Постанова

від 10.03.2023 по справі 1522/7806/12

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

10 березня2023року

м. Київ

справа № 1522/7806/12

провадження № 51-4306 ск 19

Суддя Касаційного кримінального суду Верховного Суду ОСОБА_1 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_3 на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2022 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року,

встановив:

У касаційній скарзі захисник порушує питання про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 388 Кримінально-процесуального кодексу України

в редакції 1960 року (далі - КПК 1960 року) справа не витребовується, якщо скарга відповідно до вимог ч. 1 ст. 398, ст. 350 КПК 1960 року не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 350 КПК 1960 року касаційна скарга повинна містити вказівку на те, в чому полягає незаконність судових рішень та доводи на їх обґрунтування.

Однак захисник у касаційній скарзі, яка не відповідає вимогам ст. 350 КПК 1960 року, цих даних не навела.

Як убачається зі змісту касаційної скарги захисник, посилаючись

на незаконність та необґрунтованість судових рішень щодо ОСОБА_3 , наводить доводи, що стосуються невідповідності висновків судів, викладених

у вказаних судових рішеннях, фактичним обставинам справи та правової оцінки доказів наданої судами першої та апеляційної інстанцій, істотні порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону.

За приписами ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року передбачено, що підставою

для скасування або зміни судових рішень можуть бути лише істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Зокрема, в скарзі не міститься обґрунтування необхідності скасування вироку

та ухвали на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року,

з огляду на положення статей 370, 371 цього Кодексу.

Невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та незгода

з правовою оцінкою доказів, наданої судами першої та апеляційної інстанцій, згідно зі ст. 398 КПК 1960 року не є підставами для скасування або зміни судового рішення касаційним судом.

Разом з цим, захисником не зазначено конкретних порушень закону, які,

на її думку, було допущено апеляційним судом (за аналогічними доводами сторони захисту), оскільки вирок був предметом перевірки в апеляційному порядку, відтак і немає обґрунтування незаконності ухвали цього суду.

Виходячи з наведеного, касаційна скарга захисника ОСОБА_2 як така,

що не відповідає вимогам статей 350, 398 КПК 1960 року, не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Керуючись ст. 388 КПК 1960 року, п. 4 § 3 Перехідних положень Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII

постановив:

Відмовитизахиснику ОСОБА_2 у витребуванні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 з метою її перевірки в касаційному порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1