Ухвала

від 07.03.2023 по справі 910/1452/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.03.2023Справа № 910/1452/23

За позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБ НЕРУХОМІСТЬ"

про стягнення 5 220 019,92 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Шилін Є.О.

Представники: згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Прокуратура подала на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до відповідача з вимогою про стягнення 5 220 019,92 грн. за користування орендованим майном, що належить до державної власності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 позовну заяву прийнято до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.03.2023.

06.03.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву в якому заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у такому відзиві.

У підготовче засідання 07.03.2023 прибув прокурор, представник відповідача.

Так, у підготовчому засіданні 07.03.2023 відповідач заявив клопотання про повернення позовної заяви прокурору з підстав відсутності повноважень на звернення до суду з даним позовом. Обґрунтував клопотання тим, що відсутність коштів на сплату судового збору у державного органу, який представляє прокуратура не свідчить про наявність права прокурора звертатися до суду з позовом в інтересах такого органу.

Прокурор та представник регіонального відділення фонду держмайна проти задоволення такої заяви заперечували, просили суд відмовити у її задоволенні.

Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.

Згідно з абз. 1 і 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до аб. 1 - 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Одночасно згідно з положеннями ч. 3 - 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17).

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача коштів по орендній платі за Договором оренди № 6718 від 26.12.2013 року. Орендодавцем згідно зазначеного договору виступало Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, орендарем - відповідач. Вказана заборгованість по орендній платі вникла в період з травня 2020 по травень 2021 року. При цьому, матеріали справи свідчать, що прокурор звертався до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву з листом - повідомленням про встановлення факту порушення відповідачем договірного зобовязання в частині здійснення орендної плати. Крім того, прокурор повідомив про намір звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача заборгованості. У відповідь на вказаний лист Регіональне відділення листом від 02.12.2022 № 30-10/5170 повідомило прокуратуру про не можливість самостійного звернення до суду, з підстав, в даному випадку, відсутності коштів на сплату судового збору.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість підстав щодо представництва прокурором інтересів держави в особі Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву у даній справі та відповідно відмову у задоволенні клопотання про повернення позовної заяви.

Керуючись ст.174, 177, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБ НЕРУХОМІСТЬ" про повернення позовної заяви Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя І.І. Борисенко