Рішення

від 16.02.2023 по справі 925/908/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 року Черкаси справа №925/908/22

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Міняйло А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Байди Вишневецького 78» про визначення недійсним рішення загальних зборів,

за участю представників: від позивача: Скіць С.М., адвокат,

від відповідача ОСОБА_2 , за посадою,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся у Господарський суд Черкаської області із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Байди Вишневецького 78», у якому просить суд:

визнати незаконним порядок скликання та проведення загальних зборів співвласників ОСББ «Байди Вишневецького 78» від 09.09.2021, оформлений протоколом від 23.09.2021;

визнати недійсним рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Байди Вишневецького 78» код ЄДПОУ 37930096 від 09.09.2021, яке оформлене у вигляді протоколу від 23.09.2021 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

зобов`язати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Байди Вишневецького 78» (код ЄДРПОУ 37930096) привести у відповідність та здійснити перерахунок вже сплачених внесків (платежів) по утриманню будинку та інших витрат по тарифу 11,02 грн за кв.м. на місяць, що затверджений чинним попереднім протоколом загальних зборів починаючи з 24.09.2021. А також стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Байди Вишневецького 78» на користь позивача понесені судові витрати.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.01.2023 позов задоволено частково.

26.01.2023 до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, у якій представник заявника просить суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 33000,00 грн.

07.02.2023 від представника відповідача до суду надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій представник відповідача із заявленими вимогами позивача не погодився повністю. Заперечення мотивовані тим, що оскільки при ухваленні судом рішення у даній справі було задоволено лише одну позовну вимогу, то розподіл витрат на правову допомогу може визначатися лише пропорційну розміру задоволених позовних вимог. У пункті 5 акту наданих послуг №1 від 19.01.2023 зазначено про підготовку адвокатом заяви про усунення недоліків, проте підготовка такої заяви пов`язана виключно з невірним розрахунком суми судового збору, який було допущено адвокатом при підготовці позовної заяви. Щодо участі адвоката Скцінь С.М. у судових засіданнях, то представник відповідача зазначив, що у судові засідання 02.11.2022, 17.11.2022 та 18.01.2023 представник позивача не з`явився, що свідчить не дотримання останнім принципу дійсності, обґрунтованості та розумності заявлених вимог. Крім того, матеріальний інтерес позивача при розгляді даної справи зводиться до збільшення витрат на утримання будинку на суму 4177,35 грн, що є абсолютно не співмірним до розміру витрат на правничу допомогу, яку він нібито поніс.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 31.01.2023 призначено судове засідання з розгляду заяви представника ОСОБА_1 про розподіл судових витрати на 15 год 00 хв 07.02.2023.

06.02.2023 до суду надійшла заява від представника позивача адвоката Скіця С. М. про відкладення розгляду справи на іншу дату. Клопотання обґрунтоване тим, що представник позивача у день, на який призначене засідання у цій справі приймає участь у іншому судовому засідання, дата якого була погоджена сторонами до призначення розгляду у Господарському суді Черкаської області справи №925/908/22.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07.02.2023 задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, судове засідання з розгляду заяви представника ОСОБА_1 про розподіл судових витрат відкладено до 10 год 00 хв 16.02.2023.

Представник позивача у судовому засіданні заяву про розподіл судових витрат підтримав у повному обсязі з підстав, які викладені у заяві про ухвалення додаткового рішення від 23.01.2023 та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечив у повному обсязі та просив відмовити у її задоволенні.

У судовому засіданні 16.02.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відповідно до пункту 1 частини третьої зазначеної статті належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина перша статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Поряд з цим, згідно з вимогами частини восьмої статті 129 цього Кодексу розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 16, 58 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Представником у суді може бути адвокат.

У пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Для цілей розподілу судових витрат у статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті у порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Судом встановлено, що у позовній заяві позивачем зроблено заяву у відповідності до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України про те, що докази понесених ним витрат на правничу допомогу будуть подані до суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5 днів після ухвалення рішення суду. До позовної заяви додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс і які очікує понести позивач у зв`язку із розглядом справи на суму 32481,00 грн, які складають із суми сплаченого судового збору у розмірі 2481,00 грн та суми витрат пов`язаних із розглядом справи у розмірі 30000,00 грн.

Після винесення Господарським судом Черкаської області рішення від 18.01.2023, представником позивача 23.01.2023 через засоби поштового зв`язку до суду надіслано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну допомогу у сумі 33000,00 грн.

На підтвердження витрат пов`язаних з надання правничої допомоги представником позивача надано суду договір про надання правничої допомоги від 23.02.2022, який укладений між адвокатом Скіць Станіславом Миколайовичем, що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатської діяльністю №350 від 11.11.2009, виданого Черкаською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури (адвокат) та Ананьєвим Василем Юрійовичем (клієнт), детальний опис робіт (наданих послуг) від 19.01.2023, акт наданих послуг №1 від 19.01.2023 до договору про надання правничої допомоги від 23.02.2022 та квитанцію до прибуткового касового ордеру від 19.01.2023.

Відповідно до умов договору про надання правничої допомоги від 23.02.2022 предметом цього договору є надання адвокатом клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення, підписання та подача заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення та здійснення представництва інтересів (захисту) клієнта у справі щодо оскарження рішень загальних зборів (протоколів) ОСББ «Байди Вишневецького 78» (пункт 1.1 договору про надання правничої допомоги від 23.02.2022).

Вартість послуг адвоката (гонорар) розраховується погодинно та оформлюється актом наданих послуг. Вартість послуг адвоката зазначається в акті наданих послуг (пункт 4.1 договору про надання правничої допомоги від 23.02.2022).

На визначення розміру гонорару адвоката впливають строки вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару (пункт 4.2 договору про надання правничої допомоги від 23.02.2022).

Оплата гонорару адвокату за виконання складних задач чи додаткових послуг передбачених цим договором здійснюється клієнтом відповідно до додаткових письмових угод до цього договору, за взаємною згодою сторін (пункт 4.3 договору про надання правничої допомоги від 23.02.2022).

Сторони за взаємною згодою можуть як збільшити, так і зменшити гонорар адвоката (пункт 4.4 договору про надання правничої допомоги від 23.02.2022).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті у порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Умовами договору про надання правової допомогу передбачено, що вартість послуг адвоката (гонорар) розраховується погодинно та оформлюється актом наданих послуг. Вартість послуг адвоката зазначається в акті наданих послуг.

Суд виходить з того, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що 19.01.2023 між адвокатом та клієнтом було підписано акт наданих послуг №1 до договору про надання правничої допомоги від 23.02.2022, згідно із яким сторони погодили, що вартість години роботи адвоката становить 1500,00 грн.

Адвокат надав, а клієнт прийняв послуги з надання правничої допомоги у справі №925/908/22 у Господарському суді Черкаської області, а саме: надання юридичної консультації 1 година; правовий аналіз справи, збір доказів, підготовка правової позиції по справі та узгодження її з клієнтом 1 година; складання позовної заяви (на 18 аркушах) 10 годин; виготовлення додатків до позовної заяви, подача заяви до суду та підготовка до її розгляду 1 година; заява про усунення недоліків 15.09.2022 1 година; участь у судових засіданнях 02.11.2022, 17.11.2022 та 01.12.2022 3 години; підготовка клопотання про долучення доказу, а саме нотаріально посвідчених заяв свідків 1 година; підготовка клопотання про витребування доказів судом 1 година; підготовка адвокатського запиту 1 година; підготовка заяви про розгляд справи без участі сторони 1 година; підготовка заяви про винесення додаткового рішення 1 година.

Відповідно до акту наданих послуг №1 до договору про надання правничої допомоги від 23.02.2022 всього адвокатом витрачено на надання правничої допомоги 22 години. Вартість послуг адвоката за цим актом складає 33000,00 грн.

За змістом частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Разом з тим, суд зауважує, що слід розділяти поняття «зменшення судових витрат» та «розподіл судових витрат».

Загальне правило розподілу судових витрат визначене частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Разом із тим у частині п`ятій зазначеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від зазначеного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним щодо предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20, від 11.11.2021 у справі № 873/137/21.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.11.2022 підготовче засідання у справі відкладено до 14 год 30 хв 17.11.2022 у зв`язку із плановим погодинним відключенням електричної енергії, яке припало на час проведення судового засідання об 12 год 20 хв. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.11.2022 задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, підготовче засідання у справі відкладено до 10 год 00 хв 01.12.2022.

Отже, представник позивача адвокат Скіць С.М. не приймав участь у судових засіданнях, які були призначені на 02.11.2022 та 17.11.2022, що не відповідає інформації, яка викладена у акті наданих послуг №1 від 19.01.2023.

Акт виконаних робіт №1 від 19.01.2023 також містить послугу «підготовка клопотання про витребування доказів», проте матеріали справи такого клопотання не містять, а вимога про витребування у відповідача належним чином завіреного рішення загальних зборів від 09.09.2021 та протоколу загальних зборів викладена представником позивача у прохальній частині позовної заяви, на підготовку якої адвокат Скіць С.М. згідно із актом наданих послуг №1 від 19.01.2023 10 годин.

Суд також критично оцінює кількість годин (три), які вказані представником позивача на підготовку заяви про усунення недоліків від 15.09.2022, клопотання про долучення доказу та заяви про розгляд справи без участі сторони, оскільки останні викладені адвокатом Скіць С.М. на одному аркуші кожна, що не співмірно з витраченим часом на їх написання, які зазначені представником позивача. Крім того, заява про усунення недоліків від 15.09.2022 складалась представником позивача, у зв`язку із невірним визначенням суми судового збору останнім, який слід сплатити при подачі позовної заяви.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Судом також враховано положення частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У рішенні суду від 18.01.2023 встановлено, що відповідач не дотримався вимог щодо порядку повідомлення усіх співвласників про проведення загальних зборів, що є порушенням пункту 5 розділу ІІІ Статуту та вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Вказане порушення позбавило можливості позивача на участь в управлінні багатоквартирним будинком, що є його невід`ємним правом. Цим же рішенням було встановлено, що приймаючи спірне рішення відповідачем було порушено, як вимоги Законів України, так положення власного Статуту відповідача, у яких визначено, що розмір частки співвласника внесків і платежів встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності, що встановлює рівні права та обов`язки співвласників багатоквартирного будинку.

Враховуючи наведені положення законодавства, суд здійснює розподіл судових витрат з врахуванням наведених вище обставин щодо включення послуг, які не надавались адвокатом (або були понесенні позивачем з вини адвоката) а також те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, та враховуючи право суду покласти на відповідача судові витрати частково незалежно від результатів вирішення спору, суд дійшов висновку, що обґрунтованим, справедливим та пропорційним розміром витрат на правову допомогу є сума 16000,00 грн, тому заява представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню саме у такому розмірі.

Керуючись статтями 233-236, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Байди Вишневецького 78» (18002, вул.Б.Вишневецького, 78, ідентифікаційний код 37930096) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 16000 грн витрат на правничу допомогу.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги додаткове рішення набирає законної сили після прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції. Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня його ухвалення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне додаткове рішення складене 03.03.2022.

Суддя О.І. Кучеренко