Постанова

від 15.05.2023 по справі 925/908/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2023 р. Справа№ 925/908/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Коротун О.М.

Суліма В.В.

при секретарі судового засідання: Новосельцева О.Р.

за участю представників сторін:

від позивача: Cкіць С.М.

від відповідача: не з"явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Байди Вишневецького 78»

на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 16.02.2023

у справі №925/908/22 (суддя Кучеренко О.І.)

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Байди Вишневецького 78»

про визнання недійсним рішення загальних зборів,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.02.2023 заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 925/908/22 задоволено частково.

Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Байди Вишневецького 78» на користь ОСОБА_1 16 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Задовольняючи частково заяву позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд здійснив розподіл судових витрат з врахуванням обставин щодо включення послуг, які не надавались адвокатом (або були понесенні позивачем з вини адвоката), а також те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, та враховуючи право суду покласти на відповідача судові витрати частково незалежно від результатів вирішення спору, суд дійшов висновку, що обґрунтованим, справедливим та пропорційним розміром витрат на правову допомогу є сума 16000,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Байди Вишневецького 78» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 16.02.2023 у справі №925/908/22 в частині задоволених витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням норм матеріального права та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що, судом першої інстанції при винесені рішення фактично не досліджено, чи були фактично понесені витрати, чи була їх сума обґрунтованою та не здійснена оцінка рівня витрат на професійну правничу допомогу.

Так, апелянт зазначає, що оскільки задоволена лише одна позовна вимога, розподіл судових витрат може визначатися лише пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, апелянт зазначає, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвокат Скіць С.М. надав суду копії таких документів: договір про надання правничої (правової) допомоги від 23.02.2022 детальний опис робіт (наданих послуг) від 19.01.2023; акт наданих послуг №1 від 19.01.2023 та квитанцію до прибуткового касового ордеру від 19.01.2023. Проте, не надав документів відображення у податковому обліку доходів від здійснення адвокатом діяльності та/або публічної звітності та/або роздруківки з ресурсів електронного кабінету платника податку про отриманий дохід відпозивача у сумі 33 000,00 грн. Також, зазначені в акті надані послуги: збір доказів; правовий аналіз справи, виготовлення додатків до позовної заяви не є окремим видом правничої допомоги в розумінні статей 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а є складовою з підготовки та оформлення позовної заяви (збір інформації, аналіз документів, правові консультації, складання та подання письмових пояснень, аналіз судової практики охоплюються послугою підготовки позовної заяви). З огляду на незначний обсяг наданих послуг, яка була встановлена судом першої інстанції, незначний обсяг опрацьованих адвокатом документів для підготовки позовної заяви, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, розумний та справедливий розмір винагороди за послуги для цілей включення її до складу судових витрат, на думку відповідача, може становити не більше 2 000 грн., інші документи на підтвердження реальності витрат заявником не додані.

Апелянт також вказує, що матеріальний інтерес, який прихований за позовними вимогами немайнового характеру складає для позивача 4 177, 35 грн, що є неспівмірним до розміру витрат на правничу допомогу, які нібито поніс позивач.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Як вбачається з відзиву на апеляційну скаргу поданого 27.04.2023, позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 16.02.2023 у справі № 925/908/22 без змін.

Позивач у відзиві зазначає, що суд першої інстанції правомірно стягнув витрати на професійну правничу допомогу, оскільки позивачем на підтвердження витрат понесених на правничу допомогу адвоката подано усі необхідні первинні документи, що підтверджують розмір таких витрат та докази її сплати.

Позивач вказує, що представником позивача надано квитанцію до прибуткового касового ордеру від 19.01.2023 про сплату 33 000 грн за послуги професійної правничої допомоги, наданої адвокатом Скіць С.М. Також звертає увагу суду, що чинним законодавством не закріплено норму про обов`язковість підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, як доказ, книгу обліку доходів та витрат або витяг з такої книги адвокатом. Адвокат Скіць С.М. зазначає, що він веде облік доходів і витрат згідно чинного законодавства і як того вимагають норми Податкового кодексу звітує у відповідні органи. Крім того, зауважує, що витрати про надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Стосовно твердження апелянта щодо матеріального інтересу позивача у вигляді 4 177,35 грн, то позивач вважає припущення апелянта про матеріальну вигоду у розмірі 4 177,35 грн недоцільним у даному випадку, оскільки в даній справі заявлена вимога була немайнового характеру щодо незаконності рішення загальних зборів ОСББ, яке порушувало не лише права ОСОБА_1 , а також і всіх співвласників багатоквартирного будинку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2023 справу № 925/908/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Байди Вишневецького 78» на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 16.02.2023 у справі № 925/908/22 та розгляд апеляційної скарги призначено на 15.05.2023.

Позиції учасників справи

Представник відповідача в судове засідання 15.05.2023 не з`явився, про дату час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином.

Вказаний факт належного повідомлення підтверджується конвертом №0411637262491 від 21.04.2023, що повернутий Північному апеляційному господарському суді з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Ухвала суду надіслана на адресу: 18001, м.Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 78 .

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч.ч.2, 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і яка повернута підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17).

Оскільки судом надсилалась ухвала суду на адресу відповідача, що зазначена реєстраційних документах, відтак, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка відповідача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність клопотання про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати дану справу за наявними документами без участі відповідача, оскільки вважає, що сторонам було надано всі процесуальні можливості для реалізації наданих процесуальним законом прав.

Представник позивача у судовому засіданні 15.05.2023 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 16.02.2023 у справі № 925/908/22 без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Байди Вишневецького 78», у якому просив:

- визнати незаконним порядок скликання та проведення загальних зборів співвласників ОСББ «Байди Вишневецького 78» від 09.09.2021, оформлений протоколом від 23.09.2021;

- визнати недійсним рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Байди Вишневецького 78» код ЄДПОУ 37930096 від 09.09.2021, яке оформлене у вигляді протоколу від 23.09.2021 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: 18001, м.Черкаси, вул.Б.Вишневецького, 78 ;

- зобов`язати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Байди Вишневецького 78» (код ЄДРПОУ 37930096) привести у відповідність та здійснити перерахунок вже сплачених внесків (платежів) по утриманню будинку та інших витрат по тарифу 11,02 грн за кв.м. на місяць, що затверджений чинним попереднім протоколом загальних зборів починаючи з 24.09.2021. А також стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Байди Вишневецького 78» на користь позивача понесені судові витрати.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.01.2023 позовні вимоги задоволено частково.

26.01.2023 до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, у якій представник заявника просить суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 33000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 16.02.2023 заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Байди Вишневецького 78» на користь ОСОБА_1 16000 грн витрат на правничу допомогу.

Задовольняючи частково заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд, дослідивши надані позивачем документи, дійшов до висновку про часткове задоволення виходячи зі співмірності вартості наданих послуг адвоката із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, виконаних робіт та ціною позову.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Відповідно до статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).

Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Колегія суддів зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Крім того, частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим, колегія суддів зауважує,що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Колегія судів також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Таким чином, учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Аналогічний висновок, викладений у висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Так, на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 33 000,00 грн. позивачем надано договір про надання правничої допомоги від 23.02.2022, який укладений між адвокатом Скіць Станіславом Миколайовичем, що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатської діяльністю №350 від 11.11.2009, виданого Черкаською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури (адвокат) та Ананьєвим Василем Юрійовичем (клієнт), детальний опис робіт (наданих послуг) від 19.01.2023, акт наданих послуг №1 від 19.01.2023 до договору про надання правничої допомоги від 23.02.2022 та квитанцію до прибуткового касового ордеру від 19.01.2023.

Відповідно до умов договору про надання правничої допомоги від 23.02.2022, предметом цього договору є надання адвокатом клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення, підписання та подача заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення та здійснення представництва інтересів (захисту) клієнта у справі щодо оскарження рішень загальних зборів (протоколів) ОСББ «Байди Вишневецького 78» (пункт 1.1 договору про надання правничої допомоги від 23.02.2022).

Вартість послуг адвоката (гонорар) розраховується погодинно та оформлюється актом наданих послуг. Вартість послуг адвоката зазначається в акті наданих послуг (пункт 4.1 договору про надання правничої допомоги від 23.02.2022).

На визначення розміру гонорару адвоката впливають строки вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару (пункт 4.2 договору про надання правничої допомоги від 23.02.2022).

Оплата гонорару адвокату за виконання складних задач чи додаткових послуг, передбачених цим договором здійснюється клієнтом відповідно до додаткових письмових угод до цього договору, за взаємною згодою сторін (пункт 4.3 договору про надання правничої допомоги від 23.02.2022).

Сторони за взаємною згодою можуть як збільшити, так і зменшити гонорар адвоката (пункт 4.4 договору про надання правничої допомоги від 23.02.2022).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті у порядку компенсації, умовами договору про надання правової допомогу передбачено, що вартість послуг адвоката (гонорар) розраховується погодинно та оформлюється актом наданих послуг. Вартість послуг адвоката зазначається в акті наданих послуг.

Колегія суддів виходить з того, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом першої інстаенції встановлено, що 19.01.2023 між адвокатом та клієнтом було підписано акт наданих послуг №1 до договору про надання правничої допомоги від 23.02.2022, згідно із яким сторони погодили, що вартість години роботи адвоката становить 1500,00 грн.

Адвокат надав, а клієнт прийняв послуги з надання правничої допомоги у справі №925/908/22 у Господарському суді Черкаської області, а саме: надання юридичної консультації - 1 година; правовий аналіз справи, збір доказів, підготовка правової позиції по справі та узгодження її з клієнтом - 1 година; складання позовної заяви (на 18 аркушах) - 10 годин; виготовлення додатків до позовної заяви, подача заяви до суду та підготовка до її розгляду - 1 година; заява про усунення недоліків 15.09.2022 1 година; участь у судових засіданнях 02.11.2022, 17.11.2022 та 01.12.2022 3 години; підготовка клопотання про долучення доказу, а саме нотаріально посвідчених заяв свідків - 1 година; підготовка клопотання про витребування доказів судом - 1 година; підготовка адвокатського запиту - 1 година; підготовка заяви про розгляд справи без участі сторони - 1 година; підготовка заяви про винесення додаткового рішення - 1 година.

Відповідно до акту наданих послуг №1 до договору про надання правничої допомоги від 23.02.2022 всього адвокатом витрачено на надання правничої допомоги 22 години. Вартість послуг адвоката за цим актом складає 33 000,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Як встановлено судом першої інстанції представник відповідача у відзиві на позовну заяву просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 2 000,00 грн.

В обгрунтування своєї заяви відповідач вказує на необґрунтованість та неспівмірність заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу з обсягом виконаної адвокатом роботи з огляду на попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат з детальним описом робіт (наданих послуг). Крім того, зазначає, що, оскільки при ухваленні судом рішення у дані йсправі було задоволено лише одну позовну вимогу, то розподіл витрат на правову допомогу може визначатися лише пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Також зауважує, що матеріальний інтерес позивача при розгляді даної справи зводиться до збільшення витрат на утримання будинку на 4 177, 35 грн., що є неспівмірним до розміру витрат на правничу допомогу, яку він нібито поніс.

Як вже зазначалось, позивачем до позову було додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, в якому вказано, що пов`язані з розглядом справи витрати на професійну правничу допомогу становитимуть розмір 33 000 грн, виходячи із детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанцїі вірно погодився з доводами відповідача про те, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 33 000 грн., визначені у детальному опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом послуг, є неспівмірними із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), враховуючи, що представник позивача адвокат Скіць С.М. не приймав участь у судових засіданнях, які були призначені на 02.11.2022 та 17.11.2022, що не відповідає інформації, яка викладена у акті наданих послуг №1 від 19.01.2023.

Також, акт виконаних робіт №1 від 19.01.2023 містить послугу «підготовка клопотання про витребування доказів», проте матеріали справи такого клопотання не містять, а вимога про витребування у відповідача належним чином завіреного рішення загальних зборів від 09.09.2021 та протоколу загальних зборів викладена представником позивача у прохальній частині позовної заяви, на підготовку якої адвокат Скіць С.М. згідно із актом наданих послуг №1 від 19.01.2023 витрачено 10 годин.

Також судом вірно критично оцінено кількість годин (три), які вказані представником позивача на підготовку заяви про усунення недоліків від 15.09.2022, клопотання про долучення доказу та заяви про розгляд справи без участі сторони, оскільки останні викладені адвокатом Скіць С.М. на одному аркуші кожна, що не співмірно з витраченим часом на їх написання, які зазначені представником позивача. Крім того, заява про усунення недоліків від 15.09.2022 складалась представником позивача, у зв`язку із невірним визначенням суми судового збору останнім, який слід сплатити при подачі позовної заяви.

Крім того, судом правомірно враховано положення частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Так, у рішенні суду від 18.01.2023 встановлено, що відповідач не дотримався вимог щодо порядку повідомлення усіх співвласників про проведення загальних зборів, що є порушенням пункту 5 розділу ІІІ Статуту та вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Вказане порушення позбавило можливості позивача на участь в управлінні багатоквартирним будинком, що є його невід`ємним правом. Цим же рішенням було встановлено, що приймаючи спірне рішення відповідачем було порушено, як вимоги Законів України, так положення власного Статуту відповідача, у яких визначено, що розмір частки співвласника внесків і платежів встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності, що встановлює рівні права та обов`язки співвласників багатоквартирного будинку.

Враховуючи викладене, з врахуванням наведених вище обставин щодо включення послуг, які не надавались адвокатом (або були понесенні позивачем з вини адвоката) а також те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, та враховуючи право суду покласти на відповідача судові витрати частково незалежно від результатів вирішення спору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про реальність витрат позивача на професійну правничу допомогу, пов`язану із розглядом справи № 925/908/22, а також обґрунтованість та співмірність розміру таких витрат з наданими послугами на суму 16 000,00 грн.

Відтак, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката та задовольнив частково вимоги позивача про відшкодування витрат на послуги адвоката в розмірі 16 000,00 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами процесуального права, підстав його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Байди Вишневецького 78» на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 16.02.2023 у справі № 925/908/22 задоволенню не підлягає. Додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 16.02.2023 у справі № 925/908/22 слід залишити без змін.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Байди Вишневецького 78» на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 16.02.2023 у справі № 925/908/22, залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 16.02.2023 у справі № 925/908/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 925/908/22 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, порядку та строку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписаний 17.05.2023.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Коротун

В.В. Сулім