Рішення

від 01.03.2023 по справі 711/6781/21

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6781/21

Провадження № 2/711/432/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Скляренко В.М.

при секретарі Копаєвій Є.В.

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Черкаська міська рада про виділ частки в натурі з майна, що є у спільній частковій власності, та встановлення порядку користування земельною ділянкою,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Черкаська міська рада про виділ частки в натурі з майна, що є у спільній частковій власності, та встановлення порядку користування земельною ділянкою.

В обґрунтування позову вказує, що він (позивач ОСОБА_1 ) є власником 3/4 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд за адресою: АДРЕСА_1 , з яких: Ѕ частина належить йому на підставі договору купівлі-продажу від 18.08.2006р., а ј частина - на підставі договору дарування частини житлового будинку від 14.06.2021р. Власником іншої ј частини цього ж будинку з відповідною частиною надвірних споруд є відповідач ОСОБА_3 . Земельна ділянка, на якій розміщено домоволодіння не приватизована.

Також вказує, що відповідно до висновку експерта №54/21/Буд. за результатами проведення комплексного експертного будівельно-технічного та земельно-технічного дослідження, складеного 20.08.2021р. судовим експертом Гнатком В.Г., можливо здійснити поділ зазначеного житлового будинку з надвірними спорудами та встановити порядок користування земельною ділянкою, на якій він розміщений.

Оскільки вони з відповідачем в добровільному порядку не можуть дійти згоди та вирішити зазначений спір в позасудовому порядку, то позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити та здійснити поділ житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно варіанту 1 розподілу домоволодіння, запропонованого у висновку експерта №54/21/Буд., складеного 20.08.2021 р. судовим експертом Гнатком В.Г., виділивши у власність:

- йому (позивачу) у житловому будинку А-I, а, а1, а3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , - приміщення кухні 2-1, площею 12,5 кв.м., житлових кімнат 2-2, площею 15,7 кв.м., 2-3, площею 17,1 кв.м., 1-5, площею 16,9 кв.м., коридору 2-4, площею 8,9 кв.м., санвузла 2-5, площею 4,7 кв.м.; серед надвірних будівель та споруд сарай літ. «В», погріб літ. «Д»;

- відповідачу ОСОБА_3 у житловому будинку А-I, а, а1, а3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , - приміщення коридору 1-1, площею 2,6 кв.м., санвузла 1-2, площею 2,6 кв.м., кухні 1-3, площею 12,6 кв.м., житлової кімнати 1-4, площею 15,7 кв.м., серед надвірних будівель та споруд огорожі літ. «№1», літ. «№2», літ. «№4», літ. «№5», стягнувши з останнього на його (позивача) користь різницю між вартістю його ідеальної частки у праві власності на житловий будинок з надвірними спорудами та вартістю його частини житлового будинку із надвірними спорудами, що виділяється йому - у розмірі 45 965 грн.;

- встановити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 згідно варіанту 1, встановленого порядку користування земельною ділянкою, запропонованого у висновку експерта №54/21/Буд., складеного 20.08.2021р. судовим експертом Гнатком В.Г..

Також просив стягнути із відповідача на його користь понесені ним судові витрати.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.11.2021р. відкрито провадження по справі та визначено розгляд справи проводити за спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу наданий термін для надання відзиву на позовну заяву.

Правом подачі відзиву на позовну заяву відповідач ОСОБА_3 не скористався, оскільки письмового відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

01.09.2022р. представником відповідача - адвокатом Гончар Л.В. до суду подане письмове клопотання про призначення по справі комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, проведення якої просила доручити Черкаському відділенню КНДІСЕ.

12.01.2023р. відповідачем ОСОБА_3 до суду подане клопотання про зупинення розгляду справи до розгляду Придніпровським районним судом м. Черкаси справи №711/6454/22 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання договору дарування удаваним.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.01.2023р. в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі - відмовлено.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.01.2023 в задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Гончар Л.В. про призначення по справі комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи - відмовлено.

31.01.2023р. відповідачем ОСОБА_3 до суду повторно подане клопотання про зупинення розгляду справи до розгляду Придніпровським районним судом м. Черкаси справи №711/6454/22 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання договору дарування удаваним.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.02.2023р. в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі - відмовлено.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Гончар С.М. - позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити. При цьому, просили врахувати, що відповідач в добровільному порядку відмовився врегулювати вказане питання, у зв`язку з чим між ними і виник спір. На даний час відповідач має в користуванні більшу площу в будинку ніж належна йому ідеальна частка. До того ж, останній сам в даному помешканні не проживає, а використовує його для проживання квартирантів.

В судове засідання 21.02.2023р. відповідач та його представник не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про день, час та місце судового засідання. Разом з тим, 21.02.2023р. представником відповідача - адвокатом Гончар Л.В. до суду подано письмову заяву, в якій остання просила судове засідання призначене на 21.02.2023р. проводити без участі відповідача ОСОБА_3 та його представника, а при прийнятті рішення врахувати раніше подані пояснення під час судових засідань. При цьому, суд враховує, що в судовому засіданні 22.11.2022р. та 30.01.2023р. відповідач ОСОБА_3 та його представник - адвокат Гончар Л.В. - заперечували проти задоволення позову та просили зупинити провадження у справі до розгляду судом справи №711/6454/22, в якій оскаржується підстава набуття позивачем у власність ј частити спірного домоволодіння. Також не погоджувалися із запропонованими варіантами поділу, оскільки вони передбачають сплату відповідачем на користь позивача грошової компенсації в розмірі 45 965 грн., який на їх думку є завищеним, та просили врахувати, що відповідач не має фінансової можливості сплатити таку компенсацію. Крім того, просили у випадку, якщо суд прийде до висновку про задоволення позову, то здійснити поділ будинковолодіння та встановити порядок користування земельною ділянкою по 1-ому варіанту висновку експерта №54/21/Буд. від 20.08.2021 року, та не заперечували щоб сарай «В» повністю був виділений позивачу.

В судовому засіданні 22.11.2022р. експерт Гнаток В.Г. підтримав складений ним висновок №54/21/Буд. від 20.08.2021р. та пояснив, що виходячи із розміру часток сторін у спільному майні - та - технічної можливості здійснити поділ житлового будинку іншим шляхом немає, тому, відповідно, ним і був запропонований лише єдиний варіант розподілу (виділу). Щодо порядку користування земельною ділянкою, то ним запропоновано кілька варіантів, але з огляду на частки сторін у спільній частковій власності, то виділити відповідачу в користування більше земельної ділянки та в запропонований ним спосіб немає можливості, оскільки його частка є значно меншою.

Представник Черкаської міської ради в судове засідання не з`явився, проте надав клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі та прийняти рішення по суті спору відповідно до вимог чинного законодавства /а.с. 78 том 1/.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, пояснення відповідача та його представника (с/з 14.10.2022р. та 30.01.2023р.) пояснення експерта Гнатка В.Г. (с/з 22.11.2022р.), дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно інформаційної довідки №272706684 від 31.08.2021р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , - знаходиться житловий будинок загальною площею 109,3 кв.м., житлова площа - 65,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2384725671101, до складу якого входить житловий будинок - А-І, а, а1, а3, а також наступні споруди: сарай - В; погріб - Д; вбиральня - Е; баня - Ж; гараж - З; альтанка - К; погріб - Л; огорожа - 1, 2, 4, 5, 7, 8; водоколонка - 3 (далі - спірне домоволодіння).

Спірне домоволодіння знаходиться на земельній ділянці площею 0,0650 га, кадастровий номер 7110136400:03:042:0093, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Частина такої земельної ділянки, площею 0,0555 га, передана в постійне користування власникам спірного домоволодіння за рішенням Черкаської міської ради №539 від 15.07.1964р.

Позивач є власником ѕ часток спірного домоволодіння, оскільки набув право власності на Ѕ частину на підставі договору купівлі-продажу від 18.08.2006р. /а.с. 53/ та на ј частину на підставі договору дарування від 14.06.2021р., посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Михайловською А.А., реєстраційний номер - 1037 /а.с. 56/.

Соснівський районний суд м. Черкаси за наслідками розгляду цивільної справи №2-3700-2008 за позовом ОСОБА_1 до міськвиконкому Черкаської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано, ухвалив рішення від 21.05.2008р., яким визнав за ОСОБА_1 право власності на прибудову до житлового будинку літ. «а3», баню «Ж», гараж літ. «З», альтанку літ. «К», погріб літ. «Л», огорожу №7, 8 по АДРЕСА_1 /а.с. 55 том 1/.

Відповідачу на праві власності належить ј частка спірного домоволодіння на підставі договору дарування від 11.01.2008р. №122, що підтверджується довідкою Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації від 12.04.2008р. /а.с. 52 том 1/ та відомостями про державну реєстрацію прав на спірне домоволодіння, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно /а.с. 9-12 том 1/.

За зверненням позивача в бюро судових експертиз ТОВ «Контакт-Сервіс» судовим експертом Гнаток В.Г. був складений висновок експерта від 20.08.2021р. №54/21/Буд за результатами проведення комплексного експертного будівельно-технічного та земельно-технічного дослідження /а.с. 19-59 том 1/. Згідно такого висновку залишкова вартість будівель та споруд спірного домоволодіння, що підлягають розподілу (без врахування вартості земельної ділянки) станом на дату проведення експертного дослідження становить 453 624 грн.

Відповідно до висновку експерта від 20.08.2021р. №54/21/Буд на даний час в натурі у фактичному користуванні позивача перебуває частина спірного домоволодіння загальною вартістю 210 344 грн. (приміщення житлового будинку загальною площею 58,9 кв.м.: кухня 2-1 площею 12,5 кв.м.; житлові кімнати 2-2 площею 15,7 кв.м., 2-3 площею 17,1 кв.м.; коридор 2-4 площею 8,9 кв.м.; санвузол 2-5 площею 4,7 кв.м.) і надвірні будівлі та споруди (баня літ. «Ж», альтанка літ. «К», гараж літ. «З», погріб літ. «Л», огорожі №7, 8).

На даний час в натурі у фактичному користуванні відповідача перебуває частина спірного домоволодіння загальною вартістю 243 280 грн.: приміщення житлового будинку з прибудовами загальною площею 50,4 кв.м. та загальною вартістю 179 989 грн. (коридор 1-1 площею 2,6 кв.м.; санвузол 1-2 площею 2,6 кв.м.; кухня 1-3 площею 12,6 кв.м.; житлові кімнати 1-4 площею 15,7 кв.м. та 1-5 площею 16,9 кв.м.), а також надвірні будівлі та споруди загальною вартістю 63 291 грн. (сарай літ. «В», погріб літ. «Д», огорожі №1, 2, 4, 5).

Згідно висновку експерта від 20.08.2021р. №54/21/Буд можливий фактичний розподіл спірного домоволодіння в натурі між сторонами (співвласниками) відповідно до ідеальних часток за кожним із співвласників ( ОСОБА_1 - ѕ частки; ОСОБА_3 - ј частка) та наведено два варіанти розподілу житлового домоволодіння та чотири варіанти можливого встановлення порядку користування земельною ділянкою з урахуванням фактичної площі земельної ділянки.

Оскільки сторони не досягли згоди щодо порядку користування спірним домоволодінням та земельною ділянкою, на якій знаходиться таке домоволодіння, а позивач бажає виділу в натурі частини спірного домоволодіння, що відповідатиме розміру його ідеальної частки, то він звернувся до суду з даним позовом.

Отже між сторонами існує спір, який виник з правовідносин щодо реалізації права спільної часткової власності, що регулюється нормами Конституції України, Цивільного кодексу України (далі - ЦК), Земельного кодексу України (далі - ЗК) та інших нормативно-правових актів.

Положеннями ст. 41 Конституції передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Загальні положення про право власності викладені у главі 23 ЦК.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою статті 321 ЦК встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За правилами ч. 1 ст. 319 ЦК, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Однак право власності за своєю правовою природою не є необмеженим.

На підставі ч. 2 ст. 319 ЦК власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно ч. 5 зазначеної статті власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

З огляду на ч. 7 зазначеної статті діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Законодавчі обмеження здійснення права власності, які пов`язані з особливостями правового регулювання інституту права спільної власності містяться в спеціальних нормах глави 26 розділу 1 «Книги третьої» Цивільного кодексу «Право спільної власності».

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно ч. 1 ст. 356 ЦК власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ст. 357 ЦК частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна. Співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна. Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.

Згідно ст. 358 ЦК право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

У постанові Верховного Суду України від 17.02.2016р. у справі № 6-1500цс15 викладено правовий висновок, що «первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд. При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток. Таким чином, потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном».

У постанові Верховного Суду України від 16.11.2016р. у справі № 6-1443цс16 зроблено висновок, що «виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 364 ЦК співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Аналіз зазначених норм закону свідчить, що визначальною передумовою здійснення поділу в натурі майна спільної власності є наявність технічної можливості здійснити поділ об`єкта спільної власності та згода співвласників такого майна. За відсутності згоди співвласників про поділ спільного майна таке питання вирішується судом та враховується, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна відповідно до ст. 364 ЦК право спільної часткової власності припиняється; при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишається, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто становити окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК та пункту 10 Порядку присвоєння об`єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2010р. № 1117 «Про ідентифікацію об`єктів нерухомого майна для реєстрації прав на них».

Відповідно до змісту положень ст. 120 ЗК та ст. 377 ЦК, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

За змістом ст. 120 ЗК при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди.

Аналіз змісту норм ст. 120 ЗК дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю та споруди, на якій вони розміщені.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами, визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Отже, за загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 120 ЗК, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Таким чином, право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь-якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (ч. 5 ст. 319 ЦК).

У ч. 1 ст. 88 ЗК передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

У постанові від 01.11.2017р. у справі № 6-2454цс16 Верховний Суд України дійшов висновку, що «при вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.

По обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відсутність домовленості між сторонами щодо порядку користування спірним майном у відповідності до їх часток фактично порушує право позивача, як співвласника такого майна. До того ж на даний час в натурі у фактичному користуванні відповідача перебуває частина спірного домоволодіння загальною вартістю 243 280 грн., що на 129 874 грн. перевищує вартість належної йому ідеальної частки у спірному майні (вартість ј частки складає 113 406 грн.).

У фактичному користуванні позивача перебуває частина спірного домоволодіння загальною вартістю 210 344 грн. що, на 129 874 грн. менша за вартість належної йому ідеальної частки у спірному майні (вартість ѕ частки складає 340 218 грн.).

За таких обставин очевидним є той факт, що право позивача, як власника майна є істотно порушеним і може бути захищене в судовому порядку.

Як встановлено судом, на підставі висновку №54/21/Буд. від 20.08.2021р. комплексної експертної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, реальний розподіл житлового будинку спірного домоволодіння в натурі відповідно до ідеальних часток за кожним із співвласників провести можливо.

Аналізуючи зміст запропонованих у експертному висновку варіантів розподілу спірного домоволодіння суд бере до уваги ту обставину, що будь-який з таких варіантів передбачає необхідність компенсації відповідачем позивачу різниці між реальною вартістю частки, що залишається у його власності, та вартістю його ідеальної частки у спірному домоволодінні.

Крім того, за варіантом №1 сторонам необхідно зробити наступні будівельні роботи:

ОСОБА_1 - виконує дверний отвір в перегородці між приміщеннями «2-3 площею 17,1 кв.м. та №1-5 площею 16,9 кв.м.; виконує реконструкцію систем опалення та електропостачання квартири АДРЕСА_1 шляхом відключення таких систем квартири №1 приміщення житлової кімнати №1-5 площею 16,9 кв.м. та додає вказану кімнату до систем опалення та електропостачання квартири №2 ;

ОСОБА_3 - закладає дверний отвір між приміщеннями №1-5 площею 16,9 кв.м. та №1-4 площею 15,7 кв.м.

Згідно варіанту №2 розподілу домоволодіння сторонам необхідно зробити наступні будівельні роботи:

ОСОБА_1 - виконує дверний отвір в перегородці між приміщеннями «2-3 площею 17,1 кв.м. та №1-5 площею 16,9 кв.м.; виконує реконструкцію систем опалення та електропостачання квартири АДРЕСА_1 шляхом відключення таких систем квартири №1 приміщення житлової кімнати №1-5 площею 16,9 кв.м. та додає вказану кімнату до систем опалення та електропостачання квартири №2 ; облаштовує інший вхід в будівлю сараю літ. «В»;

ОСОБА_3 - закладає дверний отвір між приміщеннями №1-5 площею 16,9 кв.м. та №1-4 площею 15,7 кв.м.; виконує монтаж перегородки в будівлі сараю літ «В» (яка розділяє сарай на дві рівнозначні частини).

Натомість, беручи до уваги обставини фактичної експлуатації сторонами часток спірного домоволодіння з надвірними будівлями та спорудами суд доходить висновку, що найбільш доцільним є варіант розподілу житлового будинку між сторонами за запропонованим експертом варіантом №1, оскільки такий варіант розподілу є найменш обтяжливим для відповідача з точки зору розміру компенсації на користь позивача та обсягу вчинення будівельних робіт. При цьому саме такий варіант розподілу найменш впливає на зміну фактичних обставин експлуатації сторонами спірного домоволодіння.

Пленум Верховного Суду України в постанові «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян за жилий будинок» №7 від 04.10.1991р. роз`яснив, що «при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом. Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. У спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв`язку з цим стосовно до ст. 119 ЖК ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.»

Отже, з огляду на те, що для забезпечення відповідності будівельним нормам та стандартам часток, що виділяються сторонам у зв`язку з поділом спірного домоволодіння, фактичний розмір частки позивача зменшується від розміру його ідеальної частки, а у відповідача - збільшується, то з відповідача підлягає стягненню відповідна компенсація на користь позивача.

Стосовно правового режиму спірного домоволодіння у зв`язку з його поділом в натурі слід зауважити, що у постанові Верховного Суду від 19.05.2021р. у справі №501/2148/17 зроблено висновок, що «відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється».

Отже, враховуючи що спірне домоволодіння перебуває у спільній частковій власності двох співвласників, якими є позивач та відповідач, то внаслідок поділу такого майна в натурі між сторонами право спільної часткової власності на нього припиняється.

Що стосується вимог про визначення порядку користування земельною ділянкою, то найбільш доцільним суд вважає визначення відповідного порядку користування за варіантом №1, запропонованим у висновку експерта №54/21/Буд. від 20.08.2021р. (додаток №5 до висновку). При цьому суд бере до уваги відсутність заперечень з боку Черкаської міської ради щодо такого порядку користування земельною ділянкою, але констатує що визначення такого порядку користування не має наслідком виникнення у сторін додаткової правової підстави для набуття речових прав щодо частини площі земельної ділянки, що перевищує площу, яка передана у постійне користування для спірного домоволодіння на підставі рішення Черкаської міської ради №539 від 15.07.1964р.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат, то суд зауважує, що судові витрати складаються із сум судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову в розмірі 2 783 грн. /т. 1 а.с. 1-2/. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, то на підставі ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України зазначені суми витрат слід компенсувати позивачу за рахунок відповідача.

На підставі викладеного вище та керуючись ст. ст. 15, 317, 328, 316, 317, 319, 321, 355, 356, 358, 364 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 81, 89, 95, 206, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Черкаська міська рада про виділ частки в натурі з майна, що є у спільній частковій власності, та встановлення порядку користування земельною ділянкою - задовольнити.

Виділити у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ):

- у житловому будинку А-I, а, а1, а3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , - приміщення кухні 2-1, площею 12,5 кв.м., житлових кімнат 2-2, площею 15,7 кв.м., 2-3, площею 17,1 кв.м., 1-5, площею 16,9 кв.м., коридору 2-4, площею 8,9 кв.м., санвузла 2-5, площею 4,7 кв.м.; серед надвірних будівель та споруд сарай літ. «В», погріб літ. «Д», що складає 3/4 частин вказаного домоволодіння.

Виділити у власність ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ): у житловому будинку А-I, а, а1, а3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , - приміщення коридору 1-1, площею 2,6 кв.м., санвузла 1-2, площею 2,6 кв.м., кухні 1-3, площею 12,6 кв.м., житлової кімнати 1-4, площею 15,7 кв.м., серед надвірних будівель та споруд огорожі літ. «№1», літ. «№2», літ. «№4», літ. «№5», що складає 1/4 частину вказаного домоволодіння.

Стягнути із ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) різницю між вартістю його ідеальної частки у праві власності на житловий будинок з надвірними спорудами та вартістю його частини житлового будинку із надвірними спорудами, що виділяється йому - у розмірі 45 965 грн.

Встановити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 згідно варіанту 1, встановленого порядку користування земельною ділянкою, запропонованого у висновку експерта №54/21/Буд., складеного 20.08.2021 року судовим експертом Гнатком Віктором Григоровичем.

Стягнути із ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 2 783 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 01 березня 2023 року.

Головуючий : В.М. Скляренко