Постанова

від 22.03.2023 по справі 1522/7806/12

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

22 березня2023року

м. Київ

справа № 1522/7806/12

провадження № 51-4306 ск 19

Суддя Касаційного кримінального суду Верховного Суду ОСОБА_1 , розглянувши касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2022 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року щодо ОСОБА_3 ,

встановив:

У касаційній скарзі потерпіла порушує питання про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 388 Кримінально-процесуального кодексу України

в редакції 1960 року (далі - КПК 1960 року) справа не витребовується, якщо скарга відповідно до вимог ч. 1 ст. 398, ст. 350 КПК 1960 року не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 350 КПК 1960 року касаційна скарга повинна містити вказівку на те, в чому полягає незаконність судових рішень та доводи на їх обґрунтування.

Однак потерпіла у касаційній скарзі, яка не відповідає вимогам ст. 350 КПК 1960 року, цих даних не навела.

За приписами ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року передбачено, що підставою

для скасування або зміни судових рішень можуть бути лише істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Проте, в скарзі не міститься обґрунтування необхідності зміни судових рішень

на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року, з огляду на положення статей 370, 371 цього Кодексу.

Разом з цим, потерпілою не зазначено конкретних порушень закону,

які, на її думку, було допущено апеляційним судом, оскільки вирок був предметом перевірки в апеляційному порядку, відтак і немає обґрунтування незаконності ухвали цього суду.

Крім того, викладене в касаційній скарзі прохання до суду касаційної інстанції

не узгоджується з положеннями ст. 396 КПК 1960 року.

Як убачається зі змісту касаційної скарги потерпіла оскаржує судові рішення першої та апеляційної інстанцій щодо ОСОБА_3 , а прохання сформульовано щодо зміни тільки вироку місцевого суду, тому не зрозуміло, яке рішення суд касаційної інстанції повинен прийняти щодо ухвали апеляційного суду.

Всупереч вимогам ст. 387 КПК 1960 року потерпілою до касаційної скарги

не додано стільки її копій, щоб їх можна було вручити всім учасникам судового розгляду, інтересів яких вона стосується, а також не додано копій судових рішень, які оскаржуються.

Виходячи з наведеного, касаційна скарга потерпілої ОСОБА_2 як така,

що не відповідає вимогам статей 350, 398 КПК 1960 року, не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Керуючись ст. 388 КПК 1960 року, п. 4 § 3 Перехідних положень Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII

постановив:

Відмовитипотерпілій ОСОБА_2 у витребуванні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 з метою її перевірки в касаційному порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1