Постанова

від 21.02.2023 по справі 810/2545/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/2545/17 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О. суддів: Парінова А. Б., Ключковича В. Ю. за участю секретаря: Рожок В. В.

представника відповідача Сливки А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 28.12.2021) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні мережі" до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортні мережі» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 10.04.2017 № 0012761410 яким ТОВ «Транспортні мережі» визначено податкове зобов`язання з ПДВ в сумі 18854203,50 грн. (у т.ч. податкове зобов`язання - 12569 469,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 6284734,50 грн.);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 10.04.2017 № 0012731410 яким ТОВ «Транспортні мережі» визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 16613001,00 грн. (у т.ч. податкове зобов`язання - 12171146,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 4441855,00 грн.);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 10.04.2017 № 0012741410 яким ТОВ «Транспортні мережі» зменшено суму від`ємного значення з податку на прибуток в сумі 1685744,00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого позивачем щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечено.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, що з`явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Вишгородською об`єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Київській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Транспортні мережі» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2016, за результатами якої складено акт перевірки від 17.01.2017 № 74/10-08-14-01/30535686 (надалі -акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення товариством порушень вимог податкового законодавства, а саме:

- пп. 135.4.1 п. 135.1 ст. 135, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139. 1 ст. 139; пп. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Мінфіну України від 29.11.1999 № 290, в результаті чого, товариством занижено податок на прибуток на загальну суму 12171146 грн., у т.ч. по періодам: 2014 р. - 8883710 грн.; 2015 р. - 2287436 гривень, та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток всього у сумі 1685744 грн., в т.ч. за 2015 р. - 1685744 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6, т. 201.10 та п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого, товариством занижено податок на додану вартість на загальну суму 13860717 грн., в т.ч. за податкові періоди: за січень 2014 р. на суму 469644 грн.; за лютий 2014 р. на суму 821304 грн.; за березень р. 2014 на суму 407328 грн.; за квітень 2014 р. на суму 414840 грн.; за травень 2014 р. на суму 499920 грн.; за червень 2014 р. на суму 669 832 грн.; за липень 2014 р. на суму 587560 грн.; за серпень 2014 р. на суму 619489 грн.; за вересень 2014 р. на суму 512897 грн.; за жовтень 2014 р. на суму 1279797 грн.; за листопад 2014 р. на суму 1312113 грн.; за грудень 2014 р. на суму 1083596 грн.; за січень 2015 р. на суму 778171 грн.; за лютий 2015 р. на суму 1646894 грн.; за березень 2015 р. на суму 486078 грн.; за квітень 2015 р. на суму 210320 грн.; за червень 2015 р. на суму 184147 грн.; за серпень 2015 р. на суму 19169 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивачем були подані письмові заперечення та додаткові матеріали. ГУ ДФС у Київській області, на підставі п. п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, було призначено позапланову перевірку за результатами якої складений акт від 20.03.2017 № 153/10-36- 14/30535686 «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортні мережі» (ЄДРПОУ 30535686) з питань, що стали предметом оскарження на акт позапланової перевірки від 17.01.2017 № 74/10-08-14-01/30535686, за результатами розгляду заперечень від 14.02.2017 № 7». Листом ГУ ДФС у Київській області від 06.04.2017 № 1876/10/10-26-14-04, заперечення позивача на акт перевірки залишені без задоволення, а висновки акту перевірки - без змін.

На підставі висновків акта перевірки та з урахуванням висновків рішення прийнятого за результатом розгляду скарги позивача на акт перевірки, ГУ ДФС у Київській області 10.04.2017 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0012761410, яким ТОВ «Транспортні мережі» визначено податкове зобов`язання з ПДВ в сумі 18854203,50 грн (у т.ч. податкове зобов`язання - 12569469,00 грн, штрафна (фінансова) санкція - 6284734,50 грн);

- № 0012731410, яким ТОВ «Транспортні мережі» визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 16613001,00 грн (у т.ч. податкове зобов`язання - 12171146,00 грн, штрафна (фінансова) санкція - 4441855,00 грн);

- № 0012741410, яким ТОВ «Транспортні мережі» зменшено суму від`ємного значення з податку на прибуток в сумі 1685744,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, товариство оскаржило їх в адміністративному порядку, однак, рішенням ДФС України від 22.06.2017 № 13397/6/99-99-11-11-01-01-25 «Про результати розгляду скарги», скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи висновки акта податкової перевірки безпідставними, та такими, що не відповідають фактичним обставинам, а винесені податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов`язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

За нормами п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231).

Відповідно до положень п. п. 14.1.41 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, давальницька сировина - це сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб`єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб`єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини власникові або за його дорученням іншій особі.

Згідно з нормами п. п. 14.1.134. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, операція з давальницькою сировиною - це операція з переробки (обробки, збагачення чи використання) давальницької сировини залежно від кількості замовників і виконавців, а також етапів (операцій)) з метою одержання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі її переробки становить не менш як 20 відсотків загальної кількості готової продукції.

Відповідно до приписів п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент здійснення господарських операцій), доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, обчислюються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

При цьому, дохід від надання послуг з переробки давальницької сировини визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов`язань (п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу).

Так, такий дохід відповідно до п. 137.1 ст. 137 ПК України, визнається за датою складання акта або іншого документа, оформленого згідно з вимогами чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Згідно з п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

У силу п. п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Оскільки право власності на матеріали (давальницьку сировину) від замовника до виконавця не переходить, операція з продажу товарів в даному випадку відсутня, у зв`язку з чим виконавець не відображає такі матеріали в обліку з податку на прибуток підприємств. В дохід включаються лише суми винагороди за надані послуги за датою складання акта або іншого документа, оформленого згідно з вимогами чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. На цю дату виконавець відображає свої витрати, пов`язані з наданням послуг з переробки давальницької сировини, у силу п. 138.4 ст. 138 ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується апелянтом, товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортні мережі» є власником зареєстрованого товарного знаку - «БТР», що підтверджується відповідним свідоцтвом на знак для товарів і послуг № 135715 від 10.03.2011. Свідоцтво України на знак для товарів і послуг надає його власнику право використовувати знак шляхом застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет; нанесення його на товар, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано та ін.), а також виключне право забороняти іншим особам використовувати зареєстрований знак без його згоди.

Товариством позивача, як вітчизняним виробником, на окремі види продукції (види оливи) розроблені, погоджені та зареєстровані у встановленому законодавством порядку Технічні умови, що регламентують порядок виробництва продукції, вимоги до сировини і матеріалів, методів контролю якості готової продукції та інші аспекти виробництва.

Так, ТОВ «Транспортні мережі» має необхідну матеріально-технічну базу та штат кваліфікованих працівників для здійснення, на власних виробничих та технологічних потужностях, виробництва пастильних матеріалів наступних видів: Олива МГД-14М, Олива БТР ВМГЗ, Олива БТР 1-12А, Олива БТР И2А, Олива БТР І-20А, Олива БТР І-ЗОА, Олива БТР І-ЗОА, Олива БТР 1-40А, Олива БТР 1-50А, Олива БТР І-5А, Олива БТР І-8А, Олива БТР КС-19, Олива БТР М10В2, Олива БТР М10В2, Олива БТР М10Г2К, Олива БТР М10Г2к, Олива БТР М10Г2к, Олива БТР М10ДМ к„ Олива БТР М10ДМ, Олива БТР МІ ОДМ, Олива БТР М14В2, Олива БТР М14В2, Олива БТР М14В2, Олива БТР М8В, Олива БТР М8В, Олива БТР М8В, Олива БТР М8В к., Олива БТР марки "А", Олива БІР МГЕ-10А, Олива БТР МГЕ-10А, Олива БТР МГЕ-46В, Олива БТР МС-20, Олива БТР МТ-Ібп, Олива БТР нігрол, Олива БТР промивна, Олива БТР Стандарт 8АЕ15\ДМ0, Олива БТР Т-1500 175кг, та ін.

Позивач має у власності виробничі та складські будівлі (площадки, бокси, склади, ємності, та ін.), що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю за період січень 2014 - березень 2015 року по рахунку 103 «Будинки та споруди» та технічним паспортом на будівлі та споруди. Для здійснення господарської діяльності позивач має на балансі відповідне обладнання та устаткування (автонавантажувачі, змішувальні апарати, ваги, дозатори, блок укупорки з етиковочним апаратом та ін.), що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю за період січень 2014 - березень 2015 року по рахунку 104 «Машини та обладнання»).

За період, охоплений перевіркою, ТОВ «Транспортні мережі», на підставі укладених господарських договорів, надавалися послуги замовникам з виготовлення продукції з давальницької сировини.

Між ТОВ «Транспортні мережі» та ТОВ «Промислові мастила-Схід» укладено договір про виготовлення продукції з давальницької сировини № 26/13 від 01.03.2013, з ТОВ «Промислові мастила -Центр» укладений договір про виготовлення продукції з давальницької сировини № 25/13 від 01.03.2013, з ТОВ «Промислові мастила-Захід» укладений договір про виготовлення продукції з давальницької сировини № 24/13 від 01.03.2013.

Крім того, у період 2014 - 2015 років, позивачем виготовлялася та реалізовувалася продукція власного виробництва з використанням торговельної марки «БТР» а також, надавалися послуги з виготовлення продукції з давальницьких матеріалів замовників (у т.ч. олив маркованих торгівельним знаком «БТР» на підставі ліцензійних угод).

У 2014 році, позивачем задекларовано дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) у сумі 48766830,00 грн. При цьому, дохід від реалізації продукції власного виробництва складав 1184921,00 грн. Дохід від надання послуг з виготовлення продукції з давальницької сировини та з використанням торговельної марки «БТР» на підставі ліцензійних угод - у розмірі 16550668,00 грн.

У І кварталі 2015 року, дохід позивача від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) склав 12914484,50 грн, у т.ч. дохід від реалізації продукції власного виробництва у розмірі 199460 грн та дохід від надання послуг виготовлення продукції з давальницької сировини та з використанням торговельної марки «БТР» на підставі ліцензійних угод (ТОВ " Промислові мастила -Схід", ТОВ " Промислові мастила -Центр", ТОВ " Промислові мастила -Захід") у розмірі 3920194,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, висновки податкового органу щодо заниження позивачем задекларованих показників у рядку 02 Декларації «Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг))» за 2014 рік на загальну суму 48970080 грн, та за 2015 рік на суму 19949280 грн ґрунтуються на тому, що до перевірки позивачем надано договори на переробку з підприємствами ТОВ «Промислові мастила-Схід», ТОВ «Промислові мастила-Центр», ТОВ «Промислові мастила-Захід», а згідно даних з АІС «Податковий блок «Єдиний державний реєстр податкових накладних», не встановлено придбання вказаними товариствами олив марки БТР, а отже, їх подальша реалізація на користь переробника неможлива.

Також податковим органом зроблено висновки, що згідно первинних документів, підприємство позивача переробило лише присадок за 2014 рік на загальну суму 13970757 грн, при вартості присадок від 18,43 грн за кілограм до 1405,5 грн за кілограм в еквіваленті тоннажу складає від 758 тон лише присадок. Згідно норм витрат виготовлення мастил, питома вага присадок складає від 6% до 15%.

Таким чином, за 2014 рік перероблено від 5053 до 12633 тон масла, разом з присадками, що складає від 421 до 1052 тони на місяць, та, в свою чергу, суперечить технічним умовам використання обладнання (фактична потужність виробництва - 300 тон масла/на місяць). При цьому, саме в цей період ТОВ «Транспортні мережі» також здійснюють переробку масла марки БТР згідно договору від 08.12.2014 №1/14 з ТОВ «Індустріальна мастильна компанія» (ЄДРПОУ 38424093), від 35.08.2014 №07.1/1035-МТР та від 28.04.2015 №07.1/578-МТР з ПАТ «Укрнафта» (ЄДРПОУ 00135390), що свідчить про те, що переробка масла здійснюється в ще більших об`ємах.

У зв`язку з тим, що при даних послугах переробки, на думку контролюючого органу, використана сировина виключно ТОВ «Транспортні мережі», послуги переробки це пряма реалізація масла марки БТР, безпосереднім виробником якого є ТОВ «Транспортні мережі». Також, перевіряючі визначивши як середній показник вартості однієї тони оливи БТР у розмірі 12006 грн, дійшли висновку, що позивачем не включено до валового доходу реалізацію оливи власного виробництва різних марок під торговою маркою «БТР», в результаті чого, і занижено валовий дохід за 2014 рік на загальну суму 48970080 грн, та за 2015 рік на суму 19949280 грн, чим порушено приписи пп.135.4.1 п. 135.1 ст.135, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14, 138.2 ст. 138, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп. 134.1.1 ст.134 Податкового Кодексу України.

Як вже зазначалось вище, між ТОВ «Транспортні мережі» та ТОВ «Промислові мастила -СХІД» укладено договір про виготовлення продукції з давальницької сировини № 26/13 від 01.03.2013.

Відповідно до наданих доказів, у 2014 році замовником передано позивачу давальницьких матеріалів у кількісному виразі: олив та тари у розрізі номенклатурного ряду - 1216,65 кг., 632,73 л., 730,791 т., 3943 шт., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними.

Давальницькі матеріали обліковувалися в бухгалтерському обліку позивача по позабалансовим рахункам 022,0221 в кількісному виразі.

За 2014 рік позивачем за послуги по виготовленню продукції з давальницької сировини (у т.ч. олив маркованих торгівельним знаком «БТР» згідно ліцензійних угод) отриманий дохід 3412058,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами первинними документами: актами надання послуг з переробки та супроводжуючими їх звітами про продукцію що вироблена із сировини замовника, звітами про перероблену сировину, звітами про використання давальницької сировини. У І кварталі 2015 року, замовником передано позивачу давальницьких матеріалів у кількісному виразі: олив та тари у розрізі номенклатурного ряду - 216,0 кг., 115,862 т., 810 шт., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними за вказаний податковий період. За І квартал 2015 року, дохід позивача за послуги по виготовленню продукції з давальницької сировини склав 1084432,08 грн.

Також, між ТОВ «Транспортні мережі» та ТОВ «Промислові мастила - ЦЕНТР» за договором про виготовлення продукції з давальницької сировини № 25/13 від 01.03.2013, у 2014 році, замовником передано позивачу давальницьких матеріалів у кількісному виразі: олив та тари у розрізі номенклатурного ряду - 64881,225 кг., 1265,46 л., 1580,486 т., 7992 шт., що підтверджується видатковими накладними (в переробку). Давальницькі матеріали обліковувалися в бухгалтерському обліку позивача по позабалансовим рахункам 022,0221 в кількісному виразі. За 2014 рік, позивачем за послуги по виготовленню продукції з давальницької сировини (у т.ч. олив маркованих торгівельним знаком «БТР» згідно ліцензійних угод) отримано дохід у розмірі 8163751,48 грн., що підтверджується підписаними сторонами первинними документами: актами надання послуг з переробки та супроводжуючими їх звітами про продукцію що вироблена із сировини замовника, звітами про перероблену сировину, звітами про використання давальницької сировини. У І кварталі 2015 року, замовником передано позивачу давальницьких матеріалів у кількісному виразі: олив та тари у розрізі номенклатурного ряду - 64192,2 кг., 383,291 т., 1968 шт., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними (в переробку) за вказаний податковий період. За І квартал 2015 року, дохід позивача за послуги по виготовленню продукції з давальницької сировини склав 1933272,66 грн.

Крім того, між ТОВ «Транспортні мережі» та ТОВ «Промислові мастила-Захід» укладений договір про виготовлення продукції з давальницької сировини № 24/13 від 01.03.2013, за результатами виконання якого, у 2014 році замовником передано позивачу давальницьких матеріалів у кількісному виразі: олив татари у розрізі номенклатурного ряду - 1189,90 кг., 2952,74 л., 1487,658 т., 7097 шт., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними (в переробку). За 2014 рік, позивачем за послуги по виготовленню продукції з давальницької сировини (у т.ч. олив маркованих торгівельним знаком «БТР» згідно ліцензійних угод) отриманий дохід в розмірі 4974859 грн., що підтверджується підписаними сторонами первинними документами: актами надання послуг з переробки та супроводжуючими їх звітами про продукцію що вироблена із сировини замовника, звітами про перероблену сировину, звітами про використання давальницької сировини. У І кварталі 2015 року, замовником передано позивачу давальницьких матеріалів у кількісному виразі: олив та тари у розрізі номенклатурного ряду: олив 176,43 т., 1012 шт., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними (в переробку) за вказаний податковий період. Так, за І квартал 2015 року, дохід позивача за послуги по виготовленню продукції з давальницької сировини склав 902488,80 грн.

Згідно умов укладених договорів, ТОВ «Транспортні мережі» здійснює систематичне виробництво мастильних матеріалів на власних виробничих потужностях з давальницької сировини замовників, а право власності на сировину переданої виконавцю і виготовлена із неї готова продукції належить замовнику (п. 1.2 договорів). Роботи виконуються із сировини замовника згідно специфікацій на поставлену в переробку сировину на кожну партію продукції (п. 4.1 договору). Умови поставки давальницької сировини оговорюються сторонами у специфікаціях, сировина на конкретному етапі підготовки, а також на кінцевому, є основним матеріалом, її вартість складає не менше, як 20% від загальної вартості виготовленої продукції (п. 4.2 договору). Здача-приймання готової продукції здійснюється сторонами за актом здачі-приймання протягом 3-х днів з моменту повідомлення замовника про готовність до приймання. (п. 8.1 договору). Пункт здачі- приймання: складські приміщення виконавця (п. 8.2 договору). Предмет підряду повинен бути наданий замовнику вигляді готової продукції, у відповідній тарі та належним маркуванням. Тара та маркування повинні відповідати вимогам, які звичайно ставляться до маркування та упакування даного виду продукції п. 8.3 договору). В термін 10-ти днів після підписання акта здачі-приймання виконавець зобов`язаний надати замовнику звіт про використання матеріалу. (п. 8.4 договору).

Продукція (вид оливи) яка мала бути виготовлена виконавцем (позивачем) з давальницької сировини замовників узгоджувалася сторонами шляхом підписання відповідних специфікацій до укладених договорів.

Факт передачі замовниками давальницької сировини (матеріалів), ТОВ «Транспортні мережі» здійснювався на підставі підписаних сторонами видаткових накладних.

Як вбачаэться з матерлыв справи та не заперечуэться апелянтом, ід час проведення перевірки, зазначені видаткові накладні надавалися позивачем. Так, облік руху надходження сировини та матеріалів від замовника (давальницька сировина), які прийняті для переробки і не оплачуються виконавцем та їх вибуття, здійснювалося товариством на позабалансовому рахунку 022 «Матеріали, прийняті для переробки», субрахунках 0221 «Давальницька сировина на складі», 0222 «Давальницька сировина передана у виробництво».

Сторона позивача наголошує на тому, що аналітичний облік давальницької сировини ведеться товариством за замовниками, видами сировини й матеріалів, за місцями зберігання та їх переробки в кількісному виразі. Облік витрат з переробки давальницької сировини здійснювався товариством на рахунках обліку витрат виробництва (за винятком вартості давальницької сировини замовника). Зокрема, всі витрати, пов`язані з виконанням послуги по переробці давальницької сировини, товариство відображає на рахунку 23 «Виробництво». На субрахунку 801 "Витрати сировини й матеріалів" товариством узагальнюється інформація про витрати власних сировини й матеріалів, які використані як основні й допоміжні матеріали в операційній діяльності підприємства.

Також, під час перевірки та до заперечень на акт перевірки, позивачем надавалися оборотно-сальдові відомості по рахункам 022,0222,0221, 801.

Використання давальницької сировини, в залежності від виду замовленої продукції, здійснювалося товариством відповідно до Технічних умов на конкретний вид мастильних матеріалів та затверджених норм витрат.

По закінченню надання послуг з виготовлення продукції, виконавцем надавалися замовникам, згідно умов укладених договорів, відповідні звіти про використання давальницької сировини, які обумовлені умовами договорів, наведених вище.

Факт надання ТОВ «Транспортні мережі» замовникам послуг з переробки давальницької сировини підтверджується підписаними сторонами в перевіряємих податкових періодах актами надання послуг з переробки, а передача готової продукції, отриманої в результаті переробки давальницької сировини від виконавця замовникам, здійснювалася шляхом підписання сторонами звіту про продукцію, що виготовлена з сировини замовника.

Звіти про використання давальницької сировини, акти надання послуг з переробки, звіти про продукцію, що вироблена з сировини замовника, за періоди які охоплювалися податковою перевіркою, також надавалися до перевірки.

З аналізу наданих доказів вбачається, що під час проведення планової виїзної перевірки, позивачем було надано відповідачу всі документи фінансового-господарської діяльності підприємства пов`язаних з наданням товариством послуг з виготовлення продукції з давальницької сировини, зокрема, договори, накладні, оборотно-сальдові відомості бухгалтерського обліку, Технічні умови, норми витрат, акти надання послуг з переробки, звіти про продукцію, що вироблена з сировини замовника, звіти про використання давальницької сировини, що стосуються предмета перевірки.

Натомість, висновки перевірки містять відомості про те, що фактична вартість по переробці тони масла (оливи) складає 155,50 гривень, однак, згідно наданої платником податків калькуляції, мова йшла виключно про розрахунок вартості послуг з переробки.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, висновок податкового органу про те, що оскільки згідно АІС «Податковий блок «Єдиний державний реєстр податкових накладних», не встановлено придбання ТОВ «Промислові мастила -СХІД», ТОВ «Промислові мастила - ЦЕНТР», ТОВ «Промислові мастила-Захід» олив марки БТР, а отже, їх подальша реалізація на користь переробника неможлива, не виходить з суті самих господарських операцій та є необґрунтованим, адже, контролюючим органом не було враховано, що позначення «БТР» не є маркою (видом) оливи, а є зареєстрованим товарним знаком ТОВ «Транспортні мережі», при цьому, наведеними вище контрагентами олива не реалізовувалася позивачу, а замовлялося її виготовлення на умовах давальницької сировини.

Також, у акті перевірки відображено, що фактична потужність виробництва товариства позивача складає 300 тон масла на місяць (при щоденному виробництві - не більше 10 тон на день), а згідно первинних документів підприємство переробило лише присадок за 2014 рік на загальну суму 13970757 грн., при вартості присадок від 18,43 грн. за кілограм до 1405,5 грн. за кілограм в еквіваленті тоннажу складає від 758 тон лише присадок. Згідно норм витрат виготовлення, мастил питома вага присадок складає від 6% до 15%, що дало змогу контролюючому органу прийти до висновку, що за 2014 рік було перероблено від 5053 до 12633 тон масла, разом з присадками, що складає від 421 до 1052 тони на місяць, та, в свою чергу, суперечить технічним умовам використання обладнання.

Такі розрахунки здійснені за наступним методом: 13970757 (загальна вартість використаних присадок) / 18,43 грн. (найменша величина вартості присадки за кілограм) = 758 тон (загальна вага присадок, яка на думку перевіряючих використана товариством протягом 2014 року для виготовлення олив).(758 х 100) / 6 = 12633 тон. / 12 (місяців) = 1052 тони на місяць (якщо питома вага присадок складає 6 %).(758 х 100) / 15 = 5053 тон./12 (місяців) = 421 тони на місяць (якщо питома вага присадок складає 15%).

Поряд із цим, як вірно зауважено судом першої інстанції, наведений розрахунок є некоректним та не відображає здійснені та задекларовані обсяги господарських операцій позивача із давальницькою сировиною, позаяк, невстановленим є висновок податкового органу про те, що ТОВ «Транспортні мережі» переробило лише присадок за 2014 рік на загальну суму 13970757 грн, адже відповідно до даних субрахунку 801 «Витрати сировини й матеріалів» згадана вище сума складає загальну суму витрат власної сировини та матеріалів (у т.ч. присадок), які використані товариством позивача протягом 2014 року у зв`язку з виконанням послуг по переробці давальницької сировини, до того ж, згідно даних бухгалтерського обліку товариства, витрати присадок у виробництві протягом 2014 року складають 78,68 тон на загальну суму 4339602,38 грн. Наведені вище дані бухгалтерського обліку позивача були наявні під час проведення перевірки, однак, залишились без врахування, що і спричинило неправильний алгоритм обрахунку.

Також, цілком безпідставними є доводи податкового органу в частині складення первинної документації з ТОВ «Промислові мастила -СХІД», ТОВ «Промислові мастила -ЦЕНТР», ТОВ «Промислові мастила-Захід» з порушенням вимог чинного законодавства.

Зокрема, як при вирішенні спору в судом першої інстанції так і при апеляційному оскарженні апелянт вказує, що до перевірки не надано звіти про виконання послуг переробки, в первинних документах не деталізовано вартість використаних присадок та сировини, вартість послуг у відповідності до тоннажу переробленого масла, не надано документи, що фіксують складський рух виробленого масла та його транспортування до замовника, відсутні звіти матеріально-відповідальних осіб тощо, адже, з урахуванням положень ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Натомість, акт перевірки не містить деталізації які саме первинні документи товариства були складені з порушенням вимог чинного законодавства, при тому, що надані до перевірки та залучені до матеріалів справи документи бухгалтерського обліку позивача, містять всі обов`язкові реквізити, що передбачені вимогами ч. 2 ст. 9 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Більш того, відповідно до змісту розділу 3.1.1.1 акту перевірки, податковий орган зазначає, що саме надана позивачем первинна документація містить деталізацію вартості послуг переробки на підставі використаної сировина, значаться обсяги використаних матеріалів та ін.

Як вбачається із наданих позивачем як до перевірки так і до суду доказів, облік руху вироблених мастильних матеріалів здійснювався в бухгалтерському обліку товариства на підставі складених первинних документів.

Відповідно до умов договорів про виготовлення продукції з давальницької сировини, пункт здачі-приймання готової продукції є складські приміщення виконавця, а відтак, транспортування готової продукції здійснюється замовниками самостійно шляхом самовивозу. Крім того, звіти про продукцію, що вироблена з сировини замовника та акти надання послуг з переробки, за періоди, що охоплюються перевіркою, надавалися до перевірки.

Також, згідно акта перевірки, податковий орган, виходячи із розрахунку 240,00 грн, без ПДВ за 20 літрів оливи «БТР», визначив вартість 1 тони всіх видів олив «БТР» у розмірі 12000 грн, у зв`язку із чим, констатував, що платником податків не включено до валового доходу реалізацію оливи власного виробництва різних марок під торговою маркою «БТР», в результаті чого, занижено валовий дохід за 2014 рік на загальну суму 48970080 грн.

Розмір отриманого товариством доходу визначено виходячи з наступного: (кількість тон продукції виготовленої з давальницької сировини, за кожен місяць у розрізі окремого контрагента) х 12000 = сума отриманого товариством доходу від реалізації.

Водночас, як вже зазначалось вище, товариство позивача, виходячи із суті та змісту проведених операцій, не здійснювало реалізацію власної продукції, а надавало контрагентам послуги з виготовлення продукції з давальницької сировини, що є різними операціями, з огляду на що, висновок контролюючого органу про те, що при наданих позивачем послуг з переробки, використана сировина виключно ТОВ «Транспортні мережі», а відтак, послуги переробки це пряма реалізація масла марки БТР, безпосереднім виробником якого є ТОВ «Транспортні мережі», на переконання суду, є безпідставним та спростовується даними бухгалтерського обліку (картки рахунків 022, 311, 23, 36, 70, 79, 801) та первинними документами фінансово-господарської діяльності (договорами про виготовлення продукції з давальницької сировини, податковими накладними, звітами про використання давальницької сировини, звітами про продукцію, що вироблена з сировини замовника, актами надання послуг з переробки), а також, розрахунковими документами на оплату.

Твердження податкового органу, що викладене у акті перевірки, про те що позивач надав калькуляцію вартості виробництва, на підставі якої відповідач дійшов висновку, що фактично вартість по переробці 1 тони масла (оливи) складає 155,50 гривень, є помилковими, оскільки позивачем надана планова калькуляція, яка містила орієнтовні дані на вартість послуги з виготовлення продукції в тарі різного об`єму в каністрах 1 л., 5 л., 20 літрів, в бочках - 200 л. та налив, яка не остаточною, а тому, не могла слугувати базою для відповідних розрахунків.

Судом при розгляді вказаних порушень, було також взято до уваги та проаналізовано надані стороною позивача специфікації до договорів про виготовлення продукції з давальницької сировини (а.с. 2 - 139 т. 2), а також роздруківки оборотно-сальдової відомості по рахункам (а.с. 140-186 т. 2); копії видаткових накладних, накладних-вимог на відпуск, актів надання послуг з переробки, звітів про продукцію, звітів про перероблену сировину (починаючи з а.с. 9 т. 3).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що господарські операцій позивача з надання послуг виготовлення продукції з давальницької сировини під час перевірки в акті перевірки не відображені та не перевірені належним чином, а тому, висновки контролюючого органу про порушення ТОВ «Транспортні мережі» приписів п.п.135.4.1 п. 135.1 ст.135, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14, 138.2 ст. 138, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп. 134.1.1 ст.134 Податкового Кодексу України, в наслідок чого, товариством занижений дохід за 2014 рік на загальну суму 48970080 грн, та за 2015 рік на суму 19949280 грн не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними у матеріалах справи документами бухгалтерського обліку.

Крім того, згідно з п. 3.2. акта перевірки, перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань з ПДВ за період з 01.01.2014 по 30.06.2016 встановлено порушення ТОВ «Транспортні мережі» приписів п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п. 201.6, п.201.10 та п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого, занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 13783872 грн. (з розбивкою по періодах), однак, вказаний висновок контролюючого органу про заниження товариством податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 13783872 грн., безпосередньо пов`язаний з порушеннями описаними в розділі 21.1.1 та 3.1.2.1 акта перевірки, тобто, щодо господарських операцій платника податків з падання послуг з виготовлення продукції з давальницької сировини, та по яким, судом вище надана оцінка з приводу того, що товариство позивача не здійснювало реалізацію продукції, а надавало послуги з виготовлення продукції з давальницької сировини.

Згідно з приписами п. п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПК України. Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п. 186.2 і п. 186.3 ст. 186 ПК України (п. 186.4 ст. 186 ПК України).

При цьому, у силу положень п. п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПК України, постачання послуг - це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. (п. 14.1.191 п. 14.1 ст.14 ПК України)

Варто врахувати, оскільки за умовами договорів та приписами ПК України, давальницька сировина є власністю замовників і при передачі її для переробки виконавцю право власності на цю сировину до виконавця не переходить, то за операцією з передачі давальницької сировини виконавцю, а також, при отриманні замовником готової продукції податкові зобов`язання у позивача з ПДВ не виникають, а виконавець нараховує ПДВ саме на послуги з переробки давальницької сировини на загальних підставах за основною ставкою, що і було виконано позивачем, а тому, висновок контролюючого органу по порушення ТОВ «Транспортні мережі» приписів п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п. 201.6, п.201.10 та п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого, занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 13783872 грн. є безпідставним та таким що не відповідає дійсності.

Таким чином, донараховані позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями зобов`язання в цій частині безпідставно.

Крім того, підставою для винесення спірних податкових повідомлень рішень слугували висновки податкового органу щодо безпідставності формування позивачем податкових зобов`язань з урахуванням взаємовідносин з ТОВ «Коптек».

Відповідно до змісту акта перевірки (розділ 3.1.1.2), контролюючий орган дійшов висновку про те, що в порушення приписів пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, ст. 14, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2, п. 138.4ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, ТОВ «Транспортні мережі» завищені задекларовані витрати за 2014 рік на загальну суму 383868 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Транспорті мережі» протягом серпня-жовтня 2014 року здійснювало витрати по придбанню Бітуму БНД 60/90 в ТОВ «Коптек» (ЄДРПОУ 38692958).

Перевіркою встановлено, що товарно-транспортні накладні на перевезення товару складені з порушенням встановлених вимог, не наведено номер подорожнього листа. Крім цього, на адресу контролюючого органу надійшла додаткова інформація від Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 12.11.2015 № 97/22-04, відповідно до якої, формування податкового кредиту ТОВ «Коптек» здійснювалося за рахунок суб`єктів господарювання ТОВ «Трейд Майстер Плюс» (за період з серпня по грудень 2014 року, декларація з податку на додану вартість та додатки 5 до декларацій прийняті з позначкою «до відома»), ТОВ «БСЛ Компані» (здійснювало господарські операції з ТОВ «ТОПФЕР Україна» - має стан 8, ТОВ «Агровіт Одеса» - має стан 8, ТОВ «Блюз Прінт» - має стан 65), а відтак, господарські операції між ТОВ «Коптек» та його контрагентами мають ознаки безтоварності.

Натомість, як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, ТОВ «Коптек» зареєстровано як суб`єкт господарювання з 25.09.2013 року, про що в ЄДР зроблений відповідний запис та станом на дату взаємовідносин з позивачем, у стані припинення не перебував. Основними видами діяльності вказаного підприємства є: оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; вантажний автомобільний транспорт та інші.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, ТОВ «Коптек» перебуває на обліку в Запорізькій ОДПІ ГУ ДФС (відділення у Шевченківському районі) та має стан « 0» - «Платник податків за основним місцем обліку», тобто, знаходиться за податковою адресою. ТОВ «Коптек», в період взаємовідносин з ТОВ «Транспортні мережі», подавало податкову звітність до контролюючого органу, зокрема, податкові розрахунки за формою № 1-ДФ.

З матеріалів справи слідує, що між ТОВ «Транспортні мережі» та ТОВ «Коптек» укладено договір поставки від 10.04.2014 №100414 щодо постачання товарів (Бітум БНД 60/90, бітум БНД 90/130, мазут топковий М-100, М-40, паливо пічне, бензин, паливо дизельне).

Відповідно до п. 1.1, 3.1, 3.1 укладеного договору, постачальник (ТОВ «Коптек») зобов`язується поставити нафтопродукти узгодженими партіями, а зобов`язується оплатити їх і прийняти в кількості згідно з поданими заявками, погодженими з постачальником.

Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом постачальника (покупця) або залізничним транспортом протягом 3-х робочих днів з моменту надходження оплати на розрахунковий рахунок постачальника. У вартість товару включається вартість послуг з доставки. Ціна нафтопродуктів встановлюється прейскурантом цін постачальника, чинним на момент відвантаження товару. За угодою сторін ціна на товар може бути встановлена додатковою угодою.

На виконання договору № 100414 від 10.04.2014, ТОВ «Коптек» поставлено ТОВ «Транспортні мережі» бітум БНД 60/90 на загальну суму 383867,66 грн, ПДВ - 76775,33 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, факт поставки товарно-матеріальних цінностей, підтверджується відповідними податковими накладними від 14.08.2014 № РН-0000012 на суму 143054,93 грн., у т.ч. ПДВ 23842,49 грн.; від 29.09.2014 № РН-0000016 на суму 156633,86 грн., у т.ч. ПДВ 26105,64 грн.; від 24.10.2014 РН-0000023 на суму 160963,20 грн., у т.ч. ПДВ 26827,20 грн.

Так, факт перевезення товарно-матеріальних цінностей та передача їх покупцеві підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними: від 14.08.2014 №140814 автомобілем ДАФ НОМЕР_1 та причіпом НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , від 29.09.2014 №290914 автомобілем ДАФ НОМЕР_3 та причіпом НОМЕР_4 , водій ОСОБА_2 , пункт навантаження м. Кременчук, пункт розвантаження м. Вишгород, автоперевізник - ТОВ «Трейд Мастер Плюс».

Також, ттн від 24.10.2014 №131014 автомобілем VOLVO НОМЕР_5 та причіпом НОМЕР_6 , водій ОСОБА_3 , пункт навантаження м. Кременчук, пункт розвантаження м. Вишгород, автоперевізник ТОВ «БЛС Компані».

На підтвердження факту оплати придбаних товарно-матеріальних цінностей, підприємством позивача до перевірки були надані банківські виписки на загальну суму 46097,06 грн.

Придбані товарно-матеріальні цінності належним чином оприбутковані в бухгалтерському обліку підприємства позивача, та, в подальшому, використані в його господарській діяльності, суть якої описана вище (переробка давальницької сировини, виробництва оливи тощо)

Так, суми витрат в розмірі 383867,66 грн були враховані позивачем у складі витрат з придбання товарів до р. 05.1 СВ Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» за 2014 рік.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на витрати й податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками товарів (послуг), якщо цей платник (покупець) мав реальні затрати у зв`язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання в його господарській діяльності.

Податковим кодексом України для платника податку не передбачено обов`язку та не надано права вимагати від іншого платника податку будь-яких відомостей (в т. ч. і щодо ведення останнім будь-яких бухгалтерських записів, сплату податків тощо). Так само, приписи ПК України, не передбачають обов`язку або права одного платника податку контролювати показники податкової звітності іншого платника податку чи вимагати будь-яку інформацію про його господарську діяльність.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на його контрагентів. Порушення юридичною особою-контрагентом вимог законодавства про оподаткування, автоматично не може призводити до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої юридичної особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями документи.

Згідно змісту п. п. 138.1.1 п. 138.1 ст.138 Податкового Кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового Кодексу України, зазначено, що витрати, які враховуються для зазначення об`єкту оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до норм пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не з враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, акти, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

При цьому, слід врахувати, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Водночас, нереальність господарських операцій з придбання/постачання платником податку товарів/послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами, і головне, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем як до перевірки так і суду надано належним чином оформлену первинну документацію, що у повній мірі відображає реальність операцій, що мали місце між позивачем і ТОВ «Коптек».

Така документація за своєю формою та змістом складена у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні», натомість не взята до уваги податковим органом лише виходячи із існуючих сумнівів податкового органу щодо реальності господарських операції контрагента позивача з іншими суб`єктами господарювання, що не переконання суду є недопустимо.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновок контролюючого органу про порушення ТОВ «Транспортні мережі» приписів пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, ст. 14, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в наслідок чого, завищено задекларовані витрати за 2014 рік на загальну суму 383868 грн є безпідставним та таким, що не відповідає дійсності.

Крім того, безпідставним є також висновок про порушення ТОВ «Транспортні мережі» приписів п.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п. 201.6, п.201.10та п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим, завищено показники, задекларовані в рядку 10.1 Декларацій «придбання товарів, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою» на загальну суму 76775 грн., в тому числі по періодам: серпень 2014р. - 23842 грн.; вересень 2014р. - 26106 грн.; жовтень 2014р. - 26827 грн., з огляду на наступне.

У зв`язку з поставкою товару, ТОВ «Коптек» складені податкові накладні від 11.08.2014 № 1 на суму 144500,00 грн., у т.ч. ПДВ 24083,33 грн.; розрахунок коригування від 20.08.2014 № 1 на суму - 5,07 грн., в т.ч. ПДВ 240,84 грн.; від 24.09.2014 № 4 на суму 142050 грн., у т.ч. ПДВ 23675,00 грн.; від 29.09.2014 № 6 на суму 14583,86 грн., у т.ч. ПДВ 2430,64 грн.; від 23.10.2014 № 12 на суму 155520 грн., ПДВ 25920,00 грн.; від 24.10.2014 № 13 на суму 5443,20 грн., у т.ч. ПДВ 907,20 гривень, які, у свою чергу, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, відображені підприємством в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, додатку 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкових декларацій з ПДВ відповідних податкових періодів.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового Кодексу України, встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою закладною.

Відповідно до пункту 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Індексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних зондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На час взаємовідносин ТОВ «Транспортні мережі» з ТОВ «Коптек», контрагент позивача був належним чином зареєстрованим платником податку на додану вартість та мав право складати додаткові накладні, а відтак, ТОВ «Транспорті мережі» на законних підставах віднесено до складу додаткового кредиту суми податку сплачені (нараховані) в ціні придбаних товарно-матеріальних цінностей на підставі податкових накладних постачальника, з огляду на що, висновок відповідача про порушення приписів п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 , ст.198, п.201.1, п. 201.6, п.201.10 та п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, є безпідставним та непідтвердженим.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що доводи позовної заяви знайшли своє підтвердження під час розгляду даного спору, є обґрунтованими, а оскаржені податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а саме, податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 10.04.2017 № 0012761410, яким ТОВ «Транспортні мережі» визначено податкове зобов`язання з ПДВ в сумі 18854203,50 грн. (у т.ч. податкове зобов`язання - 12569 469,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 6284734,50 грн.); від 10.04.2017 № 0012731410, яким ТОВ «Транспортні мережі» визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 16613001,00 грн. (у т.ч. податкове зобов`язання - 12171146,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 4441855,00 грн.); від 10.04.2017 № 0012741410, яким ТОВ «Транспортні мережі» зменшено суму від`ємного значення з податку на прибуток в сумі 1685744,00 грн.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні мережі" до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. БеспаловСуддя В. Ю. КлючковичСуддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 03.03.2023)