Постанова

від 02.10.2023 по справі 904/4156/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2023 року м.Дніпро Справа № 904/4156/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

судді: Парусніков Ю.Б., Іванов О.Г.,

секретар судового засідання Зелецький Р.Р.

представники сторін в судове засідання не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтвайр" на додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2023 року у справі №904/4156/22 (суддя Панна С.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтвайр", 49127, м.Дніпро, вул.Базова, буд.8, код ЄДРПОУ 34230377

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп", 51918, м.Кам`янське, вул.Дніпробудівська, буд.35, код ЄДРПОУ 40497752

про стягнення заборгованості за договором поставки,-

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2023 року у справі №904/4156/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтвайр" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу від 07.03.2023 року № б/н задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп", 51918, м.Кам`янське, вул.Дніпробудівська, буд.35, код ЄДРПОУ 40497752 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтвайр", 49127, м.Дніпро, вул.Базова, буд.8, код ЄДРПОУ 34230377 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

В решті заявлених витрат на правничу допомогу - відмовлено.

Оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів по справі та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі № 904/4156/22 є завищеним, деякі витрати на послуги з надання правничої допомоги не були неминучими, а, отже, не вбачається розумна необхідність понесення судових витрат у заявленому до відшкодування розмірі на суму 20 000,00грн. у суді першої інстанції у даній справі, а тому обґрунтованими, справедливими та співмірними визнаються судом витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00грн., що покладаються на відповідача.

Не погодившись з додатковим рішення суду в частині відмови в стягненні заявленої суми, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтвайр", в якій просить скасувати частково додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2023 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача в повному обсязі, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтвайр" суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн. В решті додаткове рішення від 16.03.2023 року просить залишити без змін.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що:

- судом першої інстанції не враховані при ухваленні додаткової постанови правові висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у постановах від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21, від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі № 910/12876/19;

- у розумінні положень ч. ч. 5,6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, коли на її думку, недотримано вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт;

- суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;

- розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини; визначений позивачем та адвокатом розмір ( 20 000, 00 грн.) витрат на професійну правничу допомогу відповідає критеріям розумності (становить 2,4% від ціни позову), реальності, а також співмірності, складності справи та обсягу наданих послуг.

Відзив на апеляційну скаргу представник відповідача не надав.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2023 року, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтвайр" у справі №904/4156/22 передано колегії суддів у складі: Верхогляд Т.А. (головуючий, доповідач), судді: Мороз В.Ф., Парусніков Ю.Б.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2023 року відкрито апеляційне провадження у справі; призначено судове засідання на 07.08.2023 року.

Розпорядженням керівника апарату суду від 07.08.2023 року у зв`язку з відпусткою судді Мороза В.Ф., було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2023 року для розгляду справи №904/4156/22 призначено колегію суддів у складі: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач), суддів: Березкіної О.В., Паруснікова Ю.Б.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку із звільненням з посади судді Березкіної О.В. для розгляду справи № 904/4156/22 визначено колегію у складі головуючого судді Верхогляд Т.А. (доповідач), суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.

В судове засідання сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до вимог ч.ч.1,2,5 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2023 року позовні вимоги ТОВ "Інтвайр" задоволені в повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтвайр" заборгованість за договором поставки товару № 81929-240122-2 від 24.01.2022 року в розмірі 835 696, 77 грн. та судовий збір у розмірі 12 535, 45грн.

08.03.2023 року від ТОВ "Інтвайр" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/4156/22, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 20 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу та вважає необхідним звернути увагу на наступне:

Згідно ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 Господарського процесуального кодексу України): - подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 року у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 року у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 року у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 року у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 року у справі № 915/237/18, від 24.11.2021 року у справі №914/1945/19, від 23.11.2021 року у справі №873/126/21).

У розумінні положень ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, коли на її думку, недотримано вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаний правовий висновок наведений у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року по справі № 922/445/19.

Також Об`єднана палата зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

В даному випадку витрати позивача на правничу допомогу були неминучі і понесені вони у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору та вимог закону і його недобросовісною поведінкою при веденні господарської діяльності, що встановлено рішенням суду по даній справі від 02.03.2023 року.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки наведені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 року у справі N 915/237/18, від 24.10.2019 року у справі N 905/1795/18, від 17.09.2020 року у справі N 904/3583/19.

До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі N 905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі N 922/2685/19 викладено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що рішення відбулось на користь позивача і спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, витрати по справі, в даному випадку покладаються на відповідача.

За приписами ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до матеріалів справи, 01.03.2023 року до закінчення судових дебатів, представником позивача на електронну скриньку господарського суду Дніпропетровської області була подана заява про понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу по справі № 904/4156/22 в розмірі 20 000,00 грн. та повідомлено суд, що докази відповідних витрат будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у даній справі.

У встановлений Господарським процесуальним кодексом України процесуальний строк позивач направив на адресу суду заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу від 07.03.2023 року № б/н, разом з доказами на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу по справі № 904/4156/22.

Відтак, позивачем дотримані строки на подання доказів, визначені ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Як зазначалося вище, позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000, 00 грн.

Частинами 1 та 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем про стягнення витрат на правничу допомогу зазначено у позовній заяві, розмір цих витрат визначено у сумі 20 000, 00 грн.

Отже, позивачем дотримано вимоги ст.124 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем надані наступні докази надання Адвокатським об`єднанням "Клименко і партнери" Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтвайр" юридичних послуг під час розгляду справи № 904/4156/22:

- копія договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 10.10.2022 року;

- копія акту здачі-приймання наданих послуг № АО-00008 від 07.03.2023 року.

Так, між ТОВ "Інтвайр" та Адвокатським об`єднанням "Клименко і партнери" було укладено Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги від 10.10.2022 року.

Згідно п. 1.1. вказаного Договору Предметом даного Договору є надання Об`єднанням усіма законними методами та способами професійної правничої (правової) допомоги Клієнту у судовій справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтвайр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп" про стягнення заборгованості за Договором поставки № 81929-240122-2 від 24.01.2022 року, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надані послуги (професійну правничу (правову) допомогу) та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.

У відповідності з п. 1.2. Договору на виконання п. 1.1. даного Договору Клієнт уповноважує адвокатів Об єднання:

- підготувати позовну заяву до Господарського суду міста Дніпропетровської області в інтересах Клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп" про стягнення заборгованості за Договором поставки товару № 81929-240122-2 від 24.01.2022 року;

- представляти Клієнта у Господарському суді Дніпропетровської області з усіма правами (без обмежень повноважень) наданими позивачу, відповідачу, третій особі;

- надавати інші види професійної правничої (правової) допомоги, пов`язаної з розглядом вказаної судової справи.

Згідно з п. 4.1. Договору за надані послуги (професійну правничу (правову) допомогу) у судовій справі, вказаній в п. 1.1. цього Договору, що включає в себе підготовку позовної заяви, представництво адвокатами Об`єднання інтересів Клієнта у судових засіданнях в господарському суді першої інстанції, підготовку та подання до суду всіх необхідних процесуальних документів та вчинення інших необхідних процесуальних дій, які виникнуть в процесі розгляду господарським судом вказаної справи, Клієнт виплачує Об`єднанню фіксований гонорар у розмірі 20 000 грн. 00 коп. (двадцять тисяч гривень 00 коп.) у разі задоволення судом позовних вимог шляхом оплати на поточний рахунок Об`єднання, вказаний у цьому Договорі, у строк не пізніше ніж 5 робочих днів з моменту фактичного надходження грошових коштів на поточний рахунок Клієнта в результаті добровільного або в результаті примусового виконання Відповідачем рішення Господарського суду міста Дніпропетровської області у справі, вказаній в п. 1.1. цього Договору.

Відповідно до п. 8.3. Договору документом, що підтверджує надання послуг за Договором є підписаний обома Сторонами Акт приймання-передачі наданих послуг. Протягом 3 (трьох) робочих днів по завершенню надання передбачених цим Договором послуг та отримання рішення суду у судовій справі, вказаній в п. 1.1. цього Договору, яким позовні вимоги Клієнта задоволено, Об`єднання передає Клієнту два екземпляри підписаного зі сторони Об`єднання Актів приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до детального опису робіт, наведеного у Акті приймання-передачі наданої правової допомоги №АО-00008 від 07.03.2023 року, адвокатським об`єднанням були надані клієнту наступні послуги:

- підготовка позовної заяви з додатками про стягнення заборгованості за Договором поставки товару № 81929-240122-2 від 24.01.2022 року, що включає в себе аналіз письмових доказів, формування правової позиції у справі, пошук та аналіз правових позицій Верховного Суду в аналогічних справах, здійснення розрахунку ціни позову та розміру судового збору;

- підготовка та подання до суду 26.12.2022 року відповіді на відзив у справі № 904/4156/22, що включає в себе формування правової позиції у справі, пошук та аналіз правових позицій Верховного Суду в аналогічних справах;

- підготовка та подання до суду заяви про участь у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду від 06.01.2023 року;

- підготовка та подання до суду заяви про участь у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду від 27.01.2023 року;

- підготовка та подання до суду клопотання про проведення підготовчого засідання без участі позивача від 07.02.2023 року;

- підготовка та подання до суду клопотання про проведення підготовчого засідання без участі позивача від 20.02.2023 року;

- підготовка та подання до суду заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду від 24.02.2023 року;

- представництво адвокатом інтересів Замовника у судовому засіданні 02.03.2023 року.

Позивачем здійснено оплату правничих послуг у загальному розмірі 20000, 00 грн.

Колегія суддів вважає безпідставним зменшення судом витрат позивача на безпосереднє представництво адвокатом у суді.

По-перше, вказані суми за представництво визначені в Договорі про надання професійної правничої (правової) допомоги від 23.09.2022 року у фіксованому розмірі.

По-друге, за висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 16.06.2022 року у справі 873/244/21, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам, в іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору.

Суд звертає увагу, що відповідачем не були подані заперечення з приводу судових витрат позивача на правничу допомогу.

Натомість, суд першої інстанції самостійно вдався до оцінки розміру вартості такої послуги, безпідставно зменшивши її.

На думку колегії суддів заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу є співрозмірними з критерієм розумності і обґрунтованості таких витрат, враховуючи доведення позивачем обсягу і вартості наданих послуг, та відсутність заперечень та доказів з боку відповідача щодо неспівмірності цих витрат наданим послугам.

Суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини справи щодо обсягу наданих адвокатських послуг позивачу, їх співмірності та неминучості та не звернув увагу, що відповідачем також було зазначено про понесення ним витрат на професійну правничу допомогу за значно менший обсяг робіт в розмірі 75 000,00 грн.

Отже, в частині відмови в задоволенні заяви про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції вважає необхідним рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення заяви позивача в повному обсязі.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що позивач довів належними та допустимими доказами понесені ним витрати на правничу допомогу, її складові. Суд в оскаржуваному додатковому рішенні без відповідних доказів відповідача щодо неспівмірності заявлених витрат позивача на правничу допомогу обсягу і вартості наданих послуг, вдався до зменшення витрат на правничу допомогу.

Наведене є порушенням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування частково додаткового рішення у справі, прийняття в цій частині нового рішення, відповідного до якого заяву позивача слід задовольнити у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтвайр" задовольнити.

Додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2023 року у справі №904/4156/22 скасувати в частині відмови позивачу в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

Прийняти у цій частині нове рішення, в зв`язку з чим викласти резолютивну частину додаткового рішення у наступній редакції:

"Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтвайр" про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/4156/22 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп" (51918, м.Кам`янське, вул.Дніпробудівська, буд.35, код ЄДРПОУ 40497752) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтвайр" (49127, м.Дніпро, вул.Базова, буд.8, код ЄДРПОУ 34230377) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп.)."

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16.10.2023 року.

Головуючий суддяТ.А.Верхогляд

СуддяО.Г. Іванов

Суддя Ю.Б. Парусніков