Ухвала

від 02.03.2023 по справі 947/33324/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/33324/20

Провадження № 2/947/139/23

УХВАЛА

02.03.2023 місто Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого - судді Луняченка В.О. ,

За участю

Представника позивача адвоката Красондовича Д.Л.

Представника відповідача адвоката Жолобчука О.Л.

Розглянувши клопотання відповідача щодо перевірки експертного висновку №10/20 від 20.10.2021 року та призначення повторної комплексної судово-технічної експертизи по цивільної справі за позовноюзаявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділв натурічастки домоволодіння,-

ВСТАНОВИВ:

12.11.2020 року з позовом про виділ в натурі частки домоволодіння до суду звернулася ОСОБА_1 , в якому просить виділити їй зі спільної часткової власності в натурі 2/3 частки домоволодіння під АДРЕСА_1 дороги, у відповідності до встановленого варіанту виділу згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи; виділити в натурі їй 2/3 частки земельної ділянки, у площі та в межах точок кадастрових координат у відповідності до встановленого варіанту виділу згідно висновку судової земельно-технічної експертизи, із земельної ділянки, під №4, площею 0,0468, яка розташована в АДРЕСА_2 дороги, кадастровий номер 5110136900:21:020:0002, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель - землі житлової та громадської забудови; припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , спадкоємцем до майна якого є ОСОБА_2 , на нерухоме майно: домоволодіння під АДРЕСА_1 дороги; земельну ділянку, під АДРЕСА_3 дороги, кадастровий номер 5110136900:21:020:0002; встановити порядок виконання рішення суду, відповідно до якого, рішення суду, після набрання законної сили, є підставою для реєстрації права власності за ОСОБА_1 на: домоволодіння, утворене внаслідок виділу в натурі 2/3 часток домоволодіння під АДРЕСА_1 дороги, у відповідності до встановленого варіанту виділу згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи; земельну ділянку, у площі та в межах точок кадастрових координат у відповідності до встановленого варіанту виділу згідно висновку судової земельно-технічної експертизи, утворену внаслідок виділу в натурі 2/3 часток із земельної ділянки, під №4, площею 0,0468, яка розташована АДРЕСА_2 дороги, кадастровий номер 5110136900:21:020:0002, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель - землі житлової та громадської забудови.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О..

Ухвалою судді Київського районного суду м.Одеси від 19.11.2020 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

16.12.2020 року з боку відповідача надійшов відзив ( попередній ) на позов, в якому ОСОБА_2 просить відмовити у позові ОСОБА_1 в повному обсязі.

Ухвалою суду від 14.04.2021 року провадження у справі зупинено на час проведення судової будівельно-технічної експертизи за її замовленням, яка проводиться Приватним підприємством «Дельта-Консалтінг» (код ЄДРПОУ 30946119) на підставі договору №08/04/21-01 щодо надання послуги з проведення експертного дослідження від 08.04.2021 року.

03.12.2021 року позивачем через канцелярію суду надано експертний висновок №10/20 від 20.10.2021 складений судовий експертом Сікорською О.А. та ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 10.12.2021 року поновлено провадження у справі.

У зв`язку із введенням на території України воєнного стану з 24.02.2022 року та перебуванням представника відповідача ОСОБА_6 у складі територіальної оборони м. Одеси Збройних сил України , а також відсутності сторони позивача у місті Одесі з сіме1них підстав , розгляд справи неодноразово відкладався .

У судовому засіданні 07.09.2022 року за участю позивача та її представника та відповідача, останньому було роз`яснено , що клопотання про виклик у судове засідання експертів Сікорської О.А. та Накул О.М. може бути задоволено лише шляхом проведення відеоконференції із експертами яки виїхали за межі України та роз`яснено що розгляд справи не може бути постійно відкладатись та надана порада щодо укладення угоди із іншим представником.

11.10.2022 року надійшло клопотання від нового представника відповідача про відкладення розгляду справи із необхідністю ознайомлення із матеріалами справи.

Відповідачу ОСОБА_2 судом було додатково роз`яснено право звернення до будь-якої експертної установи самостійно без ухвали суду на підставі власного замовлення, враховуючи тривалість розгляду справи та складнощі із відео конференціями із експертами.

08.02.2022 року від ОСОБА_2 надійшло клопотання про перевірку експертного висновку №10/20 від 20.10.2021 року та призначення у справі повторної судово-технічної експертизи .

Клопотання обґрунтовано необхідністю з`ясування обставин проведення експертизи експертами ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , виїзд судом на територію спірного домоволодіння задля встановлення невідповідності висновку експертів фактичному стану тої частини домоволодіння яка запропонована для виділу у натурі та проведення повторної експертизи у зв`язку із наявності обґрунтованих сумнівів у правильності висновку №10/20 від 20.10.2021 року.

У засіданні 02.02.2023 року у режимі відеоконференції по обставинам проведення експертного дослідження була опитана експерт ОСОБА_5 та з технічних причин не була опитана експерт ОСОБА_7 . У засіданні 02.03.2023 року також не була опитана експерт ОСОБА_7 яка не підключилась до відеоконференції.

Відповідач та його представник наполягали на проведення перевірки обставин проведення експертного дослідження , забезпечення доказів шляхом їх огляду на місці огляд спірного домоволодіння та призначення по справі повторної експертизи.

Представник позивача заперечуючи проти призначення потворної експертизи наполягав на тому що у відповідача, який не згоден із наявним висновком було достатньо часу для самостійного звернення до будь-якої іншої експертної установи для отримання висновку який міг підтвердити його заперечення.

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах міністерства юстиції України, обов`язки, права та відповідальність судового експерта, організація та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та науково- методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Частинами 4, 5 ст. 103 ЦПК України передбачено, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Умови призначення повторної експертизи визначені ч. 2 ст. 113 ЦПК України, де зазначено, що якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Аналіз вищенаведеної норми права дає підстави для висновку, що судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам), якщо виникає хоча б одна з обставин (підстав) визначених ч. 2 ст. 113 ЦПК України, які можуть чи не можуть бути пов`язаними між собою, а саме: 1) якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим; та/або 2) якщо висновок експерта буде визнано таким, що суперечить іншим матеріалам справи; та/або 3) якщо висновок експерта викликає сумніви в його правильності.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 112 ЦПК України комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань. У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність.

Відповідно до п. 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (затвердженою наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу МЮУ від 26.12.2012 № 1950/5; далі - Інструкція), згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних технічних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання).

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», судам слід мати на увазі, що повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.

В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові.

Згідно п. 12 вказаної Постанови комплексна експертиза призначається у випадках, коли необхідно провести дослідження за участю декількох експертів, які є фахівцями у різних галузях знань.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами ( ст.. 110 ЦПК України). .

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом ( ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням (с. 85 ЦПК України).

За змістом ч.1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Предметом розгляду даної справи є позовні вимоги ОСОБА_1 , яка як власник 2/3 частки спільної часткової власності у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1 дороги, просить виділити належну їй частку домоволодіння та земельної ділянки в натурі.

Згідно з частиною першою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Враховуючи вищенаведене предметом дослідження суду під час розгляду даних спірних правовідносин є, в тому числі, факт наявності технічної можливості виділу ( розподілу ) між співвласниками належним їм часток.

У відзиві , який було надано відповідачем 16.12.2020 року , не погоджуючись з позовними вимогами , до ознайомлення з висновком експертизи, ОСОБА_2 зазначає про те, що частина домоволодіння , яка використовувалась сестрою ОСОБА_1 була приведена у нежитловий стан та непридатна для проживання , а тому не могла бути предметом власності а відповідні рішення виконавчої влади мають бути визнані недійсними.

Зі сторони ОСОБА_2 зустрічних позовних вимог не подавалось.

Таким чином суд з`ясовує що саме на сторони покладено обов`язки надавати до суду докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги або заперечення, або, у передбачених законом випадках, повідомляти суд про складнощі у їх отриманні та подавати клопотання про витребування або забезпечення доказів.

Відповідачем за весь час підготовчого провадження не було повідомлено суд про складнощі у отриманні доказів ( зокрема звернення до експертних установ для проведення експертних досліджень ) .

Згідно вимог ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд не є експертною установою для надання відповідей на питання, яки можуть бути предметом дослідження спеціалістами в галузі будівництва або землекористування , тому огляд домоволодіння самим складом суду не може бути доказом для підтвердження стану домоволодіння.

Обґрунтуванням невідповідності висновку сторона відповідача визначає невідповідність описової частини висновку ( зокрема день проведення дослідження ) дійсним обставинам.

Тобто відповідач просить суд не визнавати вказаний висновок як належний та допустимий доказ. При цьому правова позиція відповідача незгода із позовними вимогами, пов`язана ні з запропонованим варіантом розподілу часткової власності а з самим фактом легітимності позивача як власника частини домоволодіння , а тому запропонована повторна експертиза не пов`язана із обґрунтуванням позиція саме відповідача і має не меті отримання нових доказів проведення дослідження з інших питань, що є, на думку суду не провести повторне дослідження експертами з питань позивачів а отримати висновок саме щодо стану спірної частини домоволодіння.

Дані обставини, не є підставою для проведення повторної експертизи а можуть бути предметом дослідження судом з урахуванням заперечень сторони відповідача проти висновку як належного та правдивого доказу і не потребує повторного дослідження іншими експертами.

В свою чергу докази підтверджуючи заперечення повинні надаватись самою стороною ( відповідачем ) із повідомленням суд щодо складнощі або неможливості самостійного отримання доказів стороною.

У сукупності всі перелічені обставини надають суду можливість прийти до висновку про необґрунтованість заявлених стороною відповідача клопотання та підставою у відмові у задоволенні даного клопотання.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 85,103,110,113, 116, 353,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про перевірку доказів експертного висновку - шляхом витребування у позивача документації пов`язаної із проведенням експертного дослідження по експертному висновку №10/20 комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, складеному 20.10.2021 року судовими експертами Накул О.М. та ОСОБА_7 та огляду спірного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 .

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про призначення по справі повторної комплексної судово-технічної експертизи.

Повний текст ухвали буде виготовлено протягом п`яти днів після проголошення вступної та резолютивної частині ухвали.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повна ухвала складена судом 07.03.2023 року

Суддя Луняченко В. О.