Ухвала

від 06.03.2023 по справі 2-1926/08

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3784/23

Справа № 2-1926/08

Головуючий у першій інстанції Добров П.В.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2023 року м. Одеса

Одеський Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Карташова О.Ю., Лозко Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

на рішення Комінтерновського районного суду Одеської області від 17 червня 2008 року,

за позовною заявою ОСОБА_4 до Кремидівської сільської ради Комінтерновського району Одеської області про визнання права власності,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Кремидівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області про визнання права власності, в обґрунтування якого зазначив, що рішенням Кремидівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області № 149-У від 30.03.2007 року надано дозвіл на вибір земельної ділянки площею 0,2845 га в довгострокову оренду терміном на 45 років.

10.09.2007 року між Кремидівською сільською радою та ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення сільського базару.

ОСОБА_4 збудував на вказаній земельній ділянці об`єкт нерухомого майна сільський базар, який у відповідності до технічного паспорта станом на 09.11.2007 року складається з: літ. «А» торгівельні павільйони, літ «Б» торгівельні павільйони, літ «а» навіс, літ. «В» дитяче кафе, літ «Г» будівля стоматології, літ «Д» навіс, № 1-5 огорожа, І вимощення, ІІ торгівельні лотки (6 шт).

Позивач, посилаючись на положення ст. ст. 331, 376 ЦПК України, вважав що він є власником вказаного сільського базару, як об`єкту новоствореного нерухомого майна.

Позивач просив суд визнати за ОСОБА_4 право власності на об`єкт нерухомого майна сільський базар, розташований в АДРЕСА_1 та складається з: літ. «А» торгівельні павільйони, літ. «Б» торгівельні павільйони, літ. «а» навіс, літ. «В» дитяче кафе, літ. «Г» будівля стоматології, літ. «Д» навіс, № 1-5 огорожа, І вимощення, ІІ торгівельні лотки (6 шт).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Комінтернівський районний суд Одеської області рішенням від 17 червня 2008 року позов ОСОБА_4 до Кремидівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області про визнання права власності задовольнив. Визнав за ОСОБА_4 право приватної власності на об`єкт нерухомого майна сільський базар, розташований в АДРЕСА_1 та складається з: літ. «А» торгівельні павільйони, літ. «Б» торгівельні павільйони, літ. «а» навіс, літ. «В» дитяче кафе, літ. «Г» будівля стоматології, літ. «Д» навіс, № 1-5 огорожа, І вимощення, ІІ торгівельні лотки (6 шт). Зазначив, що вказане рішення є підставою для державної реєстрації в Комінтернівському РБТІ за ОСОБА_4 права приватної власності на об`єкт нерухомого майна сільський базар, розташований в АДРЕСА_1 та складається з: літ. «А» торгівельні павільйони, літ. «Б» торгівельні павільйони, літ. «а» навіс, літ. «В» дитяче кафе, літ. «Г» будівля стоматології, літ. «Д» навіс, № 1-5 огорожа, І вимощення, ІІ торгівельні лотки (6 шт).

Суд першої інстанції, посилаючись на положення ст.ст. 331, 375, 376 ЦК України, встановив, що позивач на земельній ділянці, переданій йому у довгострокову оренду, збудував сільський базар, який відповідає архітектурним, будівельним та іншим правилам і нормам, та не порушує права інших осіб, тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі особи, які не брали участі у справі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 до Кремидівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області про визнання права власності, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зазначають, що близько 15 років займаються підприємницькою діяльністю на території сільського базару. За пропозицією позивача з подальшим оформленням за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 права власності, останніми за власні кошти збудовані, на виділених ним на ринку місцях, торгівельні павільйони. Скаржники обладнали павільйони вікнами, вхідними дверима, дахом, внутрішніми комунікаціями, та зробили ремонти. Вважають, що оскаржуваним рішенням порушено їх права на користування та володіння вказаними павільйонами, оскільки останні збудовані за їх власні кошти.

Скаржники зазначають, що ОСОБА_4 порушена процедура введення об`єкта в експлуатацію, а саме положення Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів від 22.09.2004 (у редакції від 31.01.2007 року) та Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб від 09.06.1998 року.

У позивача відсутні державний акт про право власності на земельну ділянку, свідоцтво про право власності на завершену будівлю та акт прийому нерухомого майна до експлуатації.

Крім того, договір оренди земельної ділянки укладався строком на 1 рік, та підлягав державній реєстрації, однак не був зареєстрований.

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.12.2022 року та ухвалою від 26.12.2022 року ОСОБА_4 таКремидівській сільськійраді Комінтернівськогорайону Одеськоїобласті роз`яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.

Копії ухвал про відкриття апеляційного провадження та апеляційну скаргу ОСОБА_4 та Кремидівська сільська рада Комінтернівського району Одеської області отримали 23.12.2022 року та відповідно 19.01.2023 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням матеріального та процесуального права. Також зазначає, що скаржниками укладені договори оренди, останні сплачували орендну плату та будь-яких вимог про визнання права власності на павільйони не заявляли. Позивач, крім того вважає, що права скаржників оскаржуваним рішенням не порушені, тому останні зловживають своїми процесуальними правами.

Копія ухвали про відкриття провадження від 01.12.2022 року в частині подання апеляційної скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та копія ухвали про відкриття провадження від 26.12.2022 року в частині подання апеляційної скарги ОСОБА_1 надсилались скаржникам та отримані останніми 23.12.2022 року та 13.01.2023 року і 14.01.2023 року відповідно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Позивач, відповідач, скаржники в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином і в установленому законом порядку, відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК України.

Представник скаржників в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином і в установленому законом порядку, надав заяву про розгляд справи призначеної на 06.03.2023 року у відсутності представника апелянтів.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , підлягає закриттю, з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції вмежах доводівта вимогапеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як убачається з матеріалів справи, у лютому 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом у цій справі до Кремидівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області про визнання права власності, в обґрунтування зазначивши, що рішенням Кремидівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області № 149-У від 30.03.2007 року ОСОБА_4 надано дозвіл на вибір земельної ділянки площею 0,2845 га, із земель загального користування Кремидівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області в довгострокову оренду терміном на 45 років під розміщення сільського базару в с. Кремидівка.

10.09.2007 року між Кремидівською сільською радою та ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,2845 га, із земель загального користування Кремидівської сільської ради для розміщення сільського базару.

На вказаній земельній ділянці позивач збудував об`єкт нерухомого майна сільський базар, на який просив визнати за ним право власності.

Рішенням Комінтернівськогорайонного судуОдеської областівід 17червня 2008року визнано за ОСОБА_4 правоприватної власностіна об`єктнерухомого майна сільськийбазар,розташований в АДРЕСА_1 таскладається з: літ. «А» - торговельні павільйони, літ. «Б» - торговельні павільйони, літ. «а» - навіс, літ. «В» - дитяче кафе, літ. «Г» - будівля стоматології, літ. «Д» - навіс, № 1-5 огорожа, І -вимощення, ІІ торговельні лотки (6 шт).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив зтого,що рішенням Кремидівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області № 149-У від 30.03.2007 року ОСОБА_4 надано дозвіл на вибір земельної ділянки площею 0,2845 га, із земель загального користування Кремидівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області в довгострокову оренду терміном на 45 років під розміщення сільського базару в с. Кремидівка.

Згідно акту вибору від 06.04.2007 року земельна ділянка площею 0,2845 га, знаходиться на території с. Кремидівка Кремидівської сільської ради.

Рішенням Кремидівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області № 86 від 10.08.2007 року земельній ділянці, виділеній ОСОБА_4 під розміщення сільського базару в с. Кремидівка присвоєно юридичну адресу: АДРЕСА_1 .

10.09.2007 року між Кремидівською сільською радою та ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,2845 га, із земель загального користування Кремидівської сільської ради для розміщення сільського базару. Земельна ділянка передана Кремидівською сільською радою ОСОБА_4 , який її прийняв, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 10.09.2007 року, який є додатком до договору оренди землі від 10.09.2007 року.

Судом встановлено, що на вказаній земельній ділянці ОСОБА_4 , збудував об`єкт нерухомого майна сільський базар, який у відповідності до технічного паспорта, виготовленого Комінтернівським РБТІ станом на 09.11.2007 року складається з літ. «А» - торговельні павільйони, літ. «Б» - торговельні павільйони, літ. «а» - навіс, літ. «В» - дитяче кафе, літ. «Г» - будівля стоматології, літ. «Д» - навіс, № 1-5 огорожа, І -вимощення, ІІ торговельні лотки (6 шт).

Враховуючи встановлені обставини суд першої інстанції, виходячи із положень ч. 1 ст. 182, ч. 2 ст. 331 ЦК України дійшов висновку, що позивач на земельній ділянці, переданій йому в довгострокову оренду збудував сільський базар, який відповідає архітектурним, будівельним та іншим правилам і нормам, і не порушує права інших осіб, тому вимоги про визнання права власності підлягають задоволенню.

При цьому, відповідачем у даній справі зазначена Кремидівська сільська рада Комінтернівського району Одеської області.

Не погодившись з рішенням Комінтерновського районного суду Одеської області від 17 червня 2008 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які не є учасниками даної справи та не приймали участі у розгляді справи, звернулись до суду з апеляційною скаргою.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та всіх судових інстанцій, зокрема, забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до частини першоїстатті 17 ЦПК Україниучасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (стаття 18 ЦПК України).

За змістом частини першоїстатті 352 ЦПК Україниучасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Конструкція статті 352 ЦПК України у системному тлумаченні з частиною першою статті 17 ЦПК України, з врахуванням принципу верховенства права, складовою якого є доступ до суду, дає підстави дійти висновку, що особи, які не брали участі у справі, мають право на апеляційний перегляд справи виключно у випадку, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зазначено, що аналіз частини першоїстатті 352 ЦПК Українидозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

У контексті зазначеного, за приписами процесуального законодавства особа, яка не брала участі у справі,може подати апеляційну скаргу, якщо оскаржуваним рішенням суду безпосередньо вирішено питання про її права, свободи або про її обов`язки, тобто безпосередньо встановлено, змінено або припинено праваабо обов`язки цієї осіб.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року в справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19) зроблено висновок, що питання про те, чи вирішено судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватись виходячи з конкретних обставин справи та з урахуванням змісту судового рішення.

У постановівід 27листопада 2019року усправі №2-4392/09,постанові від16жовтня 2019року усправі №638/21181/15-ц,постанові від11вересня 2019року усправі №705/2-1281/2010Верховний Суддійшов висновку,що особи,які небрали участьу справі,мають правооскаржити вапеляційному порядкулише тісудові рішення,які безпосередньовстановлюють,змінюють абоприпиняють праваі обов`язкицих осіб.При цьому,на відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20 січня 2020 року у справі № 2-1426/08, у постанові від 30 січня 2020 року у справі № 646/6461/17,особи, які не брали участі у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють, обмежують або припиняють права або обов`язки цих осіб. Судове рішення слід вважати таким, яким вирішено питання про права та обов`язки осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права та обов`язки цих осіб або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки цих осіб. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не є підставою для висновку про вирішення судом питань про права та обов`язки цієї особи.

У постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 1715/2798/12 також зазначається, що в залежності від того, чи вирішувалось судовим рішенням питання про права та обов`язки особи, яка його оскаржує, визначається право на оскарження такого рішення. Судове рішення, що оскаржується особою, яка не залучалась до розгляду справи, повинно безпосередньо впливати на обсяг прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або містити судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 62/12 та від 16 січня 2020 року у справі № 925/1600/16, а також у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13 (провадження № 61-41547сво18).

Апеляційний суд, розглядаючи подану ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , апеляційну скаргу на рішення Комінтерновського районного суду Одеської області від 17 червня 2008 року, з`ясовує питання чи було безпосередньо встановлено, змінено, обмежено або припинено права та обов`язки скаржників.

Звертаючись із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказували, що оскаржуваним судовим рішенням вирішено питання про їх права, посилаючись на те, що дане рішення позбавило їх можливості отримати право користування, а в майбутньому право власності на частину спірного нерухомого майна. За пропозицією ОСОБА_4 , з подальшим оформленням за ними права власності, за власні кошти ними збудовані на виділених їм на ринку місцях, торговельні павільйони, які обладнані вікнами, вхідними дверима, дахом, внутрішніми комунікаціями, де вони здійснювали підприємницьку діяльність.

Вважають, що станом на 2008 рік у ОСОБА_4 існував з ними спір, як особами, за чий рахунок збудовані торговельні павільйони, та був відсутній спір з Кремидівською сільською радою Комінтернівського району Одеської області, яка ніяким чином не перешкоджала ввести забудову в експлуатацію. Позивачем порушена процедура введення об`єкту в експлуатацію.

При цьому, до апеляційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 будь-яких належних та достатніх доказів щодо обставин на які вони посилаються в апеляційній скарзі, не додано.

Спірні правові відносини у цій справі виникли з приводувизнання права власності за позивачем на об`єкт нерухомого майна сільський базар.

Як визначено частинами третьою та четвертоюстатті 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Так, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не були стороною у цій справі і не могли подати відповідні докази до суду першої інстанції, тому право звернення до суду забезпечено шляхом відкриття апеляційного провадження у цій справі за їх апеляційною скаргою.

Відповідно до пункту 6 частини другоїстатті 356 ЦПК Українив апеляційній скарзі мають бути зазначені нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Відповідно до частин п`ятої-сьомоїстатті 81 ЦПК Українидокази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною першоюстатті 84 ЦПК Українипередбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Оскаржуючи рішеннясуду першоїінстанції, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та стверджуючи, що за власні кошти ними збудовані на виділених їм на ринку місцях торговельні павільйони, які обладнані вікнами, вхідними дверима, дахом, внутрішніми комунікаціями, де вони здійснювали підприємницьку діяльність, а визнання права власності на об`єкт нерухомого майна павільйони за позивачем, порушуються їх права, при цьому не надали як до апеляційної скарги, так і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, належних та допустимих доказів на підтвердження обставин звернення та виділення у встановленому законом порядку їм як земельної ділянки, так і місця для будівництва павільйонів, та обставин здійснення ними будівництва павільйонів за власні кошти.

Отже ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів про вирішення судом першої інстанції питання про їх права, свободи таінтереси, тобто наявності у них права щодо спірного майна.

В оскаржуваному рішенні суду як в мотивувальній частині рішення відсутні висновки або судження суду про права ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , так і в резолютивній частині рішення відсутні висновки суду про права цих осіб.

Зазначені обставини свідчать про те, що права скаржників оскаржуваним судовим рішенням не порушені, та оскаржуваним судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не вирішувалося.

У пункті 3 частини першоїстатті 362 ЦПК Українипередбачено,що судапеляційної інстанціїзакриває апеляційнепровадження,якщо післявідкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Отже якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першоїстатті 362 ЦПКУкраїни, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб`єкта апеляційного оскарження.

Оскільки за результатами здійснення апеляційного провадження у цій справі колегією суддів встановлено, що на підтвердження доводів апеляційної скарги скаржниками не надано належних та допустимих доказів щодо наявності у них права на об`єкт нерухомого майна павільйони, що вони є учасником спірних правовідносин, тому підстав для звернення до суду з апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мають.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем порушена процедура введення об`єкту в експлуатацію не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

Вирішення питання, чи стосується рішення суду першої інстанції прав та інтересів особи, яка не була залучена до участі справі, є першорядним завданням для апеляційного суду та виключно у разі встановлення, що рішення суду першої інстанції порушує права та інтереси особи, яка подала апеляційну скаргу, апеляційний суд наділений повноваженнями здійснювати перегляд по суті рішення суду першої інстанції у апеляційному порядку, у тому числі перевіряти дотримання судом процедури введення об`єкта в експлуатацію.

Оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції не порушує прав та інтересів осіб, які звернулися із апеляційною скаргою, та апеляційне провадження підлягає закриттю, тому питання щодо процедури введення об`єкта в експлуатацію не підлягає з`ясуванню апеляційним судом.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуваним рішенням права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не порушуються, а тому апеляційне провадження за їх апеляційною скаргою на рішення Комінтерновського районногосуду Одеськоїобласті від17червня 2008року підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини 1статті 362 ЦПКУкраїни.

Керуючись ст.260ЦПК України,п.3ч.1,ч. 2 ст. 362, 381 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційне провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Кремидівської сільської ради Комінтерновського району Одеської області про визнання права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на рішення Комінтерновського районного суду Одеської області від 17 червня 2008 року, закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст ухвали складено 07 березня 2023 року.

Головуючий В.А.Коновалова

Судді О.Ю. Карташов

Ю.П. Лозко