Рішення

від 22.02.2023 по справі 910/8762/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.02.2023Справа № 910/8762/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Свіденко С.К., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НоваПей" (03026, місто Київ, Столичне шосе, будинок 103, офіс 1304; ідентифікаційний код 38324133)

до Товариства з обмеженою діяльністю "Дорс Україна" (04071, місто Київ, вулиця Петрівська, будинок 19; ідентифікаційний код 34299727)

про стягнення 331 600, 12 грн,

Представники сторін:

від позивача: Войтов О.А.

від відповідача: Бохан О.С.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "НоваПей" з позовом до Товариства з обмеженою діяльністю "Дорс Україна" про стягнення заборгованості в розмірі 2 361 600, 12 грн, з яких: 2 030 000, 00 грн - основного боргу (сума попередньої оплати), 70 854, 36 грн - інфляційних втрат, 243 321, 92 грн - пені, 17 423, 84 грн - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем в порушення обумовлених договірних зобов`язань не було здійснено поставки покупцю замовленого згідно специфікацій № 2 та № 3 товару. Постачальником було повідомлено про неможливість виконання свої зобов`язань за договором, у зв`язку з непереборними форс-мажорними обставинами. Покупцем було направив постачальнику претензію за вих. № 09-06/2022/18/5 від 09.06.2022 з вимогою повернути суму попередньої оплати в розмірі 2 030 000, 00 грн протягом 5 календарних днів з дня її отримання, водночас, вказану відповідачем суму повернуто не було. З огляду на що, позивач й звернувся до суду з позовом про стягнення основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

2. Стислий виклад позиції відповідача

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2023 судом будо відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою діяльністю "Дорс Україна" про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву та відповідно вказаний відзив Товариства з обмеженою діяльністю "Дорс Україна" у справі № 910/8762/22 залишено без розгляду.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НоваПей" залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду: доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви сформованої в системі "Електорнний суд" та датованої 07.09.2022 на 8 арк. та/або пояснення щодо надіслання відповідачу копії позовної на 6 арк. 31.08.2022 та ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія BI № 1101967 від 30.08.2022.

15.09.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НоваПей" про усунення недоліків позовної заяви з доданими до неї доказами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.10.2022.

28.09.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про ознайомлення з матеріалами справи.

06.10.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення № 4097 про надання адвокату Осколкову І.Л. доступу до справи за допомогою Електронного кабінету користувача ЄСІТС.

17.10.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

З огляду на триваючу повітряну тривогу підготовче засідання 19.10.2022 не відбулося, у зв`язку з чим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 підготовче засідання у справі № 910/8762/22 було призначено на 23.11.2022.

14.11.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про закриття провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою діяльністю "Дорс Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НоваПей" коштів в сумі 2 030 00, 00 грн, оскільки, відповідачем було передано позивачу майно (товар) на означену суму відповідно до видаткової накладної № РН-0000003 від 26.10.2022.

15.11.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

23.11.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення у справі.

З огляду на триваючу повітряну тривогу, а в подальшому знеструмлення електромережі суду, вихід з ладу сервера автоматизованої системи та інші умови, що впливають на безперебійність функціонування автоматизованої системи, підготовче засідання 23.11.2022 знову не відбулося.

У зв`язку з чим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 підготовче засідання у справі № 910/8762/22 було призначено на 14.12.2022.

13.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про повернення судового збору в сумі 15 225, 23 грн у зв`язку з відмовою від частини позовних вимог.

У підготовчому засіданні 14.12.2022 оголошено перерву до 18.01.2023.

26.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

29.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач також просить суду поновити строк на його подання.

17.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові письмові пояснення у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2023 було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НоваПей" про закриття провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою діяльністю "Дорс Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НоваПей" коштів в сумі 2 030 00, 00 грн та відповідно закрито провадження у справі № 910/8762/22 в даній частині. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "НоваПей" з Державного бюджету України судовий збір сплачений за звернення до суду з даним позовом в сумі 15 225, 23 грн, згідно платіжного доручення № ПФ476143 від 31.08.2022. Оригінал платіжного доручення № ПФ476143 від 31.08.2022 на суму 35 424, 00 грн залишено в матеріалах даної справи. Відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою діяльністю "Дорс Україна" про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву та відповідно вказаний відзив Товариства з обмеженою діяльністю "Дорс Україна" у справі № 910/8762/22 залишено без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.02.2023.

19.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про стягнення судових витрат, в якому позивач просить суд розподілити судові витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000, 00 грн.

У судовому засіданні 08.02.2023 було оголошено перерву до 22.02.2023.

У судовому засіданні 22.02.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.

Представник відповідача заперечив щодо позову та просив суд відмовити в його задоволенні.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 22.02.2023 дослідивши її матеріали та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

09.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НоваПей" (покупець) та Товариством з обмеженою діяльністю "Дорс Україна" (постачальник) був укладений договір поставки № 03/6-21 за умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар у встановлені договором строки, а покупець зобов`язується прийняти такий товар і оплатити його на умовах даного договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. предметом договору є визначений товар з найменуванням, зазначеним у специфікації, додатках та/або інших документах згідно умов договору.

Загальна кількість товару, що підлягає поставці, одиниці вимірювання, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура, тощо) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами, ціна товару та дата поставки визначається специфікацією (п. 3.1. договору).

Пунктом 3.2. договору передбачено, що специфікація після погодження сторонами є невід`ємною частиною договору. У випадку відсутності специфікації, видаткові накладні на поставку партії товару після їх підписання сторонами мають силу специфікації.

Поставка товару здійснюється на підставі специфікації, оформленої та підписаної сторонами згідно попереднього письмового замовлення покупця. Оформлення замовлення проводиться покупцем протягом одного робочого дня з дня підписання сторонами договору. У замовленні визначається: дата замовлення; найменування товару; кількість одиниць товару; бажана дата поставки товару (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 4.4. договору товар вважається зданим постачальником і прийнятий покупцем з моменту підписання повноваженими представниками сторін видаткових накладних. Підтвердженням прийняття за кількістю та найменуванням є довіреність на одержання цінностей, видана покупцем, в якій зазначається фактична кількість товару, прийнятого покупцем. Датою поставки вважається дата підписання сторонами видаткової накладної на поставлений товар.

Ціна на товар вказується у специфікації, яка підписується сторонами (п. 7.1. договору).

Згідно п. 8.1. договору оплата поставленого товару здійснюється шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника в цьому договорі на наступних умовах:

- перший транш - 50% від суми замовленої партії товару сплачується покупцем після підписання договору;

- решта суми замовленої партії товару сплачується на підставі рахунку на оплату, наданого постачальником протягом 14-ти календарних днів з дати отримання товару покупцем.

Оплата здійснюється покупцем на підставі наданих постачальником рахунків-фактур. При здійсненні платежу покупець обов`язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього договору (п. 8.2. договору).

Пунктом 9.3. договору передбачено, що у разі порушення постачальником строків поставки товару, встановлених в специфікації до цього договору, постачальник сплачує покупцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки поставки партії товару.

15.11.2021 між покупцем та постачальником був укладений додаток № 2 до договору (Специфікація № 2), відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався поставити покупцю товар (лічильник банкнот DORS 800 в кількості 110 шт.) загальною вартістю 3 190 000, 00 грн. Термін поставки - 155 днів з моменту зачислення першого траншу на рахунок постачальника (п. 8.1).

Позивачем було здійснено на користь відповідача оплату 50% від загальної вартості товару відповідно до специфікації № 2, що становить 1 595 000, 00 грн згідно платіжного доручення № ПФ346851 від 19.11.2021.

24.11.2021 між сторонами був укладений додаток № 3 до договору (Специфікація № 3), відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався поставити покупцю товар (лічильник банкнот DORS 800 в кількості 110 шт.) загальною вартістю 3 190 000, 00 грн. Термін поставки - 185 днів з моменту зачислення першого траншу рахунок постачальника (п. 8.1).

14.12.2021 позивачем оплатив на користь відповідача 50% від загальної вартості товару згідно специфікації № 3, що становить 1 595 000, 00 грн. відповідно до платіжного дорученням № ПФ361620 від 14.12.2021.

Відтак, постачальник зобов`язаний був поставити покупцю замовлений товар згідно специфікації № 2 не пізніше 22.04.2022, а згідно специфікації № 3 не пізніше 17.06.2022.

Згідно видаткової накладної № Д02705/22 від 27.05.2022 постачальник передав покупцю згідно специфікації № 2 лічильник банкнот DORS 800 в кількості 40 (сорок) шт. на загальну суму 1 160 000, 00 грн.

Листом від 24.05.2022 за № 2405/22 постачальник повідомив покупця про неможливість виконати свої зобов`язання за договором у зв`язку з непередбаченими форс-мажорними обставинами.

У свою чергу, покупець направляв постачальнику претензію від 09.06.2022 за вих. № 09-06/2022/18/5 з вимогою повернути суму попередньої оплати в розмірі 2 030 000, 00 грн протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня її отримання.

Відповідно до акта звірки взаєморозрахунків на травень 2022 року відповідачем визнано заборгованість перед позивачем в розмірі 2 030 000, 00 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 03/6-21 від 09.06.2021, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 7 ст. 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства, які у свою чергу кореспондуються зі ст. 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 265 ГК України та ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Частиною 1 ст. 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Відповідно приписами ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Приписами ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Так, суд вказує, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2023 було задоволено заяву ТОВ "НоваПей" про закриття провадження у справі в частині стягнення з ТОВ "Дорс Україна" на користь ТОВ "НоваПей" коштів в сумі 2 030 00, 00 грн, відповідно провадження у справі в цій частині було закрито.

Разом з тим, суд відзначає, що підставою для звернення позивача із заявою про закриття провадження в частині позовних вимог в сумі 2 030 00, 00 грн послугувало те, що відповідачем було передано позивачу майно (товар) на означену суму відповідно до видаткової накладної № РН-0000003 від 26.10.2022.

Таким чином, оскільки відповідачем товар було передано позивачу лише 26.10.2022, тобто з порушенням строків, тоді як за специфікацією № 2 товар мав бути поставлений не пізніше 22.04.2022, а згідно специфікації № 3 - не пізніше 17.06.2022, більш того, неможливість здійснення поставки товару також визнається відповідачем у поданих письмових поясненнях.

Відтак, суд відзначає, що нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та 3% річних є правомірним.

В той час, що стосується сум таких нарахувань, періодів та безпосередньо правової природи для здійснення розрахунків, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Додатково суд звертає увагу, що у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Як було встановлено судом вище, 09.06.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією про повернення суми попередньої оплати в розмірі 2 030 000, 00 грн.

Тобто, з огляду на те що з вимогою про повернення попередньої оплати позивач звернувся 09.06.2022 та враховуючи приписами ст. 530 ЦК України, що боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, то за таких обставин боржник повинен був повернути суму попередньої оплати 16.06.2022 (включно), відповідно з 17.06.2022 починається прострочення виконання грошового зобов`язання, тобто, виникає у позивача право на застосування такого способу захисту як нарахування за весь час прострочення виконання саме грошового зобов`язання інфляційних втрат, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, суд здійснивши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних з 17.06.2022 по 29.08.2022 (виходячи із суми неповерненої у строк до 16.06.2022 попередньої оплати - 2 030 000, 00 грн), дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 36 696, 31 грн - інфляційних втрат та 12 346, 85 грн - 3% річних.

В той час, п. 9.3. договору сторони погодили, що у разі порушення постачальником строків поставки товару, встановлених в специфікації до цього договору, постачальник сплачує покупцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки поставки партії товару.

Суд здійснивши нарахування пені виходячи із зазначених позивачем сум, зокрема:

- 1 595 000, 00 грн у період з 23.04.2022 по 26.05.2022 - пеня становить 29 715, 07 грн;

- 435 000, 00 грн у період з 27.05.2022 по 02.06.2022 - пеня становить 1 668, 49 грн;

- 435 000, 00 грн у період з 03.06.2022 по 09.06.2022 - пеня становить 4 171, 24 грн.

Таким чином, з врахуванням п. 9.3. договору, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня (у зв`язку з порушенням постачальником строків поставки товару за кожен день затримки поставки партії товару, в той час, до пред`явлення вимоги про повернення попередньої оплати 09.06.2022) в розмірі 35 554, 80 грн.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Враховуючи вищевикладене, оскільки, судом встановлено факт порушення договірних зобов`язань щодо строків здійснення поставки товару визначених в специфікаціях № 2 та № 3 та відповідно не повернення відповідачем попередньої оплати у визначені в ст. 530 ЦК України, та відповідно перевіривши наведені в позовній заяві розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НоваПей" підлягає частковому задоволенню та відповідно стягненню з Товариства з обмеженою діяльністю "Дорс Україна" належить 36 696, 31 грн - інфляційних втрат та 12 346, 85 грн - 3% річних та 35 554, 80 грн - пені.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НоваПей" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою діяльністю "Дорс Україна" (04071, місто Київ, вулиця Петрівська, будинок 19; ідентифікаційний код 34299727) на корись Товариства з обмеженою відповідальністю "НоваПей" (03026, місто Київ, Столичне шосе, будинок 103, офіс 1304; ідентифікаційний код 38324133) інфляційні втрати в сумі 36 696 (тридцять шість тисяч шістсот дев`яносто шість) грн 31 коп., 3% річних в сумі 12 346 (дванадцять тисяч триста сорок шість) грн 85 коп., пеню в сумі 35 554 (тридцять п`ясть тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири) грн 80 коп. та судовий збір в сумі 16 494 (шістнадцять тисяч чотириста дев`яносто чотири) грн 08 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 03.03.2023

Суддя Дмитро БАРАНОВ