Ухвала

від 27.02.2023 по справі 1522/7806/12

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

27.02.2023

Справа № 522/7806/22

Провадження № 1-кс/522/66/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2023 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні заяву потерпілої ОСОБА_3 про скасування арешту майна належне обвинуваченої ОСОБА_4 , накладеного постановами слідчих Портофранківського ОМ Приморського РВ ОГУ ГУ МВС України в Одеській області від 02.12.2010 року, 10.01.2011 року та 30.09.2011 року, у справі за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2, 3 ст. 358 КК України,

за участі учасників кримінального провадження:

захисника ОСОБА_6 ,

потерпілої - ОСОБА_3

встановив:

Потерпіла ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотання про скасування арешту накладеного, в порядку ст. 126 КПК України (в редакції 1960 року), постановами слідчих Портофранківського ОМ Приморського РВ ОГУ ГУ МВС України в Одеській області від 02.12.2010 року, 10.01.2011 року та 30.09.2011 року, у справі за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2, 3 ст. 358 КК України.

В обґрунтування клопотання потерпіла зазначає, що вирок суду в частині відшкодування завданої шкоди державним виконавцем не може бути виконаний, так як діє постанови слідчого про накладення арешту засудженої ОСОБА_4 . Приватний виконавець постановою від 17.02.2023 року наклав арешт на усе майно ОСОБА_4 .

Заслухавши потерпілу ОСОБА_3 , яка підтримала клопотання, а також доводи адвоката ОСОБА_6 , яка заперечувала проти задоволення клопотання та наголосила, що вирок суду оскаржується в касаційному порядку, але відповідних документів не надала, дослідивши доводи клопотання та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст.1КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

За правилами ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності,що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до п. 9 розділу XIПерехідні положенняКПК України запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 409 КПК України (в редакції ст. 1960 КПК України) питання про всякого роду сумнівів і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, включаючи визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань, вирішуються судом, який постановив вирок.

З матеріалів справи вбачається, що постановами слідчих Портофранківського ОМ Приморського РВ ОГУ ГУ МВС України в Одеській області від 02.12.2010 року, 10.01.2011 року та 30.09.2011 року накладено арешт на майно засудженої ОСОБА_4 .

Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 03.02.2022 року ОСОБА_4 була визнана у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч. ч. 2, 3 ст. 358 КК України та з неї було стягнуто, зокрема на користь Згурської Тамари моральну шкоду в розмірі 775 000 гривень.

Потерпіла ОСОБА_3 звернулась до приватного виконавця з виконавчим листом №1522/7806/12 від 04.01.2023 року про стягнення завданої шкоди.

Постановою приватного виконавця від 17.02.2023 року ОСОБА_7 був накладений арешт на усе майно, що належить ОСОБА_4 .

Таким чином, вважаю про відсутність необхідності у подальшому накладення арешту на майно ОСОБА_4 , накладеного постановами слідчих Портофранківського ОМ Приморського РВ ОГУ ГУ МВС України в Одеській області від 02.12.2010 року, 10.01.2011 року та 30.09.2011 року, так як існує інший арешт приватного виконавця, який наддасть можливість приватному виконавцю виконати вирок суду в частині стягнення завданої шкоди.

Таким чином,суд вважає,що потерпілою ОСОБА_3 доведено про необхідність скасування арешту на майно, що належить ОСОБА_4 .

На підставі наведеного, враховуючи доводи клопотання та надані в його обґрунтування матеріали, а також вищевикладені приписи закону, прихожу до висновку про наявність підстав для задоволення вимог вищевказаного клопотання про скасування арешту майна ОСОБА_4 .

Керуючись п. 9 Перехідних положень КПК України, ч. 1 ст. 409 КПК України (в редакції ст. 1960), -

ухвалив:

Клопотання потерпілої ОСОБА_3 про скасування арешту майна належне обвинуваченої ОСОБА_4 , накладеного постановами слідчих Портофранківського ОМ Приморського РВ ОГУ ГУ МВС України в Одеській області від 02.12.2010 року, 10.01.2011 року та 30.09.2011 року, у справі за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2, 3 ст. 358 УК Украини, - задовольнити.

Скасувати арешт накладений постановами слідчих Портофранківського ОМ Приморського РВ ОГУ ГУ МВС України в Одеській області від 02.12.2010 року, 10.01.2011 року та 30.09.2011 року на майно ОСОБА_4 , а саме:

- на 27/50 частини будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 ;

- на 1/5 частину квартири АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_4 ;

- на автомобіль TOYOTA YARIS, днз НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 ;

- на квартиру АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: