Рішення

від 06.03.2023 по справі 240/31584/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2023 року м. Житомир справа № 240/31584/22

категорія 108010100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся депутат Житомирської обласної ради ОСОБА_1 із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської обласної ради від 14.07.2022 №406 "Про припинення комунального закладу "Обласна бібліотека для юнацтва" Житомирської обласної ради реорганізувавши його шляхом приєднання до Обласної бібліотеки для дітей Житомирської обласної ради" у зв`язку з безпідставністю.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки існування будь-яких ймовірних процедурних порушень, про які зазначає у своєму позові депутат Житомирської обласної ради ОСОБА_1 не може бути підставою для скасування рішення №406, так як при його прийнятті Житомирська обласна рада діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також реалізувала свої дискреційні повноваження в частині діяльності та складу постійних комісій обласної ради.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 січня 2023 року заяву позивача про залучення до справи третьої особи задоволено, залучено до у часті у розгляді справи, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - комунальний заклад "Обласна бібліотека для юнацтва" Житомирської обласної ради.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 14 липня 2022 року відбулось пленарне засідання одинадцятої сесії Житомирської обласної ради.

На проведеному засіданні прийнято рішення №406 «Про припинення комунального закладу "Обласна бібліотека для юнацтва" Житомирської обласної ради реорганізувавши його шляхом приєднання до Обласної бібліотеки для дітей Житомирської області, вирішено:

- припинити комунальний заклад "Обласна бібліотека для юнацтва" Житомирської обласної ради, реорганізувавши його шляхом приєднання до Обласної бібліотеки для дітей Житомирської обласної ради;

- вважати правонаступником комунального закладу "Обласна бібліотека для юнацтва" Житомирської обласної ради щодо майна, прав та обов`язків Обласну бібліотеку для дітей Житомирської обласної ради;

- на виконання п. 1 даного рішення утворити комісію з припинення комунального закладу "Обласна бібліотека для юнацтва" Житомирської обласної ради згідно з додатком 1;

- передати правонаступнику - Обласній бібліотеці для дітей Житомирської обласної ради, згідно з передавальним актом, майно, закріпивши його на праві оперативного управління, права та обов`язки комунального закладу "Обласна бібліотека для юнацтва" Житомирської обласної ради;

- на виконання п. 1 даного рішення встановити порядок та строки проведення припинення комунального закладу "Обласна бібліотека для юнацтва" Житомирської обласної ради згідно з додатком 2;

- контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію обласної ради з питань комунальної власності та майнових відносин.

Позивач, вважаючи, що вказане рішення прийняте з грубим ігноруванням норм чинного законодавства, без дотримання положень Регламенту Житомирської обласної ради щодо підготовки і розгляду радою процедурних питань на сесії, порядку внесення на сесію ради проекту рішення, його обговорення та ухвалення на сесії, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997 (далі - Закон №280/97-ВР).

Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування (ст.4 Закону №280/97-ВР).

Відповідно до норм ст.10 Закону №280/97-ВР обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад.

Чисельність працівників органів місцевого самоврядування встановлюється відповідною радою у межах загальної чисельності, визначеної типовими штатами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 46 Закону №280/97-ВР, сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Пунктом 20 частини 1 статті 43 Закону №280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України "Про культуру".

Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально - економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально - культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Згідно з частинами 1, 2 статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

В той час, статтею 3 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" від 11 липня 2002 року за №93-IV (далі - Закон №93-IV) передбачено, що депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування. Депутат місцевої ради відповідно до цього Закону наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів.

Відповідно до п.п. 3-6,10,15 ст.19 Закон №93-IV депутат місцевої ради має право: пропонувати питання для розгляду їх радою та її органами; вносити пропозиції і зауваження до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті; вносити на розгляд ради та її органів пропозиції з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю; вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання, поправки до них; вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні ради звіту чи інформації будь-якого органу або посадової особи, підзвітних чи підконтрольних раді, а також з питань, що віднесені до компетенції ради, інших органів і посадових осіб, які діють на її території та об`єднуватися з іншими депутатами місцевої ради в депутатські групи, фракції, які діють відповідно до регламенту ради.

Як вже зазначалося, спірні відносини між сторонами, які беруть участь у розгляді справи виникли з приводу прийняття Житомирською обласною радою рішення № 406 одинадцятої сесії Житомирської обласної ради VIII скликання від 14 липня 2022 року "Про припинення комунального закладу "Обласна бібліотека для юнацтва" Житомирської обласної ради реорганізувавши його шляхом приєднання до Обласної бібліотеки для дітей Житомирської обласної ради".

Позивач вважає, що таке рішення прийняте без дотриманням положень Регламенту Житомирської обласної ради щодо підготовки і розгляду радою процедурних питань на сесії, строків і порядку внесення на сесію ради проекту рішення, його обговорення та ухвалення на сесії.

Щодо твердження позивача про недотримання, відповідачем, положень Регламенту Житомирської обласної ради під час прийняття оскаржуваного рішення суд, вважає за необхідне вказати наступне.

Так, за змістом додатку до рішення обласної ради від 24.12.2020 №13 (зі змінами, внесеними згідно з рішенням обласної ради від 16.12.2021 №366, від 14.07.2022 №419) Регламент Житомирської обласної ради (далі Регламент) визначає порядок діяльності обласної ради, її органів та посадових осіб щодо виконання повноважень, встановлених Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про службу в органах місцевого самоврядування», іншими законодавчими актами.

Регламент обласної ради є нормативним актом, який передбачає порядок підготовки, скликання і проведення сесій ради, підготовки і розгляду нею питань, прийняття рішень ради, формування органів ради, визначає порядок здійснення контрольних функцій, інших видів діяльності ради відповідно до її повноважень, встановлених Конституцією України та законами України (ч.1ст.2 Регламенту).

У разі наявності розбіжностей норм Регламенту з нормами чинного законодавства України, діють норми законодавства України незалежно від внесених змін у Регламент (ч.3 ст.2 Регламенту).

За положеннями ст.15 Регламенту, пропозиції до проєкту порядку денного сесії вносяться головою обласної ради, постійними комісіями, депутатськими фракціями, депутатами обласної ради, головою обласної державної адміністрації не пізніш як за десять робочих днів до відкриття сесії (абзац перший статті 15 викладено в новій редакції, згідно з рішенням обласної ради від 16.12.2021 №366).

Відповідно до статті 20 Регламенту Житомирської обласної ради пропозиції до порядку денного, внесені пізніше зазначеного терміну або під час сесії, вносяться на розгляд обласної ради після обговорення та підготовки висновку про доцільність їх включення у порядок денний сесії відповідною постійною комісією.

Разом з тим, абзацом 1 статті 17 Регламенту передбачено, що пропозиції щодо внесення питання у порядок денний сесії обласної ради подаються із завізованим проєктом рішення та всіма додатками до цього рішення, до якого надається пояснювальна записка, яка містить юридичне обґрунтування прийняття даного рішення, необхідні прогнози соціально-економічних та інших наслідків його реалізації, інформаційно-довідковий матеріал (таблиці, графіки тощо).

Аналізуючи викладене, слід відмітити, що викладені норми Регламенту не передбачають в обов`язковому порядку надання пропозицій та інших зазначених документів до проекту рішення, а лише встановлюють таку можливість для зручності розгляду питання, при цьому, пропозиції до порядку денного, що внесені пізніше зазначеного терміну або під час сесії, вносяться на розгляд обласної ради після обговорення та підготовки висновку про доцільність їх включення у порядок денний сесії відповідною постійною комісією.

Разом з тим, в обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на необхідність оприлюднення проектів рішень Житомирської обласної ради за 10 днів до дати їх розгляду відповідно до частини 4 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Втім, вказане твердження суд до уваги не приймає, оскільки таке спростовується ч.10 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року №389-VIII (далі - Закон №389-VIII), якою передбачено, що у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та Закону України "Про державну допомогу суб`єктам господарювання".

Таким чином, в разі змін до Закону України "Про доступ до публічної інформації", на підставі якого прийнято діючі, на момент прийняття оскаржуваного рішення норми Регламенту (статті 15, 17 Регламенту), відповідно до статті 2 Регламенту, діють норми законодавства України незалежно від внесених змін у Регламент.

З огляду на викладене, слід відмітити, що на день прийняття оскаржуваного рішення (14.07.2022), вимога щодо обов`язкового оприлюднення проектів рішень Житомирської обласної ради за 10 днів до дати їх розгляду не застосовувалась, оскільки Житомирською обласною радою встановлено окрему процедуру для проектів рішень, що вносяться поза десятиденним терміном, встановленим ст.ст.15, 17 Регламенту.

З приводу неврахування поданої службової записки, слід відмітити наступне.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до пункту 59 Інструкції з діловодства в Житомирській обласній раді та її виконавчому апараті, затвердженої розпорядженням голови обласної ради від 25.07.2018 №45 (далі - Інструкція), встановлено, що зауваження і пропозиції до проекту документа викладаються на окремому аркуші, про що на проекті робиться відповідні відмітки: (Начальник управління юридичної та кадрової роботи; Датапідписініціали, прізвище; Зауваження і пропозиції додаються), втім відомості щодо зауважень та пропозицій викладених відповідно до вимог Інструкції в матеріалах справи відсутні.

При цьому, відповідно до ст.17 Регламенту пропозиції щодо внесення питання у порядок денний сесії обласної ради подаються із завізованим проєктом рішення, до якого може надаватися пояснювальна записка, яка містить юридичне обґрунтування прийняття даного рішення, необхідні прогнози соціально-економічних та інших наслідків його реалізації, інформаційно-довідковий матеріал (таблиці, графіки тощо). Проєкт рішення подається в письмовій формі та на електронних носіях.

При внесенні пропозицій у порядок денний сесії головою облдержадміністрації разом з проєктом рішення подаються всі додатки в кількості 64 примірників.

Проєкти рішень, що вносяться на розгляд ради обласною державною адміністрацією, подаються після їх погодження (візування) авторами проєктів та заступниками голови обласної державної адміністрації, керівниками департаментів, управлінь та відділів (в обов`язковому порядку юридичного управління) обласної державної адміністрації, якщо питання стосується її діяльності чи компетенції, керівниками інших державних органів, підприємств, установ чи організацій, яких стосується запропонований проєкт.

Візи розміщуються на зворотній стороні останнього аркуша проєкту. У разі, якщо проєкт рішення має додатки, вони візуються авторами проєкту і керівниками департаментів, управлінь та відділів (в обов`язковому порядку юридичного управління) обласної державної адміністрації, якщо питання стосується їх діяльності чи компетенції. Віза включає: особистий підпис, прізвище особи, яка візує документ, та дату візування. Заперечення і зауваження зазначених посадових осіб до проєктів рішень додаються до них у письмовій формі.

Проєкти рішень ради мають бути кваліфіковано підготовленими. Крім короткого об`єктивного аналізу стану справ з питання, яке пропонується до розгляду, вони повинні передбачати конкретні заходи щодо удосконалення роботи у тій чи іншій галузі, усунення наявних недоліків, із зазначенням виконавців та реальних строків виконання.

Відповідальність за якість і законність внесеного проєкту рішення чи іншого документа, поданого з проєктом рішення, покладається на керівника органу чи депутата, який його вносить.

Узагальнення зауважень і пропозицій до проєкту рішення, визначення остаточного його варіанта покладається на автора проєкту.

Із проєктом рішення його автором подаються матеріали для розгляду на засіданнях постійних комісій, сесії обласної ради, а також пропозиції щодо розсилки рішення, із зазначенням найменування підрозділу, установи чи організації, якій слід направити документ, та кількість примірників (лист розсилки).

Всі завізовані проєкти рішень підлягають обов`язковій перевірці управлінням юридичної та кадрової роботи виконавчого апарату обласної ради на відповідність їх чинному законодавству та візування.

Перший заступник голови обласної ради візує проєкт рішення останнім і, при необхідності, вносить його на розгляд Погоджувальної ради.

Проєкти рішень оприлюднюються не пізніш як за десять робочих днів до відкриття сесії на офіційному вебсайті обласної ради.

На кожному проєкті рішення, який розміщується на офіційному вебсайті обласної ради, зазначається інформація про розробника проєкту рішення (назва установи, підприємства, організації, прізвище, ім`я та по батькові відповідальної за підготовку проєкту рішення особи, її посада, контактний телефон), дата розміщення даного проєкту рішення на офіційному вебсайті обласної ради.

У разі надання проєкту рішення, що містить зміни у діюче рішення, в обов`язковому порядку надається порівняльна таблиця. В порівняльній таблиці зазначається назва та дата рішення, до якого вносяться зміни. У правій колонці порівняльної таблиці вказується діюча редакція рішення (стаття, підпункт тощо), а в лівій колонці викладається редакція рішення, що пропонується.

Стаття 18 Регламенту визначає, що у разі, якщо внесена пропозиція у порядок денний не відповідає вимогам даного Регламенту (ст.17), виконавчим апаратом обласної ради направляється суб`єкту подання письмове повідомлення з пропозицією усунути встановлені недоліки у певний термін.

Відповідно до ст. 19 Регламенту, проєкт порядку денного готується виконавчим апаратом обласної ради на основі внесених пропозицій з проєктами рішень, попередньо розглядається президією ради, яка приймає рекомендацію про внесення його на сесію.

У разі, коли постійна комісія обласної ради внесла рекомендацію не вносити питання на розгляд обласної ради або комісією не було прийнято рішення з питання, таке питання розглядається президією ради, яка приймає остаточне рішення, після чого голова ради вносить пропозицію про внесення питання у порядок денний на розгляд обласної ради.

У разі відсутності за 5 робочих днів до початку сесії обласної ради передбачених чинним законодавством документів, необхідних для прийняття обласною радою відповідного рішення, таке питання виконавчим апаратом обласної ради не включається у проєкт порядку денного сесії обласної ради.

З огляду на викладене, суд не бере до уваги твердження позивача, щодо недотримання обласною радою положень Регламенту (ч.2 ст.17), при внесенні пропозицій у порядок денний сесії головою облдержадміністрації разом з проектом рішення подаються всі додатки в кількості 64 примірників, так як проект оскаржуваного рішення не вносився головою Житомирської обласної державної (військової) адміністрації, а тому вимога подання 64 примірників рішення, в даному випадку не повинна бути застосована.

Суд вважає вказати на необхідність дотримання встановленої законом процедури прийняття відповідного акту та зауважити, що саме по собі порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі №804/639/18.

З огляду на встановлені обставини справи та викладені твердження, суд вважає, що існування будь-яких імовірних процедурних порушень, про які зазначає у своєму позові депутат Житомирської обласної ради ОСОБА_1 , не може бути підставою для скасування рішення №406 від 14.07.2022, оскільки при його прийнятті Житомирська обласна рада діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також реалізувала свої дискреційні повноваження в частині затвердження структури та чисельності виконавчого апарату обласної ради.

Відтак, враховуючи приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що оскаржуване рішення винесено відповідачем у межах повноважень, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже є правомірним і не підлягає скасуванню.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Оскільки у задоволенні позовної заяви відмовлено, то, відповідно, суд відмовляє йому у стягненні на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову депутата Житомирської обласної ради ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Житомирської обласної ради (майдан ім. С. П. Корольова, 1, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 13576948) про визнання протиправним та скасування рішення, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Ю. Романченко