Постанова

від 22.02.2023 по справі 529/278/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 529/278/22 Номер провадження 22-ц/814/1846/23Головуючий у 1-й інстанції Пашнєв В.Г. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючий суддя: Триголов В.М.

Судді: Дорош А.І., Лобов О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Відділу культури та туризму Диканської селищної ради Полтавської області на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 29 червня 2022 року, повний текст рішення складено 04 липня 2022 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу культури та туризму Диканської селищної ради Полтавської області про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача - відділу культури та туризму Диканської селищної ради Полтавської області про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що він 01.01.2022 звільнений з посади директора Дібрівського сільського будинку культури відділу культури та туризму Диканської селищної ради у зв`язку з закінченням строку дії контракту, відповідно до п.2ст.36 КЗпП України. Але, при звільненні з роботи йому не було вчасно виплачено всіх сум, що належать йому від підприємства. Та повний розрахунок з ним був проведений 10.02.2022 року. Однак, у відповідності до ч.1ст.117 КЗпП Українипрацівникові повинен бути виплачений його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку включно. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за період з 01.01.2022 по 10.02.2022.

Крім цього, внаслідок невиконання відповідачем законодавства про працю було порушено звичайний життєвий вклад позивача, який був змушений прикладати додаткових зусиль для організації свого життя що призвело до моральних страждань, а саме до психоемоційних переживань від втрати роботи та несвоєчасної виплати заробітної плати, у зв`язку з чим позивачу довелося переглянути фінансові спроможності своєї сім`ї. Розмір спричиненої моральної шкоди позивач оцінив у 50 000 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача на його користь, крім всього іншого, судові витрати по справі у вигляді витрат на правничу допомогу в сумі 5000 грн. та сплаченого судового збору в загальній сумі 1986 грн.

Крім цього, 27.06.2022 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог в обґрунтування якої він вказує, що йому була надана довідка про доходи з якої вбачається, що у жовтні та листопаді 2021 року нарахована позивачу заробітна плата становить 7098 грн. за місяць. Розрахунковий період за грудень 2021 року позивач не бере до уваги, оскільки він був відсторонений від посади і пропрацював не повний робочий місяць. Тому, враховуючи, що у січні 2022 року було 19 робочих днів, а розрахунок з позивачем було проведено 10.02.2022, тобто до цього періоду у лютому було 8 робочих днів, є затримка виплати заробітної плати ОСОБА_1 за 27 робочих днів. Враховуючи, що середньоденна заробітна плата позивача становить 338 грн.. з відповідача підлягає стягнення на користь позивача саме 9126 грн.

У травні 2022 року від відповідача надано суду відзив на позовну заяву в якому відділ культури та туризму Диканської селищної ради вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Також, вони вказують, що 01.01.2021 року між відповідачем та позивачем дійсно було укладено контракт №6 з директором-клубного закладу Дібрівського сільського будинку культури Відділу культури та туризму Диканської селищної ради.

Наказом відділу культури та туризму Диканської селищної ради №120 від 13.12.2021Про відсторонення від роботи ОСОБА_2 позивача було відсторонено від роботи на час відсутності щеплення проти СОVID-19 без збереження заробітної плати.

В подальшому, Рішенням Виконавчого комітету Диканської селищної ради №23 від 31.01.2022 рокуПро скасування наказубуло скасовано наказ відділу культури та туризму Диканської селищної ради №120 від 13.12.2021 рокуПро відсторонення від роботи ОСОБА_2 та доручено відділу культури та туризму Диканської селищної ради провести нарахування та виплату позивачу заробітної плати у встановленому законодавством розмірі за період відсторонення від роботи.

Наказом відповідача - відділу культури та туризму Диканської селищної ради №128 від 28.12.2021 рокуПро звільнення ОСОБА_1 позивача було звільнено з 01.01.2022 року з посади директора Дібрівського сільського будинку культури Відділу культури та туризму Диканської селищної ради на підставі п.2ст.36 КЗпП Україниу зв`язку із закінченням стоку дії контракту. Було запропоновано головному бухгалтеру централізованої бухгалтерії Відділу культури та туризму Диканської селищної ради виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку тривалістю - 10 календарних днів за період роботи з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року та додаткову оплачувану відпустку згідно колективного договору тривалістю - 4 календарних дня за період роботи з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року.

Відповідно до бухгалтерської довідки №01-17/104 від 24.05.2022 року 17.01.2021 року з позивачем було проведено розрахунок при звільненні в сумі 2596,50 грн. Остаточний розрахунок з позивачем проведено 10.02.2022 року шляхом перерахування на картковий рахунок коштів в сумі 3 792,61 грн. на підставі рішення Виконавчого комітету Диканської селищної ради №23 від 31.01.2022 рокуПро скасування наказу.

Також, заявляючи вимогу про відшкодування вартості витрат на юридичну допомогу, позивач не надав ні суду, ні відповідачу у відзиві детального опису робіт, витрат часу на їх виконання та належного розрахунку вказаних сум (складання позовної заяви, надання консультацій, участь у судових засіданнях, копіювання документів тощо), що б давало суду можливість прийти до переконання про їх обґрунтованість.

Таким чином, вимога щодо стягнення з відповідача - відділу культури та туризму Диканської селищної ради витрат за надання професійної правничої допомоги у розмірі 5000 грн. на думку відповідача також задоволенню не підлягає, у зв`язку з відсутністю детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відтак, враховуючи те, що позивач в день звільнення не працював та факт проведення відповідачем - відділом культури та туризму Диканської селищної ради виплати належних позивачеві сум при звільненні до дати пред`явлення ним вимоги про остаточний, розрахунок, відповідальність роботодавця - відділу культури та туризму Диканської селищної ради, передбаченаст.117 КЗпП, не наступає.

Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 29 червня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до відділу культури та туризму Диканської селищної ради

Полтавської області про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди - задоволено частково.

Стягнуто з Відділу культури та туризму Диканської селищної ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 13520 (тринадцять тисяч п`ятсот двадцять) грн. 00 коп., моральну шкоду в сумі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. та судові витрати по справі у вигляді витрат на правничу допомогу в сумі 5 000 (п`ять тисяч) грн. та сплаченого судового збору пропорційно до задоволених вимог в сумі 1091 (одна тисяча дев`яносто одна) грн. 64 коп., а всього в загальній сумі 24611 (двадцять чотири тисячі шістсот одинадцять) грн. 64 коп.

В іншій частині позову - відмовлено.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив Відділ культури та туризму Диканської селищної ради Полтавської області.

Скараг мотивована тим, що рішення є незаконним , оскільки ухвалене судом першої інстанції в результаті неправильного застосування норм матеріального права та при порушенні норм процесуального права, а відтак підлягає скасуванню.

Апелянт зазначає, що у своєму відзиві на позов він вказував , що спірні правовідносини підпадають під регулювання ст.116 КЗпП в іншій її частині , а саме якщо працівник у день звільнення не працював то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. За матеріалами справи позивач в день звільнення (01.01.2022 року) не працював , що підтверджується табелем обліку робочого часу за січень 2022 року.

Скаржник вказує, що позивач в день звільнення не працював та факт проведення відповідачем належних позивачеві сум при звільненні до дати пред`явлення ним вимоги про остаточний розрахунок , відповідальність роботодавця відповідача, передбачена ст.117 КЗпП , не наступає. Так, суд першої інстанції застосував норму права , а саме ст.116 КЗпП в частині, яка з огляду на фактичні обставини справи не підлягала застосуванню.

Відділ культури та туризму Диканської селищної ради просить скасувати рішення Диканськго районного суду Полтавської області від 29 червня 2022 року ,та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Відповідно до частини першоїстатті 368 ЦПК Українисправа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою1розділуV Цивільного процесуального кодексу України.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини четверта, шоста статті19, стаття274 ЦПК України).

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина першастатті 369 ЦПК України). Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина 13статті 7 ЦПК України).

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та законність рішення місцевого суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги а також заявлених позовних вимог, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з слідуючих міркувань.

Судовим розглядом встановлено, що позивача ОСОБА_1 згідно з контракту №6 від 01.01.2021 року було прийнято на посаду директором клубного закладу Дібрівського сільського будинку культури відділу культури та туризму Диканської селищної ради.

В подальшому, відповідно до Наказу тимчасово виконуючого обов`язки начальника відділу Диканської селищної ради відділу культури та туризму №120 від 13.12.2021 року позивача було відсторонено від роботи з 13.11.2021 року на час відсутності щеплення проти СОVID-19 без збереження заробітної плати.

Згодом , відповідно до Наказу №128 від 28.12.2021 ОСОБА_1 звільнено з посади директора Дібрівського будинку культури Диканського селищного будинку культури відділу культури та туризму Диканської селищної ради у зв`язку із закінченням строку дії контракту, згідно з п.2ст. 36 КЗпП України.

Згідно із записом № 18 трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 01.01.2022 звільнено з роботи у зв`язку із закінченням строку дії контракту, на підставі п.2ст. 36 КЗпП України(а.с. 8).

В подальшому відповідно до наявного у матеріалах справи Рішення виконавчого комітету Диканської селищної ради № 23 ві 31.01.2022 року вирішено скасувати наказ Відділу культури та туризму Диканської селищної ради №120 від 13.12.202 рокуПро відсторонення від роботи ОСОБА_1 як такий, що не відповідаєКонституціїта законам України та цим же наказом вирішено доручити провести нарахування та виплату позивачу заробітної плати у встановленому законодавством розмірі за період відсторонення з роботи (а.с. 9).

Відповідно додовідки продоходи,яка булавидана позивачуна йоговимогу вбачається,що йогодохід зажовтень 2021року становить7098грн.,за листопад2021року7098грн.Та загрудень 2021року3261,68 грн.

Відповідно до ч.1ст.47КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені вст.116 цього Кодексу.

Згідно зіст.116КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ч.1ст.117 КЗпП Українив разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені вст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. При невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбаченаст.117 КЗпП Українивідповідальність .

Як визначеност. 116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівнику при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Так , апелянтом не наведено жодних підстав, що об`єктивно унеможливлювали та перешкоджали провести повний розрахунок з позивачем у день його ззвільнення. Доказів на підтвердження протилежного відповідач не надав. Відтак , відсутні підстави для звільнення відповідача відділу культури та туризму Диканської селищної ради від передбаченогост.117 КЗпП Україниобов`язку виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Беручи до уваги вищевикладене , апеляційний суд вважає , що доводи скаржника про невірне застосування судом першої інстанції норм КЗпП України щодо спірних правовідносин спростовуються тим, що відповідачем не наведено підстав та обставин які унеможливили розрахунок з позивачем саме 01.01.2022 року.

Аргументи апелянта з приводу пропущеного строку звернення із позовом , колегія суддів оцінює критично.

Районним судом вірно встановлено , що відповідно до п.1 ГлавиХІХПрикінцеві положенняКЗпП України, який набрав чинності 02.04.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначеніст.233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, та зазначено , що позивач дійсно звернувся до суду в період дії карантину.

А отже, судом першої інстанції здійснено правильний висновок , що позивачем строк не пропущено.

Щодо заява про уточнення позовних вимог , у оскаржуваному рішенні зазначалось, що предметом спору є саме сума середнього заробітку за весь час затримки при звільненні , проте визначити вказану суму без відповідної довідки не було можливим, у зв`язку із чим при отриманні вказаної довідки за формою визначеною до Порядку від відділу культури та туризму Диканської селищної ради виникла необхідність у поданні заяви про уточнення позовних вимог , саме в частині сум що підлягають стягненню. Колегія суддів погоджується із такими висновками суду, та зауважує, що позивач скористався своїм правом розпорядження щодо предмета спору на власний розсуд, обґрунтування з приводу строків судом висловлені вище.

Судовим розглядом встановлено, що позивач отримав кошти, які були нараховані при його звільненні в повному обсязі 10 лютого 2022 року.(а.с.10)

Проте, зазначені кошти були виплачені позивачу не в день його звільнення , тож судом першої інстанції слушно зауважено наявність підстав для застосування ст.116 КЗпП України у відповідній частині , та вказано, що зазначене є підставною для стягнення на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку , з урахуванням вимог мст.117 КЗпП України за період з 02.01.2022 року по 10.02.2022 року, що складає 40 календарних днів.

Районним судом вірно застосовано п. 21 постанови Пленуму ВСУПро практику застосування судами законодавства про оплату праці№13 від 24.12.1999 року згідно якої при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою КМУ №100 від 08.02.1995 року.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку №100,- середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Колегія суддівпогоджується ізтвердженням районногосуду ,що позивач був звільнений 01.01.2022 року, до цього часу Наказом № 120 т.в.о. начальника відділу культури та туризму Диканської селищної ради від 13.12.2021 року був відсторонений від роботи і в грудні пропрацював на роботі тільки 8 днів, то грудень 2021 року не може бути врахований при визначені середньоденної заробітної плати, як такий що не був повністю відпрацьований. Тому для обчислення середнього заробітку мають бути визначені два місці, що передували події звільнення, тобто жовтень та листопад 2021 року.

Розрахунок середньї заробітної плати здійснено відповідно до довідки , що надана позивучу відділом культури та туризму Диканської селищної ради , згідно якої заробітна плата ОСОБА_1 за жовтень 2021 року - 7098 грн., за листопад 2021 року - 7098 грн.

Відтак розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні , що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 13 520 грн. (338 *40 днів), з розрахунку за період з 01.01.2022 по 10.02.2022, що становив 40 календарних днів.

Апелянтом також оскаржується рішення в частині задоволення вимог позивача щодо стягнення моральної шкоди з відповідача, оцінивши характер спірних правовідносин та обставини справи , колегія вважає вірним рішення районного суду в цій частині з огляду на таке.

Так,ст.237-1КЗпП Українипередбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування шкоди визначається законодавством.

КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а стаття 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у його житті та з урахуванням інших обставин.

Тобто за умови порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.

Що узгоджується з позицією висловленою в постанові Верховного Суду від 13 лютого 2023 року по справі №295/2725/21.

Відповідно , рішенням районного суду вірно встановлено та обгрунтовано суму моральної шкоди в розмірі 5000 грн., що підлягає стягненню з відділу культури та туризму Диканської селищної ради .

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 374 ЦПК Україниза наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, судові витрати апелянта, пов`язані з розглядом справи в судах, компенсації не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Відділу культурита туризмуДиканської селищноїради Полтавськоїобласті залишити без задоволення.

Рішення Диканського районногосуду Полтавськоїобласті від29червня 2022року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя: В.М.Триголов

Судді: А.І.Дорош

О.А.Лобов