Постанова

від 05.06.2023 по справі 240/31584/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/31584/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Романченко Є.Ю.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

05 червня 2023 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Депутата Житомирської обласної ради ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом Депутата Житомирської обласної ради ОСОБА_1 до Житомирської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до Житомирської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити адміністративний позов.

18 травня 2023 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24 квітня 2023 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що 14 липня 2022 року відбулось пленарне засідання одинадцятої сесії Житомирської обласної ради.

На проведеному засіданні прийнято рішення №406 «Про припинення комунального закладу "Обласна бібліотека для юнацтва" Житомирської обласної ради", вирішено:

- припинити комунальний заклад "Обласна бібліотека для юнацтва" Житомирської обласної ради, реорганізувавши його шляхом приєднання до Обласної бібліотеки для дітей Житомирської обласної ради;

- вважати правонаступником комунального закладу "Обласна бібліотека для юнацтва" Житомирської обласної ради щодо майна, прав та обов`язків Обласну бібліотеку для дітей Житомирської обласної ради;

- на виконання п. 1 даного рішення утворити комісію з припинення комунального закладу "Обласна бібліотека для юнацтва" Житомирської обласної ради згідно з додатком 1;

- передати правонаступнику - Обласній бібліотеці для дітей Житомирської обласної ради, згідно з передавальним актом, майно, закріпивши його на праві оперативного управління, права та обов`язки комунального закладу "Обласна бібліотека для юнацтва" Житомирської обласної ради;

- на виконання п. 1 даного рішення встановити порядок та строки проведення припинення комунального закладу "Обласна бібліотека для юнацтва" Житомирської обласної ради згідно з додатком 2;

- контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію обласної ради з питань комунальної власності та майнових відносин.

Позивач, вважаючи, що вказане рішення прийняте з грубим ігноруванням норм чинного законодавства, без дотримання положень Регламенту Житомирської обласної ради щодо підготовки і розгляду радою процедурних питань на сесії, порядку внесення на сесію ради проекту рішення, його обговорення та ухвалення на сесії, звернувся до суду для його скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами,колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997 (далі - Закон №280/97-ВР).

Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування (ст.4 Закону №280/97-ВР).

Відповідно до норм ст.10 Закону №280/97-ВР обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад.

Чисельність працівників органів місцевого самоврядування встановлюється відповідною радою у межах загальної чисельності, визначеної типовими штатами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 46 Закону №280/97-ВР, сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Пунктом 20 частини 1 статті 43 Закону №280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України "Про культуру".

Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально - економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально - культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Згідно з частинами 1, 2 статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

В той час, статтею 3 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" від 11 липня 2002 року за №93-IV (далі - Закон №93-IV) передбачено, що депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування. Депутат місцевої ради відповідно до цього Закону наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів.

Відповідно до п.п. 3-6,10,15 ст.19 Закон №93-IV депутат місцевої ради має право: пропонувати питання для розгляду їх радою та її органами; вносити пропозиції і зауваження до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті; вносити на розгляд ради та її органів пропозиції з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю; вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання, поправки до них; вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні ради звіту чи інформації будь-якого органу або посадової особи, підзвітних чи підконтрольних раді, а також з питань, що віднесені до компетенції ради, інших органів і посадових осіб, які діють на її території та об`єднуватися з іншими депутатами місцевої ради в депутатські групи, фракції, які діють відповідно до регламенту ради.

Як вже зазначалося, спірні відносини між сторонами, які беруть участь у розгляді справи виникли з приводу прийняття Житомирською обласною радою рішення № 406 одинадцятої сесії Житомирської обласної ради VIII скликання від 14 липня 2022 року "Про припинення комунального закладу "Обласна бібліотека для юнацтва" Житомирської обласної ради".

Даючи оцінку доводами апелянта з приводу того, що спірне рішення прийняте без дотриманням положень Регламенту Житомирської обласної ради щодо підготовки і розгляду радою процедурних питань на сесії, строків і порядку внесення на сесію ради проекту рішення, його обговорення та ухвалення на сесії, колегія суддів зазначає наступне.

Так, за змістом додатку до рішення обласної ради від 24.12.2020 №13 (зі змінами, внесеними згідно з рішенням обласної ради від 16.12.2021 №366, від 14.07.2022 №419) Регламент Житомирської обласної ради (далі - Регламент) визначає порядок діяльності обласної ради, її органів та посадових осіб щодо виконання повноважень, встановлених Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про службу в органах місцевого самоврядування», іншими законодавчими актами.

Регламент обласної ради є нормативним актом, який передбачає порядок підготовки, скликання і проведення сесій ради, підготовки і розгляду нею питань, прийняття рішень ради, формування органів ради, визначає порядок здійснення контрольних функцій, інших видів діяльності ради відповідно до її повноважень, встановлених Конституцією України та законами України (ч.1ст.2 Регламенту).

У разі наявності розбіжностей норм Регламенту з нормами чинного законодавства України, діють норми законодавства України незалежно від внесених змін у Регламент (ч.3 ст.2 Регламенту).

За положеннями ст.15 Регламенту, пропозиції до проєкту порядку денного сесії вносяться головою обласної ради, постійними комісіями, депутатськими фракціями, депутатами обласної ради, головою обласної державної адміністрації не пізніш як за десять робочих днів до відкриття сесії (абзац перший статті 15 викладено в новій редакції, згідно з рішенням обласної ради від 16.12.2021 №366).

Відповідно до статті 20 Регламенту Житомирської обласної ради пропозиції до порядку денного, внесені пізніше зазначеного терміну або під час сесії, вносяться на розгляд обласної ради після обговорення та підготовки висновку про доцільність їх включення у порядок денний сесії відповідною постійною комісією.

Разом з тим, абзацом 1 статті 17 Регламенту передбачено, що пропозиції щодо внесення питання у порядок денний сесії обласної ради подаються із завізованим проєктом рішення та всіма додатками до цього рішення, до якого надається пояснювальна записка, яка містить юридичне обґрунтування прийняття даного рішення, необхідні прогнози соціально-економічних та інших наслідків його реалізації, інформаційно-довідковий матеріал (таблиці, графіки тощо).

Аналізуючи викладене, слід відмітити, що викладені норми Регламенту не передбачають в обов`язковому порядку надання пропозицій та інших зазначених документів до проекту рішення, а лише встановлюють таку можливість для зручності розгляду питання, при цьому, пропозиції до порядку денного, що внесені пізніше зазначеного терміну або під час сесії, вносяться на розгляд обласної ради після обговорення та підготовки висновку про доцільність їх включення у порядок денний сесії відповідною постійною комісією.

Колегія суддів критично ставиться до тверджень апелянта щодо необхідності оприлюднення проектів рішень Житомирської обласної ради за 10 днів до дати їх розгляду відповідно до частини 4 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», з огляду на сілдуюче.

Частиною 10 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року №389-VIII (далі - Закон №389-VIII), якою передбачено, що у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та Закону України "Про державну допомогу суб`єктам господарювання".

Таким чином, в разі змін до Закону України "Про доступ до публічної інформації", на підставі якого прийнято діючі, на момент прийняття оскаржуваного рішення норми Регламенту (статті 15, 17 Регламенту), відповідно до статті 2 Регламенту, діють норми законодавства України незалежно від внесених змін у Регламент.

З огляду на викладене, колегія суддів звертає увагу, що на день прийняття оскаржуваного рішення (14.07.2022), вимога щодо обов`язкового оприлюднення проектів рішень Житомирської обласної ради за 10 днів до дати їх розгляду не застосовувалась, оскільки Житомирською обласною радою встановлено окрему процедуру для проектів рішень, що вносяться поза десятиденним терміном, встановленим ст.ст.15, 17 Регламенту.

Більше того, колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку апелянт здійснює підміну понять зазначаючи про неврахування зауважень управління юридичної та кадрової роботи виконавчого апарату обласної ради.

Відповідно до пункту 59 Інструкції з діловодства в Житомирській обласній раді та її виконавчому апараті, затвердженої розпорядженням голови обласної ради від 25.07.2018 №45 (далі - Інструкція), встановлено, що зауваження і пропозиції до проекту документа викладаються на окремому аркуші, про що на проекті робиться відповідні відмітки: (Начальник управління юридичної та кадрової роботи; Дата підпис ініціали, прізвище; Зауваження і пропозиції додаються), втім відомості щодо зауважень та пропозицій викладених відповідно до вимог Інструкції в матеріалах справи відсутні.

При цьому, відповідно до ст.17 Регламенту пропозиції щодо внесення питання у порядок денний сесії обласної ради подаються із завізованим проєктом рішення, до якого може надаватися пояснювальна записка, яка містить юридичне обґрунтування прийняття даного рішення, необхідні прогнози соціально-економічних та інших наслідків його реалізації, інформаційно-довідковий матеріал (таблиці, графіки тощо). Проєкт рішення подається в письмовій формі та на електронних носіях.

При внесенні пропозицій у порядок денний сесії головою облдержадміністрації разом з проєктом рішення подаються всі додатки в кількості 64 примірників.

Проєкти рішень, що вносяться на розгляд ради обласною державною адміністрацією, подаються після їх погодження (візування) авторами проєктів та заступниками голови обласної державної адміністрації, керівниками департаментів, управлінь та відділів (в обов`язковому порядку юридичного управління) обласної державної адміністрації, якщо питання стосується її діяльності чи компетенції, керівниками інших державних органів, підприємств, установ чи організацій, яких стосується запропонований проєкт.

Візи розміщуються на зворотній стороні останнього аркуша проєкту. У разі, якщо проєкт рішення має додатки, вони візуються авторами проєкту і керівниками департаментів, управлінь та відділів (в обов`язковому порядку юридичного управління) обласної державної адміністрації, якщо питання стосується їх діяльності чи компетенції. Віза включає: особистий підпис, прізвище особи, яка візує документ, та дату візування. Заперечення і зауваження зазначених посадових осіб до проєктів рішень додаються до них у письмовій формі.

Проєкти рішень ради мають бути кваліфіковано підготовленими. Крім короткого об`єктивного аналізу стану справ з питання, яке пропонується до розгляду, вони повинні передбачати конкретні заходи щодо удосконалення роботи у тій чи іншій галузі, усунення наявних недоліків, із зазначенням виконавців та реальних строків виконання.

Відповідальність за якість і законність внесеного проєкту рішення чи іншого документа, поданого з проєктом рішення, покладається на керівника органу чи депутата, який його вносить.

Узагальнення зауважень і пропозицій до проєкту рішення, визначення остаточного його варіанта покладається на автора проєкту.

Із проєктом рішення його автором подаються матеріали для розгляду на засіданнях постійних комісій, сесії обласної ради, а також пропозиції щодо розсилки рішення, із зазначенням найменування підрозділу, установи чи організації, якій слід направити документ, та кількість примірників (лист розсилки).

Всі завізовані проєкти рішень підлягають обов`язковій перевірці управлінням юридичної та кадрової роботи виконавчого апарату обласної ради на відповідність їх чинному законодавству та візування.

Перший заступник голови обласної ради візує проєкт рішення останнім і, при необхідності, вносить його на розгляд Погоджувальної ради.

Проєкти рішень оприлюднюються не пізніш як за десять робочих днів до відкриття сесії на офіційному вебсайті обласної ради.

На кожному проєкті рішення, який розміщується на офіційному вебсайті обласної ради, зазначається інформація про розробника проєкту рішення (назва установи, підприємства, організації, прізвище, ім`я та по батькові відповідальної за підготовку проєкту рішення особи, її посада, контактний телефон), дата розміщення даного проєкту рішення на офіційному вебсайті обласної ради.

У разі надання проєкту рішення, що містить зміни у діюче рішення, в обов`язковому порядку надається порівняльна таблиця. В порівняльній таблиці зазначається назва та дата рішення, до якого вносяться зміни. У правій колонці порівняльної таблиці вказується діюча редакція рішення (стаття, підпункт тощо), а в лівій колонці викладається редакція рішення, що пропонується.

Стаття 18 Регламенту визначає, що у разі, якщо внесена пропозиція у порядок денний не відповідає вимогам даного Регламенту (ст.17), виконавчим апаратом обласної ради направляється суб`єкту подання письмове повідомлення з пропозицією усунути встановлені недоліки у певний термін.

Відповідно до ст. 19 Регламенту, проєкт порядку денного готується виконавчим апаратом обласної ради на основі внесених пропозицій з проєктами рішень, попередньо розглядається президією ради, яка приймає рекомендацію про внесення його на сесію.

У разі, коли постійна комісія обласної ради внесла рекомендацію не вносити питання на розгляд обласної ради або комісією не було прийнято рішення з питання, таке питання розглядається президією ради, яка приймає остаточне рішення, після чого голова ради вносить пропозицію про внесення питання у порядок денний на розгляд обласної ради.

У разі відсутності за 5 робочих днів до початку сесії обласної ради передбачених чинним законодавством документів, необхідних для прийняття обласною радою відповідного рішення, таке питання виконавчим апаратом обласної ради не включається у проєкт порядку денного сесії обласної ради.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта, щодо недотримання обласною радою положень Регламенту (ч.2 ст.17), а саме що при внесенні пропозицій у порядок денний сесії головою облдержадміністрації разом з проектом рішення подаються всі додатки в кількості 64 примірників, так як проект оскаржуваного рішення не вносився головою Житомирської обласної державної (військової) адміністрації, а тому вимога подання 64 примірників рішення, в даному випадку не повинна бути застосована.

Суд вказує на необхідність дотримання встановленої законом процедури прийняття відповідного акту та зауважує, що саме по собі порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі №804/639/18.

З огляду на встановлені обставини справи та правові норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що існування будь-яких імовірних процедурних порушень, про які зазначає позивач, не може бути підставою для скасування рішення №406 від 14.07.2022, оскільки при його прийнятті Житомирська обласна рада діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також реалізувала свої дискреційні повноваження в частині затвердження структури та чисельності виконавчого апарату обласної ради.

Згідно частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція), була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, ЄСПЛ у п. 36 по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року).

Судова колегія зазначає, що згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).

Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні правові норми і неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права в ході апеляційного розгляду справи не виявлено, а відтак підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Депутата Житомирської обласної ради ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Матохнюк Д.Б.