Рішення

від 01.03.2023 по справі 148/927/20

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/927/20

Провадження №2/148/10/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01 березня 2023 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Ковганича С.В. , при секретарі Мрочко Т.О.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

третьої особи ОСОБА_5 ,

представника третьої особи ОСОБА_12,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тульчині в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим представником ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Тульчинської міської об`єднаної територіальної громади, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , Тульчинської міської об`єднаної територіальної громади, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на строні відповідача - Суворовської сільської ради Тульчинського району про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, мотивуючи позовні вимоги тим, що позивач є рідним братом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який тривалий час назад пропав безвісти.

01.11.2016 рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області у справі №148/1868/16-ц за заявою ОСОБА_5 брата позивача визнано безвісно відсутнім з 01.09.2014.

11.05.2018 за заявою ОСОБА_3 , яка є спадкоємцем ОСОБА_7 за заповітом, рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області у справі №148/2265/17 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Суворовського, Тульчинського району, Вінницької області, оголошено померлим. Днем його смерті визначено день набрання рішенням законної сили - 14.06.2018.

Про дані обставини позивач дізнався в травні 2020 року, оскільки в черговий раз намагався знайти свого брата та звертався до органів поліції та місцевого самоврядування.

Після отримання копії рішення суду позивач звернувся до Тульчинського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) із заявою про видачу свідоцтва про смерть та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження щодо ОСОБА_8 , які отримав 28.05.2020.

Відповідно до змісту свідоцтва про смерть ОСОБА_7 реєстрація смерті за рішенням суду відбулась 24.02.2020.

З метою оформлення спадкового майна позивач звернувся до Тульчинської державної нотаріальної контори. Однак, листом № 213/01-16 від 29.05.2020 йому було відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини у зв`язку із пропуском шести місяців на звернення з такою заявою.

Оскільки позивачу не було відомо про судове рішення у справі №148/1868/16-ц про визнання безвісно відсутнім його брата та рішення у справі № 148/2265/17 про оголошення його брата померлим, він не був залучений та не брав участі у зазначених справах, а реєстрація смерті відбувалась за заявою іншої спадкоємиці - ОСОБА_3 лише у лютому 2020 року, тому шестимісячний строк на прийняття спадщини пропущений ним з поважних причин.

Окрім того, для прийняття спадщини позивачу також необхідно встановити факт родинних відносин з братом.

Через дані обставини, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом. Просить встановити факт, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а також встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 додатковий строк терміном три місяці для поданя заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 07.06.2021 розгляд справи продовжено без Суворовської сільської ради Тульчинського району, оскільки вона припинила свої повноваження та ввійшла до Тульчинської територіальної громади, яка в свою чергу є правонаступником даної сільської ради, а також визначена відповідачем в даній справі.

Ухвалою суду від 22.09.2022 до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_5 .

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, від представника позивача надійшла заява, згідно якої вона просить розгляд справи провести без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Також звернула увагу суду, що реєстрація смерті ОСОБА_6 відбулась лише 24.02.2020, за заявою ОСОБА_3 , а тому позивач не міг знати, що його брата оголошено померлим. В минулих засіданнях позивач та його представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на викладені в позові обставини та просили позов задовольнити. Позивач також повідомив, що він до нотаріуса до 2020 року не звертався.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник в судове заідання не з`явились, від представника відповідача надійшла заява, згідно якої він просить розглянути справу у відсутність відповідача та її представника, позовні вимоги в частині визначення додаткового строку для прийняття спадщини не визнаються в повному обсязі та просив в цій частині в задоволенні позову відмовити. На минулому засіданні відповідач та її представник позовні вимоги в частині визначення додаткового строку для прийняття спадщин не визнали. Відповідач пояснила, що позивач знав про зникнення брата, оскільки від неї не брали заяву у міліції щодо його зникнення. А лише тоді, коли працівник міліції подзвонив позивачу з даного приводу і той відмовився подавати будь-яку заяву, від неї прийняли заяву про зникнення ОСОБА_7 . Також позивач знав і про заповіт. Окрім цього, відповідач в судовому засіданні підтвердила, що позивач є братом померлого ОСОБА_7 .

Відповідач - представник Тульчинської міської об`єднаної територіальної громади в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна заява від нього, згідно якої він просить проводити розгляд справи у відсутність представника Тульчинської міської ради, за наявними в матеріалах справи документами.

Третя особа та її представник в в судове заідання не з`явились, від представника третьої особи надійшло клопотання, згідно якого вона просить розглянути справу у відсутність третьої особи та її представника, не заперечує щодо задоволення позовних вимог та при постановленні рішення просить врахувати, що ОСОБА_5 визнає, що позивач являється рідним братом померлого ОСОБА_6 ; ОСОБА_5 нікому не повідомляла, що визнала свого батька безвісно відсутнім; про наявність іншого рішення про оголошення померлим ОСОБА_6 , постановленого на підставі заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_5 дізналась тільки в 2020 році, коли звернулась зі своїм рішенням аналогічного змісту до органів РАГС за свідоцтвом про смерть відносно батька, після чого вирішила, що позивач повинен знати, що його брат визнаний померлим, про що йому повідомила у травні 2020 року. На минулому засіданні третя особа позовні вимоги визнала, підтвердила факт родинних відносин позивача з її померлим батьком ОСОБА_8 та вказала, що на спадщину батька вона не претендує і вважає, що все його майно має перейти його братові - позивачу по справі.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Так, в судовому засіданні встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження від 30.10.1961 серія НОМЕР_2 (а.с.14 т.1) батьками позивача зазначено ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України від 28.05.2020 №00026484703 (а.с.13 т.1) батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначено ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Згідно копії довідки виконкому Тульчинської міської ради Вінницької області від 28.05.2020 №259 (а.с.12 т.1) вбачається, що відповідно до погосподарської книги №7 за 1961-1963 роки особового рахунку № НОМЕР_3 за адресою: с.Суворовське, Тульчинського району, Вінницької області склад двору слідуючий: 1. ОСОБА_9 , 1929 року народження; 2. ОСОБА_10 , 1929 року народження; 3. ОСОБА_8 , 1951 року народження; 4. ОСОБА_11 , 1956 року народження; 5. ОСОБА_1 , 1961 року народження. Також даний факт підтверджується копією погосподарської книги №7 за 1961-1963 роки особового рахунку № НОМЕР_3 .

Згідно копії рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 11.05.2018 у справі №148/2265/17, яке набрало законної сили 14.06.2018 (а.с.6-7 т.1), оголошено померлим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Суворовське, Тульчинського району, Вінницької області. Днем його смерті визначено день набрання рішення законної сили.

Відтак, відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно повторного свідоцтва про смерть від 28.05.2020 серія НОМЕР_4 (а.с.9 т.1) вбачається, що 24.02.2020 Тульчинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) була зареєстрована смерть ОСОБА_7 .

Згідно повідомлення Тульчинської державної нотаріальної контори від 19.05.2020.№213/01-16 (а.с.10 т.1) вбачається, що державним нотаріусом було повідомлено ОСОБА_1 , що оформити спадкове майно, яке залишилось пясля смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , немає можливості у зв`язку з відсутністю прийняття ним спадщини шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до шести місяців та відсутність фактичного прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання по суті.

Згідно повідомлення Тульчинської державної нотаріальної контори від 21.07.2020 №296/01-16 (а.с.36 т.1) спадкова справа після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 не відкривалась.

Згідно копії спадкової справи №685/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 (а.с.61-106 т.1) вбачається, що 21.10.2020 ОСОБА_3 звернулась до Тульчинської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і того ж дня відбулася реєстрація спадкової справи спадкодавця ОСОБА_7 29.10.2020 та 10.11.2020 на ім`я ОСОБА_3 було видано 3 свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованих в реєстрі за № 1-1764, №1-1765, № 1-1809.

Оскільки позивач пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, він змушений звернутися до суду з даним позовом.

Правовідносини між сторонами виникли з приводу здійснення прав на спадкування.

Згідно ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів та показів відповідача ОСОБА_3 та третьої сооби, судом встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 був рідним братом позивача. Відтак, оскільки факт родинних відносин знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи, тому позовна вимога в цій частині підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про встановлення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата, то дана вимога задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях; 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За правилами ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч.3. ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Звернувшись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач зобов`язаний був повідомити суду поважні причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкодили йому звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, а також надати докази на підтвердження своїх доводів та вимог.

Позивач причиною пропуску шестимісячного строку звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини вказує, що йому не було відомо про визнання його братом безвісно відсутнім та оголошення його померлим, а реєстрація смерті відбулась за заявою ОСОБА_3 лише у лютому 2020 року. Відтак він не знав про відкриття спадщини.

У постанові Верховного Суду України від 04.11.2015 у справі № 6-1486цс15 зроблено висновок, що "право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 26.09. 2012 у справі № 6-85цс12.

У постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 750/262/20 зазначено, що неспілкування позивача зі спадкодавцем внаслідок неприязних відносини між ними, а також необізнаність спадкоємця про факт смерті спадкодавця не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

Таким чином, необізнаність про смерть спадкодавця не є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від від 27.05.2020 у справі № 336/1127/17, від 30.06.2020 у справі № 431/5782/17, від 03.03.2021 у справі № 145/148/20, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Нормами ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В свою чергу позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку про прийняття спадщини. При цьому суд зазначає, що необізнаність позивача про смерть його брата та відкриття спадщини не може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки сама по собі ця обставина, без встановлення інших об`єктивних обставин, не свідчить про поважність пропуску спадкоємцем цього строку. Відтак, правових підстав для задоволення позову в цій частині немає.

Водночас, при ухваленні даного рішення судом враховано, що відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 по справі № 361/1953/18 зазначено, що позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини безпосередньо стосується прав, свобод, інтересів та (або) обов`язки спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

З огляду на викладене, в даному випадку належним відповідачем за вимогою про встановлення факту родинних відносин і визначення додаткового строку для прийняття спадщини є ОСОБА_3 , оскільки згідно матеріалів спадкової справи вбачається, що саме вона зверталась до нотаріуса для сприйняття спадщини і отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Відтак, визначення представником позивача відповідачем ще й Тульчинську міську об`єднану територіальну громаду є помилковим. Тому, в задоволенні позовних вимог до Тульчинської міської об`єднаної територіальної громади слід відмовити, оскільки вона не являється належним відповідачем в даній справі.

Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених нею межах та про існування правових підстав для їх часткового задоволення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.20, 1216, 1217, 1220, 1233, 1268-1270, 1272 ЦК України, ст.4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 315 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , поданий представником ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

В задоволенні позовних вимог щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Тульчинської міської об`єднаної територіальної громади відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем, залишити за ним.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: