Постанова

від 07.03.2023 по справі 240/30/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/30/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Романченко Є.Ю.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

07 березня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рогівський кар`єр" про анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5673 від 13.11.2012,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2018 року позивач, Державна служба геології та надр України, звернулася до суду з позовом, у якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5673 від 13.11.2012 наданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Рогівський кар`єр".

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 06.10.2022 в задоволенні позову відмовив. Суд відхилив доводи позивача про порушення позивачем вимог законодавства, зафіксованих в акті перевірки підприємства позивача та у приписі від 16 березня 2018 року № 83-14/06, оскільки даний припис визнаний протиправним та скасований судовим рішенням, яке набрало законної сили. При цьому зазначає, що дію спеціального дозволу на користування надрами №5673 від 13 листопада 2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Рогівський кар`єр» було зупинено наказом Державної служби геології та надр України від 26 квітня 2018 року №141, який не скасовувався. Вважає, відсутні підстави для задоволення позову Державної служби геології та надр України про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5673 від 13.11.2012 наданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Рогівський кар`єр"

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що відповідачем порушено вимог ст.ст. 24, 26 Кодексу України про надра.

Вважає, що оскільки відповідач порушив законодавство у сфері надрокористування та не усунув порушення вказані у приписі, наявні підстави для анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 5673 від 13.11.2012. Також зазначає, що відповідач не надав згоду на припинення права користування надрами, відтак питання про анулювання спеціального дозволу підлягає вирішенню в судовому порядку.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Рогівський кар`єр" надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 5673 від 13.11.2012, з метою видобування граніту, строком на 20 років до 13.11.2032.

Наказом Державної служби геології та надр України № 523 від 28 листопада 2017 року, затверджено річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2018 рік, відповідно до якого перевірку відповідача було призначено на 12 березня 2018 року.

Наказом Державної служби геології та надр України № 69 від 22 лютого 2018 року «Про проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України у березні 2018 року», Департаменту державного геологічного контролю було доручено провести планові перевірки надрокористувачів, в зв`язку з чим відповідачу направлено повідомлення про проведення планової перевірки (№ 3047/03/14-18 від 22 лютого 2018 року).

За результатами перевірки складено акт перевірки № 06-02/23/2018-07/п (18) від 14.03.2018 про недопущення до перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Рогівський кар`єр".

16 березня 2018 року, на підставі зазначеного акту перевірки, позивачем складено припис № 83-14/06 щодо усунення порушень, зазначених в акті в строк до 16 квітня 2018 року.

Позивач вказує, що у встановлений строк, відповідачем порушення усунуто не було, припис не виконано.

Наказом Державної служби геології та надр України від 26 квітня 2018 року № 141 дію дозволу відповідача зупинено та надано надрокористувачу строк 10 календарних днів для усунення порушень, про що повідомлено Товариство листом № 7934/03/14-18 від 08.05.2018.

Наказом Державної служби геології та надр України від 15.05.2018 № 172 внесено зміни до наказу Держгеонадр від 26 квітня 2018 року № 141 в частині доповнення підстав для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5673 від 13.11.2012 та надано надрокористувачу 30 календарних днів для усунення порушень.

Згідно інформації викладеної в листі від 25.05.2018 № 9097/03/14-18 Державна служба геології та надр України повідомила відповідача про те, що у зв`язку з не усуненням причин зупинення дій спеціального дозволу на користування надрами № 5673 від 13.11.2012, наданого відповідачеві з метою видобування граніту, буде розглянуто питання щодо подальшої дії зазначеного спеціального дозволу.

16.07.2018 Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю підготовлено подання від 16.07.2018 № 567-14/06 на анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 5673 від 13 листопада 2012 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рогівський кар`єр" листом, у відповідь на лист позивача № 18369/03/14-18 від 14.09.2018, повідомило останнього про незгоду на припинення права користування надрами.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2ст. 2 КАС України.

Згідно частин першої, другої та третьоїстатті 242 КАС Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС Українивстановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Так, статтею 15 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.

Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.

Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (частина перша статті 19 Кодексу України про надра).

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а процедура продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовано Порядком №615.

Повноваження Держгеонадра України у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Кодексом України про надра, Порядком № 615.

Виключно з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами у користувача надр виникають права та обов`язки, передбачені Кодексом України про надра та Порядком № 615.

Зі змісту частини другої статті 24 Кодексу України про надра слідує, що користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Статтями 60, 61 Кодексу України про надра визначено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.

Державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Згідно пункту 23 Порядку №615 право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом №2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №2806-IV).

Відповідно до пункту 22 Порядку № 615 дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів державної фіскальної служби у передбачених тим же пунктом випадках.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави діяти до висновку про те, що Держгеонадра України уповноважена здійснювати геологічний контроль суб`єктів господарювання з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. При цьому, Держгеонадра України може зупинити дію спеціального дозволу, у тому числі за поданням відповідного центрального органу виконавчої влади.

Відповідно до частин першої та другої статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктах 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому, питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Слід також зазначити, що в постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 802/4846/13-а та від 26 червня 2018 року у справі № 802/923/14-а було зроблено правовий висновок про те, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини 1 статті 26 Кодексу, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.

Зазначена норма спрямована на захист інтересів надрокористувачів шляхом обмеження суб`єкта владних повноважень, у визначених законом випадках, приймати рішення про припинення права користування надрами в межах адміністративної процедури. Таким чином, законом встановлюється судовий порядок позбавлення права користування надрами, як додаткова гарантія захисту прав надрокористувачів, яка реалізується під час звернення суб`єкта владних повноважень із позовом до суду.

Отже, орган, який надав надра у користування, повноважний припинити право користування надрами у випадку, передбаченому пунктом 5 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, за наявності згоди на це користувача надрами, самостійно, а в разі відсутності згоди - у судовому порядку.

Згідно частини сьомої статті 4-1 Закону №2806-IV дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

За висновком щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах, викладеного колегією суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду, анулювання раніше зупиненого спеціального дозволу можливе, зокрема, у разі, якщо надрокористувачем не усунуто порушення, які стали підставою для зупинення дії дозволу (постанова від 18.10.2018 у справі №812/1735/17.

За наведеного правового регулювання колегія суддів вважає, що за пунктом 5 частини першої статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами може бути припинено, зокрема, у разі порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр. При цьому зверненню з такою вимогою має передувати видання припису про усунення таких порушень із наданням достатнього часу для їх усунення. У разі, коли дія дозволу на користування надрами зупинялась на підставі такого припису - також усунення порушень, які були підставою для зупинення дії дозволу.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджено, що посадових осіб Держгеонадра України не було допущено до проведення перевірки ТОВ «Рогівський кар"єр», про що було складено акт про недопущення до перевірки.

Держгеонадра України винесено припис від 16 березня 2018 року № 83-14/06. Окрім цього наказом Державної служби геології та надр України від 26 квітня 2018 року № 141 дію дозволу відповідача зупинено на підставі підпункту 1 пункту 22 Порядку № 615. Наказом Державної служби геології та надр України від 15.05.2018 № 172 внесено зміни до наказу Держгеонадр від 26 квітня 2018 року № 141 в частині доповнення підстав для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5673 від 13.11.2012 та надано надрокористувачу 30 календарних днів для усунення порушень.

Разом з тим, вказаний припис та наказ від 15.05.2018 № 172 про внесення доповнення підстав для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5673 від 13.11.2012 , ТОВ «Рогівський кар"єр» оскаржено у судовому порядку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2019 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2020 року визнано протиправним та скасовано припис Державної служби геології та надр України від 16 березня 2018 року №83-14/06 та визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 15 травня 2018 року №172 в частині, що стосується доповнення підстав для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №5673 від 13 листопада 2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Рогівський кар`єр».

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи позивача про порушення позивачем вимог законодавства, зафіксованих в акті перевірки підприємства позивача та у приписі від 16 березня 2018 року № 83-14/06, оскільки даний припис визнаний протиправним та скасований судовим рішенням, яке набрало законної сили.

При цьому, дію спеціального дозволу на користування надрами №5673 від 13 листопада 2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Рогівський кар`єр» було зупинено наказом Державної служби геології та надр України від 26 квітня 2018 року №141, який не скасовувався.

Зокрема, зі змісту наказу Державної служби геології та надр України від 26 квітня 2018 року №141 видно, що дію спеціального дозволу на користування надрами №5673 від 13 листопада 2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Рогівський кар`єр» зупинено на підставі підпункту 1 пункту 22 Порядку № 615, а саме у зв`язку з порушенням надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр.

Крім того, матеріали справи містять письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю «Рогівський кар`єр» від 31 січня 2019 року, з яких встановлено, що 15 червня 2018 року Товариство надало Центральному міжрегіональному відділу Державної служби геології та надр України звітний баланс запасів корисних копалин на 2017 рік за формою №5-гр.

Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рогівський кар`єр» усунуло порушення на підставі якого було прийнято наказ Державної служби геології та надр України від 26 квітня 2018 року №141.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову Державної служби геології та надр України про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5673 від 13.11.2012 наданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Рогівський кар`єр".

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.315,316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.