Рішення

від 02.03.2023 по справі 904/4156/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2023м. ДніпроСправа № 904/4156/22

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Арнаутовій А.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтвайр", 49127, м.Дніпро, вул.Базова, буд.8, код ЄДРПОУ 34230377

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп", 51918, м.Кам`янське, вул.Дніпробудівська, буд.35, код ЄДРПОУ 40497752

про стягнення заборгованості за договором поставки

Представники:

від позивача: Уланівський Сергій Євгенійович

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтвайр" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп" про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 835 696,77грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договору поставку товару № 81929-240122-2 від 24.01.2022р. щодо оплати вартості отриманого товару.

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп" та обліковуються на всіх його рахунках в банківських та інших фінансових установах, в межах суми заявлених позовних вимог - 835 696,77грн., або еквівалент вказаної суми у будь-яких іноземних валютах. Ухвалою суду від 16.11.2022р. заяву про забезпечення позову від 09.11.2022, вих. № 09-2 повернуто заявнику.

В своїй позовній заяві позивач просить суд розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.11.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

До суду від відповідача електронною поштою надійшли наступні документи:

- відзив на позовну заяву, в якій просить суд поновити строк на подачу до суду відзиву на позовну заяву та відмовити в задоволенні позовних вимог;

- заперечення на клопотання позивача про забезпечення позовної заяви;

- попередній розрахунок судових витрат на адвокатські послуги згідно договору від 01.12.2022р.;

- клопотання про долучення до матеріалів справи додатків до відзиву скріпленими електронно-цифровим підписом;

- клопотання про внесення даних до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи в підсистемі "Електронний суд";

- клопотання про здійснення розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, для правильного врегулювання спору, оскільки вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач в своєму відзиві зазначає, що 09.02.2022 був підписаний контракт з компанією "Ardor Intertrade L.P." Dept. 1351, 1 St Floot, 211 Dumbarton Road, Glasgow, G11 6AA, Scotland" щодо придбання карбаміду гранульованого для сільськогосподарського використання вартістю 670 доларів США за метричну тонну на загальну суму 2 010 000,00 доларів США. Відповідно до укладеного вище контракту замовлений товар повинен був прибути до ДП "СК "Ольвія" в період з 27.02.2022р. по 10.03.2022р. Відповідно до відповіді на адвокатський запит від ДП "СК "Ольвія" до вказаного порту у визначений в договорі строк судна не заходили, а тому місцезнаходження вищезазначеного судна повідомити не можуть.

Оскільки на виконання вимог контракту, укладеного з "Ardor Intertrade L.P." передоплата була фактично 100% (а саме: 30 % необхідно було сплатити впродовж 3-х днів після підписання договору та 70 % до закінчення завантаження та відплиття судна), що зумовило акумулювання значної для ТОВ "Хімпромгруп" суми грошових коштів, в тому числі кредитних, а товар за зазначеним договором у визначений строк не було отримано.

26.12.2022р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просить відмовити відповідачу в задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі, оскільки спір виник з виник відповідача. Позивач зазначає, що настання форс-мажорних обставин звільняє особу виключно від відповідальності за порушення договірних зобов`язань, що встановлена договором чи законом, якщо таке порушення сталося внаслідок непереборної сили; звільнення від відповідальності не означає звільнення від обов`язку виконання зобов`язань, строк прострочення за яким вже перевищує 9 місяців.

Ухвалою суду від 26.12.2022р. здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/4156/22 за правилами загального позовного провадження, розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

08.02.2023р. до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких просить суд задовольнити його клопотання про проведення процедури врегулювання спору за участю судді, провести процедуру врегулювання спору за участю судді по даній справі та зупинити провадження у справі № 904/4156/22 до припинення врегулювання спору за участю судді.

20.02.2023р. до суду електронною поштою надійшло клопотання позивача, в якому просить суд провести підготовче засідання без його участі, відмовити в задоволенні клопотання відповідача про проведення процедури врегулювання спору за участю судді, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Позивач зазначає про те, що відповідач зловживає своїм процесуальним правом та затягує розгляд справи, оскільки останній мав достатньо часу для того, щоб почати виконувати свої зобов`язання, проте станом на сьогоднішній день жодних дій з боку відповідача вчинено не було.

Ухвалою суду від 21.02.2023р. в задоволенні клопотанні відповідача клопотання про врегулювання спору за участі судді в порядку ст.186 ГПК України, яке зазначено в запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву, було відмовлено.

Ухвалою суду від 21.02.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.03.2023р.

В судове засідання, 02.03.2023р.. з`явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання, 02.03.2023р., не з`явився. 02.03.2023р. направив до суду клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату через перебування в іншому судовому засіданні (в рамках кримінального провадження) в Красногвардійському районному суді. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні. З врахуванням вище викладеного, судом не виявлено обставин, які не дають змоги вирішувати спір у даному судовому засіданні і могли б бути підставою для відкладення судового засідання, визначених ст.202 ГПК України.

В судовому засіданні, 02.03.2023р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

24.01.2022р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтвайр" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп" (покупець) був укладений Договір № 81929-240122-2 поставки товару.

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов`язався передати у власність Покупцеві добриво складне мінеральне NPK 8:19:29, (надалі - товар), згідно специфікацій, які є невід`ємними частинами договору, а Покупець зобов`язався прийняти і оплатити товар.

Найменування товару, код УКТ ЗЕД, одиниці виміру, кількість товару та ціна, вид упаковки зазначається у специфікації, яка є невід`ємною частиною договору (пункт 2.1 Договору).

Постачальник здійснює поставку покупцю товару (частини), зазначеного в специфікації, вільного від будь-яких прав та вимог третіх осіб протягом строку дії договору на умовах поставки, зазначених в специфікації, згідно ІНКОТЕРМС Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2020 року) (пункт 3.1. Договору)

Відповідно до пункту 3.9 договору, при поставці Товару на умовах СРТ обов`язок Постачальника поставити Товар вважається виконаним з моменту передачі Товару першому перевізнику, право власності на товар переходить Покупцю, тільки після 100% передоплати на підставі виставленого рахунку Постачальника, з моменту 100% оплати за товар Покупець несе ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару, в тому числі Покупець несе ризик природної втрати пов`язаної із його перевезенням.

Датою поставки Товару вважається, у випадку відвантаження залізничним транспортом, - дата приймання вантажу до перевезення в електронній накладній (графа номер 56 накладної).

Вантажовідправником товару також може бути як безпосередньо постачальник, так і будь-яка інша особа визначена постачальником, про що він повідомляє покупця.

Згідно з пунктом 3.10 Договору, при поставці товару на умовах EXW обов`язок Продавця передати товар вважається виконаним з моменту надання товару у розпорядження Покупця (одержувача) в місці поставки, з цього моменту до Покупця переходять ризик втрати (в тому числі природної втрати) та пошкодження товару та право власності на товар.

Датою поставки партії товару вважається дата, що вказана у видатковій накладній та яка відповідає даті передачі товару Покупцю або одержувачу, який визначений Покупцем.

Ціна товару зазначається у специфікаціях до цього Договору, які є невід`ємною частиною цього Договору (пункт 5.1 Договору).

Загальна сума договору складається з арифметичних сум відповідних специфікацій. Загальна сума договору може змінюватись шляхом підписання сторонами додаткових угод. При цьому загальна сума даного договору визначається як арифметична сума вартості товару, передбаченого у всіх специфікаціях, підписаних до даного договору. (пункт 5.2. договору)

Згідно з пунктами 5.3, 5.4 договору, Покупець здійснює оплату за Товар на умовах 100 % попередньої оплати на підставі виставленого постачальником рахунку (ів) у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Днем оплати вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Оплата здійснюється в національній валюті України, в гривнях.

Даний Договір набирає чинності з моменту його укладання та діє до 31.12.2022 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. (п. 11.1. договорів).

Так, сторонами були підписані специфікації до договору № 81929-240122-2 поставки товару від 24.01.2022р., а саме:

- № 1 від 24.01.2022р., відповідно до якої визначено найменування товару, вид упаковки, код УКТ ЗЕД, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару без ПДВ та з ПДВ. Загальна вартість товару складає 17 055,04грн. в тому числі ПДВ 20 % - 2 842,51грн.

Умови (базис) поставки товару: EXW, склад продавця, м.Кам`янське.

Термін відвантаження: січень-лютий 2022р.

Порядок та умови оплати: оплата 100% за на підставі виставленого рахунку постачальника.

Позивач виставив відповідачу рахунок № 92 від 24 січня 2022р. на оплату вартості товару в розмірі 17 055,04грн.

Виконуючи умови договору, позивач здійснив на адресу відповідача поставку товару на суму 17 055,04грн. що підтверджується видатковою накладною № 197 від 28.01.2022р.

Відповідачем здійснено оплату за отриманий товар у сумі 17 055,04грн., про що свідчить виписка з рахунку.

Заборгованість за отриманий товар за видатковою накладною № 197 від 28.01.2022р. відсутня.

- № 2 від 31.01.2022р., відповідно до якої визначено найменування товару, вид упаковки, код УКТ ЗЕД, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару без ПДВ та з ПДВ. Загальна вартість товару складає 17 055,04грн. в тому числі ПДВ 20 % - 2 842,51грн.

Умови (базис) поставки товару: EXW, склад продавця, м.Кам`янське.

Термін відвантаження: січень-лютий 2022р.

Порядок та умови оплати: оплата 100% за на підставі виставленого рахунку постачальника.

Позивач виставив відповідачу рахунок № 129 від 31 січня 2022р. на оплату вартості товару в розмірі 17 055,04грн.

Виконуючи умови договору, позивач здійснив на адресу відповідача поставку товару на суму 17 055,04грн., що підтверджується видатковою накладною № 209 від 01 лютого 2022р.

Відповідачем здійснено оплату за отриманий товар у сумі 17 055,04грн., про що свідчить виписка з рахунку.

Заборгованість за отриманий товар за видатковою накладною № 209 від 01 лютого 2022р. відсутня.

- № 3 від 07.02.2022р., відповідно до якої визначено найменування товару, вид упаковки, код УКТ ЗЕД, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару без ПДВ та з ПДВ. Загальна вартість товару складає 119 385,25грн. в тому числі ПДВ 20 % - 19 897,54грн.

Умови (базис) поставки товару: EXW, склад продавця, м.Кам`янське.

Термін відвантаження: лютий 2022р.

Порядок та умови оплати: оплата 100% за на підставі виставленого рахунку постачальника.

Позивач виставив відповідачу рахунок № 148 від 07 лютого 2022р. на оплату вартості товару в розмірі 119 385,25грн.

Виконуючи умови договору, позивач здійснив на адресу відповідача поставку товару на суму 119 385,25грн., що підтверджується видатковою накладною № 205 від 07 лютого 2022р.

Відповідачем здійснено оплату за отриманий товар у сумі 119 385,25грн., про що свідчить виписка з рахунку.

Заборгованість за отриманий товар за видатковою накладною № 205 від 07 лютого 2022р. відсутня.

- № 4 від 14.02.2022р., відповідно до якої визначено найменування товару, вид упаковки, код УКТ ЗЕД, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару без ПДВ та з ПДВ. Загальна вартість товару складає 34 110,07грн. в тому числі ПДВ 20 % - 5 685,01грн.

Умови (базис) поставки товару: EXW, склад продавця, м.Кам`янське.

Термін відвантаження: лютий 2022р.

Порядок та умови оплати: оплата 100% за на підставі виставленого рахунку постачальника.

Позивач виставив відповідачу рахунок № 174 від 14 лютого 2022р. на оплату вартості товару в розмірі 34 110,07грн.

Виконуючи умови договору, позивач здійснив на адресу відповідача поставку товару на суму 34 110,07грн., що підтверджується видатковою накладною № 387 від 16 лютого 2022р.

Відповідачем здійснено оплату за отриманий товар у сумі 34 110,007грн., про що свідчить виписка з рахунку.

Заборгованість за отриманий товар за видатковою накладною № 387 від 16 лютого 2022р. відсутня.

- № 5 від 16.02.2022р., відповідно до якої визначено найменування товару, вид упаковки, код УКТ ЗЕД, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару без ПДВ та з ПДВ. Загальна вартість товару складає 1 142 687,41грн. в тому числі ПДВ 20 % - 190 447,90грн.

Умови (базис) поставки товару: EXW, склад продавця, м.Кам`янське.

Термін відвантаження: лютий 2022р.

Порядок та умови оплати: оплата 100% за на підставі виставленого рахунку постачальника.

Позивач виставив відповідачу рахунок № 185 від 16 лютого 2022р. на оплату вартості товару в розмірі 1 142 687,41грн.

Виконуючи умови договору, позивач здійснив на адресу відповідача поставку товару на суму 852 751,80грн., що підтверджується видатковою накладною № 392 від 18 лютого 2022р.

Позивачем була зарахована часткова оплата за поставлений товар в сумі переплати 17 055,03р. (в складі оплати суми за видатковою накладною № 391 від 31 березня 2022р.)

Заборгованість за отриманий товар за видатковою накладною № 392 від 18 лютого 2022р. складає 835 696,77грн.

- № 6 від 17.02.2022р., відповідно до якої визначено найменування товару, вид упаковки, код УКТ ЗЕД, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару без ПДВ та з ПДВ. Загальна вартість товару складає 289 935,61грн. в тому числі ПДВ 20 % - 48 322,60грн.

Умови (базис) поставки товару: EXW, склад продавця, Бузівка.

Термін відвантаження: лютий 2022р.

Порядок та умови оплати: оплата 100% за на підставі виставленого рахунку постачальника.

Позивач виставив відповідачу рахунок № 189 від 17 лютого 2022р. на оплату вартості товару в розмірі 289 935,61грн.

Виконуючи умови договору, позивач здійснив на адресу відповідача поставку товару на суму 272 880,58грн., що підтверджується видатковою накладною № 391 від 31 березня 2022р.

Відповідачем здійснено оплату за отриманий товар у сумі 289 935,61грн., про що свідчить виписка з рахунку. Сума переплати становить 17 055,03грн. (більше вартості поставленого товару), які були зараховані в часткову оплату за поставлений товар по накладній № 392 від 18.02.2022р.

Заборгованість за отриманий товар за видатковою накладною № 391 від 31 березня 2022р. відсутня.

Станом на сьогоднішній день, заборгованість за договором № 81929-240122-2 поставки товару від 24.01.2022р. за отриманий товар становить 835 696,77грн., яка підлягає до стягненню і підтверджується матеріалами справи.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

З приводу обставин, наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву, щодо наявності форс-мажорних обставин, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.

Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Стаття 218 Господарського кодексу України унормовує, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договору № 81929-240122-2 поставки товару від 24.01.2022р. як і не доведено наявність обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором.

Введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

Більше того, з Наказу № П-25/02 від 25.02.2022 вбачається, що ТОВ "Хімпромгруп" продовжує свою роботу, шляхом запровадження дистанційної роботи співробітників (а.с.72 зі зворотної сторони).

В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Окрім цього, суд зауважує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін договору.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально та такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути наслідків несвоєчасного виконання грошового зобов`язання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує (в тому числі і як свідок). Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Враховуючи вказані вище обставини, які були з`ясовані під час розгляду даної справи, суд приходить до висновку, що докази на підтвердження існування обставин непереборної сили (форм-мажору) у даній справі є менш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.

Пунктом 6 статті 3 Цивільного кодексу України закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності. Водночас необхідно зазначити, що Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності врахування принципу добросовісності (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 28.09.2021 у справі №918/1045/20, від 11.08.2021 у справі № 909/436/20, від 06.10.2021 у справі № 925/1546/20). Доктрина "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), в основі якої лежить принцип добросовісності, базується ще на римській максимі - "non concedit contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (постанови Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20, від 09.06.2021 у справі № 911/3039/19, від 08.09.2021 у справі № 910/10444/20). Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу України, визначивши межі здійснення цивільних прав, закон встановлює, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.

Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 81929-240122-2 поставки товару від 24.01.2022р. в розмірі 835 696,77грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 12 535,45грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

19.12.2022р. до суду від представника відповідача надійшов попередній розрахунок судових витрат на адвокатські послуги згідно договору від 01.12.2022р., який буде становить мінімум від 75 000,00грн.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України позивачем 01.03.2023р. подано заяву про понесені таких судових витрат у розмірі 20 000,00грн., докази яких будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду по даній справі.

Керуючись ст.ст.2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп", 51918, м.Кам`янське, вул.Дніпробудівська, буд.35, код ЄДРПОУ 40497752 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтвайр", 49127, м.Дніпро, вул.Базова, буд.8, код ЄДРПОУ 34230377 заборгованість за Договором № 81929-240122-2 поставки товару від 24.01.2022р. в розмірі 835 696,77грн. та судовий збір у розмірі 12 535,45грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.03.2023р.

Суддя С.П. Панна