Постанова

від 06.03.2023 по справі 160/13259/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 березня 2023 року м. Дніпросправа № 160/13259/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпропетровської області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року (суддя Кадникова Г.В.) в справі № 160/13259/21 за позовом Акціонерного товариства «Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів» до виконавчого комітету Царичанської селищної ради, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів» (далі - АТ «Дніпровагонрембуд») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до виконавчого комітету Царичанської селищної ради, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання неправомірною бездіяльності по не виправленню запису про право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1225682000:01:004:0002, площею 1,8726 га, за ОСОБА_1 , зобов`язання припинити речові права ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1225682000:01:004:0002 шляхом виключення запису про ОСОБА_1 із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - земельну ділянку кадастровий номер 1225682000:01:004:0002.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Царичанської селищної ради по невиправленню запису про право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1225682000:01:004:0002, площею 1,8726 га за ОСОБА_1 ; зобов`язано виконавчий комітет Царичанської селищної ради припинити речові права ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1225682000:01:004:0002 шляхом виключення запису про ОСОБА_1 із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - земельну ділянку кадастровий номер 1225682000:01:004:0002.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вказує, що 15 квітня 2022 року відповідачем отримана тільки ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у справі, відповідачем направлено на адресу суду першої інстанції 26 квітня 2022 року відзив, проте пізніше виявилось, що судом першої інстанції вже прийнято рішення про суті вимог, тобто відповідач був позбавлений можливості реалізувати надані законом процесуальні права.

Звертає увагу, що позивачем при зверненні до ЦНАП не дотримано вимог форми заяви щодо здійснення будь-яких дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також порядку та способу подання заяві, заява розглянута в порядку Закону України «Про звернення громадян», тому відсутні підстави для твердження про протиправну бездіяльність.

Судом першої інстанції не враховано, що відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню або вилученню.

У зв`язку з обмеженням доступу до державних реєстрів відповідач не має можливості надати докази про відсутність реєстрації інших речових прав позивача у реєстрі та наявність чи відсутність двох чи більше розділів на один об`єкт нерухомого майна в результаті допущеної технічної помилки.

Крім того, з 16 жовтня 2020 року не існує такого способу захисту як скасування запису про проведену державну реєстрацію прав.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 24 грудня 2004 року між AT «Дніпровагонрембуд» та Царичанською районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельної ділянки з цільовим призначенням земель - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (07.01), площею 3,3662 га, з кадастровим номером 1225682000:01:004:0002. На цій земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна, який належить позивачу на праві приватної власності, - Дитячий оздоровчий табір « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 ). Право користування земельною ділянкою зареєстровано 21 січня 2005 року в Державному земельному кадастрі.

Позивачу випадково під час актуалізації даних стало відомо, що до Державного земельного кадастру внесені відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 1225682000:01:004:0002, згідно із якими ця земельна ділянка має власника ОСОБА_1 , яка має площу 1,8726 га та цільове призначенням землі - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Китайгородської сільської ради.

Позивач звернувся до відділу у Царичанському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області з заявою про виправлення помилки, у відповідь на яку зазначено, що до відомостей, внесених до ДЗК, про права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1225682000:01:004:0002 помилково включено відомості про земельну ділянку площею 1,8726 га, власником якої є ОСОБА_1 та яка має цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка площею 1,8726 га зареєстрована в 2019 році після відновлення меж земельної ділянки та їй присвоєно кадастровий номер 1225682000:01:002:0322. Рекомендовано з метою виправлення помилки, допущеної при державній реєстрації, звернутися в реєстраційну службу.

Позивач звернувся із відповідною заявою до Центра надання адміністративних послуг виконавчого комітету Царичанської селищної ради про виправлення помилки у відомостях (розділі), внесених до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в частині виключення запису про власника ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 1225682000:01:004:0002, речове право користування якою зареєстровано за AT «ДНІПРОВАГОНРЕМБУД».

Відповідачем рекомендовано позивачу в силу п. 6 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» звернутися до суду.

Суд першої інстанції вважав, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та ДЗК містять відомості про земельну ділянку, надану у користування (оренду) позивачу з цільовим призначенням землі - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (07.01), площею 3,3662 га, але із визначенням в якості власника такої ділянки з кадастровим номером 1225682000:01:004:0002 ОСОБА_1 (цільове призначення землі - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площа 1,8726 га), що не відповідає дійсності та порушує право позивача на вільне користування землею з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (07.01) та площею 3,3662 га.

Тому суд першої інстанції дійшов висновку про помилковість внесення до відповідного реєстру відомостей про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, а існування такого запису та зареєстрованих речових прав ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1225682000:01:004:0002 суперечить правам власності, користування та розпорядження належного власника та належного користувача.

Суд визнає приведений висновок необґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що АТ «Дніпровагонрембуд» є користувачем земельної ділянки площею 3,3662 га, з кадастровим номером 1225682000:01:004:0002 на підставі укладеного 24 грудня 2004 року між AT «Дніпровагонрембуд» та Царичанською районною державною адміністрацією договору оренди земельної ділянки з цільовим призначенням земель - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (07.01), площею 3,3662 га, з кадастровим номером 1225682000:01:004:0002. На земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна, який належить позивачу на праві приватної власності, - Дитячий оздоровчий табір « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 ). Право користування земельною ділянкою зареєстровано 21 січня 2005 року в Державному земельному кадастрі.

У зв`язку з отриманою інформацією про те, що в Державному земельному кадастрі містяться відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 1225682000:01:004:0002, площею 1,8726 га, згідно із якими земельна ділянка має власника ОСОБА_1 , цільове призначенням землі - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, позивач звернувся до відділу у Царичанському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області з заявою про виправлення помилки, на яку отримав відповідь із рекомендацією звернення до державного реєстратора.

Позивач звернувся із відповідною заявою до Центра надання адміністративних послуг виконавчого комітету Царичанської селищної ради про виправлення помилки у відомостях (розділі), внесених до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в частині виключення запису про власника ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 1225682000:01:004:0002, речове право користування якою зареєстровано за AT «Дніпровагонрембуд».

Відповідачем розглянуто звернення позивача в порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян», та повідомлено із посиланням на п. 6 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» про можливість виправлення помилки в судовому порядку.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 помер у 2016 році.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визначає Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-ІV від 01 липня 2004 року (далі Закон - №1952-ІV), згідно з пунктами 1 та 2 частини першої статті 2 якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.

Відповідно до статті 3 Закону №1952-ІV загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Частиною першою статті 5 Закону №1952-ІV передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

За змістом частини першої статті 6 Закону №1952-ІV організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Відповідно до частини другої статті 6 Закону №1952-ІV виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

За змістом статті 9 Закону №1952-ІV до повноважень суб`єктів державної реєстрації прав належить:

1) забезпечення: проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав; взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; формування та зберігання реєстраційних справ.

Зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями за місцезнаходженням відповідного майна;

2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно не виправлення запису про право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1225682000:01:004:0002, площею 1,8726 га, за ОСОБА_1 , проте не обґрунтовує, в чому полягає така бездіяльність.

Рішення суду першої інстанції також не містить обґрунтування, в чому саме полягає протиправна бездіяльність відповідача.

Суд зазначає, що подане позивачем до відповідача звернення розглянуте відповідачем та повідомлено про необхідність звернення до суду з порушеного у зверненні питанні.

Суд звертає увагу, що в позовній заяві позивач вказує на протиправність дій відповідача по внесенню відомостей до Державного земельного кадастру про ОСОБА_1 як власника земельної ділянки.

Суд з цього питання звертає увагу, що внесення відомостей про ОСОБА_1 як власника земельної ділянки до ДЗК та Державного реєстру речових прав здійснено не державним реєстратором відповідача, а державним реєстратором Царичанського районного управління юстиції 21 жовтня 2015 року.

За приписами частини першої статті 14 Закону №1952-ІV розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі:

1) знищення об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості;

2) поділу, об`єднання об`єктів нерухомого майна або виділу частки з об`єкта нерухомого майна;

3) виключення об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості з проектної документації на будівництво у зв`язку із змінами проектної документації на будівництво;

4) скасування державної реєстрації земельної ділянки.

У разі наявності в Державному реєстрі прав двох і більше розділів на один об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості в результаті допущення технічної помилки закривається розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа, відкриті пізніше. Закритий розділ повинен містити посилання на діючий розділ відповідного об`єкта. Діючий розділ повинен містити посилання на закритий розділ відповідного об`єкта.

Закритий розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа не підлягають поновленню. У разі скасування рішення державного реєстратора про закриття розділу Державного реєстру прав на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості відкривається новий розділ та формується нова реєстраційна справа відповідно до цього Закону.

За змістом частини шостої статті 14 Закону №1952-ІV у разі закриття розділу Державного реєстру прав у зв`язку з наявністю в цьому реєстрі двох і більше розділів на один об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості внаслідок допущення технічної помилки розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа, відкриті пізніше, закриваються, а реєстраційний номер такого об`єкта скасовується.

Відомості про речові права, обтяження речових прав, що містяться в розділі Державного реєстру прав, що закривається як помилковий, одночасно із закриттям такого розділу переносяться до розділу Державного реєстру прав, відкритого раніше на об`єкт нерухомого майна. Закритий розділ повинен містити посилання на діючий розділ відповідного об`єкта. Діючий розділ повинен містити посилання на закритий розділ відповідного об`єкта.

У разі наявності зареєстрованих речових прав, похідних від права власності, та/або обтяжень речових прав, відомості про які містяться в розділі Державного реєстру прав, що закривається як помилковий, за результатом перенесення відомостей про такі права, обтяження державний реєстратор обов`язково невідкладно повідомляє відповідного користувача, обтяжувача про закриття розділу Державного реєстру прав та перенесення відомостей про речові права, обтяження.

У разі якщо у зв`язку з наявністю в Державному реєстрі прав двох і більше розділів на один об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості внаслідок допущення технічної помилки виявлено суперечності між зареєстрованими речовими правами, закриття розділу Державного реєстру прав здійснюється виключно на підставі судового рішення.

Відповідно до частини сьомої статті 14 Закону №1952-ІV у разі ухвалення судом рішення про закриття розділу Державного реєстру прав у випадках, передбачених цією статтею, закриття відповідного розділу допускається виключно у разі, якщо таким судовим рішенням вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав, обтяжень речових прав на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, щодо якого закривається розділ у Державному реєстрі прав.

Частиною другою статті 26 Закону №1952-ІV встановлено, що у разі допущення технічної помилки (граматичної описки, друкарської, арифметичної чи іншої помилки) під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав державний реєстратор самостійно виправляє таку помилку, за умови що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися.

У разі якщо після отримання заявником документів за результатами розгляду заяви виявлено технічну помилку, допущену під час внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права, обтяження речових прав, зокрема помилку у відомостях про суб`єкта речового права, обтяження, відомостях про речове право, обтяження, відомостях про нерухоме майно, у тому числі його технічних характеристиках, або якщо відбулося виправлення такої помилки в документах, що подавалися для державної реєстрації прав, або відбулася зміна адреси об`єкта нерухомого майна, такі помилки, відомості виправляються державним реєстратором на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, відомості, а у випадку, передбаченому пунктом 2 частини сьомої статті 37 цього Закону, - посадовою особою Міністерства юстиції України, його територіальних органів або на підставі рішення Міністерства юстиції України, його територіальних органів - державним реєстратором, яким допущено технічну помилку.

Виправлення помилки, відомостей, що впливають на права третіх осіб, здійснюється державним реєстратором виключно за наявності згоди таких осіб або на підставі судового рішення.

За приписами частини третьої статті 26 Закону №1952-ІV відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 28.10.2020 р. у справі № 910/10963/19 висловлена наступна правова позиція:

« 75.3. згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України № 1952 викладено у новій редакції.

75.4. Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України № 1952 (у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

75.5. Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції (яка діяла на час ухвалення судових рішень у даній справі), на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України № 1952 у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

75.6. Викладене свідчить, що з 16.01.2020, тобто на час ухвалення оскаржуваних рішень у даній справі, такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачав, тому доводи скаржників про необхідність застосування Позивачем такого способу судового захисту, який в практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати йому відновлення порушеного права касаційним судом відхиляються.

75.7. Водночас колегія суддів зазначає, що у пункті 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" унормовано, що судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до набрання чинності цим Законом.

75.8. Отже, за змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не належить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, тому починаючи з 16.01.2020 цей спосіб захисту вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі України № 1952.».

Позивач у цьому позові просить суд зобов`язати відповідача припинити речові права ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1225682000:01:004:0002 шляхом виключення запису про ОСОБА_1 із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - земельну ділянку кадастровий номер 1225682000:01:004:0002, проте такий спосіб захисту порушеного права є неправильним та таким, що не потягне за собою відновлення порушеного права позивача.

Виходячи з приведених вище норм Закону №1952-ІV, а також висновку Верховного Суду у справі № 910/10963/19, позовні вимоги про припинення речових прав ОСОБА_1 на земельну ділянку шляхом виключення запису із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не можуть бути задоволені, адже такого способу захисту порушених речових прав, як припинення речових прав шляхом виключення запису про проведену державну реєстрацію права, закон не передбачає.

Суд зазначає, що за приписами частини другої статті 26 Закону №1952-ІV державний реєстратор може самостійно виправити допущену технічну помилку (граматичної описки, друкарської, арифметичної чи іншої помилки) під час внесення відомостей про речові права тільки за умови звернення особи, при реєстрації прав якої була допущена така помилка та якщо документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися.

В цьому випадку помилка стосувалась речових прав ОСОБА_1 , проте він не звертався до державного реєстратора з питання виправлення помилки.

При цьому виправлення помилки, відомостей, що впливають на права третіх осіб, як в цьому випадку, здійснюється державним реєстратором виключно за наявності згоди таких осіб або на підставі судового рішення.

Згода ОСОБА_1 на виправлення помилки відсутня. Крім того, як вище встановлено, ОСОБА_1 помер у 2016 році, а суд першої інстанції, маючи у своєму розпорядженні ці відомості, не з`ясував коло спадкоємців та не залучив таких осіб до участі в справі.

Крім того, суд визнає необґрунтованими посилання позивача на приписи частин шостої та сьомої статті 14 Закону №1952-ІV, адже позивачем не заявлено позовних вимог про закриття розділу Державного реєстру прав.

Судом першої інстанції ці обставини не враховано, що потягло за собою неправильне вирішення справи.

Суд вважає за необхідне констатувати, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права в частині невчасного направлення відповідачу копії ухвали про відкриття провадження у справі, що потягло за собою порушення процесуальних прав відповідача, проте ці обставини не є підставою для скасування судового рішення.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпропетровської області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року в справі № 160/13259/21 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року в справі № 160/13259/21 за позовом Акціонерного товариства «Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів» до виконавчого комітету Царичанської селищної ради, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії скасувати.

Ухвалити в справі № 160/13259/21 нове рішення.

В задоволенні позову Акціонерного товариства «Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів» до виконавчого комітету Царичанської селищної ради, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття 06 березня 2023 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 06 березня 2023 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяС.В. Білак

суддяН.А. Олефіренко