (153807,53 (вартість ремонту) х 80,9 (площа квартири ОСОБА_4 ) : 7465,66 (загальна площа квартир). Таким чином, з ОСББ «А-1» має бути стягнуто на користь ОСОБА_1 152140,83 гривень як вартість ремонтних робіт даху, проведених та оплачених позивачем за вирахуванням частки, що мав би сплатити він як співвласник. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив із того, що у ОСОБА_1 відсутні будь-які договірні відносини з приводу предмета спору за зустрічним позовом із ОСББ «А-1», то в даному випадку вказані правовідносини регулюються саме положеннями ст. 1166 ЦК України. Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується той факт, що збитки, про які стверджує представник ОСББ «А-1» у своїй зустрічній позовній заяві, заподіяні не з вини ОСОБА_1 . Крім того, судом встановлено, що саме ФОП ОСОБА_2 як виконавець відповідно до договору № 22.08.19 від 22.08.2019 прийняв на себе обов`язок щодо відшкодування ним будь-яких збитків внаслідок неналежної якості проведених ним робіт.
Такі висновки суду в повній мірі відповідають нормам закону та фактичним обставинам справи.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 11.04.2003 належить квартира № 27 .
Згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_3 .
У 2012 році через тріщини покрівлі першого під`їзду дощова вода, а також тала вода почали потрапляти на технічний поверх, а пізніше до квартири ОСОБА_1 .
З даного приводу позивач неодноразово, починаючи з 2012 року, письмово звертався до голови правління ОСББ «А-1», на балансі якого перебуває будинок, із заявами про проведення ремонт даху першого під`їзду, однак ремонт проведено не було.
08 липня 2019 року внаслідок погіршення погодних умов та довготривалого дощу сталось повторне затоплення квартири ОСОБА_1 дощовою водою, внаслідок чого майну ОСОБА_1 було спричинено майнової шкоди.
ОСОБА_1 з метою визначення розміру заподіяних вищевказаним залиттям запросив голову правління ОСББ «А-1» ОСОБА_5 для участі у роботі комісії та складання відповідного акту. Проте останній відмовився брати у цьому участь, через що був складений акт 09 липня 2019 року без його участі.
Відповідно до акту комісії від 09.07.2019 встановлено причину затоплення квартири - потрапляння дощової води через дах першого під`їзду будинку, який знаходиться в аварійному стані, а також зазначено пошкодження квартири ОСОБА_1
26 липня 2019 року на адресу ОСББ «А-1» ОСОБА_1 направлено лист, в якому останній вкотре просив невідкладно провести ремонт даху, а також повідомив, що у випадку не проведення таких робіт, ремонт даху буде виконаний самостійно з наступним стягненням цих коштів із ОСББ «А-1».
До вказаного листа ОСОБА_1 додано примірник акту від 09.07.2019. Відповіді на свій лист від ОСББ «А-1» позивач так і не отримав.
З метою встановлення розміру збитків ОСОБА_1 ініційовано звернення до відповідних суб`єктів оціночної діяльності.
Відповідно до експертного висновку Харківської торгово-промислової палати № ВН-20 від 12.07.2019 встановлено, що у коридорі, площею 14,4 м.кв, на стіні зліва від вхідних дверей відсутні шпалери на ділянці шириною 0,06 м та довжиною 4,67 м, а також на ділянці наявний відкритий канал, у якому прокладена електрична проводка. На тій же стіні присутнє відшарування шпалер на ділянці шириною 0,6 м та довжиною 0,23 м. На ригелі, розташованому в коридорі відсутні шпалери на ділянці шириною 0,34 м та довжиною 2,82 м. На нижній частині ригеля облуплена штукатурка на ділянці шириною 0,32 м та довжиною 2,29 м. На стіні у коридорі біля ригеля відлущений шмат штукатурки шириною 0,06 м та довжиною 0,09 м та глибиною 0,02 м. На стіні у коридорі відшарування шпалер на ділянці шириною 0,18 м та довжиною 0,5 м. На ригелі у коридорі дві ділянки відшарування шпалер, одна ділянка шириною 0,34 м та довжиною 0,38 м, друга ділянка шириною 0,34 м та довжиною 0,33 м. На стіні справа від ригелю в одному місці відсутні шпалери на ділянці шириною 0,7 м та довжиною 1,58 м та дві ділянки з відшаруванням шпалер - одна ділянка.
Товарною біржою «Євромаркет» проведено оцінку для визначення розміру прямих збитків, завданих квартирі внаслідок залиття дощовою водою та з метою відшкодування необхідних витрат на відновлення інтер`єру та технічного стану квартири та здійснення заходів щодо рятування майна, а також зменшення та/або запобігання подальших збитків. За результатами проведеної оцінки складено звіт про оцінку майна, відповідно до якого встановлено, що завдані прямі збитки квартири становлять 83356 гривень (а.с.47-110 т.2).
Оскільки жодних дій, спрямованих на ремонт даху ОСББ «А-1» не вчинило, ОСОБА_1 22.08.2019 уклав договір № 22.08.2019 про закупівлю послуг із ФОП ОСОБА_2 , відповідно до п. 1.1. якого останній зобов`язувався надати послуги ремонту покрівлі за адресом: АДРЕСА_4 .
Відповідно до п. 2.1. договору ціна цього договору 153807,53 гривень, без ПДВ, виконавець є платником єдиного податку у розмірі 5%.
Згідно із п. 3.1. договору розрахунки проводяться в безготівковому порядку після підписання сторонами акту виконаних робіт (форма Кб-2в) і довідки про вартість наданих послуг (форма Кб-3).
Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 16.10.2019 та акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 16.10.2019 вартість виконаних робіт по об`єкту будівництва складає 153807,53 гривень, яка повністю сплачена ОСОБА_1 , що підтверджується відповідними квитанціями, копії яких додано до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання відповідно до цього Закону та статуту зобов`язане забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Виконавцем є суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником (ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Виходячи із приписів ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов`язаний: забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством ; своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.
Правилами утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року, визначено, що балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Утримання житлового фонду передбачає виконання робіт, передбачених наказом Держжитлокомунгоспу України від 10 серпня 2004 року № 150 "Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд", зокрема ремонт та заміна ділянок трубопроводу.
У відповідності до Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ № 45 від 24 січня 2006 року, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на відшкодування збитків, завданих їх майну та/або приміщенням, шкоди, заподіяної їх життю чи здоров`ю внаслідок незадовільного утримання будинку, гуртожитку або ненадання чи надання не в повному обсязі послуг, відповідно до законодавства.
Верховним Судом у постанові від 04.11.2022 у справі № 910/8002/20 сформульовано наступний правовий висновок: «Якщо ОСББ самостійно здійснює управління об`єктом - житловим багатоквартирним будинком (за правилами статті 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку") він є управителем цього багатоквартирного будинку у розумінні як цієї статті Закону, так і статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у зв`язку із чим саме у ОСББ як управителя цього житлового об`єкту виникає обов`язок з утримання цього будинку, включаючи забезпечення та виконання всіх передбачених законом функцій та обов`язків, що є змістом та виникають з такого утримання.»
Також з правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 666/213/16-ц , вбачається, що «На підставі абзацу 16 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог і нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством. Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17 травня 2005 року № 76 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207, балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Технічне обслуговування житлових будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків (абзаци третій, четвертий пункту 2 цих Правил).
Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.
Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, що завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.
За змістом частини другої статті 1166 ЦК України у справах про завдання шкоди діє презумпція вини відповідача, тобто позивач має надати суду лише докази наявності шкоди, а докази спростування своєї вини має надати відповідач.»
Таким чином, ОСББ «А-1» є балансоутримувачем житлового будинку та виконавцем послуг з утримання будинку та прибудинкової території, за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі і даху будинку.
Судом першої інстанції встановлено, що через ігнорування звернення власника квартири в будинку який перебуває на балансі відповідача, не виконання взятих на себе обов`язків по утриманню будівлі, було спричинено матеріальну шкоду квартирі внаслідок двох залиттів дощовою водою через течу у покрівлі даху.
Оскільки судом було встановлено наявність вини відповідача у залитті квартири, тому саме ОСББ несе відповідальність за завдану майнову шкоду внаслідок залиття квартири з причини неналежного стану даху будинку.
Щодо доводів ОСББ «А-1» про неправомірність відшкодування витрат позивача на ремонт покрівлі, оскільки вказані роботи проведені без погодження із ОСББ «А-1», суд звертає увагу на той факт, що листом від 26.07.2019 ОСОБА_1 повідомив відповідача про необхідність проведення невідкладного ремонту даху, а також попередив, що у випадку відмови ОСББ «А-1» від проведення таких робіт, вони будуть організовані ним самостійно із подальшим відшкодуванням їх вартості.
Оскільки ОСББ «А-1» проігнорувало звернення ОСОБА_1 , не вжило заходів для усунення причин затоплення квартири, ОСОБА_1 письмово повідомив про самостійне вжиття заходів, тому суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСББ «А-1» вартості відновлювальних робіт.
Щодо зустрічних позовних вимог ОСББ «А-1» про стягнення збитків судова колегія зазначає наступне.
Звертаючись до суду із зустрічним позовом ОСББ «А-1» зазначило, що через неузгодження ОСОБА_1 дій щодо ремонту покрівлі, було заподіяно шкоду та за положеннями ч. 1 ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, тобто відповідачем.
На обґрунтування позову ОСББ «А-1» надало експертне дослідження проведене поза межами судового розгляду, на замовлення позивача за зустрічним позовом. З висновку експертно будівельно-технічного дослідження від 30.10.2020 року проведеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса вбачається, що технічний стан покрівлі над квартирами АДРЕСА_5 та 27 не відповідає технічній документації, а також вимогам п.3.5 ДБН В.2.6-220:2017; а вартість будівельних робіт із відновлення стану покрівлі над квартирами 26,27 складає 105241,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
22 серпня 2019 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладений договір № 22.08.19, відповідно до якого ФОП ОСОБА_2 зобов`язувався надати ОСОБА_1 послуги з ремонту покрівлі за адресою АДРЕСА_4 (код ДК 021:2015-45450000-6, згідно з ДБН А.2.2.-3:2014), а замовник зобов`язувався прийняти та оплатити такі послуги.
Відповідно до п. 5.4. вищевказаного договору виконавець (ФОП ОСОБА_2 ) самостійно та особисто несе відповідальність за спричинену шкоду іншим особам внаслідок неналежного/неякісного надання послуг за цим Договором, а також за недотримання вимог договору та вимог чинного законодавства України, що є обов`язковим при наданні послуг виконавцем.
Таким чином, відповідальність за невідповідність виконаних ФОП ОСОБА_2 робіт з ремонту даху проектній документації будинку чи вимогам ДБН несе саме ФОП ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 тільки замовив та оплатив вказані послуги, при цьому особисто жодних дій щодо ремонту даху не вчиняв і роботи не проводив.
Щодо розбіжності вартості ремонту судова колегія зазначає, що ОСОБА_1 було сплачено вартість визначених підрядником матеріалів та сплачено вартість безпосередньо робіт. Витрати понесені відповідачем підтвердженні квитанціями, які в матеріалах справи. підстав для зменшення розміру вже понесених витрат не має.
Щодо доводів апеляційної скарги про необґрунтоване прийняття заяви про зміну підстав та предмету позову, судова колегія зазначає, що заява представником ОСОБА_1 подана до закриття підготовчого провадження тобто у передбачений законом строк. Заява за своїм змістом не суперечить вимогам закону та не змінює підстав та предмету позову, лише уточняється ціна позову.
Стосовно доводів апеляційної скарги про скасування додаткового рішення суду та відмові у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.
25 листопада 2019 року між адвокатським бюро «Олексія Романченко» та ОСОБА_1 укладено договір № 17/11-2019. На виконання п 6.2. даного договору 25 листопада 2019 року між адвокатським бюро «Олексія Романченко» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору № 17/11-2019 від 25.11.2019.
Відповідно до п.1 додаткової угоди № 1 від 25.11.2019 до договору № 17/11-2019 від 25.11.2019 адвокатське бюро «Олексія Романченко» прийняло на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу по цивільній справі № 638/5506/20, в рамках якої розглядається позов про відшкодування майнової шкоди, завданої ОСОБА_1 затопленням квартири 08.07.2019, а також відшкодування реальних збитків, яких він зазнав внаслідок такого затоплення.
Відповідно до п.2 додаткової угоди № 1 від 25.11.2019 до договору № 17/11-2019 від 25.11.2019 сторони погодили, що гонорар адвокатського бюро за ведення справи, визначеної у п. 1 даної додаткової угоди, у суді першої інстанції становить 25000 гривень у будь-якому випадку, навіть у разі ухвалення судом рішення не на користь клієнта.
Відповідно до п. 8 додаткової угоди № 1 від 25.11.2019 до договору № 17/11-2019 від 25.11.2019 надання адвокатським бюро правничої допомоги при розгляді справи у суді першої інстанції у разі необхідності включає: підготовка та подання до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, ознайомлення з матеріалами справи, підготовка та подання до суду клопотань про залучення доказів, надання суду відповідних доказів, за необхідності підготовку та подання до суду заяв та клопотань з процесуальних питань або заперечень на заяви та клопотання з процесуальних питань, участь у судових засіданнях, надання пояснень суду, підготовку та подання до суду інших документів, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України, які необхідні для розгляду справи.
На підтвердження понесених витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги позивачем надано акт виконаних робіт № 1 від 03.12.2022 до договору № 17/11-2019 від 25.11.2019, додаткову угоду № 1 від 25.11.2019 до договору № 17/11-2019 від 25.11.2019, договір № 17/11-2019 від 25.11.2019.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд першої інстанції, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг,обгрунтовано стягнув витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі на загальну суму 25000 гривень, що є справедливим, співмірним та обґрунтованим.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
Ухвалив:
Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «А-1» - залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2022 року - залишити без змін
Додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова
Повний текст судового рішення складено 02.03.2023
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2023 |
Оприлюднено | 06.03.2023 |
Номер документу | 109350329 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої майну фізичних або юридичних осіб |
Цивільне
Харківський апеляційний суд
Маміна О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні