Постанова

від 28.02.2023 по справі 916/875/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/875/20

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Савицького Я.Ф., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання Кратковський Р.О.

за участю представників учасників справи:

від прокурора Бондаревський О.М.

від позивача Семака В.Ю.

від відповідача-1 не з`явився

від відповідача -2 Костюченко С.Г.

від третьої особи 1 не з`явився

від третьої особи-2 Ігнатенко Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «ТЕХАГРО» та Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Одеської області від „11 жовтня 2021р., повний текст якого складено та підписано „11 жовтня 2021р.

у справі № 916/875/20

за позовом Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Південної філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України

до відповідачів:

1.Новобілярської селищної ради Лиманського району

2.Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХАГРО

за участю Прокуратури Одеської області

за участю третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1.Кабінету Міністрів України;

2.Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України

про визнання незаконним і скасування рішення та визнання недійсним на майбутнє договору оренди земельної ділянки,

головуючий суддя Демешин О.А.

місце прийняття рішення: Господарський суд Одеської області

В судовому засіданні 28.02.2023 року згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Учасники судового процесу про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020р. Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Південної філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація морського порту Південний) (позивач, ДП "АМПУ") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Новобілярської селищної ради Лиманського району (відповідач-1, Селищна рада) та Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії "ТЕХАГРО" (відповідач-2, ТОВ Компанія "ТЕХАГРО", Товариство) про визнання недійсним та скасування рішення Новобілярської селищної ради від 25.01.2019 № 451-VII "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ Компанії "ТЕХАГРО" в оренду строком на 49 років для будівництва та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту на території Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області»; визнання недійсним на майбутнє договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:002:0286 від 17.05.2017, укладеного між Новобілярською селищною радою та ТОВ Компанією "ТЕХАГРО".

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області законодавства при формуванні земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 5122755400:01:002:0286 та передачі останньої в оренду ТОВ Компанії ТЕХАГРО.

Позивач наполягав на тому, що вказана земельна ділянка входить до акваторії Аджалицького лиману, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2007р. №1073 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013р. №406, яка, в свою чергу, надана у користування ДП АМПУ, входить до меж морського порту Південний та не може бути передана іншим суб`єктам господарювання, зокрема в оренду ТОВ Компанії ТЕХАГРО.

ДП «АМПУ» зауважував, що відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:002:0286 в оренду ТОВ Компанії ТЕХАГРО йде всупереч з розробленою проектною документацією Реконструкція водних підходів, маневрових зон та операційних акваторій біля причалів з урахуванням перспективного вантажообігу морського порту Южний в м. Южне Одеської області - стадія ТЕО, що схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.09.2016р. №657-р.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.11.2020 (суддя Бездоля Ю.С.), залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у задоволенні позову Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Південної філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація морського порту Південний) відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021р. постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021р. та рішення Господарського суду Одеської області від 05.11.2020р. у справі №916/875/20 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

У своїй постанові Верховним Судом зазначено, що в порушення положень статей 86, 236, 269, 282 ГПК України місцевий та апеляційний господарські суди належним чином не перевірили і не спростували доводів скаржників про те, що спірна земельна ділянка знаходиться у межах водного об`єкта загальнодержавного значення Аджалицького лиману, розпорядження яким віднесено до виключної компетенції КМУ, а тому надання її в оренду Новобілярівською селищною радою суперечить приписам ЗК України та ВК України.

Судами також помилково залишено поза увагою, що відповідно до постанови КМУ від 03.06.2013 № 406 "Деякі питання акваторій морських портів" надано ДП "АМПУ" у користування акваторії морських портів, межі яких визначені КМУ, за умови недопущення передачі їх або їх частин іншим суб`єктам господарювання.

Колегія суддів зауважила, що сам по собі факт неоформлення позивачем речових прав на землю, що не в останню чергу може бути зумовлено незабезпеченням виконання Одеською облдержадміністрацією та Держкомземом України приписів розпорядження КМУ № 1356-р про надання Державному підприємству Морський торговельний порт Южний у постійне користування земельної ділянки, розташованої в межах наданої йому акваторії Аджалицького лиману, не може слугувати підставою порушення інтересів держави у частині розпорядження землями під водними об`єктами загальнодержавного значення, яким є акваторія Аджалицького лиману, оскільки за змістом статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, державна реєстрація це не підстава набуття права власності чи права постійного користування земельною ділянкою, а засвідчення державою вже набутого особою речового права, тому не можна ототожнювати факт набуття права власності або постійного землекористування з фактом його державної реєстрації. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права власності чи права постійного користування земельною ділянкою, оскільки такої підстави закон не передбачає (схожий за змістом висновок викладено у пункті 23 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №910/13356/17).

Наведене не виключає наявності достатніх підстав вважати, що місцевий та апеляційний господарські суди дійшли передчасного висновку про те, що Новобілярська селищна рада, передаючи в оренду Товариству земельну ділянку водного фонду, діяла у межах наданих їй повноважень.

Отже, зазначена скаржниками підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, отримала підтвердження під час касаційного провадження, оскільки апеляційний суд не врахував висновків щодо застосування положень статей 12, 58, 59, 79, 84 ЗК України, статей 3 5, 14 ВК України та пункту 3 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених постановою КМУ від 29.02.1996 № 269, викладених у постанові Верховного Суду України від 29.03.2016 у справі №814/4685/13-а та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 915/1134/16, тому Верховний зазначив, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позову є передчасним і таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства та дослідженні усіх обставин і зібраних у справі доказів та доводів учасників справи.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.10.2021 року (суддя Демешин О.А.) позов задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди землі від 17.05.2019 року, укладений між Новобілярською селищною радою Лиманського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанією «ТЕХАГРО». В решті позову відмовлено. Стягнуто з Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Південної філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів» 1051 гривню судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «ТЕХАГРО» на користь Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Південної філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація морського порту Південний) 1051 гривню судового збору.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що рішення від 25.01.2019р. №415-VII Новобілярською селищною радою було прийнято з перевищенням повноважень. Разом з тим судом зазначено, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді визнання недійсним та скасування рішення Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області від 25.01.2019 №415-VII є неефективним, оскільки задоволення вимоги про визнання рішення незаконним та його скасування не може призвести до захисту або відновлення порушеного речового права у позивача.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним на майбутнє договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:002:0286 від 17.05.2017, укладеного між Новобілярською селищною радою Лиманського району Одеської області та ТОВ Компанією «Техагро», то судом прийнято до уваги те, що підстави для визнання правочину недійсним мають визначатися судом на момент його вчинення, та те, що чинне законодавство не передбачає визнання недійсним правочину на майбутнє, дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним на майбутнє спірного договору оренди від 17.05.2019р. підлягають частковому задоволенню із визнанням вказаного правочину недійсним без визначення його недійсності «на майбутнє».

Судом також вказано, що вимог про застосування наслідків недійсності спірного договору позивачем не заявлялось і судом такі наслідки не застосовуються, оскільки повернення відповідачами один одному всього отриманого на виконання цього правочину ніяким чином не тягне за собою поновлення порушеного права Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Південної філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація морського порту Південний). Натомість, позивач не позбавлений права на звернення до суду з вимогами про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою або про зобов`язання повернення земельної ділянки із незаконного володіння, якщо після набрання законної сили цим рішенням не буде усунуте порушене право позивача на постійне користування земельною ділянкою, яка є предметом недійсного правочину.

Крім того, судом було відмовлено відповідачу-2 у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору з огляду на те, що Розірвання спірного договору за згодою сторін не спростовує можливості вирішення спору щодо визнання цього договору недійсним, оскільки договір вважається розірваним з моменту укладення між сторонами цього договору відповідної угоди. Крім того, у матеріалах справи відсутня будь-яка угода сторін про розірвання спірного договору і на момент вирішення спору цей договір є чинним.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Компанією «Техагро» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 11.10.2021 у справі №916/875/20 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Південний) відмовити в повному обсязі.

Апелянт вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції встановленим обставинам справи, а також внаслідок порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 277 ГПК України є підставами для скасування судового рішення повністю.

Зокрема, скаржник зазначає, що у даній справі, задоволення позовних вимог про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, які вже було реалізовано і які вичерпали свою дію, не призведе до поновлення прав територіальної громади, відновлення володіння, користування або розпорядження зазначеним майном, а отже, такі вимоги не є ефективним способом захисту права, яке потребуватиме додаткових способів захисту.

Виходячи із обставин цієї справи належним способом захисту буде звернення до суду з вимогами про витребування майна із чужого незаконного володіння, якщо територіальна громада була позбавлена права володіння земельною ділянкою або усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, якщо територіальній громаді чиняться перешкоди в реалізації цих прав.

Зважаючи на те, що спірне рішення Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області від 25.01.2019 №415-VII вже було реалізовано і вичерпало свою дію внаслідок укладення між Новобілярською селищною радою Лиманського району Одеської області і ТОВ Компанією «Техагро» договору оренди від 17.05.2019 земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:002:0286, господарський суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним і скасування спірного рішення.

Однак, на думку скаржника, судом першої інстанції не було враховано, що ТОВ Компанією «Техагро» було подано Южненській міській раді Одеського району Одеської області клопотання від 13.08.2021 про припинення дії договору оренди землі від 17.05.2019 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:002:0286, загальною площею 0,86 га.

На сесії Южненської міської ради Одеського району Одеської області, яка відбулась 30.09.2021, прийнято рішення від 30.09.2021 №699-VIII «Про розірвання за згодою сторін договору оренди землі (кадастровий номер 5122755400:01:002:0286) від 17.05.2019 року, укладеного з ТОВ Компанією «Техагро» між сторонами підписано угоду від 08.10.2021 про розірвання договору оренди землі від 17.05.2019.

Таким чином, розірвання договору оренди землі від 17.05.2019 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:002:0286 є підставою для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Скаржник зазначає, що угода від 08.10.2021 про розірвання договору оренди землі від 17.05.2019 отримано від Южненської міської ради 11.01.2021 після 15:00, у зв`язку з чим відповідач-2 не мав об`єктивної можливості подати до суду першої інстанції, оскільки судове засідання було призначено на 12:00, а суд першої інстанції відмовив у оголошенні перерви для забезпечення можливості подати зазначену угоду до суду.

Враховуючи зазначене, апелянт просить залучити до матеріалів справи Угоду від 08.10.2021 про розірвання договору оренди землі від 17.05.2-019 та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 279173709 від 12.10.2021 про внесення запису про припинення права оренди, оскільки ці документи підтверджують те, що не залишилося неврегульованих питань щодо предмету спору у справі №916/875/20, оскільки спірна земельна ділянка виучена у ТОВ Компанії «Техагро» та повернулась територіальній громаді.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «ТЕХАГРО» на рішення Господарського суду Одеської області від „11 жовтня 2021р. у справі №916/875/20; призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «ТЕХАГРО» до розгляду на 09 грудня 2021 року об 11:30 год.

Також, з рішенням суду першої інстанції не погодився Перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури, який звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 28.10.2021 у справі №916/8768/20 скасувати частково в частині відмови в задоволені позовної вимоги про визнання недійсним та скасування рішення Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області від 25.01.2019 №451-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ Компанії «ТЕХАГРО» в оренду строком 49 років для будівництва та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту на території Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області» та прийняти нове рішення, яким позов ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Південної філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів» задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням та невірним застосуванням норм матеріального права, а саме: ст.ст. 15, 21,202,203,215,216,393 ЦК України, ст. 152 Земельного кодексу України, ст. 20 ГК України, порушенням норм процесуального права, а саме: ст.ст, 236, 238 ГПК України та судом не враховані висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Прокурор звертає увагу, що судом не враховано, що на підставі спірного рішення Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області від 25.01.2019 №451-VII, первинно зареєстровано право комунальної власності за селищною радою, що призвело до фактичного вилучення спірної земельної ділянки з користування ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Південної філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів» та порушення права державної власності на ці землі, оскільки у відповідності до ст.ст. 4,5,6,14 Водного кодексу України та ст. 79, ч.8 ст.122 Земельного кодексу України вказані повноваження надані виключно Кабінету Міністрів України, та як наслідок, визнання недійсним та скасування спірного рішення призведе до відновлення становища, яке існувало до порушення права позивача.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 клопотання Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено Першому заступнику керівника Одеської обласної прокуратури строк на апеляційне оскарження. Зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 11.10.2021 року у справі № 916/875/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від „11 жовтня 2021р. у справі №916/875/20; об`єднано розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «ТЕХАГРО» та Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від „11 жовтня 2021р. у справі №916/875/20 в одне апеляційне провадження; призначено розгляд апеляційної скарги Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури до сумісного розгляду з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «ТЕХАГРО» на 09 грудня 2021 року об 11:30 год.

16.11.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Південної філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація морського порту Південний) надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ Компанії «ТЕХАГРО», відповідно до якої позивач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ Компанії «ТЕХАГРО» на рішення Господарського суду Одеської області від 11.10.2021 у справі №916/875/20; залишити без змін рішення Господарського суду Одеської області від 11.10.2021 у справі №916/875/20.

17.11.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Міністерства інфраструктури України надійшла заява, відповідно до якої останнє просить апеляційну скаргу Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити; рішення Господарського суду Одеської області від 11.10.2021 року у справі № 916/875/20 скасувати в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним та скасування рішення Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області від 25.01.2019 №415-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ Компанії ТЕХАГРО в оренду строком на 49 років для будівництва та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту на території Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області» та прийняти нове рішення, яким позов Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Південної філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація морського порту Південний) задовольнити повністю; апеляційну скаргу ТОВ Компанія «ТЕХАГРО» залишити без задоволення.

Також, 17.11.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Міністерства інфраструктури України надійшла заява про участь останнього в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку «EasyCon» (e-mail ihnatenko@mtu.gov.ua).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2021 продовжено розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «ТЕХАГРО» та Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від „11 жовтня 2021р. у справі № 916/875/20 на розумний строк; призначено апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «ТЕХАГРО» та Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури на 27 січня 2022 року о 10:30 год.; заяву Міністерства інфраструктури України про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; судове засідання ухвалено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 повідомлено учасників справи про те, що розгляд апеляційних скарг у справі №916/875/20 відбудеться 24 лютого 2022 року о 10:30 год. Судове засідання ухвалено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 прийнято справу № 916/875/20 до провадження та розпочато апеляційний розгляд справи колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Колоколова С.І., суддів Савицького Я.Ф., Філінюка І.Г.; призначено розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «ТЕХАГРО» та Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури на 24 лютого 2022 року о 10:30 год.; судове засідання ухвалено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

25.02.2022 від представника Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Південної філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України В.Ю. Самака надійшло клопотання про перенесення судового засідання.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2022 рекомендовано учасникам справи утриматися від відвідування суду. Свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з урахуванням рекомендацій Особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, опублікованих 04 березня 2022 року на веб-сайті Верховного Суду за посиланням: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1261727/, та наказу в.о. голови Південно-західного апеляційного господарського суду Про встановлення особливого режиму роботи Південно-західного апеляційного господарського суду в умовах воєнного часу №6-ОД від 28.02.2022, опублікованих 01 березня 2022 року на веб-сайті Південно-західного апеляційного господарського суду за посиланням: https://swag.court.gov.ua/sud4872/pres-centr/news/1260585/. Повідомлено учасників справи про можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Повідомлено, що про дату, час та місце судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково.

24.03.2022 від представника ТОВ Компанії «ТЕХАГРО» адвоката С. Костюченко надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №916/875/20 та призначення до розгляду у судовому засіданні після закінчення воєнного стану.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2022 року повідомлено учасників справи про те, що судове засідання у справі №916/875/20 відбудеться 07.07.2022 о 14:00год.

15.06.2022 від представника Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Південної філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку «EasyCon» (e-mail Volodymyr.Semaka@pf.uspa.gov.ua).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 клопотання представника Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Південної філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України В.Ю. Самака про проведення судового засідання, призначеного на 07 липня 2022р. о 14:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено; судове засідання ухвалено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2022 розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «ТЕХАГРО» та Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури відкладено на 08.09.2022 о 14:00. Судове засідання ухвалено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

07.09.2022 від представника ТОВ Компанії «ТЕХАРГО» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із хворобою.

Судове засідання, призначене на 08.09.2022р. не відбулось, у зв`язку із перебуванням головуючого судді Колоколова С.І. з 08.09.2022 по 13.09.2022 у відпустці ( Наказ в.о. Голови суду від 08.09.2022 №251-в).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2022 повідомлено учасників справи про те, що розгляд апеляційної скарги у справі №916/875/20 відбудеться 22 грудня 2022 року о 14:15 год.

14.12.2022 від третьої особи-2 надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи документів, що підтверджують перейменування Міністерства інфраструктури України на Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Як вбачається з доданих заявником доказів, постановою Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2022 р. № 1343 "Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" Міністерство інфраструктури перейменоване на Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України; відомості щодо зміни найменування внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає за необхідне здійснити заміну найменування третьої особи-2 з Міністерства інфраструктури України на Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Судове засідання, призначене на 22.12.2022 у справі №916/875/20 не відбулось, у зв`язку з тим, що 22.12.2022 з 14 год. 20 хв. у м. Одесі та Одеській області була оголошена повітряна тривога, та була необхідність перебувати в укритті до її відміни.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2022 повідомлено учасників справи про те, що розгляд апеляційної скарги у справі №916/875/20 відбудеться 07 лютого 2022 року о 10:30 год.

27.01.2023 від представника Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку «EasyCon» (e-mail ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

07.02.2023 від Одеської обласної прокуратури надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю прокурора в іншому судовому процесі.

07.02.2023 від представника ТОВ Компанії «ТЕХАГРО» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зверненням до медичного закладу.

Судове засідання в режимі відеоконференції 07.02.2023 не відбулось у зв`язку з технічними проблемами.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 повідомлено учасників справи про те, що розгляд апеляційної скарги у справі №916/875/20 відбудеться 28 лютого 2023 року о 10:30 год.; судове засідання ухвалено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

У судовому засіданні в режимі відеоконференції 28.02.2023 року представники скаржників доводи власних апеляційних скарг підтримали в повному обсязі.

Представники позивача, третьої особи-2 надали усні пояснення.

Представники відповідача-1, третьої особи-1 в судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за їх відсутністю.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційні скарги, відзив на неї, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, судова колегія апеляційної інстанції дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Новобілярської селищної ради від 22.12.2017 № 291-VII "Про затвердження генерального плану смт. Нові Біляри, поєднаного з планом зонування території смт. Нові Біляри Лиманського району Одеської області" затверджено генеральний план смт. Нові Біляри, поєднаний з планом зонування смт. Нові Біляри Лиманського району Одеської області; надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо встановлення меж смт. Нові Біляри Лиманського району Одеської області відповідно до генерального плану смт. Нові Біляри, поєднаного з планом зонування території смт. Нові Біляри Лиманського району Одеської області; доручено виконавчому комітету Новобілярської селищної ради замовити в землевпорядній організації розроблення проекту землеустрою щодо встановлення меж смт. Нові Біляри Лиманського району Одеської області.

Рішенням Новобілярської селищної ради від 03.04.2018 №372-VII "Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення меж смт. Нові Біляри Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області затверджено проект землеустрою щодо встановлення меж смт. Нові Біляри Новобілярської селищної ради, розроблений Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНАГРО ГРУПП"; встановлено межі смт. Нові Біляри Новобілярської селищної ради загальною площею 1291,93 га.

Як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць від 25.05.2018 № НВ-5106342312018, на підставі рішення Новобілярської селищної ради від 03.04.2018 №372-VII 25.05.2018 внесено відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць: смт. Нові Біляри, площа земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці 1291,93 га.

Рішенням Новобілярської селищної ради від 08.06.2018 № 357-VII "Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія "ТЕХАГРО" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду строком на 49 років для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту із земель комунальної власності, які перебувають в запасі на території смт Нові Біляри Лиманського району Одеської області" надано ТОВ "ТЕХАГРО" дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,24 га в оренду строком на 49 років для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту із земель комунальної власності, які перебувають у запасі на території смт. Нові Біляри Лиманського району Одеської області; надано Товариству дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,86 га в оренду строком на 49 років для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту із земель комунальної власності, які перебувають в запасі на території смт. Нові Біляри Лиманського району Одеської області.

Рішенням Новобілярської селищної ради від 25.01.2019 № 415-VII "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ Компанії "ТЕХАГРО" в оренду строком на 49 років для будівництва та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту на території Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ "ТЕХАГРО" в оренду строком на 49 років для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту на території Новобілярської селищної ради; передано Товариству в оренду терміном на 49 років земельну ділянку загальною площею 1,0913 га, з яких: 0,2313 га, кадастровий номер 5122755400:01:002:0287, та 0,8600 га, кадастровий номер 5122755400:01:002:0286, для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту на території смт. Нові Біляри Лиманського району Одеської області.

17.05.2019 між Новобілярською селищною радою (Орендодавець) та ТОВ "ТЕХАГРО" (Орендар) укладено договір оренди, за умовами якого Орендодавець на підставі рішення Новобілярської селищної ради від 25.01.2019 № 451-VII передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення комунальної власності, загальною площею 0,8600 га, кадастровий номер 5122755400:01:002:0286, для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту на території смт. Нові Біляри Лиманського району Одеської області.

Згідно з розділом 2 договору оренди від 17.05.2019 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,8600 га із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення комунальної власності для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту на території смт. Нові Біляри Лиманського району Одеської області. Кадастровий номер земельної ділянки 5122755400:01:002:0286. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Код використання згідно класифікації видів цільового призначення земель (КВПЦЗ): 12.02. для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту. На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна, що належать Орендарю на праві власності. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1514288 грн відповідно до витягу від 11.05.2019 № 936/0/200-19 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель району, виданого Відділом у Лиманському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, та підлягає щорічній індексації. Земельна ділянка не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню за цільовим призначенням. Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини, відсутні.

Розділом 3 договору оренди від 17.05.2019 передбачено, що договір укладено строком на 49 років. Право оренди земельної ділянки виникає в Орендаря з моменту державної реєстрації права оренди відповідно до закону. Після закінчення строку дії договору Орендар за умови виконання обов`язків відповідно до умов цього договору та вимог законодавства України має переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). У цьому разі Орендар зобов`язаний письмово (листом-повідомленням з проектом додаткової угоди) повідомити Орендодавця про намір продовжити його дію не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору. При поновленні договору його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших умов договору переважне право Орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк припиняється.

У пунктах 4.1, 6.1, 14.1, 14.2 договору оренди від 17.05.2019 його сторони погодили, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі на рахунок Новобілярської селищної ради в ГУ ДКСУ в Одеській області в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у пункті 2.4 договору, що становить 75714,40 грн за 1 (один) календарний рік. Після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, в якому він одержав її в оренду. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Земельна ділянка вважається переданою Орендодавцем Орендареві з моменту підписання акта приймання-передачі земельної ділянки. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

З наявного в матеріалах справи акта приймання-передачі земельної ділянки вбачається, що Орендодавець надав, а Орендар прийняв в оренду строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 0,8600 га, кадастровий номер 5122755400:01:002:0286, для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту на території смт. Нові Біляри Лиманського району Одеської області.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5122755400:01:002:0286, форма власності комунальна, категорія землі землі промисловості.

Обґрунтовуючи свої вимоги у даній справі, позивач, а згодом і прокурор, стверджували, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2007 №1073 "Про межі акваторії морського порту Південний", державному підприємству Морський торговельний порт "Южний" надано у користування акваторію в межах згідно з додатком, у тому числі, Аджалицького лиману, за умови недопущення в подальшому передачі зазначеної акваторії або її частини іншим суб`єктам господарювання та доручено забезпечити безпеку мореплавства в межах акваторії, визначених у додатку. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.10.2009 №1356-р "Про надання Державному підприємству "Морський торговельний порт "Южний" у постійне користування земельної ділянки" державному підприємству Морський торгівельний порт Южний надано у постійне користування земельну ділянку, розташовану у межах наданої йому акваторії Аджалицького лиману та доручено Одеській облдержадміністрації та Держкомзему забезпечити виконання цього розпорядження. Схемою меж акваторії морського порту Южний (Південний) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2007 №1073, за доводами позивача, підтверджується розташування переданої ділянки саме в акваторії лиману.

Як свідчать встановлені обставини, причиною виникнення спору у даній справі стала незаконна, на думку позивача, передача в оренду земельної ділянки, яка знаходиться під об`єктом водного фонду, а саме, під акваторією лиману, що в свою чергу є частиною акваторії порту, яка надана в користування позивачу, та яка не може бути передана в оренду згідно з приписами чинного законодавства.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення від 25.01.2019р. №415-VII Новобілярською селищною радою було прийнято з перевищенням повноважень. Разом з тим судом зазначено, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді визнання недійсним та скасування рішення Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області від 25.01.2019 №415-VII є неефективним, оскільки задоволення вимоги про визнання рішення незаконним та його скасування не може призвести до захисту або відновлення порушеного речового права у позивача.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним на майбутнє договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:002:0286 від 17.05.2017, укладеного між Новобілярською селищною радою Лиманського району Одеської області та ТОВ Компанією «Техагро», то судом прийнято до уваги те, що підстави для визнання правочину недійсним мають визначатися судом на момент його вчинення, та те, що чинне законодавство не передбачає визнання недійсним правочину на майбутнє, дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним на майбутнє спірного договору оренди від 17.05.2019р. підлягають частковому задоволенню із визнанням вказаного правочину недійсним без визначення його недійсності «на майбутнє».

Судом також вказано, що вимог про застосування наслідків недійсності спірного договору позивачем не заявлялось і судом такі наслідки не застосовуються, оскільки повернення відповідачами один одному всього отриманого на виконання цього правочину ніяким чином не тягне за собою поновлення порушеного права Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Південної філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація морського порту Південний). Натомість, позивач не позбавлений права на звернення до суду з вимогами про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою або про зобов`язання повернення земельної ділянки із незаконного володіння, якщо після набрання законної сили цим рішенням не буде усунуте порушене право позивача на постійне користування земельною ділянкою, яка є предметом недійсного правочину.

Крім того, судом було відмовлено відповідачу-2 у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору з огляду на те, що Розірвання спірного договору за згодою сторін не спростовує можливості вирішення спору щодо визнання цього договору недійсним, оскільки договір вважається розірваним з моменту укладення між сторонами цього договору відповідної угоди. Крім того, у матеріалах справи відсутня будь-яка угода сторін про розірвання спірного договору і на момент вирішення спору цей договір є чинним.

Колегія суддів апеляційної інстанції частково погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Відповідно до загальних засад господарського судочинства спором є юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, який виникає внаслідок порушення, невизнання охоронюваних законом прав та інтересів. При цьому, одним із способів вирішення такого спору є звернення до суду з відповідним позовом.

Предметом спору у цій справі є матеріально-правові вимоги позивача про:

визнання недійсним та скасування рішення Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області від 25.01.2019 №415-VII "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ Компанії "ТЕХАГРО" в оренду строком на 49 років для будівництва та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту на території Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області";

визнання недійсним на майбутнє договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:002:0286 від 17.05.2017, укладеного між Новобілярською селищною радою Лиманського району Одеської області та ТОВ Компанією "ТЕХАГРО".

Під захистом права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Зазначені правові позиції неодноразово висловлювалась Великою Палатою Верховного Суду і Верховним Судом, та узагальнено викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд з прав людини указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02.07.2019 у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та інших.

Додатково, в контексті обраного способу захисту, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та (або) є неефективним для захисту порушеного права позивача у цих правовідносинах, позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Водночас ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

Згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див., наприклад, постанови від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 50), від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 94), від 20 жовтня 2021 року у справі № 9901/554/19 (пункт 19), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24)). Тому ефективність позовної вимоги про визнання відсутності права треба оцінювати, виходячи з обставин справи, залежно від того, чи зумовить задоволення такої вимоги дійсний захист інтересу позивача (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 71)).

Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).

Отже завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи у найбільш ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які б спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом або захисту порушеного права в інший спосіб. Тобто вирішення справи в суді має на меті, зокрема, вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору у іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у зв`язку із судовим рішенням тощо.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Скасовуючи судові рішення у справі № 916/875/20 та направляючи справу на новий розгляд до місцевого господарського суду, Верховний Суд наголосив на необхідності врахування правового висновку Великої Палати Верховного Суду, сформованого у постанові від 02.02.2021 (справа № 925/642/19), зокрема:

"Обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки задоволення вимоги про визнання рішення Уманської міської ради незаконним та його скасування не може призвести до захисту або відновлення порушеного речового права позивача (у разі його наявності), зокрема повернення у його володіння або користування спірної земельної ділянки, відшкодування шкоди.

Серед способів захисту речових прав ЦК України виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387), усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391), визнання права власності (стаття 392), відшкодування матеріальної і моральної шкоди (статті 1166, 1167, 1173).

Для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскарження всього ланцюга договорів та інших правочинів щодо спірного майна не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямоване. Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 85, 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункти 38, 39), від 1 та 15 жовтня 2019 року у справах № 911/2034/16 (пункт 46) та № 911/3749/17 (пункти 6.25, 6.26), від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17.

Також Велика Палата Верховного Суду зауважує, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19).

У справі, що переглядається, задоволення позовних вимог Родниківської сільської ради про визнання незаконним та скасування спірного рішення Уманської міської ради про передачу в оренду земельної ділянки третій особі, яке вже було реалізоване і вичерпало свою дію, не призведе до поновлення прав позивача, відновлення володіння, користування або розпорядження ним зазначеним майном, а отже, такі вимоги не є ефективним способом захисту права позивача, яке потребуватиме додаткових засобів захисту.

Виходячи з обставин цієї справи належним способом захисту позивача буде звернення до суду з вимогами про витребування майна із чужого незаконного володіння, якщо позивач був позбавлений права володіння земельною ділянкою, або усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, якщо позивачу чиняться перешкоди в реалізації цих прав"».

У світлі наведеного задоволення вимог про визнання недійсним та скасування рішення Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області від 25.01.2019 №415-VII "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ Компанії "ТЕХАГРО" в оренду строком на 49 років для будівництва та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту на території Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області", яке вичерпало дію фактичним виконанням внаслідок укладання відповідного договору, не відновлює права позивача у справі.

Наведене цілком стосується й вимоги про визнання недійсним на майбутнє договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:002:0286 від 17.05.2017, укладеного між Новобілярською селищною радою Лиманського району Одеської області та ТОВ Компанією "ТЕХАГРО".

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи ст.ст. 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, у чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Суд повинен ухвалювати рішення, яким вичерпувати конфлікт між сторонами, а не давати одній зі сторін за відсутності для цього юридичних підстав сподівання на те, що вона в майбутньому отримає бажане для неї рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 369/10789/14-ц).

В ході судового розгляду судом, на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що спірна земельна ділянка, стосовно якої приймалися оспорювані рішення та укладався оспорюваний договір оренди, з одного боку, є комунальною власністю територіальної громади смт Нові Біляри, а з іншого боку, відноситься до земель водного фонду - Аджалицького лиману як складової частини внутрішніх морських вод.

При цьому, рішення Новобілярської селищної ради Лиманської районної ради Одеської області від 03.04.2018 №372-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення меж смт. Нові Біляри Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області», на підставі якого проведено державну реєстрацію речових прав територіальної громади та визначено статус земель, за рахунок яких сформовано спірну земельну ділянку, як землі комунальної власності, так само як і сама державна реєстрація є чинними та у встановленому законом порядку ніким не оспорені.

Крім того, з поданих відповідачем доказів додатково вбачається, що станом на момент розгляду справи договір оренди землі від 17.05.2019 на підставі рішення Южненської міської ради Одеського району Одеської області № 699-VIII від 30.09.2021 та угоди від 08.10.2021 - розірвано, земельну ділянку повернуто Южненській міській раді Одеського району Одеської області.

Отже, спірна земельна ділянка загальною площею 0,8600 га (кадастровий номер 5122755400:01:002:0286) і надалі зберігає статус комунальної і на теперішній час перебуває у віданні Южненській міській раді Одеського району Одеської області.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту, адже без вирішення у встановленому законом порядку правової долі речового права на земельну ділянку, повернення цієї земельної ділянки власнику / користувачу не буде ефективним захистом прав та інтересів останнього.

Визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у ч. 1 ст. 2 ГПК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19).

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним, оскільки не відновить його порушених прав, а правильним захистом буде саме подання віндикаційного позову - спеціальний спосіб захисту, прямо передбачений для спірних правовідносин чинним законодавством.

Такі висновки суду узгоджуються, зокрема, із вказівками Верховного Суду, які викладені в постанові від 15.06.2021 у даній справі, які, в силу вимог ст. 316 ГПК України, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Щодо відмови у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, адже розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що аргументи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли свої підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення.

За таких обставин Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «ТЕХАГРО» на рішення Господарського суду Одеської області від 11 жовтня 2021 року у справі №916/875/20 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 17.05.2019 року, укладеного між Новобілярською селищною радою Лиманського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанією ТЕХАГРО скасуванню з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позовних Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Південної філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України до Новобілярської селищної ради Лиманського району та Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХАГРО про визнання недійсним договору оренди землі від 17.05.2019 року, укладеного між Новобілярською селищною радою Лиманського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанією ТЕХАГРО.

В свою чергу, доводи апеляційної скарги Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду, у зв`язку з чим подана апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на сторони.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «ТЕХАГРО» задовольнити частково.

3.Рішення Господарського суду Одеської області від 11.10.2021 у справі №916/875/20 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 17.05.2019 року, укладеного між Новобілярською селищною радою Лиманського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанією ТЕХАГРО скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Південної філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України до Новобілярської селищної ради Лиманського району та Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХАГРО про визнання недійсним договору оренди землі від 17.05.2019 року, укладеного між Новобілярською селищною радою Лиманського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанією ТЕХАГРО відмовити.

В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 11.10.2021 у справі №916/875/20 залишити без змін.

Стягнути з Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Південної філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХАГРО витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3 153, 00 грн.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови

складено та підписано

06.03.2023 року

Головуючий суддяС.І. Колоколов

СуддяЯ.Ф. Савицький

СуддяІ.Г. Філінюк