Постанова

від 27.02.2023 по справі 440/4561/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 р. Справа № 440/4561/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Дуднік Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління статистики у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Н.І. Слободянюк) від 30.06.2022 року (повний текст складено 05.07.22 року) по справі №440/4561/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління статистики у Полтавській області

про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просила:

визнати незаконним, протиправним та скасувати другий пункт наказу Головного управління статистики в Полтавській області від 01 лютого 2022 року №13 "Про виплату ОСОБА_1 грошової допомоги до щорічної відпустки", яким наказано: 2. Скасувати виплату грошової допомоги до щорічної основної відпустки у розмірі середньомісячної заробітної плати у сумі 14281,17 грн, яка була виплачена ОСОБА_1 у червні 2021 року;

стягнути з Головного управління статистики в Полтавській області на користь ОСОБА_1 14281,17 грн, які були добровільно виплачені Головним управлінням статистики в Полтавській області у червні 2021 року як грошова допомога на оздоровлення згідно із заявою ОСОБА_1 на її виплату від 15 червня 2021 року при отриманні щорічної основної оплачуваної відпустки за наказом від 15 червня 2021 року № 174-вд, а у лютому 2022 р. протиправно стягнуто Головним управлінням статистики в Полтавській області із ОСОБА_1 згідно дії пункту 2 наказу №13 від 01 лютого 2022 року;

визнати протиправними дії начальника Головного управління статистики у Полтавській області Калашник Лариси Вікторівни щодо позбавлення прав ОСОБА_1 отримати грошову допомогу на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки згідно наказу від 15 червня 2021 року № 174-вд шляхом протиправного утримання 14281,17 грн у лютому 2022 року згідно пункту 2 наказу №13 від 01 лютого 2022 року;

зобов`язати Головне управління статистики у Полтавській області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати до наданої щорічної основної відпустки за період роботи з 12 квітня 2021 року по 11 квітня 2022 року згідно наказу №401-вд від 01 листопада 2021 року;

визнати протиправною бездіяльність начальника Головного управління статистики у Полтавській області Калашник Лариси Вікторівни щодо невиплати грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати при наданні щорічної основної відпустки за період з 12 квітня 2021 року по 11 квітня 2022 року згідно наказу від 01 листопада 2021 року №401-вд «Про перенесення відпустки».

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що із 09 березня 1993 року позивач перебуває у трудових відносинах з Головним управлінням статистики в Полтавській області. Після поновлення позивача на роботу на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року у справі № 816/654/17 у позивача поновилось право на використання щорічних відпусток за час вимушеного прогулу із 12 квітня 2017 року по 27 листопада 2020 року. При наданні позивачу відпустки за період роботи з 12 квітня 2017 року по 11 квітня 2018 року згідно наказу №174-вд від 15 червня 2021 року відповідач виплатив їй грошову допомогу в сумі 14281,17 грн, що підтверджується розрахунковим листом заробітної плати за червень 2021 року. Наказом Головного управління статистики в Полтавській області №13 від 01 лютого 2022 року «Про виплату ОСОБА_1 грошової допомоги до щорічної відпустки, наказано зокрема: виплатити начальнику управління по організації з респондентами ОСОБА_1 грошову допомогу до щорічної основної відпустки, яка була надана з 25 січня 2021 року по 17 лютого 2021 року згідно наказу від 06 січня 2021 року №3-вд «Про надання відпустки» у розмірі середньомісячної заробітної плати в сумі 17886,07 грн; та скасувати виплату грошової допомоги до щорічної основної відпустки у розмірі середньомісячної заробітної плати в сумі 14281,17 грн, яка була виплачена ОСОБА_1 у червні 2021 року. З вказаним наказом у частині утримання з неї коштів позивач не погоджується та вважає протиправним, оскільки відсутні посилання на дію законних підстав і норм, які надали відповідачу право утримати виплачену у червні 2021 року грошову допомогу в сумі 14281,17 грн. Крім того, при наданні щорічної основної оплачуваної відпустки за період роботи з 12 квітня 2021 року по 11 квітня 2022 року згідно наказу №401-вд від 01 листопада 2021 року «Про перенесення відпустки» відповідачем не враховано її право на отримання грошової допомоги на оздоровлення та не виконано обов`язок, встановлений статтею 57 Закону України "Про державну службу", а також залишено без задоволення її заяву щодо надання грошової допомоги на оздоровлення до щорічної оплачуваної відпустки за наказом №401 вд від 01 листопада 2021 року..

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 року по справі №440/4561/22 позовні вимоги задоволено частково:

визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу Головного управління статистики у Полтавській області «Про виплату ОСОБА_1 грошової допомоги до щорічної основної відпустки» №13 від 01 лютого 2022 року.

стягнуто з Головного управління статистики у Полтавській області на користь ОСОБА_1 грошову допомогу до щорічної основної відпустки у розмірі середньомісячної заробітної плати у сумі 14281,17 грн (чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят одна гривня сімнадцять копійок).

визнано протиправною бездіяльність Головного управління статистики у Полтавській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати при наданні щорічної основної відпустки за період з 12 квітня 2021 року по 11 квітня 2022 року згідно наказу від 01 листопада 2021 року №401-вд «Про перенесення відпустки».

зобов`язано Головне управління статистики у Полтавській області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати до наданої щорічної основної відпустки за період роботи з 12 квітня 2021 року по 11 квітня 2022 року згідно наказу №401-вд від 01 листопада 2021 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в цій частині та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на її необґрунтованість.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом Головного управління статистики у Полтавській області «Про призначення» № 144-к від 25 червня 2013 року /а.с.50-51/ призначено ОСОБА_1 на посаду начальника управління статистики у місті Полтаві з 25 червня 2013 року, а наказом Головного управління статистики у Полтавській області від 11 квітня 2017 року № 48-к «Про звільнення у зв`язку зі скороченням ОСОБА_1 » /а.с. 56/ ОСОБА_1 , начальника управління по організації роботи з респондентами, 11 квітня 2017 року звільнено з посади у зв`язку зі скороченням штату (пункт 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».

Наказом Головного управління статистики у Полтавській області «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 » № 96-к від 30 листопада 2020 року /а.с.76/ на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року по справі № 816/654/17 скасовано наказ від 11 квітня 2017 року № 48-к «Про звільнення у зв`язку зі скороченням ОСОБА_1 »; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління по організації роботи з респондентами з 12 квітня 2017 року; наказано виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 8872,50 грн з відрахуванням обов`язкових платежів; встановлено ОСОБА_1 з 30 листопада 2020 року посадовий оклад у розмірі 8450,00 грн на місяць; присвоєно ОСОБА_1 з 30 листопада 2020 року п`ятий ранг посади державної служби категорії «Б»; встановлено ОСОБА_1 надбавку за вислугу років на рівні 50 відсотків посадового окладу при наявності стажу державної служби 32 роки 01 місяць 29 днів.

Наказом про надання відпустки Головного управління статистики у Полтавській області № 3-вд від 06 січня 2021 року /а.с. 54/ надано ОСОБА_1 , начальнику управління по організації роботи з респондентами, щорічну основну відпустку за період роботи з 12 квітня 2020 року по 11 квітня 2021 року на 24 календарних дня з 25 січня 2021 року по 17 лютого 2021 року.

18 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління статистики у Полтавській області із заявою про надання матеріальної допомоги на оздоровлення згідно статті 57 Закону України «Про державну службу» /а.с. 53/.

Наказом про надання відпустки Головного управління статистики у Полтавській області № 174-вд від 15 червня 2021 року /а.с. 62/ надано ОСОБА_1 , начальнику управління по організації роботи з респондентами, щорічну основну відпустку за період роботи з 12 квітня 2017 року по 11 квітня 2018 року на 12 календарних днів з 05 липня 2021 року по 16 липня 2021 року.

15 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління статистики у Полтавській області із заявою /а.с. 12/, в якій просила на виконання умов статті 57 Закону України «Про державну службу», наказу Головного управління статистики у Полтавській області № 174-вд від 15 червня 2021 року при наданні щорічної основної відпустки надати грошову допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Відповідно до розрахункового листа за червень 2021 року /а.с. 65/ Головним управлінням статистики у Полтавській області нараховано до виплати ОСОБА_1 , начальнику управління по організації роботи з респондентами, матеріальну допомогу до відпустки за 2021 рік в сумі 14281,17 грн.

Наказом про надання відпустки Головного управління статистики у Полтавській області № 387-вд від 18 жовтня 2021 року /а.с. 14/ надано ОСОБА_1 , начальнику управління по організації роботи з респондентами, щорічну основну відпустку за період роботи з 12 квітня 2021 року по 11 квітня 2022 року на 11 календарних днів з 01 листопада 2021 року по 11 листопада 2021 року.

18 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління статистики у Полтавській області із заявою /а.с. 12-зворот/, в якій просила надати матеріальну допомогу на оздоровлення до щорічної оплачуваної відпустки згідно наказу № 387-вд від 18 жовтня 2021 року.

Наказом Головного управління статистики у Полтавській області «Про перенесення відпустки» №401-вд від 01 листопада 2021 року /а.с. 52/ скасовано наказ №387-вд від 18 жовтня 2021 року «Про надання відпустки ОСОБА_1 »; надано частину щорічної відпустки на 1 календарний день 2 листопада 2021 року начальнику управління по організації роботи з респондентами Сергеєвій Ірині Іванівні за період роботи з 12 квітня 2021 року по 11 квітня 2022 року; надано частину щорічної відпустки на 5 календарних днів з 08 по 12 листопада 2021 року начальнику управління по організації роботи з респондентами Сергеєвій Ірині Іванівні за період роботи з 12 квітня 2021 року по 11 квітня 2022 року; надано частину щорічної відпустки на 5 календарних днів з 06 по 10 грудня 2021 року начальнику управління по організації роботи з респондентами ОСОБА_1 за період роботи з 12 квітня 2021 року по 11 квітня 2022 року; наказано відділу фінансово-економічного забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності провести відповідні розрахунки.

01 листопада 2021 року ОСОБА_1 надіслала до Головного управління статистики у Полтавській області на електронну пошту (e-mail: polgus@pl.ukrstst.gov.ua ) /а.с. 9/ заяву про надання грошової допомоги на оздоровлення до щорічної оплачуваної відпустки за наказом №401 вд від 01 листопада 2021 року, в якій просила, враховуючи скасування наказу від 18 жовтня 2021 року №387-вд і видання на його заміну наказу №401-вд «Про перенесення відпустки», виплатити грошову допомогу на оздоровлення до щорічної оплачуваної відпустки за наказом №401-вд від 01 листопада 2021 року, виконавши норму статті 57 Закону України «Про державну службу».

Листом Головного управління статистики у Полтавській області №18-68/234-21 від 25 листопада 2021 року /а.с. 10/ повідомлено ОСОБА_1 на її заяву б/н від 01 листопада 2021 року про те, що відповідно до статті 57 Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10 грудня 2015 року держслужбовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної зарплати. Така грошова допомога підлягає виплаті один раз на календарний рік. Пояснюється це тим, що при формуванні фонду оплати праці на відповідний бюджетний рік для кожного держслужбовця передбачається одна грошова допомога до щорічної основної відпустки. Щорічна основна відпустка держслужбовця на його прохання може бути розділена на частини будь-якої тривалості. У випадку поділу щорічної основної відпустки на частини грошова допомога виплачується до будь-якої з її частин за заявою держслужбовця. При цьому не має значення, яка частина щорічної основаної відпустки використовується і за який робочий рік. З 05 липня 2021 року ОСОБА_1 була надана частина основної відпустки на 12 календарних днів та за заявою виплачена грошова допомога на оздоровлення.

Наказом Головного управління статистики у Полтавській області «Про виплату ОСОБА_1 грошової допомоги до щорічної основної відпустки» №13 від 01 лютого 2022 року /а.с. 63-64/ на виконання рішення Другого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2022 року по справі №440/6742/21 про часткове задоволення позовних вимог та відповідно до статті 57 Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10 грудня 2015 року (зі змінами) наказано: 1. виплатити начальнику управління по організації роботи з респондентами ОСОБА_1 грошову допомогу до щорічної основної відпустки, яка була надана з 25 січня 2021 року по 17 лютого 2021 року згідно наказу від 06 січня 2021 року №3-вд «Про надання відпустки» у розмірі середньомісячної заробітної плати у сумі 17886,07 грн; 2. скасувати виплату грошової допомоги до щорічної основної відпустки у розмірі середньомісячної заробітної плати у сумі 14281,17 грн, яка була виплачена начальнику управління по організації роботи з респондентами ОСОБА_1 у червні 2021 року; 3. начальнику відділу фінансово-економічного забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності головному бухгалтеру ОСОБА_2 здійснити виплату грошової допомоги в межах фонду заробітної плати, затвердженого кошторисом за загальним фондом КПКВ 0414010 «Керівництво та управління у сфері статистики».

Відповідно до розрахункового листа за лютий 2022 року /а.с. 60/ Головним управлінням статистики у Полтавській області нараховано до виплати ОСОБА_1 , начальнику управління по організації роботи з респондентами, матеріальну допомогу до відпустки за січень 2021 рік в сумі 17886,07 грн, а також утримано виплату матеріальної допомоги до відпустки за червень 2021 року в сумі 14281,17 грн.

08 лютого 2022 року ОСОБА_1 надіслала до Головного управління статистики у Полтавській області на електронну пошту (e-mail: polgus@pl.ukrstst.gov.ua ) /а.с. 59/ вимогу щодо надання інформації, зокрема, щодо терміну виконання наказу №13 від 01 лютого 2022 року «Про виплату ОСОБА_1 грошової допомоги до щорічної основної відпустки» шляхом виплати 17886,07 грн грошової допомоги до відпустки, наданої до наказу №3 від 06 січня 2021 року.

Листом Головного управління статистики у Полтавській області №18-68/79-22 від 23 лютого 2022 року /а.с. 57-58/ повідомлено ОСОБА_1 на її вимогу про те, що наказ №13 від 01 лютого 2022 року «Про виплату ОСОБА_1 грошової допомоги до щорічної основної відпустки» був виданий на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2022 року по справі №440/6742/21 і відповідно до якого була нарахована грошова допомога до частини щорічної основної відпустки з 25 січня 2021 року по 17 лютого у сумі 17886,07 грн. Оскільки грошова допомога підлягає виплаті один раз на рік, то грошова допомога, яка була виплачена у червні 2021 року, у сумі 14281,17 грн була утримана. Різниця між сумами нарахованої та утриманої грошової допомоги склала 3604,90 грн. Після утримання з даної суми податків ПДФО 18% - 648,88 грн та військового збору 1,5 % - 54,07 грн, було перераховано 2901,95 грн. Відповідно до порядку проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (зі змінами), компенсація буде виплачена в лютому 2022 року.

Наказом Головного управління статистики у Полтавській області «Про звільнення ОСОБА_1 » №52-к від 01 березня 2022 року /а.с. 61/ звільнено ОСОБА_1 з посади начальника управління по організації роботи з респондентами 01 березня 2022 року у зв`язку із виходом на пенсію (пункт 7 частини першої статті 83 Закону України «Про державну службу»); наказано виплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки по періодах з 12 квітня 2017 року по 11 квітня 2018 року 18 календарних днів, з 12 квітня 2018 року по 11 квітня 2019 року 18 календарних днів, з 12 квітня 2019 року по 11 квітня 2020 року 6 календарних днів, з 12 квітня 2020 року по 11 квітня 2021 року 6 календарних днів; та грошову компенсацію за невикористані дні відпустки за стаж державної служби по періодах з 02 жовтня 2017 року по 01 жовтня 2018 року 10 календарних днів, з 02 жовтня 2018 року по 01 жовтня 2019 року 11 календарних днів, з 02 жовтня 2019 року по 01 жовтня 2020 року 15 календарних днів, з 02 жовтня 2020 року по 01 жовтня 2021 року 15 календарних днів, з 02 жовтня 2021 року по 01 жовтня 2022 року 15 календарних днів.

Не погодившись з пунктом 2 наказу Головного управління статистики в Полтавській області від 01 лютого 2022 року №13 "Про виплату ОСОБА_1 грошової допомоги до щорічної відпустки" та діями начальника Головного управління статистики у Полтавській області Калашник Лариси Вікторівни, вчиненими згідно пункту 2 наказу №13 від 01 лютого 2022 року, а також із бездіяльністю начальника Головного управління статистики у Полтавській області Калашник Лариси Вікторівни щодо невиплати грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати при наданні щорічної основної відпустки за період з 12 квітня 2021 року по 11 квітня 2022 року згідно наказу від 01 листопада 2021 року №401-вд «Про перенесення відпустки», позивач звернулася до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивачем та відповідачем фактично не оскаржувалося, а доводи апеляційної скарги стосуються рішення суду в частині задоволення позовних вимог, рішення першої інстанції в переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 57 Закону України «Про державну службу» державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Згідно із ст. 59 цього Закону щорічні відпустки надаються державним службовцям у порядку та на умовах, визначених законодавством про працю.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про відпустки» щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

Невикористана частина щорічної відпустки повинна бути надана працівникові, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

У випадку поділу щорічної відпустки на частини допомога для оздоровлення може виплачуватися працівникові один раз при наданні будь-якої з частин щорічної основної відпустки за заявою працівника.

Під час формування фонду оплати праці на відповідний бюджетний рік для кожного працівника передбачається одна допомога для оздоровлення, яка є гарантованою виплатою один раз на рік при наданні щорічної відпустки за відповідний робочий рік.

Грошову допомогу не можна ділити на частини, і вона виплачується один раз на рік однією сумою під час надання будь-якої з частин щорічної відпустки.

Разом із заявою про надання щорічної відпустки працівник подає заяву про надання допомоги на оздоровлення. Наявність такої заяви не є обов`язковою. Проте, враховуючи той факт, що при діленні щорічної відпустки на частини допомогу виплачують один раз до будь-якої з частин відпустки на бажання працівника, то своє рішення він має оформити документально. На підставі заяви працівника керівник установи видає відповідний наказ.

Судовим розглядом встановлено, що за час вимушеного прогулу з 12 квітня 2017 року по 27 листопада 2020 року у ОСОБА_1 накопичилися невикористані дні щорічних основних та додаткових відпусток у кількості 166 календарних днів:

невикористані дні щорічної відпустки: з 12.04.2017 по 11.04.2018 - 30 календарних днів, з 12.04.2018 по 11.04.2019 - 30 календарних днів, з 12.04.2019 по 11.04.2020 - 30 календарних днів, з 12.04.2020 по 27.10.2020 - 16 календарних днів;

невикористані дні відпустки за стаж державної служби: з 02.10.2017 по 01.10.2018 - 15 календарних днів, з 02.10.2018 по 01.10.2019 - 15 календарних днів, з 02.10.2019 по 01.10.2020 - 15 календарних днів, з 02.10.2020 по 27.10.2020 - 15 календарних днів.

Відповідно до графіка надання щорічних відпусток працівникам апарату ГУС на 2021 рік, ОСОБА_1 з 25 січня 2021 року по 17 лютого 2021 року була надана щорічна відпустка на 24 календарні дні за період з 12 квітня 2020 року по 11 квітня 2021 року (наказ від 06.01.2021 № 3-вд Про надання відпустки).

Заяви щодо надання грошової допомоги при наданні частини щорічної основної відпустки ОСОБА_1 не подавала, тому грошова допомога до цієї частини щорічної відпустки не виплачувалась.

Після виходу з щорічної основної відпустки ОСОБА_1 18 лютого 2021 року подала заяву про надання їй грошової допомоги згідно ст. 57 Закону України Про державну службу, але оскільки позивач подала заяву після виходу з відпустки, відповідачем було прийнято рішення надати грошову допомогу ОСОБА_1 при наданні чергової частини щорічної відпустки, про що свідчить резолюція начальника ГУС на заяві ОСОБА_1

ОСОБА_1 не погодилась з таким рішенням ГУС та подала позов до Полтавського окружного адміністративного суду (справа № 440/6742/21). Рішенням суду відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову, оскільки на момент звернення до суду позивач вже отримала грошову допомогу у розмірі 14281,17 грн. відповідно до поданої раніше заяви від 18.02.2021, до чергової частини відпустки за період роботи з 12.04.2017 по 11.04.2018 на 12 календарних днів з 05.07.2021 по 16.07.2021 (наказ ГУС від 15.06.2021 р. № 174-вд Про надання відпустки).

Позивач не погодилась з таким рішенням Полтавського окружного адміністративного суду і подала апеляційну скаргу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 440/6742/21 визнано протиправними дії ГУС щодо ненадання за заявою ОСОБА_1 від 18.02.2021 грошової допомоги у розмірі середньомісячного заробітку при наданні щорічної основної відпустки з 25.01.2021 по 17.02.2021 згідно наказу № 3-вд від 06.01.2021 та зобов`язано ГУС виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати до наданої щорічної основної відпустки з 25.01.2021 по 17.02.2021 згідно наказу ГУС від 06 січня 2021 року № 3-вд. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 по справі № 440/6742/21 суд залишив без змін.

На виконання рішення Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 440/6742/21 ГУС видало наказ від 01.02.2022 № 13 "Про виплату ОСОБА_1 грошової допомоги до щорічної відпустки" та виплатило позивачу грошову допомогу до щорічної основної відпустки, яка була надана з 25.01.2021 по 17.02.2021 (згідно наказу ГУС від 06 січня 2021 року № 3-вд "Про надання відпустки").

Як вказує відповідач, оскільки грошова допомога до основної щорічної відпустки може бути надана лише один раз на рік, пунктом 2 цього наказу ОСОБА_1 було скасовано виплату грошової допомоги до щорічної основної відпустки, яка надавалася до наказу ГУС від 15.06.2021 № 174-вд "Про надання відпустки".

Також відповідач зазначає, що наказ ГУС від 01.02.2022 № 13 Про виплату ОСОБА_1 грошової допомоги до щорічної відпустки виданий на виконання рішення Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 440/6742/21, а пункт 2 в цей наказ включений з урахуванням норм законодавства, які визначають, що відповідно до ст. 57 Закону України Про державну службу державним службовцям надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної зарплати.

Відповідач наполягає на тому, що грошова допомога виплачується один раз на календарний рік та жодних підстав для виплати грошової допомоги декілька разів на рік немає. Вказує, що подією, яка безпосередньо пов`язується з виплатою грошової допомоги є рішення про надання щорічної відпустки (або частини такої відпустки), тобто окремо від основної щорічної відпустки або її частини грошова допомога не надається. У випадку поділу державним службовцем щорічної основної відпустки на частини (незалежно від кількості днів такої відпустки), керівник має з`ясувати, коли саме державний службовець бажає отримати грошову допомогу, тому державний службовець повинен написати заяву, в якій сам визначає, до якої частини щорічної відпустки в поточному календарному році він бажає отримати грошову допомогу.

З приводу наведених вище доводів відповідача, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вказувалося вище, відповідно до ст. 12 Закону України Про відпустки щорічну основну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості. У випадку поділу щорічної основної відпустки на частини грошова допомога виплачується до будь-якої з її частин на розсуд працівника і виплачується повністю (незалежно від її тривалості) за заявою держслужбовця.

Тобто, держслужбовець у своїй заяві самостійно визначає, до якої саме частини щорічної основної відпустки в поточному календарному році він бажає отримати грошову допомогу. При цьому, не має значення, яка частина щорічної основної відпустки використовується і за який робочий рік.

Оскільки грошова допомога виплачується один раз на рік у розмірі середньомісячної зарплати, вона не може ділитися на частини і виплачується однією сумою під час надання будь-якої з частин щорічної відпустки.

Невикористана частина щорічної відпустки повинна бути надана працівникові, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 07.07.2017 № 1819/0/101-17/28 Щодо виплати держслужбовцю грошової допомоги при наданні щорічної основної відпустки встановлено, що під час формування фонду оплати праці на відповідний бюджетний рік для кожного працівника передбачається одна грошова допомога для оздоровлення, яка є гарантованою виплатою один раз на рік при наданні щорічної відпустки за відповідний робочий рік.

Аналогічний висновки викладені і у роз`ясненнях Мінсоцполітики від 23.12.2016 № 1791/0/101-16/281 та від 19.09.2017 № 2416/0/101-17.

Колегія суддів зазначає, що законодавством не передбачена виплата компенсації грошових допомог матеріальних допомог на оздоровлення, які на думку позивача накопичились за час вимушеного прогулу, навіть якщо вони стосуються різних робочих періодів, оскільки законодавством передбачено лише збереження відпусток за час вимушеного прогулу.

Також колегія суддів зазначає, що за змістом ч. ч. 1, 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України. Зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства.

Згідно ч. ч. 1, 12 ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналіз наведених вище норм права, свідчить про те, що виплата матеріальної допомоги для оздоровлення під час щорічної відпустки є соціальною гарантією, закріпленою на законодавчому рівні. Тому, обсяг коштів, необхідний на її виплату, в обов`язковому порядку враховується при складанні бюджетного запиту. Проте, на виконання вимог Бюджетного кодексу України, бюджетний запит складається на початку року, що передує плановому.

При підготовці бюджетного запиту та подальшого затвердження кошторису враховується виплата однієї допомоги на оздоровлення до щорічної відпустки на відповідний рік.

Таким чином, матеріальна допомога для оздоровлення видається до відпустки або її частини незалежно від того, за який вона період. За своєю суттю матеріальна допомога прив`язана до бюджетного періоду, а не до конкретного періоду відпустки.

Оскільки виплата допомоги на оздоровлення до щорічної відпустки за різні періоди (роки) роботи декілька разів протягом одного бюджетного року у кошторисі не передбачено, колегія суддів дійшла до висновку про можливість виплати такої допомоги до щорічної відпустки лише один раз на рік.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховний Суду від 04.03.2020 р. у справі № 813/2559/18.

Відповідно до листа Мінсоцполітики України від 19.09.2017 № 2416/0/101-17 "Щодо грошової допомоги на оздоровлення", під час формування фонду оплати праці на відповідний бюджетний рік для кожного працівника передбачається одна допомога для оздоровлення, яка є гарантованою виплатою один раз на рік при наданні щорічної відпустки за відповідний робочий рік. Грошову допомогу не можна ділити на частини, і вона виплачується один раз на рік однією сумою під час надання будь-якої з частин щорічної відпустки. Якщо працівник не використав минулорічну відпустку і, відповідно, йому не виплачувалась матеріальна допомога на оздоровлення, її можливо здійснювати, але тільки за рахунок економії фонду оплати праці та без утисків для інших працівників. Подією, у зв`язку з якою призначається матеріальна допомога на оздоровлення, є щорічна основна відпустка та підставою нарахування допомоги є заява та наказ.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що грошова допомога є державною гарантією, яка є обов`язковою виплатою за умови надання основної щорічної відпустки, маючи при цьому часові рамки, а саме бюджетний період, який становить один календарний рік та відповідно починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Тобто, у кошторисі державного органу на бюджетний рік (з 1 січня до 31 грудня кожного року) має передбачатися одна грошова допомога для кожного державного службовця один раз на рік відповідного робочого року.

При формуванні бюджетного запиту на відповідний рік кожному працівнику передбачається одна грошова допомога відповідно до ст. 57 Закону України Про державну службу.

У зв`язку з цим, у кошторисі ГУС не передбачено декілька виплат грошових допомог до щорічних основних відпусток ОСОБА_3 за різні періоди роботи протягом одного бюджетного року, що підтверджується Розрахунком витрат за напрямами використання коштів державного бюджету на 2021 рік по КЕКВ 2111 Заробітна плата за КПКВК 0414010 Керівництво та управління у сфері статистики (загальний фонд) Головного управління статистики у Полтавській області та Штатним розписом на 2021 рік Головного управління статистики у Полтавській області, які містяться в матеріалах справи, а тому виплата такої допомоги можлива лише один раз на рік.

На підставі цього, колегія суддів зазначає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління статистики у Полтавській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати при наданні щорічної основної відпустки за період з 12 квітня 2021 року по 11 квітня 2022 року згідно наказу від 01 листопада 2021 року №401-вд Про перенесення відпустки та зобов`язання Головного управління статистики у Полтавській області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати до наданої щорічної основної відпустки за період роботи з 12 квітня 2021 року по 11 квітня 2022 року згідно наказу №401-вд від 01 листопада 2021 року є помилковим.

Таким чином, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 року по справі №440/4561/22 підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління статистики у Полтавській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати при наданні щорічної основної відпустки за період з 12 квітня 2021 року по 11 квітня 2022 року згідно наказу від 01 листопада 2021 року №401-вд Про перенесення відпустки та зобов`язання Головного управління статистики у Полтавській області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати до наданої щорічної основної відпустки за період роботи з 12 квітня 2021 року по 11 квітня 2022 року згідно наказу №401-вд від 01 листопада 2021 року, з прийняттям в цій частині нового судового рішення, про відмову у задоволенні вказаної частини позовних вимог.

Що стосується висновків суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу Головного управління статистики у Полтавській області «Про виплату ОСОБА_1 грошової допомоги до щорічної основної відпустки» №13 від 01 лютого 2022 року та стягнення з Головного управління статистики у Полтавській області на користь ОСОБА_1 грошову допомогу до щорічної основної відпустки у розмірі середньомісячної заробітної плати у сумі 14281,17 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як вказувалося вище, п. 2 наказу № 13 від 01 лютого 2022 року визначено скасувати виплату грошової допомоги до щорічної основної відпустки у розмірі середньомісячної заробітної плати у сумі 14281,17 грн, яка була виплачена начальнику управління по організації роботи з респондентами ОСОБА_1 у червні 2021 року

Колегія суддів зазначає, що згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:

1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми;

2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв`язку з переходом на пенсію;

3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136).

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п`ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про оплату праці» забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством. Забороняються відрахування із заробітної плати, метою яких є пряма чи непряма сплата працівником роботодавцю чи будь-якому посередникові за одержання або збереження роботи.

Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про оплату праці» відрахування із заробітної плати можуть провадитися тільки у випадках, передбачених законодавством.

При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти відсотків, а у випадках, передбачених законодавством, - п`ятдесяти відсотків заробітної плати, що належить до виплати працівникам.

Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством стягнення не звертається.

Вказані норми передбачають виключний перелік підстав для відрахування із заробітної плати працівника для покриття заборгованості перед підприємством, а тому розширеному тлумаченню не підлягають.

Судовим розглядом встановлено, що 15.06.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління статистики у Полтавській області із заявою /а.с. 12/, в якій просила на виконання умов ст. 57 Закону України «Про державну службу», наказу Головного управління статистики у Полтавській області № 174-вд від 15.06.2021 року при наданні щорічної основної відпустки надати грошову допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Відповідно до розрахункового листа за червень 2021 року /а.с. 65/ Головним управлінням статистики у Полтавській області нараховано до виплати ОСОБА_1 - начальнику управління по організації роботи з респондентами, матеріальну допомогу до відпустки за 2021 рік в сумі 14281,17 грн.

Разом з тим, наказом Головного управління статистики у Полтавській області «Про виплату ОСОБА_1 грошової допомоги до щорічної основної відпустки» № 13 від 01 лютого 2022 року /а.с. 63-64/ на виконання рішення Другого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2022 року по справі № 440/6742/21 про часткове задоволення позовних вимог та відповідно до статті 57 Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10 грудня 2015 року (зі змінами) наказано:

1. виплатити начальнику управління по організації роботи з респондентами ОСОБА_1 грошову допомогу до щорічної основної відпустки, яка була надана з 25 січня 2021 року по 17 лютого 2021 року згідно наказу від 06 січня 2021 року №3-вд «Про надання відпустки» у розмірі середньомісячної заробітної плати у сумі 17886,07 грн;

2. скасувати виплату грошової допомоги до щорічної основної відпустки у розмірі середньомісячної заробітної плати у сумі 14281,17 грн, яка була виплачена начальнику управління по організації роботи з респондентами ОСОБА_1 у червні 2021 року;

3. начальнику відділу фінансово-економічного забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності головному бухгалтеру ОСОБА_2 здійснити виплату грошової допомоги в межах фонду заробітної плати, затвердженого кошторисом за загальним фондом КПКВ 0414010 «Керівництво та управління у сфері статистики».

Враховуючи наведені вище норми права, колегія суддів дійшла до висновку, що скасування виплати (фактично утримання із заробітної плати працівника) виплаченої йому допомоги на оздоровлення не відноситься до наведеного вище переліку підстав, встановленого положеннями ст.ст. 127, 128 КЗпП України, ст.ст. 25, 26 Закону України «Про оплату праці».

В свою чергу, відповідач не звертався до суду із вимогами про стягнення з позивача коштів на користь відповідача, які на його думку, неправильно (помилково) виплачені працівнику.

У зв`язку з цим, колегія суддів дійшла до висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для скасування виплати (фактичного утримання) зазначеної суми з ОСОБА_1 , а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

На підставі цього рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 року по справі № 440/4561/22 в цій частині підлягає залишенню без змін.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління статистики у Полтавській області задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 року по справі №440/4561/22 скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління статистики у Полтавській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати при наданні щорічної основної відпустки за період з 12 квітня 2021 року по 11 квітня 2022 року згідно наказу від 01 листопада 2021 року №401-вд Про перенесення відпустки та зобов`язання Головне управління статистики у Полтавській області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати до наданої щорічної основної відпустки за період роботи з 12 квітня 2021 року по 11 квітня 2022 року згідно наказу №401-вд від 01 листопада 2021 року.

Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні вказаної частини позовних вимог.

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 по справі № 440/4561/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Бартош Н.С.Судді(підпис) (підпис) Григоров А.М. Подобайло З.Г. Повний текст постанови виготовлений 06.03.2023 року.