Ухвала

від 04.04.2023 по справі 638/5506/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

04 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 638/5506/20

провадження № 61-4613ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «А-1» на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2022 року, додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2022 року, постанову Харківського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року та додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 21 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «А-1» про відшкодування майнової шкоди; за зустрічним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «А-1» до ОСОБА_1 , третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «А-1» (далі - ОСББ «А-1») про відшкодування майнової шкоди.

В обґрунтування позову зазначав, що є власником квартири АДРЕСА_1 . У 2012 році через тріщини покрівлі першого під`їзду дощова вода, а також тала вода почали потрапляти на технічний поверх, а пізніше до квартири ОСОБА_1 . З цього приводу він неодноразово письмово звертався до голови правління ОСББ «А-1», на балансі якого перебуває будинок, із заявами про проведення ремонту даху першого під`їзду, однак ремонт проведено не було. 08 липня 2019 року внаслідок погіршення погодних умов та довготривалого дощу сталось затоплення його квартири дощовою водою. З метою визначення розміру заподіяних залиттям збитків запросив голову правління ОСББ «А-1» Куценка М. П. для участі у роботі комісії та складання відповідного акта, проте останній відмовився брати у цьому участь, через що складений акт від 09 липня 2019 року без його участі. Відповідно до акта комісії від 09 липня 2019 року встановлено причину затоплення квартири - потрапляння дощової води через дах першого під`їзду будинку, який знаходиться в аварійному стані, а також зазначено пошкодження його квартири. 26 липня 2019 року на адресу ОСББ «А-1» ним направлено лист, в якому останній просив невідкладно провести ремонт даху, а також повідомив, що у випадку не проведення таких робіт, ремонт даху буде виконаний самостійно з наступним стягненням цих коштів із ОСББ «А-1». До вказаного листа ним додано примірник акта від 09 липня 2019 року. Крім того, з метою встановлення розміру збитків ним ініційовано звернення до відповідних суб`єктів оціночної діяльності.

Оскільки жодних дій, спрямованих на ремонт даху ОСББ «А-1» не вчиняло, він 22 серпня 2019 року уклав договір про закупівлю послуг із ФОП ОСОБА_2 , відповідно до п. 1.1. якого останній зобов`язувався надати послуги ремонту покрівлі за адресом: АДРЕСА_2 .

Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 16 жовтня 2019 року та акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 16 жовтня 2019 року вартість виконаних робіт по об`єкту будівництва складає 153 807,53 грн, яка ним повністю сплачена.

Враховуючи викладене та з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просив стягнути на його користь майнову шкоду, яка складається з вартості ремонту даху; збитків, завданих залиттям квартири дощовою водою 08 липня 2019 року та 14 липня 2019 року; витрати на проведення оцінки з метою визначення розміру заподіяних збитків.

У травні 2020 року ОСББ «А-1» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про стягнення збитків.

В обґрунтування зустрічного позову зазначало, що є балансоутримувачем житлового будинку та виконавцем послуг з утримання будинку та прибудинкової території, за адресою: АДРЕСА_2 , в тому числі і даху будинку.

Вказувало, що через неузгодження ОСОБА_1 дій щодо ремонту покрівлі, ОСББ «А-1» завдано шкоду, яка, відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України, має бути відшкодована позивачем за первісним позовом у розмірі 96 359,55 грн.

За змістом висновку експертно будівельно-технічного дослідження від 30 жовтня 2020 року, проведеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. М. С. Бокаріуса, технічний стан покрівлі над квартирами АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 не відповідає технічній документації, а також вимогам п.3.5 ДБН В.2.6-220:2017; а вартість будівельних робіт із відновлення стану покрівлі над квартирами складає 105 241,00 грн.

Враховуючи викладене, просило суд стягнути з ОСОБА_1 збитки, завдані відновлювальним ремонтом покрівлі у розмірі 96 359,55 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСББ «А-1» на користь ОСОБА_1 250 728,31 грн на відшкодування майнової шкоди, з яких: 163 872,31 грн - вартість ремонту даху, проведених та оплачених ОСОБА_1 за вирахуванням частки, що мав би сплатити ОСОБА_1 як співвласник квартири в багатоквартирному житловому будинку; 83 356,00 грн - прямі збитки ОСОБА_1 , завдані залиттям його квартири 08 липня 2019 року та 14 липня 2019 року, а також 3 500,00 грн витрат, понесених ОСОБА_1 для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), як витрати на проведення оцінки з метою визначення розміру заподіяних залиттям його квартири збитків. У задоволенні зустрічного позову ОСББ «А-1» відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додатковим рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2022 року заяву представника ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСББ «А-1» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 , місцевий суд виходив з того, що саме на ОСББ «А-1» законодавством покладено обов`язок щодо забезпечення належного утримання всіх конструкцій, мереж та систем багатоквартирного житлового будинку, в тому числі і даху будинку. ОСББ «А-1» більше 7 років ухилялося від проведення ремонтних робіт над дахом квартири ОСОБА_1 , через що останній змушений звертатися до відповідних суб`єктів господарювання для проведення таких робіт за власний рахунок. Оскільки відповідно до вимог законодавства та статуту ОСББ «А-1» власники квартир в багатоквартирному житловому будинку мають нести витрати на проведення поточного та капітального ремонту будинку пропорційно до загальної площі квартири, що перебуває у його власності, а площа належної ОСОБА_1 квартири становить 80,9 кв. м, частка ОСОБА_1 у проведених робіт з ремонту даху над першим під`їздом будинку становить: 1 666,70 гривень (153 807,53 (вартість ремонту) х 80,9 (площа квартири ОСОБА_1 ): 7 465,66 (загальна площа квартир). Тож, з ОСББ «А-1» підлягає стягенню на користь ОСОБА_1 152 140,83 грн як вартість ремонтних робіт даху, проведених та оплачених позивачем за вирахуванням частки, що мав би сплатити він як співвласник.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, місцевий суд виходив із того, що у ОСОБА_1 відсутні будь-які договірні відносини з приводу предмета спору за зустрічним позовом із ОСББ «А-1», тому в цьому випадку вказані правовідносини регулюються саме положеннями статті 1166 ЦК України. Збитки, які заявлені позивачем за зустрічним позовом, заподіяні не з вини ОСОБА_1 . Крім того, судом встановлено, що саме ФОП ОСОБА_2 як виконавець відповідно до договору від 22 серпня 2019 року прийняв на себе обов`язок щодо відшкодування ним будь-яких збитків внаслідок неналежної якості проведених ним робіт.

Стягуючи з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн, місцевий суд виходив з того, що такий розмір є співмірним із складністю справи та обсягу виконаних робіт. Стороною позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано належні та допустимі докази, а саме: акт виконаних робіт від 03 грудня 2022 року № до договору від 25 листопада 2019 року № 17/11-2019, додаткову угоду від 25 листопада 2019 року № 1 до договору від 25 листопада 2019 року № 17/11-2019, договір 25 листопада 2019 року № 17/11-2019.

Постановою Харківського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСББ «А-1» залишено без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2022 року залишено без змін. Додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2022 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Додатковою постановою Харківського апеляційного суду від 21 березня 2023 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ОСББ «А-1» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Додаткова постанова апеляційного суду мотивована тим, що наданий адвокатом обсяг послуг, а саме: складання відзиву; участь у судовому засіданні; складання заяви про ухвалення додаткового рішення, є співмірним з вартістю виконаних робіт (10 000,00 грн), складністю справи, затраченим часом на надання таких послуг, а тому апеляційний суд дійшов висновку про відповідність таких витрат критерію їх реальності та розумності їхнього розміру.

29 березня 2023 року ОСББ «А-1» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2022 року, додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2022 року, постанову Харківського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року та додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 21 березня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

Щодо оскарження рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2022 року, додаткового рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2022 року та постанови Харківського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Предметом первісного позову у цій справі є відшкодування майнової шкоди у розмірі 250 728,31 грн; предметом зустрічного позову у цій справі є стягнення збитків у розмірі 96 359,55 грн, а разом 347 087,86 грн, що є меншим, ніж двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб(671 000,00 грн), а тому відповідно до вимог ЦПК України рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2022 року, додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2022 року, постанова Харківського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року не підлягають касаційному оскарженню.

Касаційна скарга містить посилання на те, що рішення у цій справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскаржується до суду касаційної інстанції на підставі підпункту «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Щодо доводів заявника про те, що справа має для нього виняткове значення, Верховний Суд зазначає, що поняття винятковості справи є оціночним та потребує належного обґрунтування. Заявник не навів переконливих доводів та не надав відповідних доказів, які б свідчили про те, що справа має для нього виняткове значення, а сама по собі вказівка про це у касаційній скарзі не дає підстав для відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, та судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що є меншим, ніж двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню, тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Щодо оскарження додаткової постанови Харківського апеляційного суду від 21 березня 2023 року

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Із матеріалів касаційної скарги, змісту додаткової постанови апеляційного суду Верховний Суд дійшов переконання, що скарга є необґрунтованою, правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права при вирішенні питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Такого висновку Верховний Суд дійшов з огляду на таке.

Звертаючись до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, сторона позивача за первісним позовом просила стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Апеляційним судом встановлено, що 25 листопада 2019 року між Адвокатським бюро «Олексія Романченко» та ОСОБА_1 укладений договір № 17/11-2019. На виконання пункту 6.2. цього договору 25 листопада 2019 року між Адвокатським бюро «Олексія Романченко» та ОСОБА_1 укладена додаткова угода № 1 до договору від 25 листопада 2019 року № 17/11-2019.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди від 25 листопада 2019 року № 1 до договору від 25 листопада 2019 року № 17/11-2019 Адвокатське бюро «Олексія Романченко» прийняло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 правову допомогу у цивільній справі № 638/5506/20, в рамках якої розглядається позов про відшкодування майнової шкоди, завданої ОСОБА_1 затопленням його квартири 08 липня 2019, а також відшкодування реальних збитків, яких він зазнав внаслідок такого затоплення.

Відповідно до пункту 3 додаткової угоди від 25 листопада 2019 року № 1 до договору від 25 листопада 2019 року № 17/11-2019 сторони погодили, що гонорар Адвокатського бюро за ведення справи, визначеної у пункті 1 цієї додаткової угоди, у суді апеляційної інстанції становить 10 000,00 грн у будь-якому випадку, навіть у разі ухвалення судом рішення не на користь ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 9 додаткової угоди від 25 листопада 2019 року № 1 до договору від 25 листопада 2019 року № 17/11-2019 надання Адвокатським бюро правничої допомоги при розгляді справи у суді апеляційної інстанції включає за необхідності: вивчення документів та матеріалів справи, вивчення рішення суду першої інстанції, підготовку та подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги або відзиву на апеляційну скаргу, за необхідності підготовку та подання до суду заяв та клопотань з процесуальних питань або заперечень на заяви та клопотання з процесуальних питань, участь у судових засіданнях, надання пояснень суду, підготовку та подання до суду інших документів, передбачених ЦПК України, які необхідні для розгляду справи.

Згідно акта виконаних робіт від 01 березня 2023 року № 2 адвокатом витрачено 5 годин, з яких 2,5 години підготовка відзиву, 1,5 години участь у судовому засіданні 28 лютого 2023 року та 1 година підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення.

Задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення, апеляційний суд, враховуючи вимоги розумності та справедливості, виходив з співмірності наданих адвокатом обсягу послуг з їх вартістю, складністю справи, затраченим часом на надання таких послуг, тому заявлені витрати відповідають критерію їх реальності та розумності їхнього розміру.

Такий висновок апеляційного суду є обґрунтованим з огляду на таке.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

В контексті розглядуваної справи, про перегляд якої подано касаційну скаргу в частині оскарження додаткової постанови Харківського апеляційного суду від 21 березня 2023 року, визначальним є те, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надані належні та допустимі докази, зокрема, додаткову угоду від 25 листопада 2019 року № 1 до договору від 25 листопада 2019 року № 17/11-2019, в пункті 3 якої, зазначено, що за ведення справи № 638/5506/20 у суді апеляційної інстанції гонорар Адвокатського бюро становить 10 000,00 грн у будь-якому випадку, навіть у разі ухвалення судом рішення не на користь ОСОБА_1 . Крім того, стороною позивача наданий акт виконаних робіт від 01 березня 2023 року № 2, за змістом якого адвокатом витрачено 5 годин, з яких 2,5 години підготовка відзиву, 1,5 години участь у судовому засіданні 28 лютого 2023 року та 1 година підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення.

Тож, висновок апеляційного суду про те, що витрати позивача за первісним позовом на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанцій документально підтверджені і доведені, є обґрунтованим.

Доводи касаційної скарги про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм цивільного процесуального закону є безпідставними, зводяться до власного тлумачення заявником норм процесуального права та незгоди із судовим рішенням.

Враховуючи, що додаткова постанова апеляційного суду прийнята з правильним застосуванням норм процесуального права, тож, касаційна скарга є необґрунтованою, відповідно, відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «А-1» на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2022 року, додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2022 року, постанову Харківського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року та додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 21 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «А-1» про відшкодування майнової шкоди; за зустрічним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «А-1» до ОСОБА_1 , третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про стягнення збитків відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний