Рішення

від 22.02.2023 по справі 916/2621/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2621/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Кастровій М.С.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пако Трейд» (49050, м. Дніпро, вул. Генерала Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 44002583) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Провінція» (67600, Одеська обл., м. Біляївка, вул. Костіна, буд. 5-А, код ЄДРПОУ 32682572)

про стягнення заборгованості за Договором поставки від 07.06.2021 № 0706/1 в розмірі 259 260,15 грн., з якої 169 120,00 грн. сума основного боргу, 40 201,10 грн. інфляційні втрати, 49 939,05 грн. - пеня

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Провінція» (67600, Одеська обл., м. Біляївка, вул. Костіна, буд. 5-А, код ЄДРПОУ 32682572) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пако Трейд» (49050, м. Дніпро, вул. Генерала Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 44002583)

про стягнення збитків за Договором поставки від 07.06.2021 № 0706/1 в розмірі 146 598,00 грн., з яких 108 800,00 грн. основна сума, 4 846,82 грн. 3 % річних, 32 951,19 грн. інфляційні втрати

Представники:

Від ТОВ «Пако Трейд» - Ключенкова Х.В. (ордер від 17.08.2022 серія АР № 1095528);

Від ТОВ «Провінція» - Щукін О.С. (ордер від 15.08.2022 серія ВН № 1185410).

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пако Трейд» (далі Позивач, ТОВ «Пако Трейд») звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Провінція» (далі Відповідач, ТОВ «Провінція») про стягнення заборгованості за Договором поставки від 07.06.2021 № 0706/1 в розмірі 259 260,15 грн., з якої 169 120,00 грн. сума основного боргу, 40 201,10 грн. інфляційні втрати, 49 939,05 грн. пеня.

Ухвалою суду Господарського суду Одеської області від 11.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 07.11.2022.

Протокольною ухвалою від 07.11.2022 оголошено перерву в судовому засіданні до 23.11.2022.

Судове засідання призначене на 23.11.2022 не відбулося, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 01.12.2022 призначено судове засідання на 14.12.2022.

Судове засідання призначене на 14.12.2022 не відбулося, про що складено відповідну довідку.

12.12.2022 ТОВ «Провінція» звернулось до Господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою до ТОВ «Пако Трейд» про стягнення збитків за Договором поставки від 07.06.2021 № 0706/1 в розмірі 146 598,00 грн., з яких 108 800,00 грн. основна сума, 4 846,82 грн. 3 % річних, 32 951,19 грн. інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.12.2022 поновлено ТОВ «Провінція» строк на подання зустрічної позовної заяви. Прийнято зустрічну позовну заяву від 09.12.2021 (вх. 3490/22 від 12.12.2022) до розгляду та об`єднано її в одне провадження з первісним позовом у справі № 916/2621/22. Призначити підготовче засідання на 16.01.2023.

Протокольною ухвалою від 16.01.2023 закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті на 03.02.2023.

У судовому засіданні протокольною ухвалою від 03.02.2023 оголошено перерву до 22.02.2023.

Представник позивача - ТОВ «Пако Трейд» в судовому засіданні підтримала вимоги за первісним позовом в повному обсязі та просила суд задовольнити їх, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Позовні вимоги за первісним позовом, із посиланням на пункт 1 частини другої статті 11, статті 524, 526, частини першу, другу статті 533, частину другу статті 625, частину першу статті 626, частину першу статті 632, частину першу статті 692 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані невиконанням ТОВ «Провінція» зобов`язання за Договором поставки від 07.06.2021 № 0706/1 щодо оплати поставленого товару.

Позивач зазначає, що за умовами Специфікації № 1 до Договору поставки від 07.06.2021 № 0706/1 Відповідач повинен був розрахуватись за поставлений товар не пізніше 25.09.2021, але станом на 28.09.2022 залишок несплаченої заборгованості становить 108 800,00 грн.

На підставі умов Специфікації № 1 до Договору поставки від 07.06.2021 № 0706/1, у зв`язку зі зміною курсу гривні до долару США більш ніж на 2 % від курсу встановленого в специфікації, використовуючи відомості з інформаційного ресурсу - сайту за посиланням https://charts.finance.ua/ru/currency/order/-/1/usd про курс гривні до долару США станом на 28.09.2022, який виріс на 55 % і становить 42,28 грн. за 1 долар США, Позивачем скориговано суму боргу на курсову різницю та остаточно визначено її у розмірі 169 120,00 грн.

На суму 169 120,00 грн. ТОВ «Пако Трейд» на підставі пункту 5.2 Договору поставки від 07.06.2021 № 0706/1 нараховано пеню у розмірі 49 939,05 грн. за період з 15.09.2021 по 28.09.2022, а також інфляційне збільшення (втрати) у розмірі 40 201,10 грн. за період з 15.09.2021 по 28.09.2022.

У Відповіді на відзив від 20.12.2022 (вхід. № 29078/22) ТОВ «Пако Трейд» заперечує наявність досягнення сторонами Договору поставки від 07.06.2021 № 0706/1 домовленості щодо здійснення останнього платежу у розмірі 108 800,00 грн. на наступний робочий день після виконання ним обов`язку з реєстрації податкової накладної.

При цьому, звертає увагу на те, що відповідно до пункту 10.1 вказаного договору, зміни і доповнення до нього, а також тексти його додатків (додаткових угод) вважаються дійсними лише у тому випадку, якщо вони вчинені у письмовій формі і підписані обома сторонами. А Відповідачем не надано суду жодних письмових доказів на підтвердження домовленості про яку він стверджує.

Позивач заперечує проти доводу Відповідача про необхідність застосування правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц щодо неможливості стягнення інфляційні нарахуванням у випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті.

При цьому зазначає, що у спорі, який розглядався у справі № 296/10217/15-ц мало місце виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, а відповідно до пункту 3.2 Договору поставки від 07.06.2021 № 0706/1 розрахунки за ним здійснюються у національній валюті України.

Також, ТОВ «Пако Трейд» заперечує проти доводу Відповідача про невідповідність розрахунку пені нормам частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, і зазначає, що Договором поставки від 07.06.2021 № 0706/1, зокрема пунктом 5.2, не передбачено припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконаним.

У Відзиві на позовну заяву (зустрічну) від 27.12.2022 (вхід. № 29850/22) ТОВ «Пако Трейд» зазначає, що ним вчасно і у встановлені законодавством строки за наслідками постачання на користь ТОВ «Провінція» товару подано на реєстрацію дві податкові накладні. Податкова накладна на суму 43 520,00 грн. була відправлена на реєстрацію 14.06.2021 (ПН № 15 від 14.06.2021), а податкова накладна на суму 65 280,00 грн. була відправлена 16.06.2021.

Однак, реєстрація вказаних податкових накладних у ЄРПН була зупинена, а через електронний кабінет платника податків Позивачу надійшло Рішення спеціальної комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 17.06.2021 року № 31465, яким визначено, що ТОВ «ПАКО ТРЕЙД» відповідає п. 8 «Критеріїв ризиковості платника податку» (додаток 4 до «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165»).

Також, щодо відмови у реєстрації вищевказаних податкових накладних в ЄРПН, поданих ТОВ «ПАКО ТРЕЙД», спеціальна комісія ГУ ДПС в Дніпропетровській області прийняла повторне Рішення від 25.06.2021 року № 32353, в якому визначено, що ТОВ «ПАКО ТРЕЙД» відповідає п. 8 «Критеріїв ризиковості платника податку» (додаток 4 до «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165»).

Не погоджуючись із прийнятими Рішеннями, ТОВ «ПАКО ТРЕЙД» звернулось за захистом своїх прав та інтересів до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ГУ ДПС в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 у справі № 160/17888/21, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.05.2022, позовні вимоги ТОВ «ПАКО ТРЕЙД» до ГУ ДПС в Дніпропетровській області були задоволені у повному обсязі.

ТОВ «Пако Трейд» зазначає, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області довгий час не виконувало рішення суду і не виключило його з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості. 13.09.2022 ТОВ «Пако Трейд» звернулося до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з листом про виключення ТОВ «ПАКО ТРЕЙД» (код в ЄДРПОУ 44002583) з переліку платників податку на додану вартість, які відповідають критеріям ризиковості і проханням зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені і подані ТОВ «ПАКО ТРЕЙД» (код в ЄДРПОУ 44002583) податкові накладні згідно з переліком (в тому числі і податкові накладні на ТОВ «Провінція»). Але Головне управління ДПС у Дніпропетровській області рішення суду не виконало. Більш того, 03.10.2022 було винесено нове Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 67061, яке ТОВ «Пако Трейд» має намір оскаржити в судовому порядку.

Отже, на думку ТОВ «Пако Трейд» ним здійснено всі можливі заходи і застосовані всі можливі засоби для реєстрації податкових накладних за наслідками постачання товару на користь ТОВ «Провінція». А, оскільки реєстрацію цих податкових накладних було зупинено, у ТОВ «Пако Трейд» відсутня протиправна поведінка чи бездіяльність і відсутній причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками ТОВ «Провінція».

При цьому, ТОВ «Пако Трейд» посилається на висновки у пунктах 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18, згідно із якими, доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

У Запереченнях (на відповідь на відзив) від 13.01.2023 (вхід. від 16.01.2023 № 1441/23) ТОВ «Пако Трейд» вказує на неподібність фактичних відносин, що є предметом розгляду у цій справі, № 916/2621/22, відносинам, які були предметом розгляду у справі № 910/3338/21, в якій ухвалено постанову Верховного Суду від 10.01.2022, на висновки якої посилається ТОВ «Провінція».

А саме, за обставинами справи № 910/3338/21 юридична особа, що була зобов`язана зареєструвати податкові накладні, не зверталася до суду з оскарженням рішення Державної податкової служби України, в наслідок якого було зупинено реєстрацію податкових накладних, а подала лише скаргу на дії Державної податкової служби України. Також у цій справі позивач (особа, що придбала товар) в повному обсязі оплатила цей товар, і, відповідно, зазнала збитків недоотримавши податковий кредит.

За обставинами, цієї справи, № 916/2621/22, залишок суми у розмірі 108 800,00 грн. відповідно до Специфікації мав бути сплачений до 15.09.2021 включно, але не був сплачений. А відтак, ТОВ «Провінція» не зазнало жодних збитків внаслідок нездійснення вчасно реєстрації податкових накладних.

ТОВ «Пако Трейд» посилається на висновок викладений у пункті 14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, згідно із яким, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

При цьому, ТОВ «Пако Трейд» зазначає про відсутність у даному випадку усіх елементів складу господарського правопорушення.

Зокрема, ТОВ «Пако Трейд» наголошує на відсутності його протиправної поведінки, адже ним було вчасно зареєстровано податкові накладні за наслідками постачання товару ТОВ «Провінція». А дізнавшись про те, що податкові накладні було заблоковано, ТОВ «Пако Трейд» здійснив всі можливі заходи для того, щоб податкові накладні були зареєстровані.

Також, ТОВ «Пако Трейд» вказує на те, що для ТОВ «Провінція» не настало шкідливого результату (збитків) за наслідками несвоєчасної реєстрації податкових накладних. Адже ТОВ «Провінція» не оплатило частину вартості товару саме на суму, що відповідає сумі податкових накладних, які мали би бути зареєстровані за наслідками постачання товару за договором.

ТОВ «Пако Трейд» наголошує на відсутності причинного зв`язку між його поведінкою та збитками ТОВ «Провінція».

Окрім того, ТОВ «Пако Трейд» зазначає, що відповідно до частини першої статті 614 Цивільного кодексу України, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому зазначає, що ним були здійснені усі заходи для відновлення можливості зареєструвати податкові накладні, що свідчить про те, що порушення зобов`язання сталося не з вини ТОВ «Пако Трейд».

Окремо, ТОВ «Пако Трейд», із посиланням на підпункт 78.1.9 пункту 78.1 статті 78, пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, зазначає, що позивач за зустрічним позовом не скористався своїм правом на включення спірної суми до податкового кредиту і не подав на нього скаргу.

При цьому, ТОВ «Пако Трейд» посилається на висновок викладений у пункті 28 постанови Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 918/216/17, згідно із яким, відповідно до положень абзацу 15 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України порушення відповідачем порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не позбавляє позивача права на включення спірної суми до податкового кредиту, а обумовлює її нарахування необхідністю додання до податкової декларації за звітний податковий період заяви зі скаргою на відповідача з доданням певного пакету документів.

Також, ТОВ «Пако Трейд» наголошує, що зупинення реєстрації податкової накладної або відсутність її реєстрації не нівелює обов`язок покупця зі сплати вартості поставленого товару саме у строк, обумовлений договором. Оскільки відсутність квитанції про реєстрацію податкової накладної та будь-яких інших документів не може вважатись відкладальною умовою і не звільняє покупця від обов`язку оплатити поставлений товар у визначений договором строк.

Представник відповідача ТОВ «Провінція» у судовому засіданні заперечував проти первісного позову у повному обсязі та просив відмовити у його задоволенні. Також просив задовольнити зустрічний позов повністю.

У Відзиві на позовну заяву від 09.12.2022 (вхід. від 12.12.2022 № 28181/22) та в Запереченнях на відповідь на відзив від 12.01.2023 (вхід. № 1061/23) ТОВ «Провінція» наголошує, що в нього на поточну дату не виник обов`язок сплатити решту від вартості товару, поставленого за Договором поставки від 07.06.2021 № 0706/1 у розмірі 108 800,00 гривень, оскільки між сторонами була досягнута домовленість про здійснення відповідного платежу у наступний робочий день після належного виконання ТОВ «Пако Трейд» обов`язку з реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 108 800,00 грн.

Також, ТОВ «Провінція» вважає, що у нього не виник обов`язок здійснити оплату решти вартості товару скориговану пропорційно збільшенню курсу гривні до долару США, оскільки у Специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною Договору поставки від 07.06.2021 № 0706/1, встановлено лише право сторін провести відповідну зміну вартості товару. Однак, ТОВ «Пако Трейд» не реалізувало це право та не зверталося до ТОВ «Провінція» із вимогами про коригування вартості товару за курсом гривні до долару США.

Окрім того, ТОВ «Провінція» зазначає про відсутність підстав для стягнення з нього інфляційних втрат на підставі частини другої статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому, Відповідач посилається на правову позицію (висновок) викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, згідно із яким, у випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті, інфляційні нарахування, передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не стягуються. В такому випадку втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти.

ТОВ «Провінція» вказує на невідповідність виконаного Позивачем розрахунку пені нормам частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, згідно із якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. При цьому, окремо зазначає, що пункт 5.2 Договору поставки від 07.06.2021 № 0706/1 встановлює лише порядок (метод) нарахування штрафних санкцій, а не кінцевий момент їх нарахування.

Також, Відповідач заперечує проти нарахування пені на суму 169 120,00 грн., тобто скоригований розмір заборгованості за курсом гривні до долару США станом на дату подання позовної заяви, оскільки вона нараховується за минулі періоди коли курс долару був іншим.

Крім того, у Відзиві на позовну заяву від 09.12.2022 ТОВ «Провінція», із посиланням на статтю 267 Цивільного кодексу України, зробило заяву про застосування позовної давності щодо вимоги про стягнення пені.

ТОВ «Провінція» також зазначає, що на підставі статті 19 Цивільного кодексу України в порядку самозахисту свого права призупинило завершення проведення платежів за Договором поставки від 07.06.2021 № 0706/1 для недопущення збитків у зв`язку з невиконанням ТОВ «Пако Трейд» обов`язку з реєстрації податкової накладної сам на суму ПДВ у розмірі 108 800,00 грн.

При цьому, Відповідач вважає, що обраний ним спосіб самозахисту повністю відповідає статті 19 Цивільного кодексу України, а наслідком його застосування є неможливість стягнення з нього будь-яких сум за Договором поставки від 07.06.2021 № 0706/1.

Зустрічні позовні вимоги про стягнення збитків за Договором поставки від 07.06.2021 № 0706/1 в розмірі 146 598,00 грн., з яких 108 800,00 грн. основна сума, 4 846,82 грн. 3 % річних, 32 951,19 грн. інфляційні втрати, із посиланням на статтю 11, частини першу, другу статті 22, статті 526, 610, пункти 3, 4 частини першої статті 611, частину першу статті 612, статті 615, 623, 625, 626, 655, частину першу статті 691, частину першу статті 692, частини першу, другу статті 712 Цивільного кодексу України, частину першу статті 175, частину першу статті 193, статтю 224, частину першу статті 225, статтю 230 Господарського кодексу України, підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, підпункт «а» пункту 198.1, пункт 198.6 статті 198, пункт 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, обґрунтовані завданням збитків ТОВ «Провінція» внаслідок невиконання ТОВ «Пако Трейд» обов`язку з реєстрації податкової накладної.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що ТОВ «Пако Трейд» не виконало вимоги статті 201 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим ТОВ «Провінція» було позбавлено права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись право на зменшення податкового зобов`язання на суму 108 800,00 грн.

При цьому, ТОВ «Провінція» посилається на висновок викладений у пункті 25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, згідно із яким, обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Позивач за зустрічним позовом вказує на наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю ТОВ «Пако Трейд» щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту ТОВ «Провінція» та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Також, ТОВ «Провінція» вважає, що у бездіяльності ТОВ «Пако Трейд» наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

При цьому, ТОВ «Провінція» посилається на висновок, викладений у пункті 55 постанови Верховного Суду від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, згідно із яким, має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Позивачем за зустрічним позовом на підставі норм частини другої статті 625 Цивільного кодексу України на суму 108 800,00 грн. нараховано 3 % річних у розмірі 4 846,82 грн. за період з 16.06.2021 по 09.12.2022, а також інфляційне збільшення (втрати) у розмірі 32 951,19 грн. за період з 16.06.2021 по 09.12.2022.

У Відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву від 10.01.2023 (вхід. № 931/23) ТОВ «Провінція» зазначає, що невиконання органами Державної податкової служби України обов`язку з реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних, поданих ТОВ «Пако Трейд» на виконання Договору поставки від 07.06.2021 № 0706/1 не є підставою для звільнення цього товариства від відповідальності перед позивачем за зустрічним позовом.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд

в с т а н о в и в :

07.06.2021 між ТОВ «Пако Трейд» (Продавець) і ТОВ «Провінція» (Покупець) укладено Договір поставки № 0706/1 (далі Договір від 07.06.2021). /а.с. 8-11/.

Пунктом 1.1. Договору від 07.06.2021 передбачено, що в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти у свою власність та оплатити товар в кількості та за ціною (вартістю), що наводиться у специфікаціях (додатки до договору), які є невід`ємною частиною договору та остаточно узгоджуються сторонами на кожну окрему партію товару.

Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Договору від 07.06.2021 передача товару Покупцю здійснюється Продавцем на складі Продавця на наступних умовах: EXW склад Продавця термін постачання вказаний в специфікації, з дня виконання Покупцем вимог підпункту 3.4.1 цього договору. Факт передачі товару Покупцеві оформляється сторонами шляхом підписання видаткової накладної, яка підписується обома сторонами у момент передачі-приймання товару. Покупець несе ризик випадкової загибелі, втрати, пошкодження або знищення товару з моменту підписання обома сторонами видаткової накладної. Товар доставляється (перевозиться) зі складу Продавця до складу Покупця силами та засобами Покупця.

У пункті 3.1 Договору від 07.06.2021 визначено, що ціна на товар формується виходячи з вартості товару в доларах США (в еквіваленті, по курсу, встановленому за домовленістю сторін, з врахуванням умов, передбачених п. 3.2 даного договору) і встановлюється в українських гривнях відповідно до базису поставки EXW (Франко-склад Покупця), та вказується в специфікації № 1 до договору. При цьому оплата здійснюється в національній валюті України.

Пунктом 3.2 Договору від 07.06.2021 передбачено, що розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України, згідно з пунктом 3.1 цього договору та специфікації до даного договору. Сторони домовились, що при зміні більше ніж на 2 %, на момент оплати, встановленого міжбанківського курсу гривні до долару США, пропорційно автоматично змінюється і загальна вартість товару, і, в даному випадку, не має потреби в підписанні додаткової угоди (про зміну загальної вартості товару).

Згідно із пунктами 3.3, 3.4 Договору від 07.06.2021 оплата ціни (вартості) товару здійснюється Покупцем в національній валюті України безготівково шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Продавця. Оплата вартості (ціни) товару здійснюється Покупцем у чотири етапи: перший етап не пізніше 15.06.2021 передоплата 40 % ціни (вартості) товару; другий етап не пізніше 15.07.2021 сплата 20 % ціни (вартості) товару; третій етап не пізніше 15.08.2021 сплата 20 % ціни (вартості) товару; четвертий етап не пізніше 15 09.2021 остаточна сплата 20 % ціни (вартості) товару.

Пунктом 5.2 Договору від 07.06.2021 передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання прийнятих на себе грошових зобов`язань по оплаті за товар за цим договором Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця пеню в розмірі 0,5 від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання, але не більше подвійної ставки НБУ.

Відповідно до пунктів 9.1, 10.1 Договору від 07.06.2021 він набирає чинності з дати його укладення (підписання) сторонами та діє до 31.12.2021 та моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов`язань за цим договором. Зміни і доповнення до цього договору, а також тексти його додатків (додаткових угод) вважаються дійсними лише в тому випадку, якщо вони вчинені у письмовій формі і підписані обома сторонами. Одностороння зміна умов цього договору не допускається, якщо інше не передбачено умовами цього договору. Всі акти, додатки (додаткові угоди), доповнення до цього договору становлять його невід`ємну частину.

Як вбачається зі Специфікації № 1, яка є Додатком № 1 до Договору від 07.06.2021, сторони домовились про постачання товару гідромолот RHINO BREAKER 150 в комплекті в кількості 1 штука за ціною 544 000,00 гривень без ПДВ (еквівалент 20 000,00 доларів США за курсом 27,20 гривень за 1 долар США), крім того ПДВ 108 800,00 грн. (еквівалент 4 000,00 доларів США), а всього з ПДВ 652 800,00 гривень (еквівалент 24 000,00 доларів США).

При цьому, вказані Специфікації № 1 сторони визначили умови оплати: згідно договору (перший етап не пізніше 15.06.2021 передоплата 40 % ціни (вартості) товару; другий етап не пізніше 15.07.2021 сплата 20 % ціни (вартості) товару; третій етап не пізніше 15.08.2021 сплата 20 % ціни (вартості) товару; четвертий етап не пізніше 15.09.2021 остаточна сплата 20 % ціни (вартості) товару.). В разі змін курсу гривні до долару США на встановленому ресурсі на момент оплати більше ніж на 2 % від курсу який встановлений в Специфікації, сторони без обговорення мають право провести зміну вартості товару у гривні. Інформаційний ресурс з інформацією про курс долару на дату https://charts.finance.ua/ru/currency/order/-/1/usd. Оплачена частина вартості товару зміні не підлягає.

Судом встановлено, що на виконання Договору від 07.06.2021 його сторонами ТОВ «Пако Трейд» і ТОВ «Провінція» складено та підписано видаткову накладну від 16.06.2021 № 1606/3 на суму 652 800,00 грн., в тому числі ПДВ 108 800,00 грн. /а.с. 64/.

ТОВ «Провінція» здійснено оплату за товар за Договором від 07.06.2021 на загальну суму 544 000,00 грн., а саме:

261 120,00 грн. 14.06.2021;

130 560,00 грн. 15.07.2021;

130 560,00 грн. 19.08.2021;

21 760,00 грн. 15.09.2021. /а.с. 12, 13, 67/.

Отже, сума несплаченої вартості товару переданого за видатковою накладною від 16.06.2021 № 1606/3 становить 108 800,00 грн. (652 800,00 - 544 000,00 = 108 800,00), що дорівнює сумі ПДВ, визначеній у цій накладній та в Специфікації № 1 до Договору від 07.06.2021.

Норми права які підлягають застосуванню та оцінка аргументів учасників процесу.

Частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Щодо первісного позову, слід зазначити наступне.

Сума основного боргу.

Суд не приймає довід Позивача про можливість, у даному випадку, автоматичного коригування суми заборгованості у зв`язку із зміною курсу іноземної валюти, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Вказані норми є диспозитивними, тобто дозволяють сторонам договору на власний розсуд врегулювати свої відносини у питанні визначення порядку перерахунку грошового зобов`язання з іноземної валюти в гривні.

Як вже зазначалось, пунктом 3.2 Договору від 07.06.2021 передбачено, що розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України, згідно з пунктом 3.1 цього договору та специфікації до даного договору. Сторони домовились, що при зміні більше ніж на 2 %, на момент оплати, встановленого міжбанківського курсу гривні до долару США, пропорційно автоматично змінюється і загальна вартість товару, і, в даному випадку, не має потреби в підписанні додаткової угоди (про зміну загальної вартості товару).

Водночас у Специфікації № 1, яка є Додатком № 1 до Договору від 07.06.2021, сторони передбачили, що в разі змін курсу гривні до долару США на встановленому ресурсі на момент оплати більше ніж на 2 % від курсу який встановлений в Специфікації, сторони без обговорення мають право провести зміну вартості товару у гривні.

Отже, визначення у вказаній специфікації зміни вартості товару у гривні саме як права сторін, що означає необхідність наявності їх окремої згоди, з одночасним закріпленням в пункті 3.2 Договору від 07.06.2021 умови про автоматичність такої зміни, який також містить посилання на цю специфікацію, створює конкуренцію між цими умовами договору, і, як наслідок, неясність змісту домовленості (умови) щодо порядку коригування ціни у зв`язку із зміною курсу іноземної валюти.

За приписами частини першої статті 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України.

У частинах третій, четвертій статті 213 Цивільного кодексу України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.

Верховний Суд у постановах від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц та від 17.04.2019 № 927/430/17, від 27.02.2020 у справі № 910/1121/19 зазначив, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій статті 213 Цивільного кодексу України, слід застосовувати принцип contra proferentem.

Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою.

За допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій статті 213 Цивільного кодексу України, з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо, адже, як вже зазначалося, пункт 3.2 Договору від 07.06.2021 і Специфікація № 1 до нього фактично містять протилежні за своїм змістом умови, що створює конкуренцію між ними.

А тому, слід застосовувати принцип contra proferentem.

Судом встановлено, що Договір від 07.06.2021 і Специфікація № 1 до нього складені на фірмовому бланку ТОВ «Пако Трейд». У судовому засіданні представником позивача за первісним позовом надано пояснення, що цей договір є стандартним для взаємовідносин ТОВ «Пако Трейд» зі своїми контрагентами.

З урахуванням того, що умови неясного змісту включені до Договору від 07.06.2021 саме з ініціативи ТОВ «Пако Трейд», вони повинні тлумачитись на користь покупця (ТОВ «Провінція»), як можливість коригування ціни (вартості) товару у зв`язку із зміною курсу іноземної валюти лише за наявності реалізації цього права обома сторонами за спільною окремою згодою.

За відсутності вказаної спільної згоди сторін Договору від 07.06.2021, необґрунтованою є вимога за первісним позовом в частині стягнення суми коригування основного боргу в розмірі 60 320,00 грн. (169 120,00 - 108 800,00 = 60 320,00).

Суд не приймає довід ТОВ «Провінція» про відсутність в нього обов`язку сплатити решту від вартості товару, поставленого за Договором від 07.06.2021, у розмірі 108 800,00 грн. через наявність домовленості між сторонами про здійснення відповідного платежу у наступний робочий день після належного виконання ТОВ «Пако Трейд» обов`язку з реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Оскільки Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження досягнення такої домовленості сторонами Договору від 07.06.2021, зокрема, змін та доповнень до нього (додаткових угод), вчинених у письмовій формі і підписаних обома сторонами, як це передбачено пунктом 10.1 договору.

Суд не приймає довід ТОВ «Провінція» про наявність в нього права зупинити завершення проведення платежів за Договором поставки від 07.06.2021 № 0706/1 для недопущення збитків в порядку самозахисту на підставі статті 19 Цивільного кодексу України, з огляду на наступне.

Статтею 19 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань. Самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням. Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства.

Отже, самозахист як спосіб захисту цивільних прав може застосовуватися за наявності відповідних умов: відсутність законодавчої заборони застосовувати відповідні засоби протидії; відсутність суперечності засобів протидії моральним засадам суспільства; відповідність способу самозахисту змісту права, що порушено; відповідність способу самозахисту характеру дій, якими порушено право, та наслідкам, що спричинені цим порушенням. Тобто способи самозахисту мають бути адекватними тому порушенню цивільного права, проти якого вони спрямовані.

Самозахистом можуть бути оперативно-господарські санкції, передбачені статтями 235, 236 Господарського кодексу України.

Статтею 235 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.

Згідно із пунктом 1 частини першої, частиною другою статті 236 Господарського кодексу України, у господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій: одностороння відмова від виконання свого зобов`язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов`язання другою стороною; відмова від оплати за зобов`язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони. Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, для застосування такого способу самозахисту як зупинення або відмова від оплати за зобов`язанням необхідним є наявність таких передумов як відсутність законодавчої заборони на його застосування та/або встановлення такого способу у договорі.

Договір від 07.06.2021 не містить умов, які б встановлювали право його сторін на самозахист, зокрема, застосування оперативно-господарських санкцій шляхом односторонньої відмови від виконання свого зобов`язання, із звільненням від відповідальності за це, а також відмови від оплати за зобов`язанням, яке виконано неналежним чином. Не містить договір й жодних умов які б дозволяли покупцю зупинити здійснення платежів у зв`язку із відсутністю реєстрації продавцем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окрім того, відповідно до частини першої статті 525, частини першої статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина сьома статті 193 Господарського кодексу України).

Отже, за відсутності встановлення умовами договору такого способу самозахисту як зупинення здійснення платежів, його застосування прямо суперечить нормам частини першої статті 525, частини першої статті 615 Цивільного кодексу України і частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, якими заборонено односторонню відмову від зобов`язання, зміну його умов та відстрочку виконання.

З огляду на наведене, підлягають задоволенню первісні позовні вимоги ТОВ «Пако Трейд» в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 108 800,00 грн. Вимога про стягнення суми основного боргу у розмірі 60 320,00 грн. не підлягає задоволенню з вищевказаних підстав.

Нарахування інфляційних втрат.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Судом встановлено, що сума інфляційних втрат на суму заборгованості за Договором від 07.06.2021 за період з 16.09.2021 по 28.09.2022, складає 26 794,04 грн., яка розраховується наступним чином:

IIc (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) x (104,50 : 100) x (103,10 : 100) x (102,70 : 100) x (103,10 : 100) x (100,70 : 100) x (101,10 : 100) x (101,90 : 100) x = 1.24626876

Інфляційне збільшення:

108 800,00 x 1.24626876 - 108 800,00 = 26 794,04 грн.

Отже підлягають задоволенню первісні позовні вимоги ТОВ «Пако Трейд» про стягнення інфляційних втрат у розмірі 26 794,04 грн. Решта заявлених позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 13 407,06 грн. (40 201,10 26 794,04 = 13 407,06) не підлягають задоволенню з вищевказаних підстав.

Нарахування пені.

Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.

Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вже зазначалось, пунктом 5.2 Договору від 07.06.2021 передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання прийнятих на себе грошових зобов`язань по оплаті за товар за цим договором Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця пеню в розмірі 0,5 від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання, але не більше подвійної ставки НБУ.

Отже сторони в Договорі від 07.06.2021 не передбачили більшій строк нарахування штрафних санкцій ніж шість місяців.

При цьому, суд не приймає довід ТОВ «Пако Трейд» про можливість нарахування ним пені у строк більший ніж шість місяців через те, що вказаними умовами пункту 5.2 Договору від 07.06.2021 не передбачено припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконаним. Адже, за замістом норм частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, встановлений ними шестимісячний строк для нарахування штрафних санкцій є преклюзивним (присічним), і для відступлення від нього необхідною є домовленість сторін не про припинення нарахування, а навпаки про його продовження, у випадку, коли сторони скористаються цією диспозитивною нормою.

Судом встановлено, що пеня за прострочення оплати за Договором від 07.06.2021, з урахуванням норм частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, за періоди з 16.09.2021 по 16.03.2022 складає суму в розмірі 9 839,69 грн., яка розраховується наступним чином:

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУСума пені за весь період прострочення108 800,0016.09.2021 - 09.12.2021858,504 307,29108 800,0010.12.2021 - 20.01.2022429,002 253,50108 800,0021.01.2022 - 16.03.20225510,003 278,90Всього 9 839,69

Отже підлягають задоволенню первісні позовні вимоги ТОВ «Пако Трейд» про стягнення пені в розмірі 9 839,69 грн. Решта заявлених позовних вимог про стягнення пені в розмірі 40 099,36 грн. (49 939,05 - 9 839,69 = 40 099,36) не підлягають задоволенню з вищевказаних підстав.

Не підлягає задоволенню викладена у Відзиві на позовну заяву від 09.12.2022 заява про застосування позовної давності щодо вимоги про стягнення пені, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 256, пункту 1 частини другої статті 258, частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 № 211, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211» від 11.11.2020 № 1100, установлено з 12.03.2020 до 22.05.2020 на усій території України карантин.

В подальшому дія карантину, згідно постанов Кабінету Міністрів України, була продовжена із запровадженням нових обмежень з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19. Слід зазначити, що запровадження на території України карантину та його дія на теперішній час є загальновідомою обставиною та не потребує доказування.

Крім того, відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Цей строк продовжувався згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023.

Отже, з огляду на продовження строку встановленого частиною другою статті 258 Цивільного кодексу України, спеціальна позовна давність в один рік для вимоги про стягнення пені, нарахованої за період з 16.09.2021 по 16.03.2022, на момент подачі позову не сплила.

Щодо зустрічного позову, слід зазначити наступне.

ТОВ «Провінція» вважає своїми збитками суму у розмірі 108 800,00 грн., яку воно було позбавлено можливості включити до податкового кредиту як податок на додану вартість (20 %), нарахований у зв`язку із здійсненням операції з придбання товару за Договором від 07.06.2021, і зменшити своє податкове зобов`язання, внаслідок порушення контрагентом - ТОВ «Пако Трейд» обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Також позивачем за зустрічним позовом на підставі норм частини другої статті 625 Цивільного кодексу України на суму 108 800,00 грн. нараховано 3 % річних у розмірі 4 846,82 грн. за період з 16.06.2021 по 09.12.2022, а також інфляційне збільшення (втрати) у розмірі 32 951,19 грн. за період з 16.06.2021 по 09.12.2022.

Суд враховує висновок викладений у пункті 25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, згідно із яким, обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Згідно із частинами першою, другою статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Частинами першою, другою статті 217 Господарського кодексу України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із частиною третьою статті 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Частинами першою, другою статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто, нормами частини другої статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки збитків (шкоди); 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Суд враховує висновки викладені у пунктах 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18, згідно із якими, доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно із підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185, абзацом першим пункту 188.1 статті 188, пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, крім випадків передбачених цим кодексом. Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: 20 відсотків, 0 відсотків; 7 відсотків, 14 відсотків.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1, абзацу 1 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно із абзацами 1, 3-7 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дата такого списання, надання інших видів компенсацій.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (абзац 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно із абзацами 1, 2, 5, 6, 9, 10, 12, 23 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що ТОВ «Пако Трейд» складено Податкову накладну від 14.06.2021 № 15 на операцію з постачання ТОВ «Провінція» товару гідромолот RHINO 150 в комплекті (кількість 0,4) за ціною 544 000,00 грн. (без ПДВ), із зазначенням обсягу постачання (бази оподаткування) без урахування ПДВ 217 600,00 грн. і суми ПДВ 43 520,00 грн. Вказану податкову накладну було отримано Державною податковою службою України 30.06.2021, що підтверджується квитанцією № 9175389957. /а.с. 111, 112/.

У квитанції від 30.06.2021 № 9175389957 вказано, що документ прийнято, реєстрація зупинена.

При цьому зазначено, що: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 14.06.2021 № 15 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.».

Також, ТОВ «Пако Трейд» складено Податкову накладну від 16.06.2021 № 17 на операцію з постачання ТОВ «Провінція» товару гідромолот RHINO 150 в комплекті (кількість 0,6) за ціною 544 000,00 грн. (без ПДВ), із зазначенням обсягу постачання (бази оподаткування) без урахування ПДВ 326 400,00 грн. і суми ПДВ 65 280,00 грн. Вказану податкову накладну було отримано Державною податковою службою України 15.07.2021, що підтверджується квитанцією № 9194464793. /а.с. 109, 110/.

У квитанції від 15.07.2021 № 9194464793 вказано, що документ прийнято, реєстрація зупинена.

При цьому зазначено, що: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 16.06.2021 № 17 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.».

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо ТОВ «Пако Трейд» ухвалено рішення від 17.06.2021 № 31465 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості. /а.с. 116/.

Також, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо ТОВ «Пако Трейд» ухвалено рішення від 25.06.2021 № 32353 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості. /а.с. 115/.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 у справі № 160/17888/21, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.05.2022, позовні вимоги ТОВ «ПАКО ТРЕЙД» до ГУ ДПС в Дніпропетровській області були задоволені у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення від 17.06.2021 № 31465 комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості. Визнано протиправним та скасовано рішення від 25.06.2021 № 32353 комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості.

Судом встановлено, що 13.09.2022 ТОВ «Пако Трейд» звернулося до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з листом, у якому, із посланням на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.05.2022 у справі № 160/17888/21, просило виключити його з переліку платників податку на додану вартість, які відповідають критеріям ризиковості і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені і подані ним податкові накладні згідно з переліком, в тому числі, по операціям з ТОВ «Провінція», а саме: від 14.06.2021 № 15 та від 16.06.2021 № 17. Надсилання цього листа на адресу податкового органу підтверджується описом вкладення до поштового відправлення № 4903102010625 з відбитком календарного штемпеля відділення поштового оператора Укрпошта з датою 13.09.2022, поштовою накладною від 13.09.2022 № 4903102010625. /а.с. 113-114, 121/.

У матеріалах справи відсутні докази виключення ТОВ «Пако Трейд» з переліку платників податку на додану вартість, які відповідають критеріям ризиковості і реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, складених і поданих ним по операціям з ТОВ «Провінція» від 14.06.2021 № 15 та від 16.06.2021 № 17.

Відповідно до частин першої, другої статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

З огляду на встановлені обставини складання та подання на реєстрацію податкових накладних від 14.06.2021 № 15 та від 16.06.2021 № 17, оскарження в судовому порядку рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.06.2021 № 31465 і від 25.06.2021 № 32353, визнання їх протиправними рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 у справі № 160/17888/21, повторного звернення до податкового органу з листом від 13.09.2022 з проханням реєстрації вказаних податкових накладних, суд вважає, що ТОВ «Пако Трейд» вжито усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання свого обов`язку.

А відтак, у даному випадку, відсутні такі елементи господарського правопорушення як вина та протиправна поведінка ТОВ «Пако Трейд», наслідком яких було б завдання збитків (шкоди) ТОВ «Провінція».

Суд також дійшов висновку й про відсутність збитків (шкоди) у ТОВ «Провінція», з огляду на наступне.

Помилковим є посилання ТОВ «Провінція» на висновок, викладений у пункті 55 постанови Верховного Суду від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, згідно із яким, має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Адже, фактичні обставини правовідносин, що були предметом розгляду у справі № 910/3338/21, є відмінними від обставин цієї справи, 916/2621/22.

За обставинами справи № 910/3338/21, покупець на виконання умов договору здійснив оплату товару в повному обсязі. А за обставинами цієї справи ТОВ «Провінція» розрахувалось частково, і сума заборгованості становить 108 800,00 грн., що дорівнює сумі ПДВ за цією господарською операцією.

Тобто, на відміну від позивача (покупця) у справі № 910/3338/21, який сплатив повністю ціну товару, що включає в себе ПДВ, для ТОВ «Провінція» несплачена сума 108 800,00 грн. не є реальними збитками у розумінні норм пункту 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України.

Окрім того, за обставинами справи № 910/3338/21, рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних в судовому порядку не оскаржувались. А за обставинами цієї справи, як вже зазначалось, ТОВ «Пако Трейд» оскаржило рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, і вони були визнанні протиправними та скасовані рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 у справі № 160/17888/21. Тобто, у даному випадку, відсутня протиправна бездіяльність ТОВ «Пако Трейд».

Також, для ТОВ «Провінція» сума 108 800,00 грн. не й упущеною вигодою у розумінні норм пункту 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки, у даному випадку, можливість одержання доходу (блага) у вигляді зменшення податкового зобов`язання ним не втрачена, а сама перешкода в його отриманні через зупинення реєстрації податкових накладних є тимчасовою.

Як вже зазначалось, відповідно до норм абзацу 7 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто переривається й строк у 365 календарних днів для реалізації права платника податку включити до податкового кредиту суму податку на додану вартість, визначений абзацом 2 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

А відтак, ТОВ «Провінція» не втратило остаточно право на включення суми податку на додану вартість у розмірі 108 800,00 грн. до податкового кредиту суму.

Окрім того, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

При цьому, суд враховує висновки викладені у пунктах 28, 29 постанови Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 918/216/17, згідно із яким, відповідно до положень абзацу 15 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України порушення відповідачем порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не позбавляє позивача права на включення спірної суми до податкового кредиту, а обумовлює її нарахування необхідністю додання до податкової декларації за звітний податковий період заяви зі скаргою на відповідача з доданням певного пакету документів. Відтак Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність причинного зв`язку між неотриманою позивачем сумою податкового кредиту та діями відповідача, оскільки позивачем не надано доказів щодо використання ним всіх передбачених податковим законодавством способів для реалізації свого права на віднесення сум податку до податкового кредиту.

У матеріалах цієї справи, № 916/2621/22, відсутні докази щодо використання ТОВ «Провінція» всіх передбачених податковим законодавством способів для реалізації свого права на віднесення сум податку до податкового кредиту.

З огляду на відсутність збитків в сумі 108 800,00 грн., неправомірним є й нарахування на неї 3 % річних та інфляційних втрат.

За відсутності протиправної поведінки ТОВ «Пако Трейд» і шкоди заподіяної ТОВ «Провінція», відсутній й причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, як обов`язковий елемент складу господарського правопорушення.

А відтак, у даному випадку, відсутні усі елементи складу господарського правопорушення, що є необхідними для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Провінція» до ТОВ «Пако Трейд» про стягнення збитків за Договором поставки від 07.06.2021 № 0706/1 в розмірі 146 598,00 грн., з яких 108 800,00 грн. основна сума, 4 846,82 грн. 3 % річних, 32 951,19 грн. інфляційні втрати.

Відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог; для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання.

Представник Позивача у судовому засіданні зробила усну заяву, що докази на підтвердження розміру витрат ТОВ «Пако Трейд» на отримання професійної правничої допомоги при розгляді справи № 916/2621/22 будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Відповідачем у відзиві на Позовну заяву ТОВ «Пако Трейд» від 06.10.2022 (вх. № 28181/22) зроблено заяву, що докази на підтвердження розміру витрат ТОВ «Провінція» на отримання професійної правничої допомоги при розгляді справи № 916/2621/22 будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, статтею 19, частинами першою, другою, третьою статті 22, частиною першою статті 256, пунктом 1 частини другої статті 258, частиною першою статті 261, частиною першою статті 509, статями 525, 526, частиною першою статті 530, частинами першою, другою статті 533, статтею 549, частинами першою, другою статті 614, частиною першою статті 615, частиною другою статті 625, статтею 629, частиною першою статті 712, частинами першою, другою статті 1166, пунктами 12, 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, статтею 193, частинами першою, другою статті 216, частинами першою, другою статті 217, статтею 224, частиною шостою статті 232, статтями 235, 236, частинами першою, четвертою статті 265 Господарського кодексу України, підпунктами 14.1.178, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185, пунктом 188.1 статті 188, пунктом 193.1 статті 193, підпунктом «а» пункту 198.1, пунктами 198.2, 198.6 статті 198, пунктом 200.1 статті 200, пунктами 201.1, 201.10, 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, статтями 2, 5, 13, 73, 74, 75-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Пако Трейд до Товариства з обмеженою відповідальністю Провінція задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Провінція (67600, Одеська обл., м. Біляївка, вул. Костіна, буд. 5-А, код ЄДРПОУ 32682572) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Пако Трейд (49050, м. Дніпро, вул. Генерала Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 44002583) 108 800,00 грн. (сто вісім тисяч вісімсот гривень 00 коп.) суму основного боргу, 9 839,69 (дев`ять тисяч вісімсот тридцять дев`ять гривень 69 коп.) пені, 26 794,04 грн. (двадцять шість тисяч сімсот дев`яносто чотири гривні 04 коп.) інфляційних втрат та витрати на сплату судового збору в розмірі 2 181,68 грн. (дві тисячі сто вісімдесят одна гривня 68 коп.).

3. Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Пако Трейд до Товариства з обмеженою відповідальністю Провінція в частині стягнення 60 320,00 грн. суми основного боргу, 40 099,36 грн. пені, 13 407,06 грн. інфляційних втрат.

4. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Провінція до Товариства з обмеженою відповідальністю Пако Трейд відмовити повністю.

5. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати (понесені у справі судові витрати) на 07.03.2023 об 11 год. 00 хв. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т. Шевченка, 29, в залі судових засідань № 530 (5 поверх), тел.0(482)307-986, явка учасників процесу не обов`язкова.

6. Позивачу протягом 5 днів з дня ухвалення рішення у цій справі надати докази понесення у справі судових витрат.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 06 березня 2023 р.

Суддя Ю.А. Шаратов