Ухвала

від 07.03.2023 по справі 908/1997/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

07.03.2023 м. Дніпро Справа № 908/1997/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Паруснікова Ю.Б. (доповідач), Верхогляд Т.А., Вечірка І.О., розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.12.2021 (суддя Сушко Л.М.) у справі № 908/1997/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчально-Тренажерний Центр Підготовки Моряків «Аквамарин», м. Запоріжжя

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Суламат», м. Запоріжжя

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.12.2021 у справі № 908/1997/21 клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області (вх. № 21143/08-08/21 від 12.10.2021) залишено без задоволення.

Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до Центрального апеляційного господарського суду (далі - ЦАГС) з апеляційною скаргою, в якій просить: поновити строк на апеляційне оскарження; скасувати оскаржувану ухвалу Господарського суду Запорізької області; ухвалити нове судове рішення, яким клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області - задовольнити.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2022 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.12.2021 у справі № 908/1997/21 - залишено без руху з підстав неподання доказів сплати судового збору та доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваної ухвали по справі.

Оскільки скаржником не надано апеляційному господарському суду доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної ухвали, апеляційну скаргу з доданими до неї документами повернуто Головному управлінню ДПС у Запорізькій області ухвалою ЦАГС від 01.04.2022 без розгляду.

28.04.2022 Головне управління ДПС у Запорізькій області повторно звернулося з апеляційною скаргою до ЦАГС.

Ухвалою ЦАГС від 16.05.2022 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.12.2021 у справі № 908/1997/21 залишено без руху. Ухвала суду мотивована тим, що за подання повторної апеляційної скарги у 2022 році, сума судового збору мала бути розрахована за ставкою, яка діяла станом на 01.01.2022 (2481,00 грн). Сплачена апелянтом сума судового збору (2270,00 грн) за подачу апеляційної скарги на ухвалу є меншою від законодавчо встановленого мінімуму на 211,00 грн, які судом запропоновано скаржнику доплатити.

Головне управління ДПС у Запорізькій області вимоги ухвали апеляційного господарського суду від 16.05.2022 в частині надання доказів сплати судового збору в сумі 211,00 грн не виконало. Натомість 23.05.2022 скаржник звернувся до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання повторної апеляційної скарги до ухвалення рішення, а також із заявою про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою ЦАГС від 08.06.2022 відмовлено Головному управлінню ДПС у Запорізькій області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та заяви про продовження строку для усунення недоліків. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.12.2021 у справі № 908/1997/21 повернуто без розгляду.

23.12.2022 Головне управління ДПС у Запорізькій області втретє звернулося до ЦАГС з апеляційною скаргою (повторною) та просить: поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 09.12.2021 по справі № 908/1997/21; апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити; оскаржувану ухвалу скасувати; ухвалити нове судове рішення, яким клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суддя-доповідач ухвалою від 02.02.2023 залишив її без руху з підстав не наведення скаржником мотивів та не надання доказів в обґрунтування неможливості своєчасного (в межах присічного строку) виконання вимог ухвали ЦАГС від 16.05.2022, у тому числі й після повернення апеляційної скарги ухвалою ЦАГС від 08.06.2022.

Крім того, суддя-доповідач акцентував увагу апелянта на тому, що з моменту усунення виявлених судом недоліків апеляційної скарги 08.11.2022 (здійснення доплати судового збору), апеляційну скаргу до ЦАГС податковою службою направлено лише 23.12.2022, тобто лише на 45 день після доплати, що вказує на допущене необ`єктивне зволікання з поданням апеляційної скарги поза межами присічного строку.

Суддя-доповідач запропонував скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення йому ухвали та звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою, в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку.

На виконання вимог ухвали ЦАГС від 02.02.2023 ГУ ДПС у Запорізькій області 15.02.2023 направило на адресу суду клопотання, в якому просить: прийняти обставини описані у даному клопотанні до розгляду, визнати поважними та поновити строк на апеляційне оскарження; прийняти до розгляду та відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою; апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду скасувати; ухвалити нове судове рішення, яким клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали, податкова служба зазначає, що територіально вона знаходиться у м. Запоріжжя яке є прифронтовим містом та за 20 кілометрів від якого відбуваються воєнні дії, а тому, через бажання співробітників управління зберегти собі життя (життя своїх близьких) під час постійних повітряних тривог робота ГУ ДПС лише уповільнювалась, або взагалі була неможливою.

З метою збереження життя та здоров`я працівників, Наказом ГУ ДПС у Запорізькій області від 10.10.2022 № 405 (додається) встановлено простій у роботі ГУ ДПС у Запорізькій області.

Крім того, скаржник просить врахувати, що ГУ ДПС у Запорізькій області є суб`єктом владних повноважень, який фінансується за рахунок Державного бюджету України.

У зв`язку з запровадженням в Україні військового стану, постановами Кабінету Міністрів України від 10.03.2022 № 245 та від 01.04.2022 № 401 вирішено скоротити видатки загального фонду Державного бюджету України на 2022 рік, що є підтвердженням неможливості проведення сплати судового збору у визначений судом строк.

Розглянувши клопотання апелянта про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження ухвали суду першої інстанції від 09.12.2021 по даній справі, колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить достатніх підстав для визнання зазначених в клопотанні обставин поважними з огляду на наступне.

У кожному окремому випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Вжиття заходів для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою покладається на апелянта.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Частиною 1 ст. 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. При цьому ст. 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, а тому у кожному окремому випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, з огляду на вимоги статей 13, 74 ГПК України заявник повинен довести обставини, на які він посилається як на поважні причини пропуску встановленого законом строку, шляхом подання відповідних доказів. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).

У рішення Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13) Суд дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження рішення без наведення відповідних причин, порушують принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за п. 1 ст. 6 Конвенції.

ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Залишаючи без руху апеляційну скаргу ГУ ДПС у Запорізькій області ухвалою від 02.02.2023 суддя-доповідач зауважував, що апелянтом в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не зазначено обставин, які можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних, оскільки з моменту повернення ухвалою ЦАГС від 08.06.2022 повторної апеляційної скарги до моменту звернення з даною апеляційною скаргою (23.12.2022), минуло більш ніж шість місяців. При цьому, долучене до апеляційної скарги платіжне доручення № 1019, яким податкова служба на виконання вимог ухвали ЦАГС від 16.05.2022 здійснила доплату судового збору на суму 211,00 грн, датоване 08.11.2022.

Апелянт не навів жодного мотиву та не надав жодного доказу в обґрунтування неможливості своєчасного (в межах присічного строку) виконання вимог ухвали ЦАГС від 16.05.2022, у тому числі й після повернення апеляційної скарги ухвалою ЦАГС від 08.06.2022.

Доводи апелянта про знаходження ГУ ДПС у Запорізькій області в м. Запоріжжя, яке з початку запровадження в Україні воєнного стану перебуває у межах 20 кілометрів від прифронтової лінії, колегія суддів відхиляє, оскільки строк на апеляційне оскарження ухвали суду закінчився ще 20.12.2021, тобто ще до введення на всій території України 24.02.2022 воєнного стану.

Посилання апелянта на Наказ ГУ ДПС у Запорізькій області від 10.10.2022 № 405, яким встановлено простій у роботі ГУ ДПС у Запорізькій області з 10.10.2022, колегія суддів також не вважає належним доказом в підтвердження неможливості виконання ухвали ЦАГС від 08.06.2022, оскільки:

по-перше з моменту повернення ухвалою ЦАГС від 08.06.2022 повторної апеляційної скарги до моменту встановлення простою апелянт мав можливість протягом чотирьох місяців усунути недоліки апеляційної скарги;

по-друге апелянтом не надано переліку посадових осіб підпорядкованих підрозділів, які були задіяні у роботі з 10.10.2022 на робочих місцях або дистанційно;

по-третє долучене до матеріалів апеляційної скарги платіжне доручення від 08.11.2022 № 1019 на суму сплаченого судового збору 211,00 грн, платником якого зазначено ГУ ДПС у Запорізькій області, спростовує факт повного простою у роботі управління.

Доводи апелянта про неможливість проведення оплати судового збору у визначений судом строк через скорочення видатків загального фонду Державного бюджету України на 2022 рік, колегія суддів також відхиляє, оскільки як зазначалося вище, платіжним дорученням від 08.11.2022 № 1019 ГУ ДПС у Запорізькій області сплачено судовий збір у сумі 211,00 грн. При цьому, апелянтом не надано суду доказів в підтвердження неможливості здійснення доплати вказаної суми судового збору за подання повторної апеляційної скарги протягом 2022 року до моменту здійсненої доплати.

Крім того, суддя-доповідач акцентував увагу апелянта на тому, що з моменту усунення виявлених судом недоліків апеляційної скарги 08.11.2022 (здійснення доплати судового збору), апеляційну скаргу до ЦАГС податковою службою направлено лише 23.12.2022, тобто лише на 45 день після доплати, що вказує на допущене необ`єктивне зволікання податкової служби з поданням апеляційної скарги поза межами присічного строку.

Клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали взагалі не містить обґрунтування в підтвердження поважності причин пропуску з моменту здійснення доплати судового збору з 08.11.2022 до 23.12.2022 протягом 45 днів.

Зважаючи на все вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області не містить достатнього обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а також не містить посилань на об`єктивні та дійсно непереборні обставини, що стали причиною значного пропуску строку на оскарження ухвали (більше одного року з моменту постановлення ухвали), у зв`язку з чим колегія суддів визнає наведені апелянтом доводи для поновлення строку на оскарження ухвали по даній справі від 09.12.2021 неповажними.

скаржником не наведено та судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що унеможливило б скаржнику звернутись із апеляційною скаргою у строки, встановленні статтею 256 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, відповідна можливість залежала виключно від волевиявлення скаржника (мала суб`єктивний характер).

Беручи до уваги вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що підстави, вказані скаржником, на поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження не є поважними.

Слід звернути увагу, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 258, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній податковій службі України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області у поновлені пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.12.2021 по справі № 908/1997/21.

Відмовити Державній податковій службі України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.12.2021 по справі № 908/1997/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.

Додаток: (на адресу скаржника): апеляційна скарга № 327856/08-01-13-03-04 від 20.12.2022 з додатками на 13 аркушах, у тому числі: копії платіжних доручень від 08.11.2022 № 1019 на суму 211,00 грн та від 24.12.2021 № 2937 на суму 2270,00 грн, конверт.

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді:Т.А. Верхогляд

І.О. Вечірко