Постанова

від 21.02.2023 по справі 907/974/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2023 р. Справа №907/974/22

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Зварич О.В.,

секретар судового засідання Яремко О.А.,

явка учасників справи:

від Міжгірської селищної ради Радь І.І. адвокат (ордер серія АО № 1070159 від 22.09.2022)

від ДП "Міжгірське лісове господарство" Левицький А.О. адвокат (ордер серія АО № 1077460 від 30.12.2022)

від ТОВ "ВВОСС" не з`явилися

від Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області не з`явилися

розглянув апеляційну скаргу державного підприємства "Міжгірське лісове господарство" б/н від 31.12.2022

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 20.12.2022 суддя: Пригуза П.Д., м. Ужгород, повний текст ухвали складено 21.12.2022

про забезпечення позову до подання позовної заяви

у справі №907/974/22

за заявою Міжгірської селищної ради, Закарпатська область, Міжгірський район, смт. Міжгір`я

до: 1. державного підприємства "Міжгірське лісове господарство", Закарпатська область, Міжгірський район, смт. Міжгір`я

2. товариства з обмеженою відповідальністю "ВВОСС", Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіїївська Борщагівка

за участю:

третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви про вжиття заходів забезпечення до подання позовної заяви.

15.12.2023 в Господарський суд Закарпатської області звернулася Міжгірська селищна рада із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до осіб, які можуть набути статус учасника справи: ДП "Міжгірське лісове господарство", ТОВ "ВВОСС" та Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області про зобов`язання вчинити певні дії за допомогою яких і відбудеться відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав заявника і вплив на осіб, що їх порушує.

За змістом заяви вбачається, що предметом майбутнього позову будуть вимоги немайнового характеру щодо зобов`язання ТОВ «ВВОСС» та ДП «Міжгірське лісове господарство» вчинити певні дії шляхом погодження з Міжгірською селищною радою Хустського району Закарпатської області технічної документації із землеустрою, виготовлену у відповідності до укладеного договору за №0074/22/113 від 18.10.2022 між ними про створення (передачу) науково-технічної продукції, а також виконати вимоги земельного законодавства, в тому числі і положення пункту 24 Перехідних положень ЗК України під час проведення ДП «Міжгірський лісгосп» державної інвентаризації земель щодо її погодження з органом місцевого самоврядування.

У заяві про забезпечення позову (вх. №02.3.1-05/1025/22) заявник (Міжгірська селищна рада) просить:

- заборонити Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру, її територіальним органам, в тому числі Головному управлінню Держгеокадастру у Закарпатській області проводити без погодження з Міжгірською селищною радою, державну реєстрацію земельних ділянок, що сформовані на підставі технічної документації із землеустрою, виготовленої ТОВ "ВВОСС" на підставі договору №0074/22/113 від 18.10.2022 з ДП "Міжгірське лісове господарство" про створення (передачу) науково-технічної продукції, а саме: розроблення із дотриманням вимог земельного законодавства технічної документації із землеустрою та інвентаризації земель лісогосподарського призначення орієнтовною площею 14 000,00 га, що розташовані за межами населеного пункту на території Міжгірської територіальної громади Хустського району Закарпатської області.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову Міжгірська селищна рада обгрунтовує тим, що:

-враховуючи положення пункту 24 Перехідних положень ЗК України, з 28.04.2021, земельні ділянки, щодо яких проводиться інвентаризація, вже належать територіальній громаді Міжгірської селищної ради;

-листом від 01.12.2022 за №905 ДП «Міжгірське ЛГ» повідомило про те, що 18.10.2022 підприємством укладено договір №0074/22/11З з ТОВ «ВВОСС» про створення (передачу) науково-технічної продукції, а саме: розроблення з дотриманням вимог законодавства технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель лісогосподарського призначення орієнтовною площею 14000 га, що розташовані за межами населеного пункту на території Пилипецької та Міжгірської територіальних громад Хустського району Закарпатської області. Також підтверджено, що роботи щодо інвентаризації земель лісогосподарського призначення проводяться на території Міжгірської територіальної громади, а відповідно йдеться про землі, які відносяться до земель комунальної власності територіальної громади;

-виконувані ТОВ «ВВОСС» роботи суперечать законодавству, їх виконання здійснюється без погодження з Міжгірською селищною радою в порушення вимог п. 24 Перехідних положень ЗК України та права власності місцевої громади на землі, що розташовані за межами населених пунктів у межах територіальної громади, а також в порушення прав інших землекористувачів;

-дії ДП «Міжгірське ЛГ» щодо ненадання інформації та документів про землі, що інвентаризуються ними на території місцевої громади та за межами населених пунктів, а також невиконання ТОВ «ВВОСС» вимог Закону України «Про землеустрій» щодо інформування зацікавлених осіб про здійснення землеустрою та погодження технічної документації із землеустрою, призводить до порушень прав та інтересів Міжгірської селищної ради як власника земель та інших землекористувачів;

-державні органи не повідомляли Міжгірську селищну раду про прийняття будь-яких рішень щодо надання дозволів на розроблення проектів землеустрою для ДП «Міжгірське ЛГ», а останнє не надавало інформації про отримання ними дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок до набрання чинності пункту 24 Перехідних положень ЗК України.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.12.2022 заяву Міжгірської селищної ради про забезпечення позову до подання позовної заяви від 15.12.2022 року - задоволено повністю. Вжито заходи забезпечення позову до подання позовної заяви Міжгірської селищної ради до ДП "Міжгірське лісове господарство", ТОВ "ВВОСС", третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, про зобов`язання вчинити дії, шляхом заборони Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру її територіальним органам, в тому числі Головному управлінню Держгеокадастру у Закарпатській області проводити без погодження з Міжгірською селищною радою, державну реєстрацію земельних ділянок, що сформовані на підставі технічної документації із землеустрою, виготовленої Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВОСС" на підставі договору №0074/22/113 від 18.10.2022 про створення (передачу) науково-технічної продукції, а саме: розроблення із дотриманням вимог законодавства технічної документації із землеустрою та інвентаризації земель лісогосподарського призначення орієнтовною площею 14 000,00 га за ДП "Міжгірське лісове господарство", що розташовані за межами населеного пункту на території Міжгірської територіальної громади Хустського району Закарпатської області.

Ухвала суду мотивована наявністю достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову до набрання рішенням суду законної сили, ухваленого за результатами розгляду позовної заяви.

За висновком місцевого суду, обраний заявником захід забезпечення позову не порушує прав інших осіб, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Суд зазначив, що проаналізувавши предмет майбутньої позовної заяви, яку має намір подати позивач, з`ясована така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ДП «Міжгірське лісове господарство» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову в повному обсязі, в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права.

Узагальнені доводи особи, що подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ДП «Міжгірське лісове господарство» посилається на те, що заходи забезпечення позову до його пред`явлення, які вжиті судом першої інстанції є неспівмірними та непропорційними із позовними вимогами, які мають бути заявлені.

Також зазначає, що не відповідають фактичним обставинам справи висновки місцевого господарського суду про те, що земельні ділянки на яких здійснюється інвентаризація відносяться до земель комунальної власності.

Зазначає, що земельні ділянки, що належать на праві постійного користування ДП «Міжгірське лісове господарство» є землями державної власності і в комунальну власність не передаються, а тому жодного відношення до Міжгірської селищної ради не мають.

Вважає, що Міжгірська селищна рада не наділена повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення, які перебувають в державній власності, право управління якими належить до компетенції Закарпатської ОВА, тому саме Закарпатською ОВА було видане розпорядження № 648 від 10.10.2022 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель».

Узагальнені доводи та заперечення Міжгірської селищної ради.

У відзиві на апеляційну скаргу Міжгірська селищна рада погоджується з висновками місцевого господарського суду, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу місцевого господарського суду без змін.

В обгрунтування доводів відзиву на апеляційну скаргу посилається на те, що планово-картографічні матеріали лісовпорядкування не є належним доказом права постійного землекористування відповідно до п. 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України для ДП «Верхньогірське лісове господарсво» (яке відповідно до наказу Держлісагентства України від 21.10.2021 за № 675 було приєднано до ДП «Міжгірське лісове господарство» шляхом реорганізації) та відповідно для ДП «Міжгірське лісове господарство».

Зазначає, що ДП «Міжгірське лісове господарство» не набуло в порядку правонаступництва прав постійного землекористувача на спірні землі. Відсутність доказів про перебування земель у постійному користуванні апелянта, як державного лісогосподарського підприємства спростовує його доводи про те, що спірні землі є землями державної власності.

В порядку ст. 42 ГПК України, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області подало суду письмові пояснення за змістом яких просить апеляційну скаргу задоволити, а ухвалу місцевого господарського суду скасувати.

Зазначає, що відповідно до п.п. 1, 3 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 23.12.2021 за № 603, Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Вважає, що місцевим господарським судом не враховано положень ст.ст. 136, 137 ГПК України та безпідставно застосовано заходи забезпечення позову.

В судове засідання 21.02.2023 з`явилися представники Міжгірської селищної ради та ДП "Міжгірське лісове господарство". Представники ТОВ "ВВОСС" та Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про час, дату та місце слухання справи, а тому в силу п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України суд розглядає справу за їх відсутності. В судовому засіданні представник ДП "Міжгірське лісове господарство" підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задоволити, а ухвалу суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову у вжитті заходів забезпечення позову.

Представник Міжгірської селищної ради заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ДП "Міжгірське лісове господарство" (апелянта) та представника Міжгірської селищної ради, дослідивши доводи і заперечення, наведені в апеляційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо застосування судом першої інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Апеляційний суд зазначає, що передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).

Виходячи з обгрунтування підстав позову, апеляційним судом встановлено, що заявник має намір звернутися до суду з немайновим спором щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання ТОВ «ВВОСС» та ДП «Міжгірське лісове господарство» погодити із Міжгірською селищною радою Хустського району Закарпатської області технічну документацію із землеустрою, виготовлену у відповідності до умов договору №0074/22/113 укладеного 18.10.2022 року між ДП «Міжгірський лісгосп» та ТОВ «ВВОСС» про створення (передачу) науково-технічної продукції, а саме: розроблення з дотриманням вимог законодавства технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель лісогосподарського призначення орієнтовною площею 14000 га ДП «Міжгірський лісгосп», що розташовані за межами населеного пункту на території Пилипецької та Міжгірської територіальних громад Хустського району Закарпатської області, а також виконати інші вимоги земельного законодавства у процесі проведення державної інвентаризації земель ДП «Міжгірський лісгосп».

Тому у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 904/2285/19, від 16.03.2020 у справі № 916/3245/19, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 30.06.2022 у справі № 911/3616/21(911/184/22).

Зі змісту заяви про забезпечення позову, Міжгірська селишна рада вжиття заходів забезпечення позову пов`язує з тим, що 18.10.2022 ДП «Міжгірське ЛГ» та ТОВ «ВВОСС» укладено договір за №0074/22/113 про створення (передачу) науково-технічної продукції, предметом якого є розроблення із дотриманням вимог законодавства технічної документації із землеустрою та інвентаризації земель лісогосподарського призначення орієнтовною площею 14 000,00 га ДП "Міжгірське лісове господарство", що розташовані за межами населеного пункту на території Міжгірської територіальної громади Хустського району Закарпатської області.

Як підставу для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви в спосіб заборонити вчинення певних дій, позивач покликається на ті обставини, що в межах виконання зобов`язань за договором №0074/22/113 про створення (передачу) науково-технічної продукції здійснюються роботи по інвентаризації земель, що розташовані за межами населеного пункту на території Міжгірської територіальної громади.

Вказана інвентаризація земель здійснюється ДП "Міжгірське лісове господарство" та ТОВ «ВВОСС», без повідомлення про це місцевої ради - Міжгірської селищної ради, чим порушуються права територіальної громади. Обов`язок повідомлення обгрунтовує вимогами п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Задовольняючи заяву Міжгірської селищної ради про забезпечення позову шляхом заборони Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру, її територіальним органам, в тому числі Головному управлінню Держгеокадастру у Закарпатській області проводити без погодження з Міжгірською селищною радою державну реєстрацію земельних ділянок, що сформовані на підставі технічної документації із землеустрою, виготовленої ТОВ "ВВОСС" на підставі договору №0074/22/113 від 18.10.2022 фактично має ознаки вирішення спору по суті.

Забезпечуючи позов у цій справі, суд першої інстанції не врахував того що, вжиття заходів забезпечення позову до подання позову в такий спосіб фактично ставить під сумнів правомірність укладення правочину (договору №0074/22/113 від 18.10.2022) та спонукає сторони до невиконання умов укладеного ними договору, який на час прийняття оскаржуваної ухвали суду не був предметом оскарження.

Проте ці фактичні обставини відносяться до з`ясування їх в стадії розгляду справи по суті, що суд першої інстанції не врахував та надав їм юридичну оцінку саме в стадії вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.

Окрім того, саме лише посилання в заяві на можливість вибуття із власності та володіння Міжгірської селищної ради в майбутньому земель державної власності, які гіпотетично, відповідно до припису закону (п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, за змістом якого земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки) можуть відноситися до комунальної власності не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви про забезпечення позову та підлягають з`ясуванню при розгляді справи по суті для висновку щодо правомірності(неправомірності) дій відповідних осіб, ймовірних відповідачів у спорі.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається, що судом першої інстанції теж не з`ясовано.

З огляду на це помилковим є висновок місцевого господарського суду про наявність зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом майбутньої позовної вимоги.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Натомість застосування зазначеного заходу забезпечення позову свідчить про його неспівмірність та порушуватиме збалансованість інтересів сторін справи, що судом першої інстанції також не враховано.

Отже обґрунтованими є доводи апелянта про те, що заходи забезпечення позову до його пред`явлення, які вжиті судом першої інстанції є неспівмірними та непропорційними із позовними вимогами, які мають бути заявлені.

Посилання місцевого господарського суду на те, що Міжгірською селищною радою також здійснюються роботи з інвентаризації земель, є безпідставними, оскільки в матеріалах справи відсутні докази в обгрунтування наведеного, окрім того не є обставинами для вжиття заходів забезпечення майбутнього позову про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, що встановлено апеляційним господарським судом.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Враховуючи правові висновки викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2022 у справі № 927/461/21, апеляційний суд аналогічно не надає оцінку та відхиляє доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу про те, що планово-картографічні матеріали лісовпорядкування не є належним доказом права постійного землекористування (п. 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України), а звідси ДП «Міжгірське лісове господарство» не набуло в порядку правонаступництва прав постійного землекористувача на спірні землі, оскільки вирішуючи питання про забезпечення (відмову в забезпеченні) позову до подання позовної заяви суд не досліджує обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Щодо посилання апелянта на розпорядження Закарпатської ОВА за № 648 від 10.10.2022 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель» не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки оцінка дій апелянта в майбутньому спорі здійснюється в стадії розгляду спору по суті.

Суд першої інстанції: не здійснив належної оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін; не зазначив, які докази можуть вказувати на наявність обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову, та в чому саме вбачається неможливість чи утруднення виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, дійшов висновку щодо задоволення апеляційної скарги, відповідно відмові в задоволенні заяви про вжиття заявлених заходів забезпечення майбутнього позову за предметом оскарження неправомірної бездіяльності ТОВ «ВВОСС» та ДП «Міжгірське лісове господарство» щодо погодження із Міжгірською селищною радою Хустського району Закарпатської області технічної документації із землеустрою, виготовленої у відповідності до умов договору №0074/22/113 про створення (передачу) науково-технічної продукції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Суд першої інстанції при прийнятті ухвали про забезпечення майбутнього позову порушив норми процесуального права, що у відповідності до вимог ст. 277 ГПК України є підставою для скасування ухвали суду про забезпечення майбутнього позову, відповідно підлягає відмові заява про вжиття таких заходів.

Згідно з ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що суд задовільняє апеляційну скаргу, судові витрати пов`язані з розглядом заяви про забезпечення позову та з розглядом справи у суді апеляційної інстанції покладаються на заявника згідно вимог ст.129 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 86, 136, 137, 140, 197, 255, 269, 270, 271, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу державного підприємства "Міжгірське лісове господарство" б/н від 31.12.2022 задоволити.

Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 20.12.2022 у справі №907/974/22 скасувати.

В задоволенні заяви Міжгірської селищної ради про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити.

Стягнути з Міжгірської селищної ради (Закарпатська область, Міжгірський район, смт. Міжгір`я, вул. Шевченка, буд. 77, код ЄДРПОУ - 04350910) на користь державного підприємства "Міжгірське лісове господарство" (Закарпатська обл., Міжгірський р-н, селище міського типу Міжгір`я, вул. Незалежності, будинок 64, код ЄДРПОУ - 22114589) 2481,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду видати наказ в порядку ст. 327 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Головуючий (суддя-доповідач)С.М. Бойко

Судді Т.Б. Бонк

О.В. Зварич

Повний текст постанови складено 03.03.2023